лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Таблиця 16.14

Відомість визначення відхилень

за січень 1998 р.

Но-

 

Дебет синте-

Кореспон-

С у м а

мер пач-


доку-

тичного і аналітичного

дуючий
синтетичний і

в постій-

в цінах поставок

відхилення

ки

мента

рахунку

аналітітичний рахунок

них цінах

і транспортні витрати

 +

1

2

3

4

5

6

7

8

2

45

052106

600000

200,00

280,50

80,50

 

. . .

 

 

 

 

 

 

 

РАЗОМ ПО СУБРАХУНКУ

1250,48

1500,60

250,12

 

ВСЬОГО ПО РАХУНКУ

8600,50

10840,00

2239,50

 

 

Для розподілу відхилень в цінах за напрямками витрат ТМЦ необхідно на основі даних про залишки матеріалів на початок місяця і витрат матеріалів за місяць у постійних цінах, а також нерозподілених відхилень на початок місяця і виявлених відхилень за місяць визначити з допомогою ЕОМ коефіцієнти розподілу відхилень в розрізі субрахунків матеріалів (нерозподілені відхилення від постійних цін на початок місяця підсумовуються з виявленими відхиленнями в даному місяці і здобутий підсумок ділиться на суму вартості наявних на початок місяця матеріалів з вартістю матеріалів, що надійшли зі сторони). Потім вартість витрачених (чи залишків) матеріалів за напрямками витрат перемножується на відповідний для даного матеріалу по його субрахунку коефіцієнт розподілу. Алгоритм може реалізовуватися поетапно, або в ході складання спеціальної машинограми розподілу вартості ТМЦ за напрямками витрат (табл. 16.15).

Таблиця 16.15

Відомість розподілу відхилень

за січень 1998 р. Бригада 1

З кредиту син-

В дебет син-

Розрахунок коефіцієнта відхилення

Вартість вит-

Сума

тетичного і аналітичного рахунку

тетичного і аналітиного рахунку

вхідний зали­шок + надходження ТМЦ

нерозподіле-ні + виявлені відхилення

коефіці-єнт від-хилення

рачених ТМЦ в постійних цінах

відхи-лення

1

2

3

4

5

6

7

052102

201101

200,00

10,00

05

250,00

7,50

. . .

 

 

 

 

 

 

РАЗОМ ПО СУБРАХУНКУ

1600,00

80,00

РАЗОМ ПО РАХУНКУ

1600,00

80,00

ВСЬОГО

5500,00

205,50

 

Для проведення інвентаризацій на ПЕОМ складають машинограми інвентаризаційного опису ТМЦ, в яких окрім граф 1-8, 13 таблиці 16.12 з даними бухгалтерського обліку друкуються чисті графи «Кількість» і «Сума» для вписування фактичних даних під час інвентаризації.

Додатково складають окремі машинограми і з обліку наявності та руху тварин в сільськогосподарських підприємствах, оскільки в них необхідно виділяти дві графи для кількісних показників (голів і маси в живій вазі) і нагромаджувати та показувати окремі показники з початку року. В машинограмах реалізації сільськогосподарської продукції показується і третій кількісний показник — залікова маса (табл. 16.16).

Таблиця 16.16

Відомість реалізації продукції, ТМЦ і послуг

за січень 1998 р.    Бригада 1

Дебет

Синтетичний і аналітичний рахунок

Напрямок реалізації

Кореспондуючий синтетичний і аналітичний рахунок

Кількість
голів

Маса

Сума

1

2

3

4

5

6

461211

1

401218

5

400

800,00

. . .

 

 

 

 

 

РАЗОМ ПО КОРЕСПОНДУЮЧОМУ РАХУНКУ

                ЗА МІСЯЦЬ

             З ПОЧАТКУ РОКУ

РАЗОМ ЗА НАПРЯМКОМ РЕАЛІЗАЦІЇ

                ЗА МІСЯЦЬ

             З ПОЧАТКУ РОКУ

РАЗОМ ПО РАХУНКУ ЗА МІСЯЦЬ

             З ПОЧАТКУ РОКУ

Продовження табл. 16.16

Кредит

Синтетичний
і аналітичний рахунок

Напрямок реалізації

Кореспондуючий синтетичний і аналітичний рахунок

Кількість голів

Маса

Залікова маса

Сума

7

8

9

10

11

12

13

461211
. . .

