лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Державне регулювання зайнятості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Порівняємо рівень корисності крапки А з будь-якою крапкою квадранта D. Тут, навпаки, всі сукупності мають перевагу над крапкою А. В даному випадку індивід теж не залишиться байдужим, але вже тому, що корисності в цьому квадранті вищі за обрані.
Але в квадрантах В і Е ситуація складніша. Тут є крапки, які не переважають крапку А у рівнях корисності, тому що вони мають більшу кількість або доходу, або відпочинку і меншу — відповідно чи відпочинку, чи доходу. Якщо поєднати крапки комбінацій корисності, до яких індивід залишається байдужим, одер­жимо криву байдужості U.
Термін «крива байдужості» відображає наступне: оскільки рівною корисністю характеризуються крапки даної кривої, то індивіду байдуже, в якій крапці цієї кривої він знаходиться. Декілька таких кривих («сімейство» кривих байдужості) називається картою кривих байдужості (рис. 1.4.8). Чим вища крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона має. Так, корисність кривої U2 більша, ніж кривої U3, а кривої U1 — більша, ніж кривих U3 і U2.


Рис. 1.4.8. Карта кривих байдужості

Слід звернути увагу на те, що відрахунок часу роботи (R) і часу відпочинку (I) відбувається в протилежних напрямах, як показано на рис. 1.4.8.
На кривій U2 крапки А і В мають однаковий рівень корисності. Чим вища крива байдужості (U1), тим вищий рівень корисності. Переміщення з А до D дає приріст часу відпочинку з І1 до І2 при тому ж рівні доходу, а переміщення з В до D дає приріст доходу з С1 до С2 при тому ж рівні відпочинку І2 .
Кривим байдужості притаманні чотири особливості.
1. Завжди мають негативний нахил. Це означає, що підвищення споживання одного блага вимагає зниження споживання другого. Тільки в цьому випадку корисність зберігається на попередньому рівні.
2. Не перехрещуються, інакше склалася б парадоксальна ситуація, за якої скорочення відпочинку й одержання доходу одночасно дадуть приріст корисності. І дозвілля, і дохід приносять позитивну корисність, а тому таке неможливо. Якщо індивід має криву байдужості U1 (рис. 1.4.9), то і дохід і відпочинок у крапці В (відповідно С2 та І2) його влаштовує, так само як і в крапці А (С1 та І1), і крапка D, котра дорівнюватиме задовольняючому його дозвіллю І2 , не влаштовуватиме індивіда за доходом С3.


Рис. 1.4.9. Перехрещені криві байдужості

3. Завжди вогнуті, тому що кожна людина дохід у співвідношенні з відпочинком цінує по-своєму.
4. У різних людей відрізняються за формою (рис. 1.4.10)


Рис. 1.4.10. Криві байдужості різних людей [7, с. 55].

Наприклад, молода дівчина більше цінувала дохід, поки була одна. Після того, як вона вийшла заміж, народилися діти, їй потрібно більше часу на дозвілля по догляду за дітьми і для сімейних справ. Для даної дівчини криві байдужості були такі, як на рис. 1.4.10, б, а стали такі, як на рис. 1.4.10, а.
Однак, не всі бажані сукупності можуть бути одержані індивідом тому, що існує обмеження розміру доходу. Розглянемо це на рис. 1.4.11. Тиждень має 168 годин. Максимальна величина доходу, якщо теоретично уявити, що людина працюватиме весь цей час (чого бути не може), відповідатиме крапці S. Рухаючись від 0 до 168 (крапка R), ми визначаємо час відпочинку, а рухаючись у зворотному напрямі, — час роботи за тиждень. З’єднання двох крапок максимального споживання (дохід, відпочинок) і визначає бюджетну лінію. Її нахил харак­теризує співвідношення dC/dI.
Абсолютна величина цього співвідношення визначає величину доходу, який може бути отриманий шляхом заміни однієї години відпочинку на одну годину роботи, тобто на часову ставку заробітної плати.


Рис. 1.4.11. Бюджетна лінія

Пропозиція якості робочої сили. Під якістю робочої сили розуміється комплексне поняття, яке охоплює сукупність таких властивостей людини, як рівень освіти і кваліфікації, фізіологічні, фізичні, соціально-психічні характеристики, здатність адаптуватися до умов виробництва, професійну орієнтованість і мобільність [5, с. 272]. Зупинимося лише на освіті й професійних здібностях, адже саме їх людина пропонує на ринку праці.
Як вважають учені, до 40 % національного доходу одержують розвинуті країни внаслідок розвитку ефективної системи освіти[13, с. 43]. Для цього держава, роботодавці й самі наймані працівники повинні робити інвестування в людський капітал. Людський капітал і є сукупністю якостей, які визначають продуктивність і можуть стати джерелом доходу для індивіда, його сім’ї, підприємства і суспільства [11, с. 52].
Результатом інвестицій у людський капітал є значний і тривалий соціально-економічний ефект. Звідси і рішення стосовно інвестування в людський капітал приймається на рівнях: індивід, підприємець, суспільство. Розглянемо, як приймається кожне з цих рішень.
Рішення індивіда. При цьому слід зробити такі припущення:

  • люди намагаються максимізувати корисність, тобто дохід протягом усього життя;
  • рівень заробітку залежить від освіти;
  • існує повна інформація стосовно витрат на навчання і майбутніх доходів;
  • рівень життя дозволяє всім навчатися;
  • не існує обмежень на ринку освітніх послуг.

На рис. 1.4.12 подана модель інвестування в людський капітал особою. Вона була запропонована Дж. Мінсером. Модель представляє дві можливості для людини, котра закінчила середню школу (обов’язкове навчання) в момент S. Якщо особа зразу почне трудову кар’єру, то вона отримуватиме дохід, відображений кривою СА зразу ж у році S. Цей дохід потроху зростає з набуттям особою досвіду і навичок.
Або людина вирішує навчатися далі протягом S-U років. Це потребує вкладення С коштів розміром 0-С (затрати на навчання у). Крім того, особа втрачає той дохід, котрий могла б отримати, працюючи всі S-U роки (альтернативні затрати z). Але після початку кар’єри її дохід швидше зростатиме, ніж у працівника з  нижчою освітою, зростатиме до пенсії (Св) і становить х.


Рис. 1.4.12. Графічна модель інвестицій в людський
капітал індивідом [10, с. 90]

З наведеної на рис. 1.4.12. моделі можна зробити такі висновки:

  • освіта вигідна молодим людям тому, що у них є більш тривалий період R-U, коли вони одержують значний дохід;
  • освіта тим вигідніша, чим вищий розрив у заробітній платі між «освіченими» і «неосвіченими» працівниками;
  • прямі витрати на навчання впливають на рішення індивіда, а тому молода людина із забезпеченої сім’ї швидше вирішить навчатися [10, с. 90].

Стосовно інвестування підприємцем у людський капітал є два варіанти.
Перший варіант полягає в тому, що загальне навчання працівника, в процесі якого набуваються знання, які можна використати в багатьох виробництвах, не вигідні наймачеві. Отримавши знання, наприклад лаборанта-хіміка, слюсаря по ремонту устаткування, друкарки та ін., працівник може покинути підприємство, де навчався чи підвищував кваліфікацію, в будь-який час і перейти на інше.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.