лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Загальну оцінку технічного рівня якості, що характеризується одним числом, отримують із допомогою комплексного методу. Цей метод передбачає послідовний аналіз простих і складних властивостей продукції та оцінювання міри впливу кожного з них на загальний технічний рівень якості. Для цього визначають вид залежності між показниками простих властивостей та їх оцінками, встановлюють спосіб визначення вагомості (значущості) окремих властивостей, що формують якість. Потім приймають рішення про порядок поєднання кількісних оцінок усіх властивостей, що аналізуються. Здебільшого для комплексного оцінювання технічного рівня якості продукції використовуються середньозважені арифметичні і геометричні показники, а також експертні методи. Комплексний середньозважений арифметичний показник якості розраховується за формулами:

де U — комплексний показник якості; Miu — параметр вагомості i-го показника якості; Pi — значення i-го показника якості; Qi — відносний i-й показник якості продукції; n — кількість показників якості.
За неможливості або недоцільності використання для визначення коефіцієнтів вагомості окремих показників якості суто технічних розрахунків застосовуються експертні методи. Вони передбачають узагальнення з допомогою відповідного математичного апарату кваліфікаційного рівня та досвіду групи фахівців. Обов’язковою вимогою до членів експертних груп є: компетентність, заінтересованість, діловитість та об’єктивність. Особливістю експертних методів є широке застосування бальних оцінок.
коли комплексний метод не дає змоги урахувати всі важливі властивості виробу (наприклад ергономічні, естетичні, екологічні), а сукупність одиничних показників велика, застосовують змішаний метод оцінювання рівня якості. Він передбачає спільне використання одиничних та комплексних показників. Для цього частину одиничних показників поєднують в окремі групи і для кожної з них визначають відповідний комплексний показник. Найважливіші оди­ничні показники якості аналізуються окремо. Отримані для кожної групи комплексні, а також узяті для оцінювання одиничні показники якості зіставляють диференційним методом з відповідною сукуп­ністю базових показників.
Якість продукції визначається як технічним рівнем (якість проек­ту), так і добротністю виготовлення виробу (якість матеріалізації та тиражування проекту). Чим вища якість виготовлення продукції, тим більше фактичні властивості виробу наближаються до запроектованих. Якість виготовлення можна визначити за допомогою індексів дефектності. Для цього необхідно заздалегідь скласти перелік усіх дефектів, що трапляються в процесі виготовлення продукції, і визначити їхню вагу. Вагові коефіцієнти можна розрахувати вартісним або експертним методом. За використання першого методу коефіцієнт вагомості встановлюється з допомогою відносної оцінки — вартості усунення конкретного дефекту щодо собівартості виробу. Якщо застосовується експертний метод, рішення приймаються за допомогою усереднення спеціальних коефіцієнтів, запропонованих групою фахівців-експертів. Показник дефектності визначається з формули:

де D — коефіцієнт дефектності; Mi — кількість дефектів i-го виду; n — кількість одиниць продукції вибірки; Qi — коефіцієнт вагомості i-го дефекту; d — кількість видів дефектів, що трапляються.
Рівень якості в експлуатації або споживанні товару є результатом співвідношення двох показників — технічного рівня та якості виготовлення продукції. Для покупця якість у споживанні ототож­нюється з витратами на придбання та використання товару (витрати на профілактичне обслуговування, ремонт, енерговитрати тощо). Зрозуміло, що витрати користувача значною мірою залежать від ступеня технічної досконалості ідеї товару та якості її тиражування під час виготовлення. Тобто рівень якості закладається в проектуванні, забезпечується досконалістю виготовлення, підтримується під час експлуатації виробу. Відтак визначення якості на ринку, насиченому товарами, має щоразу враховувати не тільки зміни в технології, а й вимоги споживачів. Наприклад, японська школа забезпечення якості вважає споживача рушійною силою в цьому процесі і підкреслює важливість урахування його побажань уже на етапі конструювання та виготовлення виробів. Такий підхід реалізується за допомогою принципу «системної інтеграції», коли потреби покупця інтегруються в цикл «конструювання — виробництво», а зусилля робітників — у розробку фірменних стандартів якості. У цьому разі якість інтегрується в загальний процес управління і стає невід’ємною частиною загальної стратегії підприємництва. Наслідок реалізації цього принципу — високоякісні та конкурентоспроможні за цінами японські товари. Таким чином, новітній підхід до стратегії підприємництва пов’язується з тим, що якість є головним і найефективнішим засобом для задоволення вимог споживачів, а також засобом для зниження витрат виробництва. Для японських фірм, які здійснюють цю стратегію на практиці, характерним є таке розуміння проблеми якості:

  • забезпечення якості — це не суто технічна функція, що здій­снюється якимось одним підрозділом, а системний процес, котрий пронизує всю організаційну структуру фірми;
  • новому розумінню якості має відповідати нова організаційна структура підприємства;
  • питання якості мають бути актуальними не тільки в межах виробничого циклу, а й у процесі розробок, конструювання, маркетингу та післяпродажного обслуговування;
  • якість повинна бути зорієнтована на задоволення вимог споживачів, а не продуцента, заінтересованого в підвищенні ефективності виробництва;
  • поліпшення якості потребує застосування нової технології, починаючи з проектування і до автоматизованого контролю власти-
    востей виробу;
  • загальне поліпшення якості досягається тільки заінтересо­ваною участю всіх виконавців.

Таким чином, забезпечення якості стає засобом управління фірмою, за допомогою якого одночасно досягається як задоволення запитів споживачів, так і зменшення виробничих витрат. Вирішення проблеми якості на засадах задоволення запитів споживачів можливе лише за умови докорінних змін усієї організаційної структури виробництва, включно зі збутом, відносинами з постачальниками, розробкою та конструюванням виробів. Необхідність постійної перебудови виробництва згідно з вимогами ринку посилює значення функції маркетингу в апараті управління фірм і корпорацій, сприяє розвитку системного комплексного підходу до формування питань якості та стандартизації.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.