1

401218

5

400

400

800,00

 

Графи з трьома різновидами кількості використовуються і в машинограмах обліку витрат, виходу продукції і послуг, що складається за проектом ІАЕ УААН (табл. 16.17).

Таблиця 16.17

Відомість обліку витрат і виходу продукції, послуг

за червень 1997 р. Бригада 1

Синт.

 

Стаття

За місяць

З початку року

і ана-літич. рахунок

Найме-нування

Кор. раху-нок

Кіль-кість
1

Кіль-
кість
2

Су-
ма

Кіль-
кість
3

Кіль-
кість
1

Кіль-
кість
2

Су-
ма

Кіль-
кість
3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

201

РОСЛИННИЦТВО

 

 

2011001

Пшениця озима

 

 

 

Незавершене
виробництво  82

1520,00

 

 

. . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми машинограм з обліку наявності, руху, інвентаризації основних засобів певною мірою схожі з машинограмами наявності, руху та інвентаризації ТМЦ. Проте може враховуватися час введення в експлуатацію, знос тощо. Наприклад, у пакеті ЛУКА відомість надходження основних засобів має вигляд, показаний у табл. 16.18.

Таблиця 16.18

Відомість надходження основних засобів

за січень 1998 р.

Рахунок  01                  По всьому підприємству

Дата надход-
ження

Номер
доку-мента

Номер інвен-
тарної
карти

Інвен-тар-ний
номер

Балан­совий раху­нок

Гру-
па
ОЗ

Назва
об’єк-
та

Під-
роз-
діл

МВ
осо-
ба

Почат-кова вартість, грн.

Знос при
надход-женні,
грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

5.01.98

18

2

25

011

480

Принтер

1

3

879,79

 

. . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    У відомості наявності основних засобів за місцем знаходження чи експлуатації додатково є графи з даними про норму зносу, залишкову вартість, номер документа та причину вибуття основних засобів протягом місяця.

    Для включення вартості використовуваних основних засобів в затрати виробництва та визначення фактичної їх вартості розраховується амортизація і знос основних засобів і складаються відповідні машинограми. Хоч за останнім законодавством методика розрахунку амортизації і зносу основних засобів дещо змінилася (не з балансової, а залишкової вартості), форми машинограм практично не змінилися. Пакетами ЛУКА і БЕСТ у цьому відношенні передбачено складання таких відомостей(відеограм), як: «Довідка про розрахунок зносу основних засобів» (табл. 16.19), «Розробна таблиця розрахунку зносу основних засобів» (табл. 16.20), «Знос основних засобів за 199__ рік». В останній відомості, окрім граф 2,3,5-12 таблиці 16.20, є ще 12 граф для місяців року, в яких проставляються суми зносу основних засобів з урахуванням дат знаходження їх в експлуатації. Підсумки в цій відомості показують загальну картину щомісячного нарахування зносу основних засобів протягом року.

    Таблиця 16.19

    Довідка про розрахунок зносу основних засобів

    за лютий 1998 р.

    Підрозділ         все підприємство

    Номер інвен-тарної
    карти

    Інвен-
    тар-
    ний
    номер

    Гру-
    па

    Найменування основного  засобу

    Почат­кова вартість, грн.

    Знос
    на
    1-ше
    число

    Знос за
    місяць

    Знос на
    кінець
    місяця

    Залишкова вартість
    (без зносу за місяць)

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    2

    2

    203

    Щит металевий

    1025,00

    59,78

    8,04

    67,82

    965,22

    . . .

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Таблиця 16.20

    Розробна таблиця розрахунку зносу основних засобів

    за лютий 1998 р.

    Підрозділ         все підприємсто

    Код син-тетично-

    Номер інвен-

    Інвен-тар-

    Гру-

    Найменування

    Почат-кова

    Дати руху основних засобів

    го і аналі-тичного рахунку

    тарної карти

    ний номер

    па

    основного
    засобу

    вар-тість,
    грн.

