лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 

 

 

Документація на розробку ІС

Основними документами, які одержують в результаті проектування ІС на завершальних стадіях, є технічний і робочий (чи техноробочий) проекти. Але й на інших стадіях проектування також складається певна документація. Зміст документації регламентується відповідними державними стандартами (ГОСТ 34.201-89. Інформаційна технологія. Види, комплектність і позначення документів при створенні автоматизованих систем; РД 50-34.698-90. Автоматизовані системи. Вимоги до змісту документів; ГОСТ 19.701-90. Схеми алгоритмів, програм, даних і систем та ін.).

На перших двох стадіях складаються звіти про обстеження, а на наступних двох – технічне завдання і ескізний проект. Проте безпосередньо користувачі з цими документами менше мають справу, ос­кільки під час впровадження і функціонування систем вони більше користуються уже конкретною техноробочою документацією.

Технічне завдання включає характеристику об’єкта управ­ління, призначення і вимоги до ІС, техніко-економічні показники ІС і організацію робіт при створенні системи, порядок приймання ІС. Важливим розділом цього документа є «Техніко-економічні показники», оскільки в ньому обгрунтовується доцільність системи і розраховуються показники її ефективності.

Ефективність проектних вирішень обгрунтовується розрахунками відповідних показників прямої і побічної ефективності (пря­ма — через економію переважно трудових і грошових ресурсів, а побічна — через покращення організації роботи, якості документації тощо). Самі ж показники розділяють на дві групи — кількісні і якісні. Кількісні показники дозволяють кількісно виміряти очікуваний ефект (кількість вивільнених при впровадженні системи працівників, термін окупності затрат і т. ін.), а якісні хоч і не можуть виражатися кількісно, але також показують важливий всебічний ефект — те ж покращення організації роботи і якості документації, підвищення аналітичності інформації, ріст її оперативності.

Більшість використовуваних показників ефективності ІС є вар­тісними, бо базуються на грошовій оцінці: підвищення рентабельності виробництва і річний приріст прибутку в результаті впровадження комп’ютерної ІС, термін окупності капітальних вкладень при розробці нової системи і інші. Для розрахунку показників використовуються різні методики, але найчастіше загальнодержавні і
галузеві.

Річний приріст, грн., прибутку після впровадження системи можна визначити за такою формулою:

                          ,                           (9.2)

де А1, А2 — річний обсяг реалізованої продукції до і після впровад­ження системи;

С1, С2 — витрати на гривню реалізованої продукції до і після впровадження системи, коп.;

П1 — прибуток від реалізації продукції до впровадження системи.

Приблизний термін окупності затрат на розробку і впровадження системи можна розрахувати за формулою.

                                          ,                                           (9.3)

де В — витрати на створення системи.

Технічний проект містить всі основні проектні рішення щодо функцій і видів забезпечення системи, на основі яких потім складається робоча документація. Він містить такі основні розділи: «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму», «Опис інформа­ційного забезпечення», описи інших видів забезпечення (технічного, прграмного, організаційного). Дозволяється ці розділи формувати і як окремі документи.

Постановка задачі складається на кожну функціональну задачу чи комплекс споріднених задач. Вона необхідна не лише для
підготовки іншої проектної документації, написання програмістами програм розв’язування задач, а й для можливого подальшого внесення змін в технологію рішення задач під час функціонування системи.

Постановка задачі має три основні розділи: «Характеристика задачі», «Вихідні повідомлення», «Вхідні повідомлення». До постановки задачі може включатися також четвертий розділ — «Алго­ритм рішення задачі», проте алгоритм рішення задачі може оформлятися і у вигляді самостійного документа.

У розділі «Характеристика задачі» дається повна назва і код задачі (наприклад, задача: «Планування виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва», код задачі – 0121), її призначення і техніко-економічна сутність; перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язується задача; періодичність розв’язання і терміни видачі вихідної інформації; умови, за яких призупиняється розв’язання задачі; зв’язки задачі з іншими задачами (див. рис. 14.1; 15.1); розподіл дій між персоналом і технічними засобами.

У розділі «Вихідні повідомлення» у вигляді таблиць і тексту описуються вихідні повідомлення (машинограми, відеокадри, масиви на машинних носіях) та їх структурні одиниці, які мають самостійне значення. Наприклад, при рішенні задачі планування витрат на виробництво продукції рослинництва таблиці можуть мати вигляд, показаний у табл. 9.2 і 9.3.

Таблиця 9.2

Перелік і опис вихідних повідомлень

  1. № п/п
  1. Назва повідомлення
  1. Іден­тифі­катор
  1. Форма подання
  1. Періо­дичність видачі
  1. Термін видачі
  1. Одер­жувач
  1. 1
  1. План витрат на виробництво продукції
  1. В101
  1. Машино­грама
  1. Один раз на рік
  1. Кінець звітного року
  1. Еконо-міст
  1. 2
  1. Програмні показники і витрати
  1. М102
  1. Масив на диску
  1. ’’
  1. ’’
  1. База даних

 

У розділі «Вхідні повідомлення», як і в попередньому розділі, у вигляді таблиць чи тексту описуються вхідні повідомлення (пер­винні документи, нормативно-довідкові масиви і масиви, сформовані раніше при розв’язуванні цієї чи інших задач) та структурні одиниці вхідних повідомлень (табл. 9.4 і 9.5).

