лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Статистика ринку праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.3. Термінологічний словник
Безробітними відповідно до законодавства України визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які не мають роботи, не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він мешкає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.
У міжнародній термінології розрізняють повне і часткове безробіття.
Видима неповна зайнятість — переважно статистичне поняття, яке можна безпосередньо виміряти в ході обстежень робочої сили та інших обстежень, відображає недостатній обсяг зайнятості. Існують два показники для її вимірювання:
а) кількість осіб, неповністю зайнятих, — сюди входять усі, хто працює по найму або на власному підприємстві, ті, хто працюють чи не працюють у даний момент, які у звітному періоді не за власним бажанням були зайняті менше нормативного часу, встановленого для даного виду діяльності, шукали додаткову роботу і були готові приступити до неї;
б) обсяг (масштаби) видимої неповної зайнятості. Можна виміряти підсумовуванням часу можливої додаткової роботи кожної особи, неповністю зайнятої у звітному періоді. Для визначення обсягів береться до уваги бажана тривалість додаткової роботи. Ці показники можна вимірювати в робочих днях, половинах днів чи в годинах.
Виробничий травматизм — усі травми, пов’язані з нещасними випадками, що сталися внаслідок зайнятості (нещасні випадки на роботі чи в процесі роботи або по дорозі на роботу чи з роботи), або усіма професійними захворюваннями.
Виробничі травми класифікуються за такими ознаками:

  • із смертельним кінцем;
  • нефатальні, які, в свою чергу, групуються за ознакою втраченого для роботи часу.

Витрати на робочу силу (вартість робочої сили) — витрати роботодавця, пов’язані з утриманням найманої робочої сили. До них відносять винагороду за відпрацьований і невідпрацьований час, премії, подарунки, вартість харчування, напоїв та інших виплат натурою, вартість житла для працівників, яку бере на себе роботодавець, витрати роботодавця на соціальне забезпечення, професійну підготовку, соціальні послуги, перевезення працівників, робочий одяг, витрати на наймання тощо, а також податки, що вважаються видатками на робочу силу.
Рекомендується розраховувати показники в середньому на одного працівника й у середньому на одиницю часу, зокрема на одну відпрацьовану годину.
Дитяча праця — праця осіб віком до 18 років. Найгірші форми дитячої праці, що підлягають викоріненню:

  • всі форми рабства, в тому числі примусова праця та використання дітей у збройних конфліктах;
  • використання дітей для заняття проституцією, виробництва пор­нографічної продукції чи порнографічних вистав;
  • використання дітей для заняття протиправною діяльністю, продажем і виробництвом наркотиків;
  • робота, яка за своїм характером може завдати шкоду здоров’ю, безпеці чи моралі дітей.

Дохід домашнього господарства — сума доходів грошима і натурою, що складається з надходжень, звичайно, мають постійний характер і отримуються домашнім господарством або окремими його членами на регулярній основі щорічно і частіше. До його складу входять одержана заробітна плата найманих працівників, чистий прибуток від самозайнятості, прибуток від економічної діяльності в домашньому господарстві, дохід від особистих інвестицій (рента, процент, дивіденди), гонорар і комісійні.
Економічно активне населення охоплює осіб обох статей, що пропонують робочу силу для виробництва економічних благ та послуг, визначених у Системах національних рахунків і балансів ООН, протягом певного звітного періоду. Виробництво економічних благ та послуг охоп­лює все виробництво і перероблення первинних продуктів для ринку, бартеру або власного споживання, виробництво всіх інших благ та послуг для ринку й тоді, коли домашні господарства виробляють такі блага та послуги для ринку, — також виробництво для власного споживання.
Визначаються дві категорії економічно активного населення:

  • звичайно активне населення охоплює всіх осіб, старших від визначеного віку, які переважну кількість тижнів чи днів протягом тривалого періоду (як правило, попередніх 12 місяців) були зайнятими або безробітними;
  • населення, активне в даний момент («робоча сила»), що визначається за короткий звітний період, наприклад, один тиждень чи один день.

Економічно неактивне населення охоплює всіх осіб, незалежно від віку, й у тому числі молодших за вік, встановлений для обліку економіч­но активного населення, які не потрапляють у категорію «економічно активних».
Визначаються дві категорії економічно неактивного населення:
1) населення, звичайно економічно неактивне охоплює осіб, основний статус яких протягом певного тривалого звітного періоду не дає змоги віднести їх ні до зайнятих, ні до безробітних. До них належать:

  • особи, які ведуть домашнє господарство, особи обох статей, які не належать до економічно активного населення, виконують домашні обов’язки у власному хазяйстві без оплати, наприклад, домашні господарки та інші родичі, які несуть відповідальність по догляду за будинком і дітьми;
  • учні та студенти, особи обох статей, які не належать до економічно активного населення, навчаються в будь-якому навчальному закладі, державному чи приватному, з метою отримати систематичну освіту на будь-якому рівні;
  • одержувачі доходів, особи обох статей, які не належать до економічно активного населення, отримують доходи від майна або капіталовкладень, відсотки, орендну плату, гонорари або пенсії за попередню діяльність;
  • інші, особи обох статей, які не належать до економічно активного населення, отримують державну або приватну допомогу та всі інші особи, яких не відносять до вищезгаданих категорій, наприклад, діти, що не відвідують школи.

2) населення, економічно неактивне в даний момент (особи поза робочою силою) — охоплює всіх осіб, які не були зайнятими чи безробітними протягом короткого звітного періоду, тобто які не були економічно активними на даний момент із таких причин:

  • відвідування навчальних закладів;
  • виконання домашніх обов’язків;
  • похилий вік або вихід на пенсію за віком;
  • інші причини (хвороба, інвалідність тощо).

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також на старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачають запровадження таких видів державного загальнообов’язкового соціального страхування: пенсійного, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, медичного, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які стали причиною втрати працездатності, на випадок безробіття тощо.
Зайняті в неформальному секторі економіки — всі особи, які у звітному періоді були зайняті принаймні в одній одиниці неформального сектора, незалежно від їхнього статусу і того, була це для них основна чи другорядна робота. Неформальний сектор складається з одиниць, зайнятих виробництвом товарів і послуг з основною метою забезпечити роботою та доходом тих, хто пов’язаний із цими одиницями. Такі одиниці характеризуються низьким рівнем організації, малою капіталоміст­кістю та невеликими розмірами. Трудові відносини, якщо вони існують, ґрунтуються переважно на залученні випадкових працівників, родинних та особистих стосунках, а не на договірних відносинах, що дають формальні гарантії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.