    Надход-
    ження

    Передаван­ня в екс-
    плуатацію

    Вибут-
    тя

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    0210001

    2

    2

    03

    Щит металевий

    1025,00

    15.01.98

    15.01.98

    / /

    . . .

     

     

     

     

     

     

     

     

    Продовження табл. 16.20

    Вид основ-но

    Норма зносу

    Кое- фіці-

    Дата нарахування за нормою 50%

    Пробіг авто-
    транспорту

    Знос
    на по-

    Знос
    за

    го засобу

    Зага-льна

    Автотран-спорт

    єнт

    Поча-
    ток

    Кі-
    нець

    На початок місяця

    За мі-
    сяць

    чаток місяця, грн.

    місяць,
    грн.

    10

    11

    12

    13

    14

    15

    16

    17

    18

    19

    20368

    10,00

     

    1,00

    / /

    / /

     

     

    59,78

    8,04

    . . .

     

     

     

     

     

     

     

     

     

       

      Передбачається також одержання відомості-довідки про пробіг автотранспорту, в якій вказується номер інвентарної карти, інвен­тарний номер, назва автотранспортного засобу, вид основного засобу, пробіг на початок місяця і пробіг за місяць. Практично відомість містить вибірку даних по автотранспорту з табл. 16.20.

      Оскільки у великих сільськогосподарських підприємствах дані про пробіг автомобілів необхідні не тільки для нарахування зносу/амортизації, але і для аналізу використання автотранспорту, то в цьому разі доцільно одержувати відомості з більшою деталізацією експлуатаційних показників — по марках автомобілів, табельних номерах водіїв. Потрібна також ширша гама експлуатаційних показників вантажного автотранспорту: пробіг загальний і з вантажем, перевезено вантажів всього і на прицепах, зроблено тонно-кіломет­рів всього і на прицепах, відпрацьовано годин і нарахований заробіток, витрачено пального за нормою і фактично.

      Аналогічні машинограми(відеограми) одержують і для аналізу використання тракторного парку, але з дещо іншими експлуатаційними показниками: відпрацьовано машино-змін і машино-днів, обсяг робіт в тонно-кілометрах і умовних еталонних гектарах, а також відпрацьований час і нарахований заробіток та витрати пального за нормою і фактично.

      Останнім часом у зв’язку з появою окремих законодавчих актів виникала необхідність переоцінки основних засобів. В пакетах ЛУКА і БЕСТ для цієї цілі складаються машинограми за формою табл. 16.21.

      Можуть складатися також відомості переоцінки основних засобів за рік і групова відомість переоцінки у стисненій формі.

      Як і з обліку ТМЦ, складаються при необхідності відомості ін­вентаризаційного опису основних засобів, зіставлювальні відо­мості. В багатьох пакетах (УПТЦ АГРОПРОМСИСТЕМА і ін.) передбачається складання відомості наявності дорогоцінних металів у складі основних засобів.

      Таблиця 16.21

      Відомість переоцінки основних засобів

      за 23.08.94

      Інвен-тар-

      Найменування

      Група основних
      засобів

      Коефіці-єнт пе-

      До переоцінки

      Після пере-
      оцінки

      ний номер

      основного засобу

      Код

      Наймену-вання

      реоцінювання

      Початкова вартість

      Знос

      Початкова вартість

      Знос

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      7

      8

      9

      1

      Щит дерев’яний

      203

      Інші споруди

      1,00

      620,00

       

      620,00

       

      . . .

       

       

       

       

       

       

       

       

       

      В аграрному менеджменті велике значення надається обліку виробництва і контролю формування собівартості сільськогосподарської продукції. Одна із форм вихідних відомостей, що складається з цією ціллю, приведена в табл. 16.17. З такої відомості можна дістати дані як про витрати, так і вихід продукції і можна легко розрахувати її собівартість. За такою самою формою може складатися машинограма і в розрізі всього господарства.

      В інших проектних рішеннях склад реквізитів подібних машинограм буває дещо іншим. До них можуть включатися графи з плановими показниками та відхиленнями, передбачатись інше угрупування даних тощо.

