лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Подання і оцінювання інформації

  • Щоб можна було використовувати інформацію, її необхідно від­повідним чином подати, тобто зафіксувати. Форма подання еконо­мічної інформації може бути усною (деяка оперативна інформація) та письмовою (планова, бухгалтерська та інша інформація). Матеріальною основою для подання та відображення інформації можуть бути сигналізатори (для усної інформації), реєстратори, індикатори, графопобудовувачі, оформлені вручну первинні документи, машинні носії інформації. Залежно від характеру використовуваних носіїв і технічних засобів інформація може подаватись у вигляді цифр, сигналів, графіків, магнітних та інших позначок, а також мати текстову форму.
  • Носії економічної інформації можуть класифікуватися за різни­ми ознаками: формою носія, видом запису, характером інформації, можливістю автоматичного введення інформації в ЕОМ, ролллю в технологічному процесі, стадіями утворення інформації, можливіс­тю повторного запису тощо. У сучасних умовах комп’ютеризації суспільства важливо знати потенційні можливості носіїв у комп’ю­терному технологічному процесі. З погляду автоматизації введення даних в ЕОМ носії поділяються на пристосовані для автоматичного введення даних в ЕОМ (машинні та комбіновані носії інформації) і не пристосовані для такого введення (первинні документи, машинограми). Щодо процесу обробки інформації носії класифікуються на вхідні і вихідні. Причому вхідні носії інформації одночасно можуть бути і вихідними (коли додатково записувати на них також результатну інформацію), але основним вихідним носієм у комп’ютерних технологіях тепер є машинограма (раніше — табуляграма) з результатною інформацією на папері. У разі відображення результатної інформа­ції на екрані дисплея (відеотабло) такий носій називають відеогра­мою (відеокадром).
  • Оцінити інформацію можна кількісно, коли вимірюється її величина, і якісно, коли визначається її споживна цінність. В обох випадках існують технічні і методологічні труднощі, оскільки оці­нюючи економічну інформацію, необхідно враховувати обсяг нових знань, ступінь їх корисності.
  • Корисність інформації можна визначити за характеристиками її адекватності та якості.
  • Адекватність інформації як поняття відповідності відображува­ному об’єкту виявляється у трьох різних формах: синтаксичній, семантичній і прагматичній.
  • Синтаксична адекватність інформації виражає не змістовну і споживну її сторону, а спосіб подання, швидкість обробки, надій­ність тощо. При цьому в умовах комп’ютеризації за одиницю її ви­мірювання здебільшого беруть біт, байт, дит (розряд у десятковій системі числення) і т. ін.
  • Семантична адекватність пов’язується з її змістовною відповід­ністю об’єкту. На семантичному рівні для вимірювання кількості інформації Іс частіше користуються показником відношення значеннєвого змісту інформації Із до так званого «тезаурусу користувача» (відомостей користувача) Ім:
  •                                         .                                         (3.1)
  • Додатне відношення свідчить про корисність інформації для користувача . При Ім » 0 користувач не розуміє інформації.
  • Прагматична адекватність пов’язується з цінністю інформації для ефективного управління і досягнення певних цілей. Тому одиницями вимірювання прагматичності інформації є ті самі одиниці, що використовуються для обгрунтування ефективності управління: приріст прибутку, підвищення рентабельності тощо.
  • Якість інформації визначається за сукупністю таких показників: економічна цінність для ефективності управління; актуальність, тобто її цінність на момент використання; репрезентативність — достатня структура і кількість для адекватного відображення властивостей об’єкта; повнота — достатність для ефективного її використання; змістовність, тобто відношення показника кількості семантичної інформації до її загальної кількості; своєчасність –надходження в термін, що не порушує регламентованого розв’язу­вання задачі; достовірність — реальне відображення об’єкта з необхідною точністю; точність — ступінь наближення показника відображення до реальних параметрів; доступність — можливість діставати й сприймати інформацію; стійкість — можливість збері­гати свої властивості на певному відрізку часу.
  • Інформаційні процедури та дослідження інформації

  • Над економічною інформацією виконуються відповідні опера­ції, які можна об’єднати в певні процедури: збір і реєстрація, перетворення, споживання інформації. Ці процедури, особливо процедуру перетворення інформації, можна ще деталізувати і розглядати як окремі процедури.
  • Процедура збору і реєстрації інформації передбачає виявлення і подання інформації для подальшого її використання. Збір інформа­ції — це підрахунок, зважування або інші способи вимірювання кількості тих чи інших дій. Оскільки переважна кількість еконо­мічної інформації подається у фіксованому на носіях вигляді, то збір інформації завжди супроводжується її реєстрацією. Реєстрація — це занесення виміряної кількості інформації на відповідні носії. Така дія здійснюється або вручну на паперових носіях, або з допомогою технічних засобів. До того ж інколи зафіксовану інформацію з допомогою технічних засобів (лічильників, датчиків) доводиться знову переєстровувати на інші носії, які забезпечуватимуть подаль­шу її обробку (первинні документи, машинні носії).
  • Процедура перетворення інформації включає такі елементи як переміщення (передавання) інформації каналами зв’язку і прямим переміщенням носіїв, групування, арифметична та логічна обробка інформації, зберігання інформації.
  • Передавання інформації каналами зв’язку може бути одностороннім — відбуватися в одному напрямі, якщо для розв’язування задачі по них передаються лише вхідні дані, і двостороннім, коли каналами зв’язку в зворотному напрямі передаються і результати розв’язування задачі. Нині передавання інформації каналами зв’яз­ку (переважно двостороннє) набуває дедалі більшого поширення, оскільки швидко поширюються інформаційні мережі, електронна пошта. Але ще лишається досить поширеним (особливо в сільській місцевості) кур’єрський спосіб передавання інформації.
  • У комп’ютерних системах групування даних, арифметична та логічна їх обробка здійснюються здебільшого програмним способом, але часто в режимі діалогу з користувачем. Ці процеси пов’я­зані з автоматичним пошуком інформації, який, у свою чергу, пов’язаний із процедурою зберігання інформації: записом на машинні носії, захистом, актуалізацією тощо. Під актуалізацією розуміють процес заміни старих даних на новіші.
  • Споживання інформації пов’язується як із безпосереднім її використанням у вигляді результатної інформації для управління, так і з повторним її включенням у процедури збору і перетворення.
  • На основі комбінації елементів процедур створюються конкретні комп’ютерні технології.
  • Для ефективного використання економічної інформації необ­хідне її постійне і всебічне дослідження. Для цього використовуються як сучасні технічні засоби (насамперед комп’ютерна техні­ка), так і дієві економіко-аналітичні методи, статистичний і матема­тичний апарат. Особлива увага надається економіко-математичним методам (ЕММ), оскільки завдяки сучасним ЕОМ їх можливості стрімко зростають. В економічних дослідженнях широко застосовуються математичне програмування, теорія множин, теорія графів, теорія ігор, теорія масового обслуговування, теорія дослідження операцій та інші. З допомогою ЕММ будують різні моделі економіч­них об’єктів і процесів (економетричні, евристичні, балансові, оптимізаційні, ігрові і т. ін.), які значно розширюють можливості дос­лідження економічної інформації. При цьому дістають розглянуті щойно інші показники оцінки інформації.
  • У процесі аналітичних досліджень економічної інформації використовують найпоширеніший метод зіставлення (порівняння) величин, встановлення інформаційних відношень між величинами, агрегування та дезагрегування одиниць інформації.
  • Дослідження економічної інформації та економічних процесів, удосконалення технологій перетворення інформації сприяють постійному поліпшенню всієї інформаційної системи в системі управління народним господарством.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.