лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи в аграрному менеджменті

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 Автоматизований банк даних

Ще в часи широкого використання великих ЕОМ для кращої ор­ганізації і функціонування машинної інформаційної бази обгрунтована і реалізована, у межах можливостей тієї техніки, ідея створення автоматизованого банку даних (БнД).

Банк даних — це людино-машинна система з відповідно орга­нізованими даними та технічними, програмними, мовними і орга­нізаційно-методичними засобами для забезпечення централізо­ваного накопичення і колективного використання даних. БнД здій­снює формування, коригування і зберігання всіх даних, необхідних для управління об’єктами, забезпечує багаторазовий і швидкий дос­туп до даних в процесі рішення задач.

В основу розробки БнД покладені такі принципи:

? єдність структурно-інформаційної організації масивів у БнД;
? одноразове введення первинної інформації з наступним комплексним її використанням;
? централізація накопичення, зберігання і обробки даних;
? робота з даними в різних режимах;
? оперативність доступу до даних.

Банки даних за доступністю можуть поділятися на такі класи: загальнодоступні і з обмеженим колом користувачів; за ознаками використовуваних у них БД — на такі класи:

? локальні, загальні і розподілені;
? неструктуровані, частково структуровані і структуровані;
? документальні, фактографічні і лексикографічні;
? ієрархічні, мережні, реляційні і т. ін.

    У структурному розумінні БнД складається з таких основних компонентів як база (бази) даних і система управління базами даних (СУБД) (рис. 6.3). Як людино-машинна система БнД включає у свою структуру також адміністратора системи, що відповідає за її функціонування (людина чи колектив людей), інтерфейс користувача (засоби зв’язку з користувачем).

    Ядром БнД є база даних, що складається з масивів даних і описує предметну область. У ній нагромаджуються, поновлюються і зберігаються дані.

    Як уже зазначалося, за видом даних БД поділяються на структуровані, частково структуровані і неструктуровані, а структуровані — на ієрархічні, сіткові (мережні), реляційні (рис. 6.4) та інші (змішані, мультимодельні). Ця сама класифікація відповідно стосується й до СУБД.

     

    Рис. 6.3. Структурна схема взаємодії основних
    компонентів банку даних

     

     

    Рис. 6.4. Моделі БД:
    а — ієрархічна; б — сіткова; в — реляційна

     

    В ієрархічній моделі БД дані організовані в суворій підпорядкованості у вигляді дерева типів елементів даних чи типів сегментів. Для пошуку даних вказуються всі пошукові елементи за принципом згори вниз і зліва направо. При збільшенні ієрархічних рівнів виникають труднощі при пошуку, коригуванні, додаванні і вилученні записів.

    У сітковій моделі БД дані організовуються записами, пов’яза­ними відповідним ланцюжком у вигляді вузлів і зв’язків. Породжений вузол у структурі даних пов’язаний більш ніж з одним початковим вузлом, а тому така модель складна для сприйняття і недостатньо забезпечує незалежність даних (хоч вузли та їх елементи легко додаються і вилучаються).

    У реляційній моделі БД зв’язки і дані мають вигляд системи відношень. Ієрархічна структура відображається у вигляді двовимірної таблиці. Тепер такі БД найрозповсюдженіші (DEBASE, CLIPPER, FOXPRO і т. ін.)

    Для спілкування користувачів з БнД призначені мовні засоби, які описують різні компоненти БнД. Мовні засоби включають мови опису даних, мови спілкування з БД та інші мовні засоби.

    Взаємодію всіх частин інформаційної системи в процесі її функціонування забезпечують програмні засоби, які разом з мовними засобами і створюють СУБД. У сучасних умовах широкого розповсюдження локальних обчислювальних мереж потрібні потужні СУБД, які могли б забезпечити зручний і гнучкий інтерфейс управління вікнами, можливість ведення (ввід, дозапис, вилучення, друк) і підтримки розподілених БД та програм (на сервері і робочих станціях), переміщення додатків і швидкодію їх використання, використання різних мов програмування, єдність стандартних запитів (SQL), працездатність на робочих станціях з мінімальною пам’яттю і обладнанням.

    Технічною основою БнД є процесори, пристрої введення/виве­дення даних, зовнішні запам’ятовуючі пристрої, система зв’язку.

    Нормативно-технологічні та інструктивно-методичні матеріали з організації й використання БнД є організаційно-методичними засобами БнД.

    Відомості про предметну область та її інформацію, зміст і структуру БД, зв’язок між елементами БД і програмами забезпечує словник даних.

    Адміністратор (людина або колектив людей) забезпечує керівництво надійною роботою банку, зберіганням і, у разі потреби, копіюванням інформації, організує роботу співробітників і користувачів банку.

    Оскільки останнім часом у багатьох системах створюються також бази знань (БЗ), то окремі автори вважають доцільним замість терміну «банк даних» використовувати термін «інформаційний банк», включаючи в структуру такого банку окрім БД і БЗ.

    Процес створення БнД проходить відповідні етапи, на кожному з яких він набирає форми певної моделі (рис. 6.5).

     

     

    Рис. 6.5. Схема створення БД

    На інфологічному (інформаційно-логічному) рівні вказується, що повинна мати і обробляти проектована система, не торкаючись конкретних питань її реалізації. Інфологічна модель (ІЛМ) — це опис предметної області, виконаний без орієнтації на використовувані подальші програмні та технічні засоби. Мета інфологічного моделювання — створити в міру точне і повне відображення реального об’єкта інформації для подальшого використання при побудові БнД.

