лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

6.2. Методи прогностики

Народження ідеї нового продукту здебільшого базується на використанні загальних методів науково-технічної діяльності, до яких найчастіше відносять методи теоретичного та емпіричного дослідження.
Створюючи новий продукт часто користуються методами прогностики, за допомогою яких прогнозують розвиток відповідного товару, а також умови його виробництва та застосування. Методи прогностики поділяються на фактографічні та експертні.
До фактографічних (формалізованих) належать:
– статистичні методи (прогнозна екстраполяція, регресійний аналіз);
– методи аналогій (математичних, історичних);
– випереджальні методи (аналіз динаміки науково-технічної інформації, метод прогнозування рівня техніки).
Ці методи базуються на використанні кількісної або якісної інформації про події, що мали місце в минулому. Фактографічна інформація має бути зафіксована на будь-яких носіях.
Статистичні методи включають прогнозну екстраполяцію та регресійний аналіз. Вони базуються на сучасному математичному апараті, що передбачає використання функцій для аналітичного опису поведінки об’єкта, який вивчається. Прогнозна екстраполяція передбачає апроксимацію поліномами, екстраполяцію стандартними функціями, екстраполяцію з дисконтуванням інформації, екстраполяцію за обвідними кривими. Усі ці методи спрямовані на пошук найпростішого виду функцій, які максимально наближаються до роз­витку процесу, що аналізується. Методи регресійного аналізу використовують авторегресійні моделі, багатофакторні моделі, парні регресії. Головні завдання застосування багатовимірного статистичного аналізу в дослідженнях прогнозування зводяться до побудови багатофакторних рівнянь регресії для екстраполяції за ними прогнозованих перемінних.
Широкого застосування для генерування нових ідей набули також фактографічні методи аналогій. З цією метою використовуються математичні та історичні аналоги. До перших належать економіч­ні моделі та міжоб’єктні аналоги. Ними найчастіше користуються як найпростішими моделями економічного прогнозування. Історичні аналоги пов’язані з випереджанням (галузевим або регіональним). Наприклад, модель зростання кількості аналогічних товарів та їх повноцінних замінників за аналогією з біологічним розмноженням.
Випереджальні методи пов’язані з аналізом науково-технічної інформації та прогнозуванням рівня розвитку техніки. Вони побудовані на використанні властивостей науково-технічної інформації випереджати реалізацію науково-технічних досягнень безпосередньо у виробництві. Наприклад, патентний метод прогнозування передбачає оцінку за прийнятою критеріальною системою принципово нових винаходів та дослідження динаміки їх патентування. Публікаційний метод прогнозування базується на оцінюванні змісту та динаміки публікацій щодо об’єкта вивчення. Збігається із попереднім також і цитатно-індексний метод прогнозування, що базується на аналізі динаміки цитування авторів різних публікацій стосовно проблем, зв’язаних із розвитком відповідного товару. Тобто виперед­жальні методи прогнозування передбачають наявність тісного зв’яз­ку між динамікою науково-технічної інформації та науково-техніч­ним прогресом. Основними джерелами інформації для випереджаль­них методів прогнозування є авторські свідоцтва, ліцензії, комерційні видання (каталоги, проспекти, рекламні оголошення).
Експертні (інтуїтивні) методи передбачають використання для генерування ідей висококваліфікованих фахівців відповідної галузі. Їх компетентність розглядається як головне джерело інформації щодо оцінювання перспектив розвитку того чи того виду товару. Саме це визнається головною перевагою експертних методів — можливість аналізу та прогнозування об’єкта, який не має достатньої історії розвитку (наприклад прогнозування показників технічного рівня принципово нового товару). Іншою вигодою експертних методів є можливість передбачення якісних змін у процесі розвитку об’єкта, оскільки більшість фактографічних методів лише поширюють на майбутнє ретроспективну тенденцію. Водночас суттєвим недоліком експертних методів генерування ідей є принципова неможливість уникнути суб’єктивізму в оцінках. Тому ці методи використовують здебільшого тоді, коли відсутня або недостатня статистична інформація щодо об’єктів генерування ідей, а також у разі надто великої невизначеності майбутнього розвитку товару (наприклад у зв’язку зі складністю врахування кон’юнктурних чинників міжнародного ринку).
Залежно від принципів здійснення експертні методи прогнозування класифікуються на:
– індивідуальні експертні оцінки (пряме опитування, заочне опиту­вання);
– колективні експертні оцінки, які сприяють колективному генеруванню ідей (залежний «інтелектуальний» експеримент, незалежний «інтелектуальний» експеримент).