Таблиця 9.3

Перелік і опис основних структурних одиниць вихідних повідомлень

  1. № п/п
  1. Структурна
    одиниця
  1. Ідентифікатор вихідного повідомлення
  1. Точність обчислень
  1. 1
  1. Підрозділ
  1. В101, М102
  1.  
  1. 2
  1. Культура
  1. – ’’ –
  1.  
  1. 3
  1. Посівна площа
  1. – ’’ –
  1. 0,1
  1. 4
  2.  
  1. Урожайність:
  2. основної продукції
  1.  
  2. – ’’ –
  1.  
  2. 0,1
  1.  
  1. побічної продукції
  1. – ’’ –
  1. 0,1
  1. 5
  1. Період робіт
  1. – ’’ –
  1.  
  1. 6
  1. Вид робіт
  1. – ’’ –
  1.  
  1. 7
  1. Стаття витрат
  1. – ’’ –
  1.  
  1. 8
  1. Норматив витрат:
  2. одиниця
  3. кількість
  4. вартість
  1.  
  2. – ’’ –
  3. – ’’ –
  4. – ’’ –
  1.  
  2.  
  3. 0,001
  4. 0,01
  1. 9
  1. Витрати:
  2. одиниця
  3. кількість
  4. вартість
  1.  
  2. – ’’ –
  3. – ’’ –
  4. – ’’ –
  1.  
  2.  
  3. 0,01
  4. 0,01
  1. 10
  1. Собівартість
  1. – ’’ –
  1. 0,01

Таблиця 9.4

Перелік і опис вхідних повідомлень

  1. № п/п
  1. Назва
    повідомлення
  1. Іденти-
    фікатор
  1. Форма подання
  1. Термін надходження
  1. Частота надходження
  1. 1
  1. Відомість основних програмних показників і даних про
    незавершене виробництво
  1.  
  2.  
  3. Д101
  1.  
  2.  
  3. Документ
  1.  
  2.  
  3. У кінці року
  1.  
  2.  
  3. Раз на рік
  1. 2
  1. Нормативи
  1. М001
  1. Масив
  1. За вимогою
  1. За вимогою

Таблиця 9.5

Перелік і опис основних структурних одиниць вхідних повідомлень

  1. № п/п
  1. Структурна
    одиниця
  1. Ідентифікатор вхідного повідомлення
  1. Точність
    обчислень
  1. 1
  1. Культура
  1. Д101, М001
  1.  
  1. 2
  1. Посівна площа
  1. Д101
  1. 0,1
  1. 3
  1. Урожайність:
  2. основної продукції
  3. побічної продукції
  1.  
  2. Д101
  3. Д101
  1.  
  2. 0,1
  3. 0,1
  1. 4
  1. Незавершене виробництво
  1. Д101
  1. 0,01
  1. 5
  1. Період робіт
  2. і т. д.
  1. М001
  1. 0,01

 

Ескізи вхідних документів (якщо вони відрізняються від загальноприйнятих) та вихідних форм подаються в додатку до постановки задачі.

Розділ «Опис алгоритму» включає такі підрозділи: 1) призначення і характеристика; 2) використовувана інформація; 3) результатна інформація; 4) математичний опис; 5) алгоритм розв’язування. У перших трьох підрозділах дається загальна характеристика алгоритму, подається зміст вхідної і вихідної інформації, вказаної в другому і третьому розділах постановки задачі, а також описуються проміжні масиви інформації, які формуються чи використовуються алгоритмом розв’язування задачі. Під алгоритмом розуміється опис послідовності і методики розв’язування задачі. Він може описуватися текстом, з допомогою математичних формул і виразів, у вигляді графічної схеми.

Математичний опис обчислень дається у одноіменному четвертому підрозділі, а логіка алгоритму у вигляді графічної схеми — у п’ятому підрозділі. Математично, наприклад, визначення суми планових витрат за к-ю культурою (Sk) можна описати формулою

                            ,                          (9.4)

де Sijplk – норматив витрат за і-ю статтею на j–й вид робіт в р-му періоді на l-й основний програмний показник; Qlk – значення l-го програмного показника (l=1 — посівна площа, l=2 — вихід основної продукції, l=3 — вихід побічної продукції) за k-ю культурою.

Собівартість продукції визначається за формулою

                               ,                             (9.5)

де  Nk — вартість незавершеного виробництва за k-ю культурою;

Rk — коефіцієнт переведення побічної продукції k-ї культури в основну.

Для графічного опису алгоритму використовуються символи процесу і символи даних, більшість яких зображено на рис. 7.3. Орієнтовну укрупнену схему алгоритму розв’язування розглянутої щойно задачі наведено на рис. 9.2.

У розділах опису інформаційного і інших видів забезпечення дається їх загальна характеристика та деталізація змісту носіїв програм і технологій. Так, під час описування інформаційного забезпечення визначаються обсяги і характер інформаційних потоків та методи контролю операцій при цьому, класифікація і кодування інформації, структура інформаційних масивів (з описом назви і ідентифікатора масиву, виду носія, довжини і методу організації запису, найменування, ідентифікатора, формату, діапазону змін та зв’язків кожного реквізита масиву. До опису програмного забезпечення належать його структура, схема взаємодії програм, схеми програм. У розділі опису технічних засобів обгрунтовується структура технічних засобів і подається їх характеристика. Опис організаційного забезпечення включає схему і характеристику організаційної структури підрозділів, схему технологічного процесу.

Робоча документація на ІС включає такі основні документи, як: інструкції зі збору, підготовки, контролю, передавання по каналах зв’язку,обробки даних, формування баз даних, експлуатації техніч­них засобів та посадових інструкцій; опис технологічного процесу обробки даних; керівництво користувача; описи програм, їх текст та записи на магнітних носіях; класифікатори техніко-економічної інформації.

Завершальними документами виконання окремих робіт і повного введення системи в дію є акти закінчення окремих робіт та приймання системи в дослідну чи промислову експлуатацію.

 

Рис. 9.2. Схема алгоритму розв’язування задачі

 


Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.