лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Державне регулювання зайнятості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2. Припустимо, що зріс попит на товари фірми, а інші чинники (ціна капіталу, ціна праці й технологія) залишилися незмінними. Рівень виробництва товару має збільшитися, якщо фірма максимізує прибуток. У даному випадку ефект масштабу спрацює на підвищення попиту на працю, тобто зайнятості (рис. 1.4.2) за тієї ж ставки заробітної плати. Крива попиту D переміститься паралельно вправо до D1 , а кількість зайнятих при тій же заробітній платі We зросте з Le до L1. Отже, зі збільшенням попиту на товари і послуги при інших незмінних факторах зростає зайнятість. Шляхи до цього такі: вводяться в дію законсервоване устаткування, додаткові зміни роботи тощо.


Рис. 1.4.2. Зміна зайнятості при зростанні обсягу виробництва

3. Припустимо, що змінюються умови придбання капіталу. Його ціна зменшилася, скажімо, на 50 %. У даному випадку можлива дія або ефекту масштабу, або ефекту заміни.
а) Якщо ціна капіталу знижується, то зменшуються витрати на виробництво. Це, в свою чергу, дає можливість підвищувати рівень виробництва за рахунок додаткової чисельності зайнятих. Як бачимо, спрацьовує ефект масштабу, котрий при зниженні ціни на капітал веде до зростання попиту на працю і підвищення рівня зайнятості. Крива попиту D паралельно переміститься вправо до D1, а зайнятість збільшиться з Le до L1 (рис. 1.4.3,а).

а) домінує ефект масштабу      б) домінує ефект заміни


Рис. 1.4.3. Зміна зайнятості у зв’язку зі зміною ціни капіталу

б) Другим наслідком зниження ціни капіталу може бути ефект заміни, згідно з яким фірма, реагуючи на значно подешевівший капітал, віддасть перевагу більш капіталомісткому виробництву, замінивши капіталом працюючих. Відповідно крива попиту D переміститься паралельно вліво до D1, а зайнятість скоротиться з Le до L1 при тій же самій ставці заробітної плати (рис. 1.4.3, б).
1.4.2. КОРОТКОСТРОКОВИЙ І ДОВГОСТРОКОВИЙ
ПОПИТ НА ПРАЦЮ

Сутність коротко- і довгострокового попиту на працю детально розроблена Р. Д. Еренбергом і Р. С. Смітом. Вона полягає в наступному.
Під короткостроковим попитом на працю розуміється попит, за якого капітал підприємства і технологія виробництва залишаються незмінними, а єдиним параметром, що змінюється, є праця.
Довгостроковий попит на працю — це попит, за якого підприємство змінює будь-які чинники виробництва: капітал, технологію та працю. Ці поняття не обов’язково відповідають календарним термінам. Наприклад, крупному металургійному комбінату необхідно три—чотири роки, щоб збудувати новий прокатний цех і одержати від нього продукцію, тобто змінити капітал. У весь вказаний час на підприємстві нічого не змінюється, крім праці. Для комбінату це — короткотерміновий період. Інший приклад: маленький житлово-експлуатаційний відділок придбав нові інструменти для ремонту водопровідних кранів, чим одразу ж змінив капітал. У даному випадку він зовсім не мав короткострокового періоду.
Різниця між короткостроковим та довгостроковим попитом на працю має принциповий характер. Вона дозволяє точніше визначити фактори, від яких залежить попит на працю.
У короткостроковому періоді попит на працю та обраний рівень виробництва має два аспекти одного й того ж рішення. При незмінних капіталі й технології рішення стосовно зміни рівня зай­нятості, як ми вже бачили на рис. 1.4.2, визначає рішення щодо зміни рівня виробництва. І, навпаки, рішення стосовно зміни рівня виробництва визначає зміну рівня зайнятості робочої сили.
Як же і на підставі чого приймається рішення щодо кількості працюючих?
По-перше, підприємець виходить з граничної продуктивності, яка становить кількість продукції, котру може одержати підприємство, наймаючи одного додаткового працівника при незмінному капіталі. Розглянемо це на прикладі магазину, який продає автомобілі (рис. 1.4.4).

Чисельність продавців

Кількість проданих автомобілів

Граничний продукт праці

0

0

1

10

10

2

21

11

3

26

5

Рис. 1.4.4. Приклад граничного продукту праці [6, с. 76]

У цьому магазині один продавець може продати 10 автомобілів за місяць, а два — вже 21 автомобіль. Наймаючи третього продавця, можна продати 26 машин. Якщо після найму другого продавця граничний продукт праці зріс більше, ніж у двічі (до 11 автомобілів), то найм третього продавця додав продаж лише 6 автомобілів. Що ж сталося? Справа в тому, що капітал магазину залишився незмінним. Торгові площі не зросли, більше клієнтів вони не вміщують, і додаткова кількість робочої сили призводить до все меншого зростання граничного продукту праці. Це — закон зменшення граничної віддачі, який є емпіричним і похідним від того, що зі зростанням числа зайнятих на кожного додаткового працівника припадає менша питома вага капіталу, з яким він працює.
По-друге, ми виходимо з того, що фірми прагнуть до максимізації прибутку. Оскільки прибуток є доходом мінус затрати, то якщо граничний дохід перевищує граничні затрати, загальний прибуток може зростати зі збільшенням числа зайнятих. Аналогічно, якщо граничний дохід нижче за граничні затрати, то прибуток починає зменшуватися з останнім прийнятим на роботу працівником, і тоді можна збільшити прибуток за рахунок скорочення чисельності. Наочно це видно з таблиці 1.4.1, у якій подано три варіанти залежності прибутку від інших чинників виробництва (йдеться про складання робітниками телевізорів).

