лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Економічна діагностика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 2. Діагностика конкурентного
середовища підприємства

Методичні поради до вивчення теми
Ця тема присвячена висвітленню методичних аспектів проведення діагностики галузей і діяльності конкурентів. Під час її вивчення студенту слід звернутися до теоретичних засад визначення ринкових ситуацій та особливостей образу поведінки супер­ників у кожній із них (курс «Мікроекономіка»). Адже саме підходи, що використовуються у світовій економічній теорії галузевих ринків, становлять загальну основу економічної діагностики мікросередовища сучасного підприємства. Разом із тим, студенту слід розуміти, що аналітичним прийомам, які пропонує економіч­на теорія, часто бракує доступності та адекватності реальним умовам. Задоволенню потреб практичного використання відповідає поширена у світі методика, розроблена знаним у сфері конкуренції М. Портером [23].
Розглядаючи загальні положення методики проведення діа-
гностики галузі, студентові слід звернути увагу на деякі, на наш погляд, концептуально важливі моменти. По-перше, методика дозволяє оцінити стан конкуренції лише у певній галузі (на продуктовому ринку) та прогнозувати її еволюцію без огляду на те, що кожне з диверсифікованих підприємств-учасників галузі водночас присутнє на кількох, а то й багатьох ринках. Ця обставина надає результатам діагностування фрагментарності, адже аналітику, що здійснює стратегічний аналіз і обґрунтовує вибір стратегії підприємства, слід проводити оптимізацію з урахуванням усіх бізнес-полів.
По-друге, зазначений методичний підхід є цілком виправданим лише для галузей, у яких існує конкуренція. Це накладає суттєві обмеження на сферу доцільного використання методики М. Портера, а саме: вона дозволяє продіагностувати лише внутрішньогалузеве суперництво, а не оцінити стан будь-якої галузі. Для тих галузей, ринок продуктів яких перебуває у стані формування, вона малопридатна.
По-третє, М. Портер виходить з припущення, що конкуренція у будь-якій галузі формується під впливом п’яти основних сил, а саме:

  • суперництва функціонуючих у цій галузі підприємств;
  • загрози з боку потенційних суперників;
  • загрози з боку виробників товарів-замінників;
  • ринкової сили постачальників;
  • ринкової сили споживачів.

Разом із тим, чимало галузей у вітчизняній економіці перебувають під впливом ще й інших чинників: безпосереднього держав­ного втручання, залишків так званого адміністративного монополізму тощо. Починаючи вивчення методики діагностування внутрішньогалузевого суперництва за М. Портером, студенту слід усвідомити, що вона є на сьогодні не цілком адаптованою до вітчизняних умов. Тому багато питань, що виникають у майбутнього аналітика у процесі діагностування конкурентних галузей, вимагатимуть від нього творчих самостійних рішень.
Особливу увагу студент має звернути на інформаційне забезпечення діагностування галузі. Аналітикові практично завжди бракуватиме даних, оскільки офіційна статистична звітність не передбачає необхідного виділення галузей за ринково-продук­товою ознакою. Пошук інших вторинних джерел інформації (спеціальні публікації, звіти консалтингових фірм, професійні журнали, ділова преса) вимагає багато часу, та часто вони є надто загальними. Студенту будуть корисними щодо цього поради М. Портера, викладені у дод. Б його книги [23].
Загалом порядок проведення діагностики внутрішньогалузевого суперництва можна звести до семи послідовних етапів:

  • Визначення профілю галузі та її загальна характеристика.
  • Оцінка рушійних сил розвитку галузі.
  • Діагностування основних сил конкуренції.
  • Оцінка конкурентних позицій підприємств-суперників.
  • Аналіз найближчих конкурентів.
  • Визначення провідних (ключових) чинників успіху в галузі, їх оцінка.
  • Оцінка перспектив розвитку галузі.

Методичні положення щодо проведення кожного з етапів студент має засвоїти на основі практичних порад М. Портера [23]. Основні труднощі виникають, як правило, при визначенні профілю галузі. Тому студенту слід з’ясувати, за допомогою яких методичних прийомів це зробити простіше. Найзручніший варіант — звернутися до стандартної галузевої класифікації [47]. Якщо ж галузь буде визначена досить широко, варто використати один (або декілька) з перелічених прийомів:

    • за значенням показника перехресної еластичності попиту;
    • за характером змін виторгу одного товару за умови зміни ціни товару-субституту;
    • за характером взаємозв’язку цін товарів-субститутів протягом деякого часу.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.