      Найбільш схожими між собою в різних проектних рішеннях є машинограми в частині обліку розрахунково-фінансових операцій, фондів, резервів, кредитів, при складанні оборотного балансу і Головної книги, хоч і в цьому випадку бувають відмінності.

      У пакетах ЛУКА, БЕСТ по банківських, касових, розрахункових операціях передбачено одержувати «Відомість операцій по рахунку №…» за формою, показаною в табл. 16.13, оборотну відомість по рахунку за період (табл. 16.22).

      Таблиця 16.22

      Оборотна відомість по рахунку 51

      за період з 01.01.98 по 15.01.98

      Кореспондуючий
      рахунок

      Оборот за дебетом рахунку в кредит рахунків

      Оборот за кредитом рахунку
      в дебет рахунків

      1

      2

      3

      Вхідне сальдо

      1000,00

      0,00

      20

       

      6,00

      . . .

       

       

      Оборот за період

      101745,09

      11210,50

      Вихідне сальдо

      91534,59

      0,00

      Для контролю розрахункових операцій складаються відомості по формі табл. 16.23 і 16.24.

      Таблиця 16.23

      Відомість розрахунків з покупцями

      за період з 01.01.98 по 15.01.98

      (Рахунок розрахунків 621)

      Назва

      На початок періоду

      За період

      Всього заборго-

      Всього заборго-

      організації

      Відвантажено на суму

      Оплачено на суму

      Відвантажено на суму

      Оплачено на суму

      ваність покупцю

      ваність покупця

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      7

      Фірма «Ольга»

       

       

      2028,50

      4500,00

      2471,50

       

      . . .

       

       

       

       

       

       

       

      Таблиця 16.24

      Відомість розрахунків з покупцями

      за період з 01.01.98 по 15.01.98

      (Рахунок розрахунків 621)

      Відвантажено

      Оплачено

      Дата

      Номер доку­мента

      Сума

      Дата

      Номер доку­мента

      Дт 50

      Дт
      51

      Дт 52

      Дт 76

      Дт ін.

      Всього

      1

      2

      3

      4

      5

      6

      7

      8

      9

      10

      11

      Фірма «Ольга»

      5.01.98

      0004

      1166,00

      5.01.98

       

       

      4500,00

       

       

       

      4500,00

      9.01.98

      0006

      862,50

       

       

       

       

       

       

       

      4500,00

      Разом

      2028,50

       

       

       

       

       

       

       

       

      МП «Синтез»

      . . .

       

       

       

       

       

       

       

       

       

       

         

        З банківських і касових операцій можуть складатися відомості руху валют (табл. 16.25) і картки аналітичного обліку валют (табл. 16.26).

        В деяких проектних рішеннях, в яких не передбачається одержання підсумків за довільний період при певній потребі, поряд з місячними підсумками по окремих рахунках вказуються також підсумки з початку року.

        Таблиця 16.25

        Оборотно-сальдова відомість руху валют по рахунку 522

        з 01.01.97 по 31.12.97

        Код ва-

        Вхідний залишок

        Оборот за період

        Вихідний залишок

        люти

        Дебет

        Кредит

        Дебет

        Кредит

        Дебет

        Кредит

        1

        2

        3

        4

        5

        6

        7

        USD

        0,00

        0,00

        34956,25

        29965,00

        4991,25

        0,00

        Таблиця 16.26

        Картка аналітичного обліку руху валюти

        по рахунку 522 (Валютний рахунок поточний)

        за період з 01.01.97 по 25.01.98

         

         

        Обороти

        Дата операції

        Курс на дату операції

        За дебетом рахунку

        За кредитом рахунку

         

         

        У валюті

        За курсом

        У валюті

        За курсом

        1

        2

        3

        4

        5

        6

        На початок періоду

        0,00000
        Сальдо


        0,00


        0,00


        0,00


        0,00

        03.04.97

        1,86200

        14991,25

        27913,71

        14991,25

        27913,71

        . . .

         

         

         

         

         

        На кінець
        періоду

        Оборот
        Сальдо

        34956,25
        4991,25

        64998,69
        9278,73

        29965,00
        0,00

        55719,96
        0,00

         

        З синтетичної звітності складається також «Оборотно-сальдова відомість» за формою табл. 16.27, «Головна книга» за формою табл. 16.28 і «Шахова відомість» за формою табл. 16.29.

