лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація виробництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Із розвитком технологій, появою наукомістких виробництв почали порівнювати витрати на забезпечення якості з очікуваним від неї ефектом і визначати рівень конкурентоспроможності. Поняття якості поступово трансформувалося в економічну категорію. Відповідно до ДСТУ ISO 9000 — 2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», якість — це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.
Термін «якість» вживається з такими прикметниками, як погана, добра або відмінна. Вимога означає сформульовану потребу або очікування, які є загальнозрозумілими або обов’язковими для організації, її замовників та інших зацікавлених сторін.
Якість характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придат­ності та корисності виробу. Споживна вартість являє собою основу якості, а остання відбиває рівень споживної вартості, тобто
кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.
Властивості поділяються на «вимірювальні» та «невимірювальні», характеризуються поняттям «показники якості», які можуть бути узагальнюючими, комплексними та одиничними [2, 11, 12, 17].
Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами показників: призначення; економічність; надійність; технологічність; ергономіч­ність; естетичність; стандартизація та уніфікація; патентно-право­ві; транспортабельність; екологічність; безпека [2; 11; 12; 17].
Для визначення якості продукції порівнюють значення відповід­них показників видів продукції, використовуючи методи: вимірювальний, розрахунковий (статистичний), органолептичний, реєстраційний, експертний, експериментальний, соціологічний [2, розд. 12].
За принципами кваліметрії кількісні значення показників якості продукції визначаються на основі: фізичних експериментів — методами метрології (вимірювання геометричних розмірів, маси, твердості, електропровідності, зносостійкості тощо) та психологічних експериментів (експертне вимірювання естетичних та ергономічних властивостей).
Відносною характеристикою якості продукції є оцінка технічного рівня (рівня якості) продукції, яка визначається шляхом зіставлення значень показників її технічної досконалості з відповідними значеннями показників базового зразка (еталона) протягом усього життєвого циклу виробу.
Інформаційною базою про значення показників якості базового зразка (конкурента) є: стандарти, закони, технічні регламенти, урядові постанови, юридичні норми, митні правила, спеціальні друковані й віртуальні матеріали, результати досліджень тощо.
Оцінка рівня якості одного виду продукції (технічного рівня) здійснюється за допомогою диференційованих, узагальнюючих, змішаних та комплексних методів [2, 11, 17].
Створенню високоякісної продукції сприяє міжнародна, регіо­нальна й національна стандартизація, яка передбачає вибір і розроблення найбільш оптимальних рішень, нормативно-техніч­ної документації, що враховують тенденції та напрями технічного прогресу. Стандартизація ґрунтується на принципах повторюваності, варіантності, системності, взаємозамінності.
Стандарти визначають набір показників якості продукції, рівень кожного з них, методи й засоби виміру, випробувань, маркірування, упаковки, транспортування, збереження, експлуатаційного обслуговування, ремонту.
В Україні стандарти поділяються на: державні (ДСТУ); галузеві (ГСТ); технічні умови (ТУ); підприємств і об’єднань (СТП); науково-технічних товариств та інженерних союзів, асоціацій та інших громадських об’єднань (СТО). У розробленні вітчизняних стандартів враховуються вимоги Міжнародної організації зі стандартизації (ІSО).
Стандарти групуються за видами: основні; на продукцію, послуги; на процеси; на методи контролю, випробувань, вимірів, аналізу. Виконання вимог чинних стандартів є обов’язковою умовою діяльності будь-якого підприємства.
Державний комітет України з технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) здійснює керівництво та контроль за роботою зі стандартизації, координує спеціальні служби в галузевих комітетах, департаментах та на під­приємствах, які розробляють, упроваджують і організують упровадження стандартів.
Починаючи вивчення наступного блоку питань, треба спочатку з’ясувати сутність системи якості, її підсистем та елементів і звернути увагу на міжнародний досвід управління якістю продукції.
Система якості являє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.
Сучасні взаємовідносини між постачальником і споживачем, а також посередником ґрунтуються на можливостях вибору виробників, системи якості котрих здатні забезпечувати впевненість у тому, що якість товарів, які надходять, буде такою, яка потрібна.
Ураховуючи світовий досвід ринкових відносин, Міжнародна ор­ганізація зі стандартизації розробила і в 1987 р. видала перші п’ять стандартів ІSО серії 9000 (ІSО — 8402; ІSО — 9000; ІSО — 9001; ІSО — 9002; ІSО — 9003; ІSО — 9004), в основу яких було покладено концепцію «кола (петлі) якості».
З урахуванням практики застосування й вимог конкуренції в 1994 р. стандарти ІSО серії 9000 було переглянуто з позицій «життєвого циклу» продукції. Стандартами було встановлено, що кожне підприємство повинно вирішувати три головні завдання в галузі якості: досягати й підтримувати якість продукції та послуг на рівні, що забезпечує постійне задоволення встановлених ним вимог споживача, які передбачаються; забезпечувати керівництву впевненість у тому, що необхідна якість досягається та підтримується на заданому рівні; забезпечувати споживачу впевненість у тому, що запланована якість продукції, що постачається, досягається або її буде досягнуто, якщо це передбачено контрактом.
Для забезпечення відповідності продукції вимогам ринку та підтримання її конкурентоспроможності на певний період часу кожне підприємство-виготовлювач повинно запроваджувати систему якості, яка забезпечує контроль усіх чинників, що впливають на якість продукції (послуг).
Система якості складається з трьох взаємопов’язаних підсистем: забезпечення якості, управління якістю, поліпшення якості [2, 11, 17].
Забезпечення якості продукції являє собою сукупність заходів, що плануються та систематично здійснюються, які створюють необхідні умови для виконання кожного етапу петлі якості таким чином, щоб продукція відповідала певним вимогам за якістю.
Управління якістю включає методи та оперативну діяльність з управління процесами, виявлення невідповідностей у продукції, виробництві або системі якості, причин виникнення та своєчасне їх усунення.
Поліпшення якості передбачає постійну діяльність, спрямовану на підвищення технічного рівня продукції, якості її виготовлення, удосконалення елементів виробництва й системи якості.
Функціонування системи якості здійснюється одночасно за всіма видами виробничої діяльності, які впливають на якість продукції та взаємодіють з ними.
В основу всіх систем якості було покладено так звану «петлю якості», яка охоплює всі етапи життя продукції: маркетинг; проекту­вання; закупівлю; розроблення виробничих процесів; виробництво; контроль і випробування; пакування та збереження; реалізацію та розподіл продукції; монтаж і експлуатацію; технічну допомогу в обслуговуванні; сервіс після продажу; утилізацію після використання.
Процеси формування, управління та поліпшення якістю починаються й закінчуються етапом маркетингу, який посідає одне з провідних місць у системі якості. На весь персонал підприємства покладається відповідальність, повноваження й ресурси, необхідні для забезпечення якості, управління якістю та поліпшення якості.
У 2000 р. Технічний комітет ISО/ТС 176 Управління якості і забезпечення якості вдруге переглянув стандарти ISO 9000. У результаті цього було розроблено й видано нову редакцію Міжнародних стандартів, заснованих на «процесному підході»:

