лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

2.2. Міжнародний економічний регіоналізм


На рівні національних економік інтеграція розвивається, в пер­шу чергу, на основі формування економічних об’єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик (міжнародних регіональних інтеграційних угруповань).
Як теоретично обґрунтовані та практично апробовані розглядають такі основні форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний та політичний союзи.
Зона (асоціація, угода) преференційної торгівлі — зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиного механізму оподаткування у разі перетину това­ром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для імпорту товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком.
Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (1932 р.), що об’єднувала 48 держав. На цій стадії початкової інтеграції сьогодні перебуває переважаюча більшість регіональних інтеграційних угрупувань світу, в тому числі СНД.
У зонах (асоціаціях, угодах) вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць через усунення внутрішніх тарифів під час їх збереження в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі «США — Канада» (1988 р.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).
Митний союз — це угода двох або кількох держави, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), в Європейському Союзі (з 1968 р.). На сьогодні практично на всіх континентах існує регіональна інтеграція у формі митних союзів: ЄАВТ, «МЕРКОСУР», Андський пакт, Митний Союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії.
У рамках Спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили). Міжнародна мобільність дозволяє більш ефективно використовувати працю, капітал та технології, що обумовлює початок інте­грації безпосередньо у сфері виробництва, а також співпрацю у грошовій, податковій (фіскальній) політиці та в політиці зайнятості. Але, крім очевидних вигод функціонування спільного ринку, він має і негативні сторони, що пов’язане із неоднорідністю економічного розвитку країн-учасниць і нееквівалентністю в отриманні вигід інтеграції.
Через ці та інші обставини виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних регіонах світу, а прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати лише ЄЕС.
В Економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 р.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.). На стадії практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського Союзу. На основі економічних створюються повні союзи, в яких поряд з економічною забезпечуються й політична інтеграція.
У теоретичному плані цілком очевидними є переваги вільної торгівлі, що слугує науковим підґрунтям створення зон (асоціацій, угод) преференційної та вільної торгівлі. Однак теорія міжнародної регіональної економічної інтеграції базується, насамперед, на теорії митного союзу, яку було розроблено представни­ком нового класицизму Джекобом Вайнером.
Згідно з теорією митного союзу в економіці виникають два типи ефектів. Статичні ефекти — ближні економічні наслідки, які виявляються після утворення митного союзу як його безпосередній результат. Динамічні (дальні) ефекти економічні наслідки на віддалених стадіях функціонування митного союзу.
Очевидно, що регіональна економічна інтеграція включає відносини як між країнами-членами, так і з країнами-нечленами. Оскільки можуть відбутися відповідні зміни у торгівлі, чистий вплив на країну-інтегранта є неоднозначним і має оцінюватися з погляду кожної конкретної країни.
Здійснення регіональної інтеграційної угоди у формі митного союзу передбачає взаємні торгові преференції і введення загального митного тарифу та єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі відносно третіх країн. Це супроводжується двома статичними ефектами.
Утворення торгівлі — переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), що стає можливим внаслідок усунення імпортних мит у межах митного союзу; відхилення торгівлі — це переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару у ефективнішого позаінтегрального джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтегральне джерело, яке виникло внаслідок ліквідації імпортних мит у межах митного союзу. Як правило, здебільшого внаслідок утворення митного союзу спостерігаються обидва ефекти, але ефект утворення торгівлі більший за ефект відхилення торгівлі, отже, інтеграція в цілому веде до підвищення добробуту країн-учасниць.
Модифікація торгівлі означає зміну у торгівлі з країнами-нечленами через усунення тарифів у торгівлі товарами, що торгуються в межах митного союзу. Припускаючи, що товари, які імпортуються до митного союзу, відрізняються від тих, які вироб­ляються в межах митного союзу, згідно з модифікацією торгівлі торговельні потоки між країнами-членами можуть бути доповнюючими до торговельних потоків з країн-нечленів, замість товарів замінників, як це припускається у відхиленні торгівлі.
Враховуючи те, що обидва явища — утворення торгівлі та відхилення торгівлі — є безумовно усталеними явищами у економічній інтеграції, то вони підпадають під дію теорії «другого кращого» (Дж. Мід),тому що економічна інтеграція є поступовим рухом до вільної торгівлі. Вільна торгівля, в свою чергу, веде до найбільш ефективного використання світових ресурсів і, таким чином, збільшує світове виробництво та добробут.
До того часу, поки митний союз не підвищує торгові бар’єри стосовно інших країн світу, скасування торгових бар’єрів між членами союзу є рухом у напряму до вільної торгівлі, припускаючи, що таким чином однаковою мірою підвищується добробут країн, що входять та не входять до митного союзу. Проте утворення митного союзу залежно від умов може або поліпшити, або погіршити добробут його країн-членів та інших країн. Це і є прикладом теорії «другого кращого», яка стверджує, що коли всі необхідні умови для максимізації добробуту не можуть бути виконаними, то спроба дотримання якомога більшої кількості цих умов не має сенсу. Таким чином, формування митного союзу та скасування торгових бар’єрів лише серед його членів на практиці може і не підтвердити теоретичного висновку про зростання добробуту, що має велике значення не тільки для теорії міжнародної економіки, але й для інтеграційної практики.
Митний союз приводить до підвищення добробуту та зростання обсягів торгівлі за таких умов:

  • Чим вище торговельні бар’єри країн-членів до утворення союзу, тим більша можливість того, що формування митного союзу приведе до розвитку торгівлі між членами союзу, а не переорієнтує її від третіх країн до членів митного союзу.
  • Більш низькі торговельні бар’єри союзу у торгівлі з іншими країнами світу зменшують вірогідність високих витрат з переорієнтації торгівлі.
  • Наявність великої кількості країн, що входять до митного сою­зу, та, як наслідок, більші розміри митного союзу створюють умови, в яких стає більшою можливість того, що виробники з низькими цінами своєї продукції припинять існування як члени союзу.
  • Економіки країн-членів мають бути конкурентоспроможними та взаємодоповнюючими. Тоді відкриваються кращі можливості для спеціалізації у виробництві та розвитку торгівлі після утворення митного союзу. Таким чином, митний союз з більшою ймовірністю підвищить добробут, якщо цей союз сформований з двох конкуруючих країн, а не промислової або сільськогосподарської (доповнюючими) країнами.
  • Чим географічно ближче розташовані країни — члени митного союзу, тим менше перешкоджатимуть транспортні витрати зростанню добробуту під час розвитку торгівлі між його членами.
  • Значний обсяг товарообігу до створення союзу та економічний взаємозв’язок між потенційними членами митного союзу веде до більших можливостей зростання добробуту в результаті формування митного союзу.

У разі утворення митних союзів з’являються й інші позитивні ефекти, наприклад, зниження адміністративних витрат унаслідок усунення прикордонних та митних бар’єрів, поліпшення колективних умов торгівлі загалом.
Важливо враховувати, що митний союз, що діє як єдине ціле на міжнародних торговельних переговорах, має змогу набагато більше впливати на прийняття рішень, аніж кожен його член окремо.
У процесі розвитку регіональної економічної інтеграції виникають динамічні ефекти, які можуть бути як сприятливими, так і несприятливими для національної економіки.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.