лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 

 

 Розділ 9

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

 Склад та характеристика основних видів підтримки (забезпечення) функціонування інформаційних систем

Інформаційні системи для свого функціонування вимагають від­повідної підтримки(або забезпечення)*. Такими видами підтримки є технічне, математичне, програмне, організаційне, правове, лінгвіс­тичне і ін. види забезпечення, визначення яких наведено в розд. 2.

Технічна підтримка включає всі види технічних засобів, які застосовуються на етапах збору, перетворення і використання інформації.

Вибір різновидів і кількості необхідних технічних засобів збору і реєстрації інформації залежить від характеру, частоти виникнення і обсягів інформації, кількості місць збору, характеру виробничої діяльності, термінів обробки, умов ресурсних обмежень тощо. Для збору і реєстрації інформації можуть використовуватися традиційні лічильники пробігу транспорту чи використання палива, лічильники надою молока, датчики температури тощо. Але більшість цих технічних засобів потребує попереднього візуального з’йому інформації та ручного перенесення її на інші носії інформації чи технічні засоби. Найефективнішими є датчики в технологічних автоматизованих системах, кодово-імпульсні модуляційні пристрої для ідентифікації і одержання фізіологічних даних про стан тварин, електронні пристрої зважування та інші подібні пристрої, бо вони не лише знімають інформацію, а й передають її в режимі реального часу безпосередньо в ЕОМ.

Для обліку готової продукції часто використовують спеціальні реєстратори. Частіше фотодіодного типу і переважно на конвеєр­ному виробництві. Для обліку готової продукції чи комплектуючих використовуються пристрої зчитування штрихових кодів. Для цього система на спеціальній стрічці заготівок-етикеток автоматично друкує відповідний штриховий код і потім прикріплює його на відповідний виріб. Такі коди застосовуються не лише в обліку виходу продукції, а й у складському обліку, реалізації. При реалізації тварин використовуються пристрої типу «точмеморі», коли до вуха тварини прикріплюють чіп-бирку з записаною попередньо інформацією, яка в потрібний момент може автоматично зчитуватись.

Ефективними для первинної реєстрації інформації є також самі ПЕОМ, з допомогою яких виписують первинні документи з одночасним записом і зберіганням інформації на машинних носіях.

Основними технічними засобами дистанційної передачі документованої інформації в даний час є існуючі засоби телефонного і супутникового зв’язку, задіяні в комп’ютерних технологіях, спе­ціальні оптоволоконні лінії, рідше засоби телевізійного зв’язку. Ос­кільки в аграрному менеджменті велику роль відіграє оперативна недокументована інформація, то для її передачі використовуються також місцеві телефонні лінії, радіоапаратура.

Перенесення даних на машинні носії, їх контроль здійснюється в сучасних комп’ютерних технологіях з допомогою тих самих комп’ютерів. Але у випадках, коли продовжують використовуватися інші види ЕОМ, підготовка машинних носіїв інформації виконується з допомогою спеціальних пристроїв підготовки даних, дисплеїв, що входять до комплексу ЕОМ.

Засоби обробки інформації класифікуються на клавішні, перфораційні і електронні. Останні, згідно ГОСТ 15971-90, за їх видами мають таку загальну класифікацію: супер-ЕОМ, ЕОМ загального призначення, міні-ЕОМ, мікро-ЕОМ, персональні ЕОМ, спеціалізовані ЕОМ, бортові ЕОМ. Проте з цих класів в агропромисловому секторі донедавна використовувались переважно тільки міні-ЕОМ (за винятком ЄС ЕОМ загального призначення на ОЦ верхнього рівня управління галуззю та окремих науково-дослідних інститутів), а тепер майже виключно — персональні ЕОМ. Але серед експлуа­тованих ПК є ще значна кількість застарілих моделей і явно недостатня частка ПК четвертого покоління. В той же час серед використовуваних ПК, якщо їх класифікути уже за ознакою портативності на настільні, портативні (ноутбуки), кишенькові ПК-блокноти, в галузі переважають комп’ютери першої групи. Певне уявлення про стан комп’ютеризації агропромислового комплексу України (ста­ном на 01.07.96) можна одержати з табл. 9.1 [11].

Таблиця 9.1

Наявність технічних засобів інформатизації
в системі Мінагропрому України

  1.  
  1.  
  1.  
  1. У тому числі за рівнями
  1. № п/п
  1. Види
    технічних
  2. засобів
  1. Усьо-
  2. го
  1. Апарат
    Мінсільгосп-проду
  1. Область та районні управ­ління
  1. Агросервісні формування, Мінсільгосп-проду
  1. Підприємства і об’єднання сільського господарства
  1. 1
  1. Локальні комп’ю­терні мережі
  1.  
  2. 36
  1.  
  2. 1
  1.  
  2. 5
  1.  
  2. 6
  1.  
  2. 24
  1. 2
  1. Комп’ютерна техніка, всього
  1.  
  2. 8756
  1.  
  2. 76
  1.  
  2. 511
  1.  
  2. 1322
  1.  
  2. 6847
  1.  
  1. У тому числі типу АТ 386, 486
  1.  
  2. 1592
  1.  
  2. 34
  1.  
  2. 87
  1.  
  2. 603
  1.  
  2. 868

 

Оскільки в галузі функціонують комп’ютерні мережі, то в них задіяні такі різновиди комп’ютерів як ПК- робочі станції і ПК-сервери ( універсальні сервери; сервери файлів і додатків; сервери баз даних, що зберігають дані і програми та здійснюють загальне управління мережею). Перспективним є використання спеціально створених мережних комп’ютерів (МК), що мають нижчу від звичайних ПК-робочих станцій експлуатаційну вартість.