        Таблиця 16.27

        Оборотно-сальдова відомість

        за період з 01.01.98 по 31.01.98

        Рахунок,

        Вхідний залишок

        Оборот за період

        Вихідний залишок

        субрахунок

        Дебет

        Кредит

        Дебет

        Кредит

        Дебет

        Кредит

        1

        2

        3

        4

        5

        6

        7

        Рахунок 01: Основні засоби

        011

        1321,00

         

        7427,14

        2035,00

        6713,14

         

        Разом

        1321,00

         

        7427,14

        2035,00

        6713,14

        0,00

        Рахунок 02: Знос основних засобів

        . . .

         

         

         

         

         

         

         

        Подібної форми складається відомість і з допомогою пакета ІАЕ УААН, яка називається «Оборотний баланс». Проте в ній для назви основного рахунку виділена окрема графа і окрема — для коду кореспондуючого рахунку.

        Таблиця 16.28

        Головна книга

        за рахунком 01 Основні засоби

        Місяць

        Обороти за дебетом і підсумок

        Обороти за кредитом і підсумок

        Сальдо
        дебетове

        Сальдо
        кредитове

        А

        Б

        В

        Г

        Д

        Січень

        0,00

        0,00

        1321,00

        0,00

        Лютий

        0,00

        0,00

        1321,00

        0,00

        . . .

         

         

         

         

        Таблиця 16.29

        Шахова відомість

        за період з 01.01.98 по 25.01.98

         

         

        011

        021

        022

        023

        04

        Усього
        оборот

        Сальдо
        кінцеве

        Сальдо початкове

         

         

        1100,00

         

         

         

         

         

        011

        1321,00

         

         

         

         

         

         

        7427,14

        6713,14

        021

         

         

         

         

         

         

         

        338,09

         

        022

         

         

         

         

         

         

         

         

         

        . . .

         

         

         

         

         

         

         

         

         

        Усього оборот

        2035,00

        1010,20

         

         

         

        1095119,98

         

        Сальдо кінцеве

         

        680,18

        1100,00

         

         

         

         

         

           

          За даними комп’ютерного обліку легко проводиться всебічний аналіз стану і ходу господарювання. Для цього використовуються різні математичні, статистичні, графічні методи і відповідні програмні продукти: СТАТГРАФ, КВАТРОПРО, ВАРІТАБ, ЛОТУС, ЕХСЕL та інші. Особливо поширеним останнім часом став ЕХСЕL, оскільки він поставляється разом з операційною системою Windows і має досконалий інструментарій і сервіс для виконання аналітичних робіт. Проте не завжди є можливість імпортування файлів для аналізу і дані приходиться набирати вручну, робити відповідні вибірки. В цьому відношенні очевидні переваги є у спеціально підготовлених для цієї цілі програм, особливо в пакеті БЕСТ, системі ГАЛАКТИКА.

          У пакеті БЕСТ передбачено одержання машинограм (відеокадрів) з діаграмами аналізу прибутку та структури залишків ТМЦ по складах, групах, номенклатурних номерах, операціях, постачальниках/по­купцях, торговельних агентах. Крім того, з допомогою пакета БЕСТ-Ф можна виконувати поглиблений зовнішній і внутрішній фінансово-господарський аналіз (чи аудит), автоматично завантажуючи необхідні похідні дані з систем БЕСТ-3 або БЕСТ-4, чи вводячи їх вручну.

          Зовнішній аналіз здійснюється на основі звітності та найбільш відомих методик аналізу і дозволяє одержати машинограми (відеокадри) з даними про фінансову стабільність, структуру майна підприємства, раціональність залучення позичкових засобів, платоспроможність, рентабельність господарської діяльності, обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку, вибір потенційних партнерів, вірогідність банкрутства тощо. Машинограма вірогідності банкрутства, наприклад за моделлю Альтмана, має вигляд, показаний в табл. 16.30.

