лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Транснаціональний етап інтернаціоналізації фірм (критерій поведінки) вдало продемонстрував Х. Перлмутер за допомогою відомої моделі ERPG (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

ОСОБЛИВОСТІ ЕТАПІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ФІРМИ

Завдання
і орієнтації

Етапи

Початковий

Локальної
ринкової експансії

Транс-
національний

Завдання
менеджменту

Вибір
зарубіжних
ринків і форм
виходу на них

Підвищення
результативності
діяльності
на конкретних
зарубіжних
ринках

Глобальна
раціоналізація
і забезпечення синергізму

Оцінка
значущості
міжнародної
діяльності

Важливе
доповнення
до діяльності
на внутрішньому ринку

Щонайменше
дорівнює
за значущістю
діяльності
на внутрішньому ринку

Стратегічна умова успіху
і розвитку

Орієнтація вищого
менеджменту (модель EPRG)

E ® P

P ® R

R ® G

За етноцентричної орієнтації (Е) фірми її зарубіжні опе­рації розглядаються як такі, що підпорядковані її діяльнос-
ті на внутрішньому ринку. Поліцентрична орієнтація (Р) —
це врахування особливостей бізнесового середовища різних країн. Регіоцентризму (R) притаманне зосередження на регіо-
нальній організації повноважень і комунікаційних потоків. Геоцентризм, або глобалізм (G), — це співробітництво між штаб-квартирою і філіями для розроблення стандартів і процедур, які б відповідали і загальним, і локальним завданням фірми.
Тенденції розвитку транснаціонального бізнесу, динаміка кількості транснаціональних компаній та їх зарубіжних філій за останні десятиліття представлена на рис. 2.2.
Аналіз показує, що за останні два-три роки спостерігається істотне зростання кількості зарубіжних філій ТНК порівняно зі збільшенням кількості материнських компаній.

Рис. 2.2. Динаміка кількості ТНК та їх зарубіжних філій
Загалом, найавторитетнішими вважаються визначення ТНК впливовими міжнародними організаціями. Згідно з визначенням, наданим Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), транснаціональна корпорація — це така група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, що знаходяться в різних країнах, в якій одна чи більше з цих компаній може значно впливати на діяльність інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. За визначенням, схваленим ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), ТНК — це підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організа­ційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, провадить скоординовану політику і втілює в життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.
Отже, під транснаціональною корпорацією розуміється група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка розміщується в одній конкретній країні.
Мають місце й інші точки зору. Наприклад, А. Миронов наводить таку: інститут, який має такі складності та різнобічності, як багатонаціональна корпорація, не може бути охарактеризований таким, що має чіткі, виразно окреслені наміри. Подібне підприємство являє собою коаліцію інтересів, члени якої співпрацюють у ряді випадків для досягнення спільних цілей, а в інших — конфліктують з приводу різних пріоритетів (Р. Вернон) .
Як правило, середньорічний обсяг продажів ТНК становить кілька сотень мільйонів доларів, понад 500 ТНК мають річний обсяг збуту понад 1 млрд дол., а найбільші — десятки мільярдів доларів США. Вони ж генерують і безпрецедентні за масштабами прибутки. Річні обсяги продажів провідних ТНК інколи порівнюють з показниками валового національного продукту окремих країн. У цілому ТНК контролюють 70—90 % ринків товарів, послуг, технологій. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших з них уже становить понад 30 % світового валового внутрішнього продукту.
Свого теоретичного осмислення потребують процеси транснаціональних злиттів і поглинань, масштаби яких оцінюються щорічно майже у 800 млрд дол. США (табл. 2.2). У 1990-ті рр. на злиття та за участю ТНК припадає 80 % загальносвітових обсягів прямих зарубіжних інвестицій.
Таблиця 2.2
МІЖНАРОДНІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ
ПО РЕГІОНАХ у 1990—1999 рр., млрд дол. США


Регіон / економіка

Продажі

Придбання

1990

1995

1997

1998

1999

1990

1995

1997

1998

1999

Розвинені країни

13,4

164,6

234,7

445,1

644,6

143,2

173,7

272

511,4

677,3

Країни,
що розвиваються

16,1

15,9

64,3

80,7

63,4

7

12,8

32,4

18,2

41,2

Центральна
та Східна Європа

0,3

6

5,8

5,1

10,3

0,1

0,3

1

1,6

Невизначені

4,0

0,1

0,7

1,8

0,3

0,1

Усього

150,6

186,6

304,8

531,6

720,1

150,6

186,6

304,8

531,6

720,1

Злиття та поглинання дають змогу ТНК: отримати стратегічні активи інших фірм, монополізувати ринки; досягти ефектів синер­гізму; збільшити свої розміри; диверсифікувати ризики; використати нові фінансові можливості; реалізувати особисті інтереси вищого менеджменту.
У середині 1980-х рр. спочатку у кількох найбільш активніших ТНК, а потім у ширшого їх кола сформувались глобальні стратегії, коли одночасно враховуються такі правила поведінки на міжнародних ринках: мати загальносвітове бачення ринків і конкуренції; добре знати своїх конкурентів у олігополістичній ринковій структурі; контролювати свої операції якщо не у загальносвітовому масштабі, то принаймні у «тріаді» (США — ЄС — Японія); оперувати у високотехнологічних промислових галузях; координувати власну діяльність за допомогою гнучких виробництв та інформаційних технологій; інтегрувати свої заводи і спеціалізовані філії в єдину міжна­родну мережу управління; інтегруватися з іншими ТНК тощо.

Рис. 2.3. Інтегративна модель інвестування
Трансформація середовища ведення інвестиційного бізнесу, перехід від досконалої до недосконалої і далі до глобальної конкуренції видозмінює методологію аналізу: на зміну диференційованих макро-, мікрофункціональних підходів приходить підхід інтегративний (рис. 2.3).
У світлі цих проблем одного лише усвідомлення нових радикальних глобальних зрушень у транснаціональному бізнесі недостатньо. Необхідні поглиблені дослідження їх сутності, сучасних проявів і перспектив.


Владимирова И. Г. Менеджмент в России и за рубежом // Исследование уровня транснационализации компании. — 2001. — № 6.

Миронов А. А. Концепции развития транснациональных корпораций. — М.: Мысль, 1981.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.