лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація виробництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3.9. Організація обслуговуючих господарств
3.9.1. Методичні поради до вивчення теми
У даній темі розглядаються такі питання:

  • транспортне обслуговування виробництва;
  • матеріальне обслуговування виробничих процесів.

Починаючи вивчати тему, необхідно з’ясувати сутнісно-змістову характеристику системи транспортно-складського обслуговування виробництва.
Діяльність сучасного машинобудівного підприємства вимагає постійного переміщення великих обсягів матеріалів, напівфабрикатів, оснащення, відходів виробництва та інших вантажів із метою високопродуктивного функціонування основного виробництва. Переміщення вантажів пов’язано з виконанням великих обсягів вантажно-розвантажувальних робіт.
Для виконання функції переміщення вантажів на підприємстві утворюється транспортне господарство, основними завданнями якого є:

  • швидке пересування предметів праці, палива та готової продукції;
  • ефективне використання транспортних засобів;
  • механізація та автоматизація транспортних та вантажно-роз­вантажувальних операцій;
  • зниження собівартості транспортних операцій;
  • забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій;
  • постійна підтримка транспортних засобів у робочому стані.

Раціональна організація транспорту сприяє ритмічності, скороченню тривалості циклу, зростанню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.
На структуру транспортного господарства впливає обсяг перевезень, рівень кооперування з транспортними організаціями, виробнича структура підприємства, тип виробництва, габарити й маса вантажів.
Склад транспортних засобів залежить від масштабів і типу виробництва, продукції, що випускається, технології виготовлення та розташування цехів.
Транспортні засоби класифікуються [2, розд. 9; 8; 9; 11; 16]:

  • за видами та призначенням перевезень (залізничний, водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.);
  • за характером і способом дії (періодичний і безперервний);
  • за видами робіт (міжцеховий, внутрішньоцеховий);
  • за напрямком переміщення вантажів (горизонтальний — транспортери, рольганги; вертикальний — підіймачі, ліфти; горизонтально-вертикальний — автонавантажувачі, крани-балки, мостові крани; похилий — канатні та монорейкові дороги).
  • за місцем виконання операцій (стаціонарні транспортні пристрої — конвеєри, трубопроводи, транспортери різних видів, жолоба, лотки, сковзали; рухомі транспортні засоби — підіймачі, віз­ки, електрокари, автомобілі, автонавантажувачі та ін.).

Останнім часом зростає рівень використання транспортних засобів без водія (безлюдні) та з дистанційним керуванням. Широко застосовуються різноманітні транспортери, монорейкові колії, спеціальні транспортні устрої, вмонтовані в потокові та автоматичні лінії.
Усі засоби безрейкового транспорту незалежно від місця їх використання концентруються в загальнозаводському транспортному господарстві, обладнаному спеціальними пристроями для збереження техніки, її заправлення (зарядження), технічного обслуговування й ремонту.
На великих підприємствах, де в складі загальнозаводського транспортного господарства є кілька цехів, організовується транс­портний відділ, підпорядкований безпосередньо заступникові ди­ректора з постачання і збуту або заступникові з транспорту.
Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу й вантажопотоків у масштабі підприємства та його окремих цехів і складів, дані про які доцільно подавати у формі «шахової» таблиці.
На підставі шахових таблиць, планів цехів і генеральних планів підприємств складають схеми (діаграми) вантажопотоків. За вантажообігом і вантажними потоками встановлюють тип і структуру парку транспортних і підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів транспортних засобів перервної (циклічної) дії.
Вантажообіг поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний.
Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.
Застосовують маятникові, кільцеві збірні (розвізні) та радіальні (променеві) схеми маршрутів перевезень.
У масовому та серійному виробництві під час міжопераційних переміщень поширюються засоби безупинного транспорту, різного роду транспортери.
У цехах одиничного й дрібносерійного виробництва переважно використовуються транспортні засоби циклічної дії.
У гнучких автоматизованих виробництвах застосовуються автоматизовані й автоматичні транспортно-накопичувальні системи (АТНС).
Під час вибору виду транспортних засобів і встановлення їх типажу враховуються основні параметри вантажного потоку, вимоги до організації перевезень, організації та технології виробничого процесу, що обслуговується, можливості забез­печити високу продуктивність і сприятливі умови праці ро­бітників.
На підприємствах розробляють єдині транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства й технологічного устаткування.
Розрахунок потреби у транспортних засобах подано в навчальних посібниках [2, розд. 9; 8; 9; 10; 11; 16].
Вивчення другого блоку питань треба розпочати з визначення ролі руху матеріальних цінностей у здійсненні виробничого процесу. Важливою ланкою, підсистемою виробництва, що зв’язує між собою службу матеріально-технічного забезпечення й збуту, виробничі підрозділи підприємства являє собою складське господарство, яке суттєво впливає на ефективність роботи основного виробництва.
Основна мета складського господарства полягає у забезпеченні збереження сировинних та матеріальних ресурсів і готової продукції.
Завдання складського господарства:

  • оформлення матеріальних цінностей під час приймання;
  • створення належних умов їх збереження;
  • облік і регулювання запасів;
  • своєчасне забезпечення виробничих підрозділів необхідними компонентами;
  • підготовка готової продукції до відправлення;
  • скорочення витрат на складські операції та обслуговування складів;
  • підвищення продуктивності й поліпшення умов праці робітників, що обслуговують склади.