Тобто ці методи базуються на обробці даних щодо перспективи розвитку об’єкта, отриманих за результатами спеціальних опитувань експертів. Індивідуальні експертні оцінки передбачають використання результатів одного експерименту. Залежно від того, як саме здійснювалось опитування, індивідуальні експертні оцінки умовно розподіляються на методи прямого та анонімного опитування. До перших належать методи інтерв’ю і психоінтелектуального генерування ідей, а до других — аналітична індивідуальна оцінка (допо­відна записка), метод сценарію, морфологічний аналіз тощо.
З методів незалежного інтелектуального експерименту найчастіше використовується «дельфійський» метод, який передбачає кілька турів опитування. Він базується на виявленні узгодженої оцін­ки експертної групи після неодноразового анонімного опитування і повідомлення фахівцям результатів попереднього туру. Це дає можливість експертам додатково обгрунтувати свої оцінки у наступному турі. Мета «дельфійського» методу — прогнозне передбачення терміну здійснення якоїсь події, грунтуючись на думці експертів з цього питання. «Дельфійський» метод було розроблено 1964 року фахів­цями американської фірми «РЕНД — Корпорейшн» Г. Гордоном і О. Хелмером і названо на честь грецького міста Дельфи, відомого своїми жерцями-оракулами. У найбільшому узагальненні цей метод передбачає:
– постановку з допомогою спеціальних анкет серії запитань, відповіді на які мають достатньо характеризувати предмет;
– багаторазову процедуру опитування;
– анонімне ознайомлення з результатами попереднього туру опитування всіх фахівців-експертів;
– отримання від експертів, думки яких значно відрізняються від думок більшості, пояснення причин таких відхилень;
– послідовну (від туру до туру) статистичну обробку відповідей експертів з метою визначення середньостатистичної характеристики.
Експертне опитування здійснюється у три-чотири етапи, при цьому в анкетах першого туру, поряд із інформацією щодо проблем, ставиться завдання визначити найбільш важливу з них. В анкетах другого туру, що формуються за результатами статистичної обробки результатів попереднього опитування, є завдання назвати термін визначеної події (наприклад, поява медичних препаратів абсолютного радіаційного захисту). Оброблені результати другого туру доводяться до відома експертів у третьому турі, коли їм надається можливість змінити свою оцінку в бік зближення з більшістю або аргументувати свою особисту думку. За необхідності цей ітеративний процес можна продовжити (четвертий, п’ятий та наступний тури). Якщо різниця середньостатистичних оцінок двох останніх турів не перевищує встановленої величини похибки, опитування припиняється.
Головними характеристиками результатів опитування вважають математичне очікування (у найпростішому випадку — середнє значення) та дисперсію (характеристику відхилення) отриманих відповідей, а також значення квартилів. Усі ці величини дають змогу передбачити термін (найчастіше рік) майбутньої події. Межі квартилів — це два значення величини, що вимірюється. Вони визначають діапазон, в якому міститься 50% голосів усього колективу експертів. Це будуть відповідно більш і менш «оптимістичні» прогнози термінів реалізації появи принципово нового продукту. Відповідно думки інших 50% експертів розподіляються порівну: 25% голосів перевищують найвищий термін цього діапазону і 25% — перебувають нижче за нижчий термін. У наступному турі опитування експертам сповіщають межі квартилів і пропонують тим фахівцям, думки яких не потрапили в середній 50% діапазон, або змінити їх, або дати обгрун­тування своїх міркувань. Ці результати та обгрунтування виносяться на наступний тур. Головним недоліком цього методу є організаційна складність та тривалість проведення багаторівневого опитування. Але його застосування особливо корисне для вирішення стратегічних питань продуктової інновації, пов’язаних із значними інвестиціями та новітніми розробками у сфері фундаментальних наук [6].
Таким чином, фактографічні методи дають змогу використовувати об’єктивні дані ретроспективного характеру, оцінювати перспективу й моделювати весь процес розвитку об’єкта прогнозування. Їх використання передбачає поширення тенденцій розвитку об’єкта на весь період прогнозу, однак не завжди бере до уваги можливість якісних стрибків у русі того чи того явища та невизначеність майбутнього. Натомість експертні методи уможливлюють аналіз перспектив розвитку явища за браком його попередньої історії, складання прогнозів якісних змін у процесі розвитку об’єкта. Головним їхнім недоліком є складність проведення опитувань і наступної обробки отриманих даних, а також неможливість позбутися суб’єк­тивізму оцінок.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.