          Внутрішній аналіз виконується безпосередньо з використанням облікових даних з системи БЕСТ і дозволяє одержати більшість машинограм, що одержують при зовнішньому аналізі, але переважно в динаміці, а не в порівнянні. А для торговельних структур додатково видається ще значна номенклатура аналітичних машинограм. Аналіз виконується в системі Windows з використанням додатка Exсel, тому при бажанні можна дістати також аналітичні дані у вигляді графічних діаграм.

          Таблиця 16.30

          Оцінка вірогідності банкрутства

          Показники

          АО «Перемога»

          АО «Прогрес»

          п/п

           

          сума, грн

          сума, грн.

          1
          2
          . . .
          8

          Обсяг активів
          Обсяг позичкових коштів

          Коефіцієнт вірогідності банкрутства Z
          Тип ситуації:
          Вірогідність банкрутства дуже висока
          Вірогідність банкрутства середня
          Вірогідність банкрутства невелика
          Вірогідність банкрутства дуже мала

          11177177
          8887675

          0,25

          Z < 1,8
          1,9 < Z > 2,7
          2,8 < Z > 2,9
          3,0 < Z

          3350810
          2221511

          0,95

           

          Звичайно, великі графічні можливості електронної таблиці Exсel дозволяють одержувати аналітичні графіки і при використанні інших бухгалтерських пакетів, але переважно на основі ручного вводу даних. У процесі контролю, аудиту, поточного аналізу з допомогою таких аналітичних графіків можна показати, поряд з ілюстрацією зазначених щойно аналітичних розрахунків, зміну стану основних засобів (див. рис. 16.3), аналіз відхилень фонду оплати праці і її продуктивності, стан виконання плану загального прибутку підприємства, вплив окремих факторів на формування прибутку, проаналізувати собівартість робіт чи продукції (рис. 16.4), виконання плану використання тракторів (рис. 16.5) тощо та широко застосовувати одержані дані для регулювання відповідних процесів.

           

           

          Рис.16.3. Аналіз стану основних засобів на початок і кінець року, тис.грн.

           

          Рис. 16.4. Аналіз собівартості роботи вантажного автотранспорту

           

          Рис. 16.5. Аналіз використання тракторів

           

          Вихідною інформацією в комп’ютерних аудиторських ІС
          є протоколи аудиторських перевірок, різновиди форм яких збе-
          рігаються в базі знань. Залежно від специфіки об’єкта аудиту
          в протоколі показуються основні дані аудиторського аналізу
          здебільшого у вигляді відповідної таблиці. Наприклад, при аудиті відповідності даних аналітичного обліку матеріальних цін-
          ностей даним синтетичного обліку, даних синтетичного і ана-
          літичного обліку регістрам бухгалтерського обліку та звітним бухгалтерським даним чи аудиті операцій обліку затрат на виробництво форма табличної частини протоколів може бути такою (табл. 16.31):

          Таблиця 16.31

          Результати аудиторської перевірки

          Фактичні
          дані

          Згідно з діючими
          нормативними документів

          Відхилення
          від норма-

          Норма-
          тивний

          Номер і назва документа

          Коорди-нати показника

          Кіль-кість, сума

          Номер і назва документа

          Коорди-нати по-
          казника

          Кіль-кість, сума

          тивних
          документів

          документ, рішення

          1

          2

          3

          4

          5

          6

          7

          8

           

           

           

           

           

           

           

           

             

            При аудиті операцій з обліку праці і зарплати, фінансово-роз­рахункових операцій, баланса тощо в аудиторській таблиці графи 1, 2, 4, 5 можуть бути відсутні. Проте в окремих випадках деталізація аналізованих показників може значно поглиблюватися (аудит повноти і своєчасності оплати за реалізовану продукцію і ін.).

            Частина вихідних форм документів, що їх дістають у процесі своєї діяльності менеджери-маркетологи, а також інші спеціалісти для регулювання виробничих і економічних процесів, певною мірою аналогічні розглянутим плановим і обліково-аналітичним
            документам (особливо в частині виробництва і реалізації продукції). Частину форм про ціновий моніторинг продовольчого ринку можна взяти через систему Internet з галузевого WEB-сервера (див. розд. 17) чи з інших джерел, а частину сформувати з огляду на конкретні умови.

