лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 

Розділ 10

УПРАВЛІНСЬКІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

 

Суть і етапи створення управлінських ІС

Управлінські інформаційні системи — це такі системи, які повинні забезпечувати ефективне функціонування відповідних керованих об’єктів. Як уже вказувалось раніше, вони діляться на немеханізовані, механізовані, автоматизовані і автоматичні. В управлінні економічними об’єктами більше використовуються різнорівневі традиційні автоматизовані інформаційні системи і системи управління типу АСУП, АСУВО, АСУ галузі, а уже в їх складі функціонують АСУТП, САПР. До цієї групи належать також міжгалузеві автоматизовані системи державної статистики, фінансів, стандартів і т. ін. Такі системи часто називають ще системами організаційного управління. В організаційному управлінні використовуються також різновиди автоматизованих систем: інформаційно-пошукові, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні системи. Але всі вони функціонують переважно як складові частини традиційних автоматизованих систем, хоча можуть використовуватись і автономно.

Як указувалось в розд. 2, перше покоління ІС із застосуванням ЕОМ базувалось на позадачному підході до розв’язування задач і охоплювало період приблизно 1963-1972 роки [19]. Використовувались здебільшого лампові і напівпровідникові ЕОМ. На цьому етапі розв’язувалися в локальному режимі і без достатнього взаємозв’язку переважно задачі бухгалтерського обліку і деякі планові. Але при цьому набувався і удосконалювався перший досвід рішення економічних задач на ЕОМ, шліфувались методики і технологія, програмне та інші види забезпечення. Розв’язування задач здійснювалось за схемою:

Дані — Задача — Модель.

Для наступного етапу ІС (1972 – 1985 роки) характерне використання баз і банків даних, створення численних АСУ. Основними ЕОМ були ЕОМ єдиної серії (ЄС ЕОМ). При цьому через високу централізацію обробки інформації ще залишалась недостатньо високою оперативність розв’язування задач, недостатнім було узгодження окремих задач і рівнів АСУ, малий відсоток використання економіко-математичних методів, у нових умовах фактично не змі­нювалась структура апарату управління, ненадійною і енергоміст­кою залишалась технічна база (хоч уже і почали використовуватись міні- та мікроЕОМ). Проте коло охоплених автоматизацією об’єктів, номенклатура задач і оперативність їх вирішування незрівнянно виросли. Середня річна ефективність АСУ досягала 640 тис.крб. Підвищилась культура і продуктивність управлінської роботи. Почали розв’язуватися принципово нові задачі. Для даного періоду характерною була така схема розв’язування задач:

База даних — Задачі — Моделі.

Для третього етапу розвитку систем (з 1985 року і досі) властиве створення ієрархічно організованого комплексу інтегрованих АСУ з таким же інтегрованим використанням методів і засобів для ефективного функціонування об’єктів управління. Технічна база — ПЕОМ і мережі. ЕОМ загального призначення і мініЕОМ тепер уже практично не використовуються.

Для цього етапу характерна децентралізація структури АСУ, що базується на розподіленій обробці інформації. Така технологія наближає технічні засоби до місць виникнення і споживання інформації, прискорює її обробку, зменшує вірогідність виникнення помилок, дозволяє виконавцям брати активнішу участь в управлінському процесі і підвищувати оперативність управління. Практично системи функціонують у вигляді багаторівневих комплексів АРМ, об’єд­наних відповідними мережами.

На нижчих рівнях управлінської структури і на невеликих підприємствах та організаціях створюються локальні мережі, які майже завжди мають вихід у мережі глобальні. Такий вихід спричинюється не тільки великими розмірами окремих управлінських структур, а й необхідністю постійного інформаційного оперативного різнорівневого відомчого зв’язку, можливістю менеджерам через мережі швидкого по­шуку клієнтів за характером своєї діяльності, орієнтування в кон’юнк­турі ринку, доступу через систему Internet до інших сховищ даних.

