лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

8.3. Ергономічні вимоги до товару

Ергономічність — це сукупність властивостей, які характеризують пристосованість конструкції товару до взаємодії зі споживачем (користувачем) з урахуванням фізико-біологічних особливостей лю­дини. До головних умов раціонального ергономічного конструювання належить обов’язковий облік специфічних компонентів системи «людина – техніка – середовище», що виявляються в процесі функціонування виробу. Такими особливостями вважають: вид виробу та особливості його роботи; своєрідність людського організму; умови навколишнього середовища.
Комплекс вимог до відносно простих виробів не складний, але для сучасного технологічного обладнання, енергонасиченої побутової техніки обов’язковими ергономічними вимогами є: достатність робочого простору; раціональність розміщення та чіткість потрібних покажчиків; зручність нагляду за сигнальними пристроями; нор­мальний рівень природного та штучного освітлення.
Особливості людського організму визначають можливості і способи впливу людини на виріб під час його використання та технічного обслуговування. Проектуючи нові товари, виходять із принципу, що людина має комплекс фізіологічних, психологічних, антро­пометричних, біомеханічних характеристик та гігієнічних вимог, що можуть бути самостійними компонентами в системі «людина – техніка – середовище». Відтак треба передбачати відповідність виробів санітарно-гігієнічним нормам життєдіяльності та працездатності людини. Це стосується рівня освітлення, вологості, токсичності, шу­му, вібрації тощо. Якісним рівнем освітлення вважають такий, що забезпечує безпомилкове зорове сприйняття необхідних процесів. Він визначається силою і контрастністю освітлення, кольором, відсутністю засліплюючих спалахів. Фізіологічні вимоги скеровано на врахування фізіологічних властивостей людини й особливостей функціонування її органів чуття (зору, слуху, дотику). Проектуючи, наприклад, ручні та ножні органи управління автомобілем та іншою аналогічною технікою, треба виключити можливість безперервного напруження того самого м’яза водія протягом тривалого часу (ста­тичне напруження). Антропометричні вимоги базуються на необхідності всебічного врахування в конструкції виробу зросту, маси, розміру людини та окремих частин тіла. Наприклад, відповідність конструкції виробу зросту оператора та розподілу його маси, а важелів управління — функціональній анатомії його руки. Поряд із цим біомеханічні вимоги сприяють створенню такого виробу, використання якого не призводить до зайвої втоми. Психологічні вимоги мають забезпечити можливість легкого і швидкого формування навичок з використання виробу за призначенням. Детальнішу характеристику ергономічних показників якості подано в таблиці 18.
Таблиця 18
ІЄРАРХІЧНА СТРУКТУРА ЕРГОНОМІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТОВАРУ


Групові показники

Окремі показники

ГІГІЄНИЧНІ

Рівень освітлення
Рівень вентиляції
Рівень температури
Рівень вологості
Рівень тиску
Рівень напруги магнітного та електричного полів
Рівень запорошеності
Рівень радіації
Рівень токсичності
Рівень шуму
Рівень вібрації
Гравітаційні перевантаження та прискорення

АНТРОПОМЕТРИЧНІ

Відповідність виробу розмірам тіла людини
Відповідність виробу формі тіла людини
Відповідність виробу розподілу маси людини

ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ

Відповідність силовим можливостям
Відповідність швидкісним можливостям
Відповідність енергетичним можливостям
Відповідність зоровим можливостям
Відповідність слуховим можливостям
Відповідність дотиковим можливостям
Відповідність смаковим і нюховим можливостям

ПСИХОЛОГІЧНІ

Відповідність навичкам
Відповідність можливостям сприйняття та переробки інформації

Ефективність взаємодії людини з різноманітною продукцією багато в чому залежить від стану навколишнього середовища. Особливо це стосується таких параметрів довкілля як температура та вологість повітря, його розрідженість або запорошеність. Важливими ергономічними вимогами є також необхідність створення комфортного середовища для людини, що експлуатує (використовує) товар (табл. 19)
Таблиця 19
ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ЛЮДИНИ – ОПЕРАТОРА


Стан середовища

Характерні особливості

Комфортне

Стан середовища забезпечує оптимальну динаміку пра­цездатності, добре самопочуття та збереження здоров’я людини – оператора

Відносно дискомфортне

Стан середовища забезпечує працездатність і збереження здоров’я протягом певного часу, але спричиняє неприємні суб’єктивні відчуття та функціональні зміни, які, однак, не виходять за допустимі граничні норми

Екстремальне

Стан середовища призводить до зниження працездатності людини – оператора і спричиняє функціональні зміни, які виходять за межі норми, але не призводять до патологічних змін організму

Надекстремальне

Стан середовища призводить до патологічних змін в організмі людини і неможливості виконання роботи

У сучасному світі естетичний рівень, ергономічні та функціональні властивості товарів стають усе вагомішими чинниками їхньої конкурентоспроможності. Досягнення високого рівня та органічного поєднання цих властивостей забезпечується виконанням комплексу спеціальних художньо-конструкторських робіт, що здійснюються на етапах проектування та виготовлення товару. До складу технічного завдання (ТЗ) включають спеціальний підрозділ: «Естетичні та ергономічні вимоги» з вимогами до декоративно-конструкційних матеріалів, технології обробки, а також до ергономіки виробу. У тех­нічній пропозиції на підставі аналізу різних варіантів вибирають основний варіант художньо-конструкторського, ергономічного та фактурно-кольорового вирішення. Його придатність оцінюють з допомогою спеціально створених моделей та макетів.
Основними видами художньо-конструкторських документів, що визначають ергономічні та естетичні властивості нових товарів, є:
– рисунок зовнішнього вигляду;
– ергономічна схема зі зв’язками елементів і параметрів системи «людина – виріб – середовище»;
– опис графічних елементів; карта фактурно-кольорового вирішення.
У такій послідовності технічне конструювання створює матеріальну основу предмета, а дизайн формує цей предмет як споживчу цінність — тобто робить товар привабливим для покупця. Зрозуміло, що цього можна досягнути лише за умови спільної праці конструкторів , дизайнерів та маркетологів.
Отже, термін «дизайн» у його найбільш поширеному розумінні використовується на позначення всієї сфери художнього конструювання. Він охоплює творчість художників-конструкторів (практику проектування), результати їхньої праці (вироби, що пройшли художньо-конструкторську розробку, — продукти дизайну), а також теорію художнього конструювання.


Контрольні питання
    • Технічна естетика та об’єкти її вивчення.
    • Сутність ергономіки та її об’єкти.
    • Дизайн товару і його роль у підвищенні конкурентоспроможності товару.
    • Естетичні вимоги до нової продукції. Правило «золотого перетину».
    • Головні вимоги до раціонального ергономічного конструювання продукції.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.