лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

На вертикальній осі рис. 2.4 показано, які економічні результати альянсів і зон вільної торгівлі. Спеціалізація країни безперервно змінюється в діапазоні від конкурентної до доповнюючої.
За умов конкурентної спеціалізації зони дії учасників союзу перекриваються, і незначні ринкові бар’єри всередині торговельного союзу сприяють внутрішній конкуренції та заохочують діяльність компаній, витрати яких не перевищують витрат конкурен­тів. Коли ж ефект масштабу незначний, учасники ринку підштовхуються до міжгалузевої спеціалізації.
У будь-якому разі такі союзи вимагають значного короткострокового захисту, коли ж паритет із зовнішніми постачальниками неможливий, то, маючи з ними справу, слід уникати неефективного розподілу ресурсів.
Доповнююча спеціалізація можлива, якщо зони дії учасників союзу майже не перекриваються, що забезпечує захист від зовнішніх суперників. Тоді вихід учасників на світовий рівень продуктивності багато в чому залежить від розмірів внутрішнього ринку, який задовольняє вимоги економічної ефективності. Внутрішніх передумов для цього дуже мало, враховуючи низьку конкуренцію та високу захищеність.
На горизонтальній осі рис. 2.4 подано різні умови укладення угод, які впливають на розподіл витрат регулювання як всередині торговельного блоку, так і поза ним. Учасники блоку повинні мати широкий доступ на світовий ринок під час здійснення зовнішньоторговельних операцій. Багато в чому міцність митного союзу залежить від прагнення його членів зберегти союз і виконання ними своїх зобов’язань. Необхідними можуть виявитися доступ до інформації щодо зон дії учасників (які перекривають одна одну), товарних ринків і факторів виробництва, а також можливість відслідковувати поведінку партнерів.
Зростання масштабів торговельних угод передбачає узгодженість і координацію їхніх дій з багатьох політичних та економічних складових — подібні рішення впливають на структуру союзів. Найлегше досягти узгодженості в темпах зростання, особ­ливо тоді, коли учасників союзу небагато, а самі союзи відносно однорідні. Членам союзу за таких умов легше обмінюватися інформацією та реагувати на економічні відхилення.
Проте з розширенням союзу та включенням до угоди різнорідних пунктів узгодженість ускладнюється. При цьому виникає необхідність у центральному органі, уповноваженому приймати відповідні рішення. В одних випадках функцію такого органу бере на себе одна країна, в другому — група країн-лідерів, готових взяти на себе тягар участі в союзі молодших партнерів, в третіх — створюється наднаціональний незалежний інститут.
У разі великої кількості членів і широкого діапазону загальних питань неминуче виникають розбіжності, підриваючи тим самим основи подібних об’єднань, якщо учасники союзу не офор­мили інституціонально свої відносини.
Позиція А на рис. 2.4 відбиває нечисленний блок захищених учасників угоди з доповнюючою спеціалізацією, які орієнтуються в основному на імпорт. Позиція В — теж невелика група учасників, котра характеризується конкурентною спеціалізацією, що дозволяє членам союзу ефективно брати участь у світовій торгівлі. Позиція С характерна для багатьох асоційованих країн, для яких конкурентна спеціалізація (і потенційні ускладнення через необхідність виконання умов договору) робить переважною координацію за допомогою ринкових сил, тобто свободи торгівлі. Нарешті, позиція D відповідає поведінці країн—виробників різнорідної доповнюючої продукції. Вони позбавлені переваг на світовому ринку, що ускладнює взаємовідносини з ними і робить малоймовірними фундаментальні реформи.
Основні негативні наслідки, з якими може бути пов’язане приєднання до союзу, такі:

  • ресурси можуть відпливати із менш розвинених у економічному відношенні країн — членів союзу, до більш розвинених або у напряму до географічного центру союзу для зниження транспортних витрат;
  • якщо встановляться тісніші інтеграційні зв’язки між окремими фірмами країн-учасниць, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання цін на відповідну продукцію; може зрости кількість злиттів, що посилить панування монополій;
  • від збільшення масштабів виробництва може виникнути ефект втрат, пов’язаний з формуванням надто великих компаній, які стають неефективними через зайву бюрократизацію та інші чинники;
  • за певних обставин витрати на функціонування союзу можуть бути надзвичайно високими, особливо за відсутності належного контролю за здійснюваними ним витратами. Ці проблеми стають відчутнішими зі зростанням ступеня втручання у справи окремих держав з боку органів союзу. Якщо, наприклад, деякі витрати будуть вигідні для певної країни, вона наполягатиме на їх збільшенні, розуміючи, що вони фінансуються за рахунок внесків усіх країн-учасниць.