Корпорацією Intel запропонований стандарт для класифікації персо­нальних комп’ютерів також за їх рівнями (раніше в нашій країні діяв ГОСТ 27201-87 класифікації ПЕОМ за комплексом параметрів на 5 груп, але термін дії його уже закінчився): початковий, середній і старший. Старший рівень, у свою чергу, поділяється на напівпрофесійні і професійні ПК. При класифікації враховуються характеристики центрального процесора (ЦП), ОЗП, жорсткого диска, дисковода CD -ROM і ін. Наприклад, для настільних ПК верхня планка моделей початкового рівня закінчується на 16 Мбайт ОЗП, ЦП Ptntium/133 чи 166, 1,6 Гбайт жорсткого диска, 14-дюймовому моніторі, 256 кбайт кеш-пам’яті, CD ROM з 6-кратною швидкістю, мережному адаптері Ethernet на 10/100Мбіт/с. ПК-блокноти початкового рівня обмежуються показниками: ЦП Pentium/100 чи 120, 8 Мбайт ОЗП, 1Гбайт жорсткого диску, 11,3-дюймовий кольоровий пасивно-матричний екран VGA, нікельметалогідридна батарея.

Середній рівень настільних ПК характеризується більш потужним ЦП — Pentium/166 чи 200 (або аналогічної частоти, але з використанням набору команд ММХ), Pentium Pro/180; ОЗП 16...24 Мбайт; жорсткий диск понад 1,5 Гбайт; 15-дюймовий монітор; CD-ROM з
8-кратною швидкістю; наявність пристрою мовного виводу. Середній рівень ПК-блокнотів — Pentium/120 з 256 кбайт кеш-пам’яті другого рівня, 16 Мбайт ОЗП, жорсткий диск 1,2 — 1,6 Мбайт,
12,1-дюймовий кольоровий пасивно-матричний екран SVGA, нікельметалогідридна чи літій-йонна батарея, модем на 28,8 Кбіт/с.

Напівпрофесійний рівень настільних ПК — це моделі з Pentium Pro/200, ОЗП в 24 … 32 Мбайт, жорсткий диск понад 2 Гбайт,
64-розрядний відеоадаптер, 17-дюймовий монітор, 12-кратної швид­кості CD-ROM, відеокамера з платою введення/виведення кадрів. Напівпрофесійний рівень ПК-блокнотів — Рentium/133, 12,1-дюймо­вий активно-матричний екран SVGA, літій-йонна батарея, шина CardBus.

Професійні моделі настільних ПК мають той самий процесор і CD-ROM, 32-64 Мбайт ОЗП, жорсткий диск понад 2,5 Гбайт. Професійний рівень ПК-блокнотів — Pentium/150 (Pentium MMX/150 чи 166), двогігабайтний жорсткий диск, CD-ROM з 8-кратною швидкістю, модем з голосовими функціями.

Згідно з цією класифікацією практично лише в мережах системи АПК використовуються комп’ютери середнього і старшого рівнів, а переважна кількість інших належать до початкового рівня.

Із класифікації також видно, що певні вимоги ставляться не лише до основних характеристик власне комп’ютерів (процесор, ОЗП, кеш-пам’ять, жорсткий диск), а й до відеосистеми, автономного живлення тощо. Проте в аграрному менеджменті важливе значення має ще застосування в конкретних умовах таких периферійних пристроїв як засобів друку, зняття і введення даних і т. ін. Існує потреба швидшого впровадження замість переважно використовуваних матричних принтерів більш продуктивних і ергономічних струменевих та лазерних, зручних емуляторів «миші», ручних, планшетних, мережних і інших сканерів, що автоматизують збір облікових даних, введення графічної інформації.

В умовах широкого розповсюдження комп’ютерних мереж різ­ко зростає роль комунікаційного обладнання, що необхідне для від­даленого зв’язку (мережних адаптерів — для підключення ПК до ЛОМ, модемів — для перетворення цифрової інформації на сигнали мовного діапазону і звукових сигналів на цифрову інформацію та різновидів модемів — факс-модемів, що забезпечують передавання і прийом факсимільних повідомлень).

Програмна підтримка (забезпечення) поділяється на загальну (ЗПП) і спеціальну (СПП) частини, а також їх складові (рис. 9.1).

 

 

Рис. 9.1. Класифікація програмної підтримки ІС на базі ПЕОМ.

 

Загальна ПП являє собою комплекс програм, розрахованих на широке коло користувачів і призначене для організації обчислювального процесу чи розв’язування часто виконуваних задач, незалежно від галузі використання. Практично це — сукупність програм, що утворюють операційну систему ПК (ОС) для організації роботи комп’ютерного комплексу та забезпечення автоматизації трудомістких процесів розробки і відлагодження програм.

Спеціальна ПП системи являє собою сукупність програм, що розроблюються в процесі створення цієї системи для рішення конкретних задач. Це можуть бути пакети прикладних програм, підго­товлених висококваліфікованими спеціалістами для розв’язання
однотипних задач, і можуть бути окремі унікальні програми. У сільському господарстві ця група програм досить значна, оскільки специфіка галузі потребує розробки великої кількості оригінальних програм.

Ця ж специфіка і інші чинники мали певний вплив і на використання в галузі окремих операційних систем (хоч перший поширений у сільському господарстві ПК — ПЕОМ Іскра-226 — взагалі працював без операційної системи як такої, бо її функції суміщалися з базовою мовою програмування Бейсик).

Серед часто використовуваних на міні-ЕОМ операційних систем ІНМОС, РАФОС, ОС РВ, ЮНІКС в сільському господарстві більше експлуатувались дві останні. Серед ОС для ПК і досі лишається домінуючою MS DOS і значно менша кількість Windows.

  1. * Для АСУ інформаційні системи самі є одним із видів підтримки (забезпечення).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.