лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТОВАРНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Кількість показників, що використовуються для оцінювання якості різних товарів, не однакова. Так, визначаючи рівень якості промислового обладнання, приладів, технічно складних побутових виробів, використовують усі групи показників. Для оцінки ж якості харчових продуктів, швейних виробів, взуття їхня кількість значно менша (табл. 5).
Таблиця 5
НОМЕНКЛАТУРА СПОЖИВЧИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВЗУТТЯ
ВЕСІННЬО-ОСІННЬОГО ПЕРІОДУ


Групові показники якості

Комплексні показники

Функціональні

Забезпечення функцій руху, захист від впливу середовища, ремонтопридатність, довговічність

Ергономічні

Антропометричні (здатність матеріалів відповідати змінам форми і розмірів ступні взуття в процесі використання), фізіологічні (відповідність маси взуття силовим та енергетичним можливостям людини), гігієнічні (газопроникність, вологопроникність)

Естетичні

Образна виразність (відповідність вимогам моди), раціональність форми, цілісність композиції (колір, фактура, декор), товарний вигляд (фірменний знак, маркірування)

Безпеки

Нешкідливість хімічного складу матеріалів

Слід зазначити, що міжнародний досвід стосовно визначення вимог до якості послуг значно обмежений і за деталізацією поступається товарам. Так, у міжнародному стандарті ІСО 9004.2 вимоги до якості послуг складаються лише з таких груп показників:

  • кількісні — час очікування послуги; час надання послуги; характеристика обладнання, інструментів, матеріалів; надійність, точність використання, завершеність послуги; безпека; рівень механі­зації та автоматизації.
  • якісні — ввічливість, чуйність, компетентність; доступність персоналу; довіра до персоналу; рівень майстерності; комфорт і естетика; ефективність спілкування виконавця та клієнта.

Для здійснення товарної інноваційної політики необхідно мати об’єктивну інформацію, яка характеризує співвідношення якості продукції, що проектується та виробляється, з еталонними аналогами. Порівнювання значень показників, які свідчать про технічну досконалість відповідної продукції (проекту), уможливлюють визначення технічного рівня якості продукту. Науково обгрунтована й повна інформація про ступінь відповідності технічного рівня якості сучасним науково-технічним досягненням та перспективам розвитку науки і техніки необхідна для планування розробки й освоєння нових видів продукції, встановлення цін на вироби, здійснення заходів для маркетингової підтримки інновації. Для визначення технічного рівня якості продукту необхідно, крім встановлення відповідної номенклатури показників та їх кількісних значень, вибрати базовий зразок. Зрозуміло, що під час організації роботи з визначення техніч­ного рівня якості суттєве значення має правильний вибір еталонів для порівняння. Такими еталонами можуть бути конкретні вітчизняні або закордонні вироби, а також вимоги державних або міжнародних стандартів. Технічний рівень якості визначають диференційованим, комплексним або змішаним методом.
Диференційований метод базується на послідовному порівнянні одиничних показників якості виробу, що оцінюється, та базового зразка. Таким способом визначають, чи досягнуто рівень еталону в цілому, за якими показниками його досягнуто, які з показників відхиляються від базових. Відносні показники технічного рівня якості продукції з допомогою диференційованого методу розраховуються за формулами:
        (1)                      ,       (2)
де Pi — значення i-го показника якості продукції, що оцінюється; Pib — значення i-го базового показника; i = 1, 2, ..., n — кількість одиничних показників якості продукції.
Формулу 1 застосовують для оцінювання показників, збільшення яких свідчить про поліпшення якості (потужність, продуктивність, ресурс, довговічність). Формулу 2 використовують для порівняння показників, зменшення яких забезпечує підвищення якості виробів (матеріаломісткість, витрати пального, похибка вимірювань). Диференційоване оцінювання відображає лінійну залежність між властивостями, що аналізуються. Тобто будь-якій зміні одиничного показника відповідає пропорційна зміна відносного показника якості. Зрозуміло, що за допомогою диференційованого методу неможливо пов’язати загальний рівень якості з одним числом. Звичайно ним користуються для попередньої оцінки за визначеними показниками головних споживчих властивостей продукції (наприклад, вантажопідйомність крану, потужність двигуна).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.