Функції, що виконуються складським господарством:

  • приймання матеріальних цінностей за певними параметрами, облік і оформлення документів, створення необхідних умов для збереження вантажу, його розвантаження, перетарювання, переміщення й розміщення на складах; підготовка та відпуск матеріальних засобів у виробництво й на сторону;
  • підготовка складських приміщень і площ;
  • переміщення вантажів усередині складів з метою більш раціонального використання площі складів і з інших причин;
  • приймання від виробничих підрозділів готової продукції з оформленням документів;
  • розміщення її на складах і забезпечення охороною;
  • підготовка партій готової продукції до відвантаження споживачам (затарювання, етикетування, сортування, розфасування, комплектування, пакування тощо);
  • відпускання готової продукції споживачам з оформленням відповідної документації;
  • розроблення й реалізація заходів щодо вдосконалювання тарно-складського господарства, вантажно-розвантажувальних робіт, із механізації та автоматизації складів;
  • вирівнювання рівня запасів через їх регулювання [2, розд. 9; 8; 9; 10; 11; 16].

Складське господарство складається з мережі складів зі спеціальними пристроями й устаткуванням для переміщення, штабелювання та збереження матеріалів, а також із ваговим і вимірювальним устаткуванням, обчислювальною технікою, протипо­жежними засобами.
Склади є одним із найважливіших елементів системи склад-
ського господарства, які сприяють перетворенню вантажопотоків, змінюючи параметри партій вантажів, що приймаються й видаються за розміром, складом, фізичними характеристиками вхід­них вантажів, часу відправлення транспортних партій та ін.
Класифікацію складів за певними ознаками наведено в навчальних посібниках [2, 8; 9; 11; 16].
Устрій і оснащення складів залежать від вантажообігу, тривалості збереження, виду тари, що застосовується, обсягу й частоти поставок і відправлень, виду рухомого складу, якій використовується. Залежно від цих умов матеріали та готові вироби можуть зберігатися на спеціально обладнаних відкритих майданчиках, під навісами, в опалюваних і неопалюваних приміщеннях. Мо­жуть зберігатися матеріали на акумулювальних пристроях засобів безперервного транспорту.
Устаткування для збереження вантажів можна поділити за родом матеріалів, що зберігаються: для збереження штучних великогабаритних, тарно-штучних, сипучих, рідких і газоподібних вантажів відповідно до фізичного стану й характеристик вантажів.
Штучні вантажі можуть зберігатися на складах у штабелях (плоских, стоячих або ящикових піддонах) або на стелажах, типи та параметри яких залежать від вантажів, що зберігаються, а також призначення складу, технології перероблення вантажів, терміну їх зберігання та інших чинників.
Сипучі вантажі зберігаються на відкритих складських майданчиках у штабелях і траншеях різноманітної форми та закритих складах, а у разі невеликих запасів — у бункерах різноманітної форми.
Рідкі вантажі можуть зберігатися на складах у тарі (бочках, суліях, барабанах) і наливом.
Для механізації вантажно-розвантажувальних робіт і всередині складських операцій застосовують різноманітні пристрої та машини: крани-штабелери, електронавантажувальники, крани-балки та мостові крани, електрокари й різноманітні засоби безперервного транспорту. Для комплексності механізації використовують швидкодіючі автоматичні стропи й захвати. Останніми роками розвиваються автоматизовані склади тарно-штучних вантажів, обладнані системами машин, що забезпечують транспортування, установлення й пошук матеріалів за спеціальними програмами з використанням роботів.
Розрахунок технічних засобів збереження вантажів дається в навчальних посібниках [2, 8; 9;10; 11; 16].
Організація складського господарства полягає у виборі та обґрунтуванні видів і складу складів, їх розміщення, розмірів і устаткування складських приміщень, а також у визначенні порядку роботи складів залежно від функцій, що ними виконуються.
Необхідні для складів внутрішні обсяги приміщень і розміри площ визначаються в розрахунку на максимальний запас матеріальних цінностей, що підлягають одноразовому збереженню за встановленим нормативом запасу. При цьому враховуються простори для проїзду транспортних засобів, проходу людей, руху вантажно-розвантажувальних пристроїв, приймально-сортувальних майданчиків, стоянок рухомого складу, а також допоміжного та службового приміщення. Порядок роботи складу визначається періодичністю, обсягами та особливостями приймання, збереження й відпускання матеріальних цінностей.
Підвищення ефективності складського господарства полягає в поліпшенні структури парку підйомно-транспортних і транспортних машин, упровадженні транспортних і складських систем із автоматичним адресуванням вантажів, автоматизованих складів, автоматизованих контейнерних майданчиків, удосконаленні організації перевезень і складських процесів.
3.9.2. План семінарського заняття

Транспортне обслуговування виробництва.

  • Організаційно-технологічні особливості визначення потреби у транспортних засобах.
  • Організація складського господарства.
  • Розрахунок технічних засобів матеріального обслуговування виробництва.

Література [2, 8, 10, 14, 18].

3.9.3. Термінологічний словник

Вантажний потік — кількість вантажів (у тонах, кубічних метрах, штуках), що переміщуються за одиницю часу (годину, добу, місяць, квартал, рік) у заданому напрямку між окремими вантажно-розвантажу­вальними пунктами або через певний пункт.

Вантажообіг — загальна кількість вантажів, що переміщується в одиницю часу (доба, місяць, квартал, рік), іншими словами — це сума окремих вантажопотоків.

Поїздка — закінчений цикл транспортного процесу, якій складається з навантаження у відправника вантажу, його перевезення, розвантаження в отримувача й подачі рухомого складу під наступне навантаження.
Рейс — процес руху транспортного засобу від початкового пункту до кінця даного маршруту.
Склад — будова, спорудження, різноманітні пристрої, призначені для приймання та збереження різноманітних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничого споживання й безперебійного відпускання споживачам.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.