  • ISO 9000 : 2000 «Системи управління якістю. Основні положення та словник»;
  • ISO 9001 : 2000 «Системи управління якістю. Вимоги»;
  • ISO 9004 : 2000 «Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності».

Разом вони формують узгоджену серію стандартів на системи управління якістю, яка сприяє взаєморозумінню в національній та міжнародній торгівлі.
Держстандартом України, його Технічним комітетом ТК 93 «Управління якістю і забезпечення якості» здійснено ідентичний їх переклад, де внесено редакційні зміни: термін «міжнародний стандарт» замінено на «державний стандарт» [2, розд. 12]. Даними стандартами сформульовано нові концептуальні підходи та принципи щодо управління якістю.
Успіх підприємства (організації) досягається завдяки впровад­женню й актуалізації певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін. Управління підприємством (організацією) поряд з іншими аспектами охоплює управління якістю.
Для поліпшення показників діяльності підприємства (організації) встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати: орієнтація на замовника; лідерство; залучення працівників; процесний підхід; системний підхід до управління; ідентифікування; постійне поліпшення; прийняття рішень на підставі фактів; взаємовигідні стосунки з постачальниками [2, розд. 12].
Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ІSО 9000 редакції 2000 р.
Системи управління якістю доцільні тим, що можуть сприяти підприємствам (організаціям) у підвищенні задоволеності замовників. Замовники вимагають продукцію, характеристики якої задовольняють їхні потреби та очікування. Ці потреби та очікування оформлюють разом у вигляді технічних умов на продукцію та позначають як вимоги замовників у контракті. Саме замовник остаточно визначає прийнятність продукції. Зміна потреб та очікувань замовників, а також конкурентний тиск і технічний прогрес змушують підприємства (організації) постійно вдосконалювати свою продукцію та процеси.
Підхід, що базується на застосуванні систем управління якістю, спонукає організації аналізувати вимоги замовників, визначати процеси, які сприяють отриманню продукції, прийнятної для замовника, і забезпечувати постійний контроль цих процесів. Система управління якістю може бути основою для постійного поліпшення, яке дозволяє збільшити ймовірність підвищення задоволеності замовника та інших зацікавлених сторін. Вона дає організації та замовникам упевненість у її спроможності поставляти продукцію, яка постійно відповідає вимогам.
Процесом вважається діяльність, у якій використовуються ресурси та якою можна управляти для того, щоб перетворювати входи на виходи. Часто вихід одного процесу є входом наступного. Майже вся продукція та (або) діяльність із надання послуг та виконання операцій є процесами. Для функціонування підприємства (організацій) необхідно керувати численними взаємозалежними процесами. Отже принципи управління якістю можуть бути поширеними на всі рівні підприємства (організації).
Перевагою процесного підходу є забезпечуваний ним без­перервний контроль зв’язків окремих процесів у межах системи процесів, а також їхніх сполучень та взаємодій.
Застосування процесного підходу в межах системи управління якістю підкреслює важливість: розуміння виконання вимог; необхідність розглядати процеси з погляду створення додаткових ціннос­тей; отримання результатів функціонування процесу та його ефективності; постійного поліпшення процесу об’єктивних вимірювань.
«Модель процесу» відбиває інтеграцію основних найменувань розділів 4—8 стандартів ISO 9001 та ISO 9004 щодо системи управління якістю: «Відповідальність керівництва», «Управління ресурсами», «Випуск продукції», «Вимірювання, аналіз та поліпшення», «Аналіз з боку керівництва».

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.