    ІЛМ повинна адекватно відображати предметну область мовою, зрозумілою як спеціалісту предметної області, так і адміністратору БнД, забезпечити однозначне трактування моделі і бути динамічною. Вибір мовних засобів при цьому — нелегке завдання, оскільки вони мусять бути досить потужними і гнучкими для опису різних предметних областей і одночасно простими у використанні.

    У процесі створення ІЛМ виконується інформаційний аналіз (з використанням різних методів), виділення і опис об’єктів, опис зв’язків між об’єктами, опис процесів та даються інші відомості (довжина реквізитів і т. ін.).

    ІЛМ, які дають уявлення адміністратору БнД і користувачам про предметну область, називають ще концептуальними моделями.

    Датологічна (внутрішня) модель БД є подальшою орієнтацією логічної моделі предметної області на конкретну СУБД. Тому при створенні датологічної моделі потрібно добре знати особливості конкретної СУБД, обмеження і фактори, що впливають на вибір логічних структур даних.

    При ручному проектуванні побудову датологічної моделі починають з графічного подання структури БД , оскільки воно наочніше. У разі автоматизованого проектування — навпаки, спочатку одержують аналітичне подання структури, а потім за ним відтворюється графічне уявлення.

    При проектуванні датологічної моделі виділяється мінімальна логічна одиниця (елемент даних, поле і т. ін.), здійснюється групування елементів у структури вищих рівнів і визначаються зв’язки між ними з урахуванням обмежень СУБД, ресурсів і потреб користувачів, установлюються зв’язки не лише між відповідними сутностями предметної області, а й зв’язки, що виникають у процесі обробки інформації у БД. Великий вплив при цьому на датологічну модель можуть мати можливості фізичної організації даних.

    Суть фізичної моделі БД полягає у відображенні датологічної моделі в середовищі зберігання з урахуванням можливостей СУБД і фізичної організації даних. При цьому вибираються методи доступу, розміри елементів запису і т. ін. Параметрами оцінки фізичної моделі є обсяг необхідної пам’яті для БД, обсяг оперативної пам’яті, час для виконання запитів. Інтегрований показник — вартість обробки даних.

    У сучасних ЕОМ вирізняють кілька методів обробки даних і їх організації у файли, які у своїй сукупності утворюють методи доступу до даних. Основними методами доступу до даних є послідовний, індексно-послідовний і прямий.

    Суть послідовного методу доступу полягає в тому, що записи розміщуються послідовно і n –й запис можна прочитати лише після того, як будуть прочитані записи, що йдуть перед ним. Послідовну організацію даних можуть мати файли на будь-яких машинних носіях. При цьому забезпечується економія пам’яті, але сповіль­нюється обмін інформацією. Послідовний метод доступу до даних ефективний при обробці значної частини інформаційного масиву.

    Прямий метод доступу дозволяє безпосередньо звертатися до потрібного запису і тому є найшвидшим. Метод жодних обмежень на структуру файла не накладає, проте програміст мусить своїми засобами описувати конкретну адресу кожного запису. Це пов’язано не лише із труднощами програмування, а й зі значними витратами машинних ресурсів на адресацію записів. Метод переважно застосовується у системах реального часу. Може використовуватися на магнітних барабанах та різних типах дисків, які тому й називаються носіями прямого доступу.

    Індексно-послідовний метод передбачає виокремлення на машинному носієві двох зон: зони індексів і робочої зони. У зоні індексів розміщуються упорядковані ключі записів (наприклад, табельні номери працюючих), а в робочій зоні в порядку розміщення ключів — власне записи (наприклад, дані про відпрацьований час і заробіток кожного працюючого). Це дозволяє ЕОМ у невеликій зоні індексів швидко знайти потрібний індекс (код), а за ним у робочій зоні уже й відповідний йому запис. Метод доступу дещо повіль­ніший від прямого, але значно швидший від послідовного, хоч самі записи також розміщуються послідовно. Зчитування можливе в будь-якому порядку, забезпечується швидке коригування записів. Метод використовується лише на носіях прямого доступу.

    Як різновид послідовної і індексно-послідовної організації даних на практиці використовується також бібліотечна організація даних і метод доступу до них. У цьому разі набір даних складається з пойменованих розділів (файлів), усередині яких дані розміщені послідовно, і окремої ділянки носія зі змістом. У змісті набору даних містяться імена всіх розділів набору даних та їх адреси. У результаті доступ до будь-якого розділу бібліотеки здійснюється безпосередньо за його ім’ям. Така організація даних використовується для зберігання програм і таблиць, кожна з яких має своє ім’я.

    Записи в файлах можуть мати формат фіксованої, змінної чи невизначеної довжини (на перфокарткових пристроях — тільки фік­сованої довжини). На магнітних стрічках і різних видах дисків записи можуть бути зблоковані і незблоковані. Зблоковані записи суттєво підвищують швидкість зчитування/запису даних і економлять зов­нішню пам’ять за рахунок зменшення проміжків.

    Важливе значення для підвищення ефективності машинної обробки економічної інформації має структуризація інформаційних масивів на масиви з постійною і змінною інформацією, а також на більш конкретні їх різновиди. Як уже зазначалося, виділення масивів з постійною інформацією дозволяє вилучати з первинних документів ряд реквізитів, автоматизувати виконання ряду операцій, які раніше виконувались вручну, спрощувати документообіг.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.