Таблиця 1.4.1

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ РЕСУРСУ [12, С. 225]

Чисельність робітників

Кількість
зібраних
телевізорів

Дохід, грн

Витрати
(заробітна плата), грн

Прибуток, грн

Вартість
граничного продукту, грн

Приклад А: ціна –10 грн за одиницю, заробітна плата — 65 грн

1

10

100

65

35

100

2

19

190

130

60

90

3

27

270

195

75

80

4

34

340

260

80

70

5

40

400

325

75

60

6

45

450

390

60

50

Приклад Б: ціна –10 грн за одиницю, заробітна плата — 85 грн

1

10

100

85

15

100

2

19

190

170

30

90

3

27

270

255

15

80

4

34

340

340

0

70

5

40

400

425

– 25

60

6

45

480

510

– 60

50

Приклад В: ціна — 80 грн за одиницю, заробітна плата — 65 грн

1

10

80

65

15

80

2

19

152

130

22

72

3

27

216

195

21

64

4

34

272

260

12

56

5

40

320

325

– 5

48

6

45

360

390

– 30

40

Отже, максимізація прибутку можлива за умов такої зайнятості, коли граничний дохід на останнього прийнятого працівника (МRL) дорівнює граничним затратам на оплату праці (МСL). Усе викладене може бути сумоване таким чином: якщо МRL > МСL, слід збільшити число зайнятих; якщо МRL < МСL, треба зменшувати зайнятих; якщо МRL = МСL, не треба змінювати чисельність зай­нятих тому, що в даному випадку прибуток буде максимальний.
У довгостроковому періоді роботодавець змінює на свій розсуд (залежно від кон’юнктури ринку та інших факторів) капітал і кількість зайнятих працівників. Зростання заробітної плати відбивається на кількості зайнятих з двох причин.
Перша причина полягає в тому, що заробітна плата впливає на зайнятість у зв’язку з ефектом масштабу. Фірма збільшуватиме виробництво доти, поки граничний дохід від останньої виробленої одиниці продукції не дорівнюватиме граничним затратам. У таких умовах підвищення заробітної плати тягне за собою зростання цих затрат, не впливаючи на граничний дохід. Внаслідок цього на попередньому рівноважному рівні виробництва граничні затрати перевищуватимуть граничний дохід. Фірма несе збитки від виробництва останньої одиниці продукції і може збільшити дохід тільки шляхом скорочення виробництва, а скорочення виробництва — це зниження праці й капіталу.
Другу причину, за якою зростання оплати праці впливає на рівень зайнятості, який хотіла б мати фірма в довгостроковому періоді, становить заміщення факторів виробництва. Для одержання максимального прибутку фірма повинна звести до мінімуму виробничі затрати за будь-якого обсягу виробництва. Мінімізація затрат досягається, коли додаткова одиниця продукції, вироблена додатковою одиницею праці (при незмінному капіталі), коштує стільки ж, якщо вона була б вироблена за рахунок збільшення капіталу. Наприклад, фірма прагне зберегти постійний рівень виробництва, але водночас хоче змінити співвідношення капіталу і робочої сили з надією зменшити затрати. Якщо граничні затрати при зростанні виробництва на одну одиницю при використанні тільки додаткової праці становлять 13 грн, а при збільшенні капіталу — лише 10 грн, то відповідне скорочення робочої сили і підвищення капіталу дозволять зберегти колишній рівень виробництва, а затрати зменшити на 3 грн. Таким чином, якщо фірма скоротить кількість працівників, виробництво внаслідок цього зменшиться на одну одиницю і фірма заощадить 13 грн. Коли ж вона вкладе капітал, щоб компенсувати зниження виробництва, то додаткові затрати складуть 10 грн. Загальним результатом буде незмінний рівень виробництва, але при менших затратах.
Заміна праці капіталом відбуватиметься до тих пір, поки затрати на виробництво додаткової одиниці продукції, зумовлені наймом додаткової одиниці праці, перевищують затрати на виробництво додаткової одиниці продукції, пов’язані зі зростанням капіталу. А оскільки за даною логікою капітал замінюється працею при зворотному співвідношенні затрат, то можна дійти висновку, що мінімізація затрат буде досягнута лише тоді, коли розширення виробництва за рахунок залучення нової робочої сили і за рахунок зростання капіталу обійдеться однаково:
 або,                   (1.4.1)
де W — ставка заробітної плати;
С — вартість орендної плати за експлуатацію одиниці устаткування за певний період;
МРL — граничний продукт праці;
МРk — граничний продукт капіталу.

Важливим показником при оцінці попиту на працю виступає його еластичність по заробітній платі або власна еластичність попиту. Еластичність попиту на працю по заробітній платі — це здатність попиту реагувати на зміну рівня заробітної плати. Вона вимірюється у відсотках попиту на 1 % зміни заробітної плати.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.