            Основною вхідною інформацією для рішення обліково-аналітич­них задач є умовно-постійна інформація різних довідників в памяті ЕОМ, змінна інформація з первинних документів, інформація попередніх періодів з перехідних масивів даної та інших підсистем.

            В існуючих інформаційних системах використовуються на машинних носіях переважно такі довідники: довідник-цінник матеріальних цінностей, довідник працюючих, довідник видів оплат і утримань, довідник плану рахунків бухгалтерського обліку, довідник кореспонденції рахунків, довідник господарських операцій, довідник основних засобів, довідник постачальників і покупців, довідник статей калькуляції та інші. Частина довідників складається з відповідних кодів і назв (довідник видів оплат і утримань), а частина має складнішу структуру. Наприклад, довідник-цінник на матеріали (номенклатура-цінник) окрім коду матеріалу і його назви ще має ціну, а якщо в структурі коду матеріалу відсутній код рахунку, то й код рахунку. Довідник плану рахунків бухгалтерського обліку в системі «1С Бухгалтерія» додатково має дані, пов’язані з технологічною специфікою системи (рис. 16.6).

            о

             

              Рис. 16.6. Довідник плану рахунків бухгалтерського обліку

               

              Первинні облікові документи регламентовані галузевими інструкціями, мають типову форму і суттєво не відрізняються в різних комп’ютерних інформаційних системах. Основними документами є акти приймання-передання чи списання (вибракування для тварин) основних засобів, табелі обліку робочого часу, книжки бригадира з обліку праці та виконаних робіт, облікові листки праці і виконаних робіт, облікові листки трактористів-машиністів, дорожні листи тракторів чи автомобілів, наряди на відрядну роботу, розрахунки-нараху­вання заробітної плати працівникам тваринництва, реєстри відправки та приймання зерна та іншої продукції, акти на приймання чи оприбуткування кормів, журнали обліку надою молока, лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей, накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, платіжні вимоги-доручення та інші.

              Дані з первинних документів вводяться в ЕОМ (переважно заповненням аналога форми документа на екрані дисплею — див. рис. 16.7) і зберігаються на машинному носієві.

              В сучасних обліково-аналітичних інформаційних системах після закінчення вводу даних документа з автоматичним їх контролем
              виконується їх запис і накопичення в базі даних у вигляді хронологічних записів бухгалтерських проводок стандартного типу. Накопичення хронологічних записів здійснюється з початку року і спеціальне щомісячне обрахування та запис залишків за бухгалтерськими рахунками не виконується (за винятком кінця року). При потребі такі залишки комп’ютер може розрахувати і видати в будь-який час за запитом ( АРМ бухгалтера ІАЕ УААН, БЕСТ, ЛУКА). Але в деяких інформаційних системах з більш застарілими проектними рішеннями передбачається обов’язкове одержання щомісяч­них залишків за рахунками, тому в цьому випадку вхідними масивами будуть також масиви з залишками за рахунками на кінець попереднього місяця чи розраховані за окремими рахунками підсумкові дані з початку року.

               

              Рис. 16.7. Діалогове вікно роботи з документом

               

              Важливе значення при вводі інформації в обліково-аналітичній ІС надається кодам облікових номенклатур. Ними користуються навіть при високому рівні автоматизації облікових процесів. Структура одних і тих самих кодів та кількість знаків у них в різних ІС можуть суттєво відрізнятись, проте для більшості характерна все ж певна закономірність. Основні коди і кількість знаків у них частіше такі: коди рахунків (2) і субрахунків (1-2), об’єктів аналітичного
              обліку (4), коди господарських операцій (3-4), табельних номерів працюючих (4), видів оплат і утримань (2), професій (2), категорій працюючих (2), виробничих витрат (6-7), видів і груп основних засобів (2-3), інвентарних номерів (4-6), номенклатурних номерів
              матеріалів (6-7), марок машин (2) тощо. Зауважим, що код господарських операцій необхідний для автоматизації проставляння бухгалтерських проведень (контирувань). Але виграш в автоматизації контирувань часто нівелюється складністю запам’ятовування і проставляння кодів операцій в первинні документи. Оскільки багато первинних документів почали виписувати на комп’ютерах, то в ряді ІС замість використання коду господарської операції застосовують інструмент безпосереднього запису проведень з використанням довідників типових проводок як підказок. Незабаром передбачається перехід на міжнародну багатозначну систему кодування бухгалтерських рахунків (банки уже перейшли), тому в описаних кодах будуть певні зміни.

