лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

1.3. ГОЛОВНІ РИНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОВАРУ

Кожен товар має багато різноманітних властивостей. Вони виступають як об’єктивні особливості, що виявляються в процесі створення та використання товару і впливають на остаточні рішення покупця щодо його придбання. На вибір споживача впливають також притаманні людям прихильності, звички, образ мислення, матеріальний добробут. Але найсуттєвішими характеристиками товару за умов їх якнайширшої різноманітності та повноцінних замінників вважаються асортимент, ціна, якість, імідж, популярність та конкурентоспроможність.
Асортиментом, звичайно, називають набір товарів, що пропонується підприємством-виробником на ринку. Формування асортименту не повинно призводити до проявів так званого «товарного канібалізму», коли фірма раптом починає випускати продукт, продаж якого зростає завдяки зменшенню реалізації старих товарів, що забезпечують значну частину прибутку. Тому формування асортименту та управління ним є однією із важливих складових товарної політики підприємства. Здебільшого товарний асортимент вивчається та формується за такими напрямками: окремі товари; серії товарів; повний асортимент товарів.
У маркетинговій діяльності під словом «ціна» найчастіше розуміють ту суму грошей, яку споживачі готові сплатити для придбання товару. Раніше політика цін мала значну перевагу над усіма складовими комплексу маркетингу. Нині більшість маркетологів вважає, що ціна — це лише засіб, з допомогою якого можна впливати на оборот товару. З допомогою самих лише низьких цін за сучасних умов неможливо досягти тривалих переваг над конкурентами. Ціноутворення орієнтується: 1) на витрати; 2) на попит (найчастіше це стосується цін на товари широкого вжитку); 3) на конкуренцію. З останнього виходять переважно дрібні та середні підприємства з невеликим діапазоном цін.
Якість — це сукупність властивостей товару, які задовольняють обумовлені або передбачені потреби. З позицій маркетингу головне в якості товару — це те, як його оцінює споживач, а не підприємство-продуцент. Товар має багато корисних функціональних властивостей, але для споживача вирішальною є лише частина з них (рис. 1).

Рис. 1. Розуміння якості товару виробником і споживачем
А — сукупність властивостей, що визначають якість продукту з погляду виробника (технічна ефективність, надійність, технологічність, стандартизація та уніфікація, економне використання ресурсів у виробництві, патентно-правові показники);
В — сукупність характеристик з погляду споживачів (функціональна ефективність, надійність у використанні, ергономічність та естетичність, економне використання у споживанні, екологічність та експлуатаційна безпека);
В1 — властивості, що справді присутні в продукті.
Рис. 1 свідчить, що продукт за своїми технічними характеристиками може відповідати світовим зразкам, але не матиме активного збуту на конкретному ринку. Тобто мають місце два поняття якості: «якість відповідності», наприклад, технічним умовам та «споживча якість». Зрозуміло, що друге поняття значно ширше за перше. Споживачу, власне, нецікаво знати чи відповідає товар технічним умовам. Він оцінює конкретний виріб, порівнюючи його з конкуруючими. Для виробів високої якості відповідність тільки технічним умовам недостатня. Необхідна розгорнута інформація про ставлення споживачів до виробу, про їхнє уявлення щодо нього. Тобто, для того, щоб високоякісний товар був одночасно і конкурентоспроможним, він повинен відповідати критеріям та вимогам споживачів конкретного ринку в конкретний час. Чинник часу дуже важливий, оскільки те, що потрібно споживачам сьогодні, може стати непотрібним уже взавтра у зв’язку зі зміною моди або технології виконання товару.
Завдання маркетингу — формувати імідж якості для різних споживачів та різних ринків збуту. Нині це особливо актуально, тому що основним критерієм якості для споживачів, котрі купують техніку, є так звана вартість циклу використання. Вона визначається співвідношенням ціни придбання техніки споживачем із витратами на експлуатацію машини, приведеними до умовного року з урахуванням чинника часу. Тому якісний економічний критерій конкурентоспроможності машин і обладнання визначається рівнем питомих експлуатаційних витрат на одиницю роботи, що виконується за визначеним стандартом якості.
Зрозуміло, що коли йдеться про конкурентоспроможність техніки, то треба брати до уваги особливості конкретного ринку збуту. Найчастіше конкурентоспроможність забезпечують відносно малі загальні питомі витрати на експлуатацію.
Кількісне оцінювання конкурентоспроможності техніки у країнах розвинутої ринкової економіки досягається з допомогою використання індексу задоволення споживачів (CSI). Проте розрахунки конкурентоспроможності за такою методикою дають змогу визначити лише її нижню межу. Більш жорсткими є вимоги сучасного ринку до рівня конкурентності. Саме поняття «конкурентність» говорить про те, що товар не тільки може витримати конкуренцію, а й справді продається на тому чи тому ринкові.
Об’єктивне уявлення щодо рівня конкурентності можна скласти за допомогою визначення частки продажу власної продукції на конкретному ринку. Наприклад, найбільші корпорації японського бізнесу постійно контролюють частку продажу власної продукції на здобутих ринках, розглядаючи її як головний індикатор успіхів та невдач. Виходячи з цього найбільш ефективними рішеннями вітчизняних підприємств стосовно підвищення рівня конкурентності продукції слід вважати такі, що передбачають обмеження номенклатури виробів з метою перетворення частини їх на профілюючі. При цьому, слід пам’ятати, що конкурентний рівень якості продукції — це висока якість інженерних рішень, технологічного обладнання, використаних матеріалів, професійної майстерності виконавців, а також імідж продукту та фірми-продуцента. Тобто підвищення рівня конкурентності вітчизняної продукції має здійснюватися через визначення (за активного сприяння держави) найбільш перспективних її видів. Інноваційному алгоритму розвитку промисловості України сприятиме створення Державного інноваційного фонду відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2 березня 1998 р. № 243. Саме на Держіннофонд України покладене завдання забезпечити реалізацію державної політики стосовно інноваційної діяльності шляхом здійснення фінансової, інвестиційної та матеріально-техніч­ної підтримки заходів, спрямованих на впровадження у виробництво сучасних науково-технічних розробок і нових технологій, освоєння випуску нових видів продукції. Досягається це організацією від­бору інноваційних пропозицій та проектів відповідно до загаль­нодержавних (галузевих, регіональних) інноваційних і науково-тех­нічних пріоритетів та програм, здійсненням заходів щодо створення та розвитку інфраструктури інноваційної діяльності [50].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.