У комплексному вигляді важко оцінити всі ці аргументи. Для визначення того, наскільки країна виграла від приєднання до союзу, необхідно з’ясувати, що було б, якби вона не стала членом союзу.
Слід також враховувати, що деякі наслідки, як позитивні, так і негативні, мають довгостроковий характер, залежать від загального стану справ на світовій арені, а інколи мають суто політичний характер.
Л. Кеохане, П. Робсон, М. Дюватріон та інші зробили спро-
бу відокремити як домінуючі, позаекономічні фактори на кшталт: інтеграційні угруповання дозволяють країнам забезпечити більш надійну обороноздатність, вступ до «елітного клубу» вважається справою національного престижу тощо. Прихильники ще одного підходу вважають, що створення інтегрованої системи дає змогу ставити спільну мету і спільно її досягати (зростання зайнятості, виробництва, соціальна стабільність тощо). При цьому зростає роль держави у вирішенні загальних проблем у рамках інтегрованої системи, коли завдяки зусиллям країн-членів створюється спільний ринок, приймаються найбільш оптимальні рішення, ефективнішим стає виробництво
товарів. Робиться спроба довести, що переваги від митного союзу для держави більш суттєві, ніж від проведення нею політи-
ки вільної торгівлі. Критики цього напряму зазначають можливість виникнення міждержавних суперечностей унаслідок «прагнення державами досягти національного ефекту». В той же час не відкидається вірогідність виникнення високого рівня кооперації.
Голандський соціал-демократ Ян Тінберген запропонував розрізняти два аспекти інтеграції господарської політики країн-членів: «негативну інтеграцію» — усунення різних інструментів міжнародної економічної політики; «позитивну інтеграцію» — додаткові заходи для усунення неузгодженостей, які можуть існувати між митами та податками в різних країнах, а також позитивні акції у виробничих галузях для здійснення реорганізаційних програм. Він розрізняє заходи щодо узгодженості тих чи інших інструментів господарської політики й заходи щодо створення нових її інструментів в умовах інтеграції.
П. Робсон та А. Ругман вважають, що країни прямують до інтеграції своїх економік задля подолання «фактора обмеженості» (сировина, інші фактори виробництва). Вважається, що цей фактор сприяв зростанню масштабів виробництва, розвитку товарної диференціації і нових технологій.
Зростання масштабів виробництва є прямим наслідком інтеграції, результатом так званих статичних (розміри виробничих підприємств) і динамічних (учитись виробляти) факторів, що дають змогу економічним суб’єктам більш широко використовувати можливості ринку, застосовувати більш ефективну організацію виробництва.
Це твердження можна проілюструвати даними про зростання торгівлі всередині ЄС, у тому числі міжфірмової. Номенклатура товарів дуже велика, вони розрізняються тільки за якісними характеристиками та дизайном. Перевага інтеграції відображається у технології. Країни збільшують витрати на науково-дослідні дослідницько-конструкторські роботи (НДДКР). Суттєво знизити ці витрати можна за використання переваг інтеграції, тобто в разі створення нових розробок спільними зусиллями та спільного їх використання. Ще одна перевага інтеграції, за даною теорією,— це той факт, що інтеграція сприяє зростанню конкуренції. А конкуренція, як відомо, є потужним стимулом для розвитку виробництв, поліпшення якості продукції тощо. Так, наприклад, А. Мар­шалл, розвиваючи думку про «справжню інтеграцію», наголошує, що вона можлива лише на стадії економічного союзу, коли відбувається взаємопроникнення національних господарств, і пов’я­зана зі змінами в їхній структурі. Власну концепцію інтеграції він називає структуралістською.
Неокейнсіанський напрям теорії міжнародної інтеграції відображено в концепції дирижизму (А. Філіп, Р. Купер та ін.). За цією теорією, головною проблемою регіональної економічної інтеграції є пошук оптимального сполучення національних програм господарської політики із забезпеченням переваг, які надає тісне економічне співробітництво. Але використати ці переваги можна лише ціною відмови від певної частини національної незалежності або автономії у сфері визначення економічних цілей та їхнього досягнення.
Для зрілих інтеграційних угруповань (спільний ринок, економічний та політичний союзи) характерні:

    • синхронізація процесів відтворення;
    • створення господарського комплексу з тісними взаємозв’язками національних економік з пріоритетом власного поділу праці;
    • особливі механізми регулювання, переважно через наднаціональні органи;
    • узгоджена політика як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами та групами країн.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.