лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Розділ 3

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ

 


Поняття і різновиди економічної інформації

  • Інформацією в широкому розумінні цього слова є будь-які відо­мості, котрі дають уявлення про ту чи іншу сторону матеріального світу та процесів, що виникають у ньому. Проте в сучасних умовах високої автоматизації інформаційних процесів під інформацією розуміють корисну в певний час для її споживачів частину тих чи інших відомостей, а всю їх сукупність, зафіксовану на різних носіях, називають даними.
  • У діяльності людей інформація є одним із ресурсів, що може нагромаджуватися, реалізовуватися, поновлюватися й, на відміну від інших видів ресурсів, у процесі використання може не втрачати своїх якостей. До того ж інформація є ресурсом колективного користування, що важливо з погляду зниження її собівартості.
  • Серед різних видів інформації значне місце посідає управлінська інформація, а серед управлінської — економічна. Під економічною інформацією, згідно з ГОСТ 1975-74, слід розуміти сукупність різних відомостей економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, у процесі виробничо-господарської діяльності, в управлінні цією діяльністю, які можна фіксувати, передавати, перетворювати, зберігати й використовувати для здійснення функцій управління народним господарством і його окремими ланками різних рівнів.
  • Термін «інформація» почав вживатися ще наприкінці минулого століття, але пов’язувався лише із засобами зв’язку. Далі, особливо з виникненням і розвитком кібернетики, широким використанням засобів автоматичного регулювання й управління, він набув дещо іншого змісту, розширивши сфери використання.
  • Об’єктом відображення економічної інформації є насамперед виробничо-господарська діяльність, а її призначення полягає у використанні для потреб управління, спрямованого на вдосконалення виробництва й самого управління. Без неї був би неможливим сам процес управління економічним об’єктом. Економічна інформація є як предметом, так і продуктом автоматизованої обробки.
  • Економічній інформації притаманні специфічні особливості, які необхідно враховувати при виборі технічних засобів збору та обробки інформації, організації всієї інформаційної системи. Ідеться насамперед про дискретність і переважно літерно-цифровий вигляд; масовість та потребу в значній арифметичній і логічній обробці; необхідність тривалого зберігання і нагромадження даних, перегрупування за різними ознаками; документальне оформлення; повторення в установлених часових межах і значну частку сталих елементів.
  • Зауважимо, що інформація вважається стабільною, якщо коефі­цієнт стабільності ( як відношення незмінюваного її обсягу за певний період до всього обсягу за цей самий період) не менший за 0,85.
  • Для вивчення внутрішнього складу, закономірностей утворення, можливостей групування, обробки та використання інформації необхідно знати її класифікацію.
  • Згідно з функціями, виконуваними інформацією у процесі уп­равління, її поділяють на нормативну, планову, бухгалтерську, оперативно-технічну, статистичну, конструкторсько-технологічну.
  • За відношенням до інформаційної системи об’єкта розглядають вхідну і вихідну, внутрішню і зовнішню інформацію.
  • За відношенням до процесу обробки інформація поділяється на вихідну (первинну), похідну, проміжну, результатну, оброблювану, необроблювану.
  • Класифікацію економічної інформації щодо інформаційної системи і процесу її обробки можна подати у вигляді схеми, зображеної на рис. 3.1.
  •  
  • Рис. 3.1. Функціональна схема класифікації інформації
    за відношенням до інформаційної системи і процесу обробки
  • За стабільністю розрізняють постійну та змінну інформацію. Водночас сталу економічну інформацію можна класифікувати як нормативну, планову, довідкову.
  • Нормативна інформація пов’язана з нормуванням витрат виробництва, тарифікацією тощо і містить норми та нормативи, розцінки, тарифи, ціни, коефіцієнти.
  • Планова інформація — це заплановані різні показники перспективного, поточного та оперативного характеру діяльності.
  • Довідкова інформація — це насамперед інформація про назви об’єктів планово-облікових робіт (структурних підрозділів, культур, видів тварин, прізвищ працюючих і т. ін.). Вона часто формується і використовується разом з нормативною і тоді називається нормативно-довідковою.
  • Змінна економічна інформація поділяється переважно згідно з ділянками її концентрації, планування та обліку: з основних засобів, матеріальних цінностей, праці і заробітної плати, грошових засобів(коштів), розрахунків з покупцями та постачальниками і т. ін.
  • За насиченістю інформація поділяється на достатню, недостатню, надлишкову(надмірну).
  • Іншими ознаками для класифікації інформації можуть бути її спосіб відображення, об’єктивність, корисність тощо
  • Структуризація економічної інформації