В інтегрованих АСУ забезпечується можливість тісної інтеграції різнорівневих АСУ (АСУП, АСУВО, АСУ галузі) та різнотипних локальних систем на одному рівні ( АСУТП, САПР, АРМ спеціаліста), інтегрується функціональна діяльність різних спеціалістів (особливо інформаційно, технічно, програмно і організаційно). Водночас АРМи спеціалістів можуть забезпечуватись тими засобами, які більше необхідні на конкретному робочому місці. Наприклад, АРМ керівника повинен мати зв’язок і доступ практично до всіх баз даних його управлінської системи, мати потужний математичний апарат і програмне забезпечення для обгрунтування управлінських рішень. АРМи окремих спеціалістів можуть мати спеціалізовані бази даних і знань, спеціальне периферійне обладнання, і не мати доступу до окремих БД чи БЗ. Але комплекс забезпечуючих засобів має сприяти ефективній роботі всієї системи і якісному виконанню обов’язків при розв’язуванні професійних задач. Задачі ж на третьому етапі розвитку ІС вирішуються переважно за схемою:

База даних чи знань — Задачі — База моделей.

Задачі, що розв’язуються в управлінських інформаційних системах (за Саймоном, 1958 р.), можна розбити також на 3 групи:

До першої групи відносяться задачі з добре структурованими, повністю формалізованими і кількісно сформульованими проблемами, що легко стандартизуються і програмуються. Це облік і контроль, нормативне планування, оформлення і розмноження документації і т. ін. Причому рішення окремих із них, наприклад, з викори­станням матметодів, можуть бути пов’язані зі значними труднощами.

До другої групи відносяться неструктуровані, неформалізовані задачі, для яких можуть бути описані важливі ознаки, характеристики, ресурси, а кількісні зв’язки невідомі. Більшість таких задач вирішуються на основі евристичних, творчо-навідних методів, що залежать від кваліфікації, таланту, інформованості та інтуїції людини, що їх використовує. Це значна частина задач із прогнозування, перспективного планування, організаційних перетворень.

Третю групу задач становлять задачі змішаного, або слабоструктурованого характеру, з кількісними і якісними складовими, але, як правило, з перевагою останніх. Характерною особливістю таких задач є те, що завершальна концептуальна їх модель може бути створена на основі додаткової суб’єктивної інформації управлінця. До цих задач можна віднести частину задач планування, проведення наукових досліджень тощо. Рішення в таких задачах приймаються переважно для майбутнього, пов’язані з ризиком, мають широкий діапазон альтернатив. Але провести чітку межу між задачами другої і третьої груп іноді непросто.

Принципи побудови і структура управлінських ІС

Принципи побудови управлінських ІС такі самі як і в інших автоматизованих системах і розглянуті в розділі 2. Там же розглянуті і питання загальної структуризації систем. Але з розвитком систем, їх удосконаленням, розробкою конкретних проектних рішень суттєво змінюються технології, а з ними і структура та зв’язки між окремими елементами системи.

Надії, які покладались на різні види АСУ, тим більше на другому етапі їх особливо інтенсивного розвитку, як відомо, цілком не виправдались. Повністю реалізувати на практиці ідеї АСУП, АСУВО, АСУ галузей на тодішній технічній базі виявилось нереальним. Багато нереалізованих рішень можна здійснити тепер на базі величезних можливостей сучасної комп’ютерної техніки, досконалих програмних продуктів та інших засобів, хоч і появились нові труднощі (перш за все економічного характеру). Значно більшою мірою ідеологія АСУ може бути впроваджена на базі таких уже використо­вуваних в Україні комп’ютерних програмно-технічних систем, як ГАЛАКТИКА, R/3, Scala 5, ПАРУС-5 і інших, незважаючи на притаманні кожній із цих систем свої недоліки. Системи будуються на основі АРМ, об’єднаних у відповідні мережі.

Зміст структурно-функціональних схем систем залежить від характеру об’єктів управління, автоматизованих функцій, використовуваних засобів і основних проектних рішень, закладених в систему. Структурно-функціональна схема, наприклад, системи ГАЛАКТИКА для управління підприємством являє собою комплекс взаємопов’яза­них управлінських контурів (та модулів) і приведена на рис. 10.1.