              Алгоритми розрахунків при розв’язуванні облікових задач особливою складністю не вирізняються, оскільки зводяться до перемноження в окремих випадках кількості на ціну (розцінку, коефіцієнт тощо), визначення залишків на кінець періоду, накопичення кількісних та вартісних показників за різними групувальними ознаками. Так, нарахування заробітної плати Si за виконання i –го обсягу робіт (чи одержану продукцію) визначається такою залежністю:

                                                      Si = Qi Pi ,                                     (16.1)

              де  Qi — обсяг i-го виду робіт;

              Pi — розцінка за одиницю обсягу.

              Залишки матеріальних цінностей (Kj) j-го виду на кінець періоду в кількісному вимірі визначаються так:

                                               Kj = Kjо + Kjр – Kjr ,                           (16.2)

              де  Kjо — залишок j-го матеріалу на початок періоду;

              Kjр — надходження j-го матеріалу за період;

              Kjr — вибуття j-го матеріалу за період.

              Аналогічно розраховується залишок ТМЦ у вартісному вираженні.

              Сума витрат на вирощування культури к -го виду розраховується за такою формулою:

                                               ,                               (16.3)

              де  сума витрат на вирощування культури к-го виду з початку року на початок m-го місяця;

               — сума витрат на вирощування культури к-го виду в m-му місяці по v-й статті витрат, зафіксованій в d-му документі.

              Обороти по аналітичних бухгалтерських рахунках підраховуються підсумовуванням задокументованих сум по відповідних господарських операціях, а обороти по синтетичних бухгалтерських рахунках є накопиченням підсумків по регламентованих аналітичних рахунках.

              Деякі специфічні розрахунки пов’язані з розподілом бригадного заробітку між її членами, розподілом додаткової оплати за продукцію, виявленням і розподілом відхилень від постійних цін ТМЦ, розподілом накладних видатків тощо.

              Значно складнішими є алгоритми більшості аналітичних розрахунків, в яких задіюється досить великий арсенал статистичних і ма­тематичних методів, хоч часто аналіз також виконується простим порівнянням планових і фактичних даних чи з деяким доповненням інших методів. Наприклад, для визначення ступеня впливу фактору цін на собівартість продукції користуються такою формулою:

                                                 ,                                   (16.4)

              де O — відхилення фактичної собівартості продукції від планової (нормативної) за рахунок фактору цін;

              Pi і P?i — планова і фактична оцінка одиниці i — х витрат в натуральному вираженні;

              Q? i — фактичні затрати по i -й статті в натуральному вираженні;

              V?фактичний вихід всієї продукції в перерахунку на основну.

              Розрахунок коефіцієнта Альтмана для оцінювання ймовірності банкрутства (див. табл. 16.30) виконується так:

                        (16.5)

              Типи ситуацій для порівняння розрахованого коефіцієнта віро­гідності банкрутства наведені в табл.16.30.

              Але як даний алгоритм розрахунку, так і більшість інших аналогічних розрахунків (коефіцієнтів ліквідності, забезпеченості власними засобами і платіжної здатності, фінансової стійкості тощо) закладені у відповідні використовувані для цього програмні продукти (БЕСТ-Ф, ГАЛАКТИКА і т.ін.) і реалізуються автоматично за запитом користувача.

              Сказане стосується й поширених алгоритмів аналітичних розрахунків з використанням дисперсійного, регресійного, кореляційного [див. формули (16.6) і (16.7)] та інших методів аналізу.

                                                      ,                                   (16.6)

              де ryx — коефіцієнт парної кореляції.

                                          ,                       (16.7)

              де R — коефіцієнт множинної кореляції.

              Алгоритми розрахунків коефіцієнтів кореляції та інших математичних та статистичних розрахунків є в поширеній електронній таблиці EXCEL і в інших таких програмних продуктах у вигляді спеціальних функцій.

               

               

               

               

               

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.