Головна причина такого стану в тому, що конкурентоспроможність української економіки базується переважно на використанні національних порівняльних переваг у ціновій конкуренції. Однак дія одного з ключових факторів конкурентоспроможності — дешевої робочої сили, як правило, нівелюється низькою продуктивністю праці. Зокрема, надзвичайно низькою є продуктивність праці в українській металургійній галузі — провідній у забезпеченні експортної виручки України. Наприклад, кількість працівників у цьому секторі в Бразилії, яка виробляє приблизно стільки ж сталі, як і Україна, становить близько третини кількості зайнятих у цій галузі в Україні. Продуктивність праці, що вимірюється обсягом виробництва сталі на одного робітника, в Україні становить чверть аналогічного показника ЄС . Отже, не варто й говорити про високу конкурентність українських товарів на міжнародних ринках (а часто і на власному), особливо якщо враховувати ще й низьку якість вітчизняної продукції.
Навіть у випадках, коли внутрішній потенціал українських підприємств-експортерів відповідає критеріям міжнародної цінової конкуренції, на заваді ефективному виходу на зовнішні ринки стає нерозвиненість відповідної інфраструктури. Так, за підрахунками експертів, операційні витрати експортерів у 2000 р. становили в Україні близько 40 % прибутку (в розвинених країнах 3—5 %). Йдеться про оподаткування, бюрократичні процедури, неякісну роботу митних служб, банків тощо .
Наявність значних площ орних земель не створює додаткової конкурентної якості через недостатню забезпеченість аграрного сектору високоефективною технікою, нерозвиненість ринкової агроінфраструктури тощо.
Слід зазначити, що в Україні спостерігається і обмеженість (вичерпаність) окремих традиційних природних ресурсів, зокрема енергетичних. Так, за рахунок власних джерел потреби в паливно-енергетичних ресурсах задовольняються менше як на 50 %. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України не в змозі забезпечувати поточні потреби економіки і населення в електричній енергії і паливі, про що свідчать постійні порушення частотних стандартів електропостачання, масові відключення населених пунктів і цілих регіонів, інші кризові ситуації, що регулярно виникають.
Водночас вітчизняна промисловість характеризується значною енергоємністю виробництва, обумовленою високою питомою вагою застарілих енергозатратних технологій. Питомі витрати енергоносіїв на виробництво основних видів продукції в Україні в 1,5—3,5 раза вищі, ніж у розвинених країнах світу і продовжують збільшуватися, а енергетична ефективність економіки України (сукупні енергетичні витрати на виробництво одиниці реального ВВП) значно нижча порівняно навіть із перехідними економіками.
За зарубіжними експертними оцінками, рівень відкритості української економіки був і є порівняно незначним — так відповідне дослідження, виконане The Heritage Foundation i Wall Strect Jornal у 2001 р., позиціонувало Україну за індексом економічної свободи на 133-му місці із 155 країн (табл. 1.6). У 1998 р. вона була на 124-му місці і на 8-му серед країн СНД і Балтії, а у 1999 р. експерти Світового банку оцінювали економіку України взагалі як «закриту».
Таблиця 1.6
ІНДЕКС ЕКОНОМІЧНОЇ СВОБОДИ, 2001 р.
Рейтинг |
Країна |
Загальний бал |
Торгівля |
Фіскальний тягар |
Втручання уряду |
Монетарна політика |
Іноземні інвестиції |
Банки / фінанси |
Зарплатня / ціни |
Права власності |
Регулювання |
Чорний ринок |
1 |
Гонконг |
1,30 |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2 |
Сингапур |
1,55 |
1,0 |
2,5 |
3,0 |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
3 |
Ірландія |
1,65 |
2,0 |
3,5 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
4 |
США |
1,75 |
2,0 |
3,5 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
5 |
Велика
Британія |
1,80 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27 |
Чехія |
2,20 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
42 |
Угорщина |
2,55 |
2,0 |
4,5 |
2,0 |
4,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
2,0 |
43 |
Литва |
2,55 |
1,0 |
3,5 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Україна на міжнародних ринках: проблеми та перспективи: Аналітична доповідь УЦЕПД. — Центр Разумкова 2000. — К., 2001. — С. 421—422.
Продовження табл. 1.6
Рейтинг |
Країна |
Загальний бал |
Торгівля |
Фіскальний тягар |
Втручання уряду |
Монетарна політика |
Іноземні інвестиції |
Банки / фінанси |
Зарплатня / ціни |
Права власності |
Регулювання |
Чорний ринок |
46 |
Латвія |
2,65 |
2,0 |
3,5 |
3,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
54 |
Польща |
2,75 |
2,0 |
4,5 |
2,0 |
3,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
59 |
Словаччина |
2,85 |
2,0 |
4,5 |
2,0 |
3,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
63 |
Словенія |
2,90 |
3,0 |
4,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
68 |
Вірменія |
2,95 |
1,0 |
3,5 |
3,0 |
5,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
95 |
Болгарія |
3,30 |
4,0 |
4,0 |
2,0 |
5,0 |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
106 |
Хорватія |
3,45 |
3,0 |
4,5 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
3,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
114 |
Китай |
3,55 |
5,0 |
2,5 |
4,0 |
1,0 |
4,0 |
4,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
115 |
Грузія |
3,55 |
3,0 |
1,5 |
3,0 |
5,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
120 |
Молдова |
3,60 |
3,0 |
4,0 |
3,0 |
5,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
124 |
Киргизстан |
3,65 |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
5,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
125 |
Румунія |
3,65 |
3,0 |
2,0 |
2,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
127 |
Росія |
3,70 |
4,0 |
4,0 |
3,0 |
5,0 |
3,0 |
4,0 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
130 |
Казахстан |
3,75 |
4,0 |
2,5 |
2,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
133 |
Україна |
3,85 |
3,0 |
4,5 |
4,0 |
5,0 |
3,0 |
4,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 1.6
Рейтинг |
Країна |
Загальний бал |
Торгівля |
Фіскальний тягар |
Втручання уряду |
Монетарна політика |
Іноземні інвестиції |
Банки / фінанси |
Зарплатня / ціни |
Права власності |
Регулювання |
Чорний ринок |
139 |
Азербайджан |
3,95 |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
140 |
Таджикистан |
3,95 |
3,5 |
3,5 |
3,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
141 |
Боснія
і Герцеговина |
4,00 |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
2,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
146 |
Білорусь |
4,25 |
3,0 |
4,5 |
3,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
148 |
Туркменістан |
4,40 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
4,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
149 |
Узбекистан |
4,45 |
5,0 |
4,5 |
3,0 |
5,0 |
4,0 |
5,0 |
4,0 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
155 |
Північна
Корея |
5,00 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
Водночас за окремими кількісними показниками, зокрема співвідношенням обсягів експортно-імпортної діяльності та ВВП (близько 90 %), Україна демонструє достатньо високий рівень відкритості економіки (для порівняння: у Польщі відповідний показник співвідношення становить 53 %, в Угорщині — 67 %, Румунії — 60 %, Росії — 44 %). Однак ця відкритість віддзеркалює не зростаючу конкурентоспроможність українських товарів та послуг, а величезні структурні диспропорції — залежність від імпорту енергоносіїв та від експорту низькотехнологічної металургійної продукції, виробництво якої поглинає значну частку «критичного» енергоімпорту. Географічна диверсифікація українського експорту є не стільки цілеспрямованим процесом, скільки результатом утрати Україною традиційних ринків збуту, виштовхуванням її продукції на нові зовнішні ринки та стагнації її внутрішнього ринку.
|