Система ГАЛАКТИКА розроблена корпорацією «Галактика», в яку входить ряд акціонерних об’єднань Росії, України ( ЗАО «Гелексі Україна» — Київ ), Білорусії та Казахстану. Система ще розвивається, але вже тепер охоплює більшість функцій і сфер управлінської діяльності на використовуючих її економічних об’єк­тах. Як і інші аналогічні системи вона має модульний принцип побудови, що полегшує прив’язування її до конкретних умов, забезпечує використання тільки необхідних з усіх можливих компонентів, реалізацію етапності впровадження.

Модульний принцип побудови подібних систем полегшує їх прив’язку можливістю використання універсальних модулів (уп­равління кадрами тощо). Постає потреба доробляти лише ті модулі, в яких відсутня реалізація специфіки об’єкта (скажімо, специфіка рослинництва і тваринництва у сільському господарстві).

Оскільки системи досить дорогі (особливо мережні варіанти), то замовники окремі модулі можуть не закуповувати. Так, з системи ГАЛАКТИКА в контурі бухгалтерського обліку можна використовувати на невеликих підприємствах і організаціях лише базові модулі ( каса, фінансово-розрахункові операції, облік ТМЦ, облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, облік основних за-
собів, валютні операції, мультивалютний облік, дебітори-кре­дитори, заробітна плата, бухгалтерська звітність — загальною вартістю локального варіанта близько 980 грн. і мережного близько 1580 грн.) і відмовитись від модуля «Консолідована фінансова і бухгалтерська звітність» (вартістю відповідно близько 380 грн. і 580 грн.). Не обов’язковим є модуль «Управління консигнаційним товаром» (то­варом, переданим чи прийнятим з регламентованою відстрочкою платежу в міру реалізації) з контура оперативного управління (вартість 380 і 580 грн. відповідно) та інших. До того
ж система відкрита і може доповнюватися розробками самих замовників.

 

 

Рис. 10.1. Структурно-функціональна схема комплексу ГАЛАКТИКА

Слід також пам’ятати, що ефективність автоматизованої управ­лінської структури залежить не тільки від впровадженої системи, а й від базового мережного середовища: продуктивності використовуваного сервера, типу мережної операційної системи, архітектури побудови обчислювальної мережі. Забезпечити достатню пропускну здатність мережі розробниками ГАЛАКТИКИ, системи БЕСТ і ін. пропонується використанням мережного комутатора, підбором відповідних кабельних з’єднань, платформ (див. рис. 10.2.).

В системі можлива схема повної релаксації даних, коли забезпечується ідентичність даних в центрі і на місцях, але використовується також варіант збору всієї інформації на центральному сервері з наступним розсиланням тільки необхідної для філій інформації. ГАЛАКТИКА може працювати як на поширених платформах Novell Net Were i Windows NT Server, так i MS SQL Server, Oracle.

 


Рис. 10.2. Варіант структури управлінської мережі:

 


    Важливе значення при функціонуванні системи надається автоматизації документообігу. При цьому суттєвим є поділ документів, якими звичайно оформляються господарські операції, на документи-основи і супроводжуючі документи, про що йшлося в розд. 5.

    Документи-основи включають рахунки, вимоги, рахунки-факту-ри, гарантійні листи, договори тощо і додатково класифікуються згідно з життєвим циклом на оформлювані, виконувані і виконані, а згідно з видом розрахунків на розрахунково-гривневі, валютні, валютно-гривневі.

    Супроводжуючі документи, як правило, зв’язані з документами-основами і відображають суть виконуваних операцій. Вони по­діляються на документи, що підтверджують переміщення ТМЦ чи виконання робіт та послуг (накладні, акти) і фінансово-супровідні документи (банківські і касові документи).

    Такий поділ документації, що формується і зберігається на електронній основі, забезпечує одноразовість введення даних в БД, дозволяє управлінським службам використовувати інформацію з них з чітким знанням стану оформлення, терміновості обробки і призначення документів.