  • Щоб краще зрозуміти роль економічної інформації та ефективно використовувати її у процесі функціонування систем, необхідно знати її структуризацію. Як уже зазначалося, найвищим рівнем структуризації інформації є виділення її як системи для конкретного об’єкта і відповідних підсистем. Проте будь-яку систему можна розчленовувати аж до виявлення неподільних одиниць. При цьому часто користуються поняттями логічних і фізичних структур. Поняття логічних структур особливо цінне при проектуванні та використанні складних автоматизованих систем, банків і баз даних.
  • Логічний аспект структури даних визначає загальні зв’язки між окремими елементами даних безвідносно до способу їх реєстрації та зберігання. До логічних структур (залежно від обраної структуризації) можна віднести поле, запис, файл; атрибут, групу, групове відношення, статтю, файл, базу даних і т. ін. У даному разі поняття «поле» і «атрибут» — найменші структурні одиниці, що не підда­ються подальшому змістовному розчленуванню, хоча «поле», наприклад, може складатися з елементів, які не мають змісту (знаків, літер, цифр).
  • Фізичний аспект структури даних пов’язується зі способом реєстрації даних на носієві чи способом запам’ятовування їх у пам’яті ЕОМ. В умовах використання сучасних ЕОМ фізичними структурними одиницями є біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт і т. ін; у паперових документах — позиція, рядок, графа тощо.
  • У випадках, коли можна візуально сприймати економічну інформацію на носіях, користуються таким поняттям мінімальної її структурної одиниці як реквізит(атрибут). Реквізити можуть характеризувати якісну чи кількісну сторону інформаційної сукупності. Перший різновид реквізитів називають реквізити-ознаки, а другий — реквізити-основи. Реквізит-основа разом з реквізитами- ознаками, що стосуються його, створюють нову ін­формаційну сукупність — так званий показник. Показник є мінімальною одиницею інформації, що має економічний смисл. Він однозначно, компактно і всебічно відбиває суть якогось господарського процесу чи явища. Склад показника можна показати на такому прикладі:
  • Кількість відпрацьованих за день А. А. Сидоренком годин — 7
  • Повний набір показників, що характеризують певний об’єкт, називають позицією (наприклад, рядок класифікатора), а ті, що описують господарську операцію, — документом. Ряд однотипних
    документів із різним значенням створюють інформаційну сукупність — так званий масив (машинний аналог — файл).
  • За видом взаємозв’язку між окремими елементами структури даних бувають лінійні (однорівневі) та нелінійні (ієрархічні чи багаторівневі).
  • Лінійні структури можуть бути послідовні (з упорядкованими чи неупорядкованими елементами) та рядкові (з фізично розкиданими і логічно пов’язаними з допомогою ланок зв’язку елементами).
  • Нелінійні структури включають складні списки, дерева, мережі, таблиці і їх комбінації (гібридні).
  • Структури зі складними списками складаються з інших списків; деревоподібні передбачають ієрархічний зв’язок елементів (рис. 6.4, а); мережні мають довільний зв’язок між елементами (рис. 6.4, б), табличні структури мають вигляд двовимірної таблиці.
  • Можливість структуризації інформації і переходу від одних структур до інших (частіше від традиційних безмашинних до машинних і навпаки) забезпечує основу для ефективного аналізу, оці­нювання та обробки інформації, її перегрупування. При цьому вдається уникнути дублювання й надмірності.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.