    Як структурно-функціональний елемент сучасних автоматизованих управлінських систем продовжують виділятися також задачі. При цьому забезпечується можливість поповнення новими задачами і якісніше розв’язування старих. Так, комплекс ГАЛАКТИКА для рішення задач передбачає декілька схем з різним рівнем взаємозв’язку господарського і фінансового планування, забезпечує автоматизоване складання гнучкого календарно-сіткового графіка робіт з автоматичним перерахунком реального графіка в разі зміни початку і завершення різних пунктів плану, робить ефективнішим розподіл ресурсів і контроль виконання планів тощо. Може змінюватися і методологія рішення окремих бухгалтерських задач. Наявність в структурі системи підсистеми «Консигнація» дозволяє вести в цій підсистемі всю аналітику з реалізації товарної продукції, а прив’язування до бухгалтерських синтетичних рахунків здійснювати на основі узагальнюючих фінансових документів на відвантажені товари. Водночас автоматизація документообігу дозволяє контролювати хід виконання етапів запланованих міроприємств, оцінювати фінансові результати реалізації і стан взаєморозрахунків, проводити оцінку собівартості випущеної продукції і т. ін. на підставі документів, що ще не відображені на рахунках бухгалтерського обліку.

    Поширеною на Україні є також потужна універсальна система управління підприємством R/3 німецької фірми SAP (вартість впровадження її близько 300000$). Як і система ГАЛАКТИКА вона має модульну структуру, але модулі згруповані в такі основні групи: адміністративна система верхнього рівня (EIS), система фінансового обліку і звітності (FIS), система логістики (LIS — управління матеріальними потоками, закупками матеріалів, планування і управління виробництвом, реалізація готової продукції), система аналізу внутрішньогосподарської діяльності (CIS), система управління персоналом (HIS).

    Система також відкрита, організаційно реалізується у вигляді АРМів на ПЕОМ з оболонкою Windows чи бездискових робочих станціях. Сервери працюють під управлінням Unix і Windows NT.

    Особливістю структури системи є те, що адміністративна система EIS має власну БД і інструмент для наповнення її інформацією. До неї стікаються дані із прикладних програм, інших систем і зовнішніх джерел, а з допомогою комунікаційного обладнання з EIS можна розсилати адресатам оброблену інформацію та графічні
    зображення.

    Система R/3 також має вбудовану CASE-систему для створення бізнес-додатків в середовищі клієнт-сервер, що полегшує розроб-
    ку нових продуктів у колективному режимі. Існує також спеціальний інструментальний засіб «Бізнес навігатор», що дозволяє
    графічно моделювати організаційну структуру підприємства, інформаційно-господарські зв’язки і процеси, полегшує аналіз конкретних процесів.

    Багато спільного з вище описаними має і система Scala 5 шведської групи компаній Scala (Scala Busness Solutions NV), що активно поширюється на ринку України та країн СНД. Вона має модульну структуру (фінанси, виробництво, матеріально-технічне постачання, управління проектами і ін.), організаційно реалізується у вигляді АРМів, базується на сучасній технічній базі, але більше орієнтована на автоматизацію управління комерційними підприємствами. Близькою до неї є також система БЕСТ-4 фірми «Інтелект-Сервіс».

    Для програмної підтримки управлінської інформаційної системи підприємства середнього рівня в архітектурі клієнт-сервер в Україні компанією «Міратех» створена система ВІРТУОЗ. Програмне забезпечення системи функціонує під управлінням MS Windows 95/NT. Як і в попередніх системах її ядром є кілька модулів: «Зовнішній і управлінський фінансовий облік», «Управління продажами, резервування», «Управління запасами, замовлення», «Каса/банк» і т. ін.

    В системі реалізований принцип «від документа», але первинним є не облік, а управління. На основі первинного документа виникає господарська операція, а потім бухгалтерська операція і відповідні показники. Передбачене використання магнітних карт, смарт-карток, переносних штрих-кодових терміналів, штрих-кодової ідентифікації товарів, формування і друку штрих-кодових етикеток, інтеграції з комп’ютерними електронними вагами, що важливо для агропромислового комплексу.

    Безперечно, ефективність таких систем зросте ще більше з удосконаленням електронного документообігу, приведенням до єдино­го формату і автоматичної фіксації даних у загальній системі підприємство – банк – пенсійний фонд – податкові, статистичні й законодавчі органи.

     

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.