лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація виробництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3.8.2. План семінарського заняття

Виробнича інфраструктура.

  1. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням.
  2. Ремонтне обслуговування устаткування.
  3. Енергетичне забезпечення виробництва.

Література [2, 8, 9, 10, 11, 16]

3.8.3. Термінологічний словник
Виробнича інфраструктура — це сукупність устаткування, обладнання та служб, необхідних для функціонування промислового підприємства.
Енергетичне господарство — сукупність підрозділів, які забезпечують обслуговування та ефективне використання комплексу енергетичних засобів підприємства, що генерують, перетворюють, передають та споживають енергію.
Інструментальне господарство підприємства — сукупність внутрішньозаводських та цехових підрозділів, зайнятих придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічного осна­щення, його обліком, збереженням та видачею в цехи й на робочі місця.
Інфраструктура підприємства — комплекс цехів, господарств і служб, головне завдання яких зводиться до забезпечення нормального функціонування (без перерв і зупинок) основного виробництва й усіх сфер діяльності підприємства.
Міжоглядовий період — час між оглядом (технічним обслуговуванням) і ремонтом, або між ремонтом і оглядом, що передує оглядові (періодичність технічного обслуговування).
Міжремонтний період — відрізок часу роботи одиниці устаткування між двома черговими плановими ремонтами.
Норми витрат енергії та пального — максимально допустимі витрати на одиницю продукції або одиницю роботи в раціональних умовах організації виробництва та експлуатації устаткування.
Ремонт — сукупність техніко-економічних та організаційних заходів, пов’язаних із підтриманням і частковим (або повним) відновленням початкової дієздатності основних фондів (засобів виробництва) або предметів особистого користування, яку втрачено ними в процесі експлуатації.
Ремонтна одиниця — умовний показник, що характеризує нормативні витрати на ремонт устаткування першої категорії складності.
Ремонтне господарство — сукупність підрозділів, які забезпечують організацію робіт, технічне обслуговування та ремонт обладнання з метою підтримання його працездатності.
Структура міжремонтного циклу — перелік і послідовність виконання робіт з оглядів та ремонтів у період міжремонтного циклу.
Технічне обслуговування — комплекс операцій із підтримання працездатності або справності устаткування в процесі його використання за призначенням, а також у період очікування, зберігання та транспортування.
Тривалість міжремонтного циклу — період часу від уведення устаткування в експлуатацію до першого капітального ремонту або між двома черговими капітальними ремонтами.
3.8.4. Навчальні завдання
Теми рефератів

  1. Розвиток і адаптація інфраструктури до внутрішніх та зовнішніх змін виробництва.
  2. Зарубіжний досвід технічного обслуговування виробництва.
  3. Сучасні тенденції організації інструментального забезпечення виробництва.
  4. Організаційно-технічний прогрес у ремонтному виробництві.
  5. Сучасні системи експлуатаційного обслуговування й ремонту устаткування.
  6. Зарубіжний досвід комплексного експлуатаційного обслуговування і можливості його застосування.
  7. Енергоресурси підприємства і методи визначення їх потреби.
  8. Сучасні регулюючі системи енергоспоживання.
  9. Основні напрями енергозбереження на підприємствах.

Питання для дискусії

  1. Які цілі, завдання та системи технічного обслуговування виробництва?
  2. Який загальний склад інструментального господарства на машинобудівних підприємствах серійного виробництва?
  3. Яка система забезпечення робочих місць інструментом у масовому виробництві є прогресивною, у чому її сутність?
  4. Чим відрізняється перехідний запас інструменту в інструментально-роздавальній коморі цеху та в центральному інструментальному складі? Як він у кожному випадку встановлюється?
  5. Які нові елементи організації ремонту устаткування в системах ЄСППР і ТСТОР упроваджуються на промислових підприємствах?
  6. Чим відрізняються обсяги ремонтних робіт за рік і за цикл? Як вони розраховуються?
  7. Завдяки яким чинникам досягається економія енергоресурсів на підприємстві?
  8. Підприємство переходить на випуск нової продукції. Як на основі енергетичного балансу установити планові витрати енергії, необхідної для виробництва нової продукції?

3.8.5. Завдання для перевірки знань
Тести

  1. Сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають:

а) виробничою інфраструктурою;
б) інфраструктурою;
в) соціальною інфраструктурою;
г) капітальним будівництвом;
д) виробничою структурою.
Інструментальне господарство займається:
а) виготовленням нового інструменту;
б) ремонтом і заточуванням діючого інструменту;
в) постачанням за кооперованими поставками;
г) усі відповіді правильні.
Норми витрат інструменту характеризуються:
а) стійкістю інструменту;
б) кількістю інструментів, необхідною для виробництва продукції;
в) кількістю часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції;
г) усі відповіді правильні.
Присвоєння кожному типорозмірові інструменту умовного позначення, що відповідає його позиції в класифікаторі, — це:
а) нормування витрат інструменту;
б) індексація інструменту;
в) класифікація інструменту;
г) класифікація технологічного оснащення.
Заводський оборотний фонд включає інструмент, що знаходиться:
а) в експлуатації;
б) у цехах;
в) на центральному інструментальному складі;
г) на робочих місцях;
д) в інструментально-роздавальній коморі.
Запас інструменту в інструментально-роздавальній коморі включає:
а) поточний запас;
б) страховий запас;
в) максимальний запас;
г) мінімальний запас.
Страховий запас інструменту створюється з метою забезпечення:
а) безперебійної роботи;
б) ритмічної роботи;
в) ефективності виробництва;
г) якості продукції.
Цеховий оборотний фонд інструменту складається із:
а) суми оборотних фондів цехів;
б) цехового експлуатаційного фонду та перехідного фонду цеху;
в) складського перехідного та страхового запасу центрального інструментального складу;
г) заводського експлуатаційного фонду та складських запасів центрального інструментального складу.
Кількість певного інструменту, який надходить до інструментально-роздавальної комори цеху між двома періодами постачання для заміщення зношеного, називають:
а) перехідним фондом;
б) страховим запасом;
в) мінімальним запасом;
г) цеховим оборотним фондом.
Який підрозділ інструментального господарства великого при­ладобудівного підприємства проводить роботу з класифікації та індексації інструменту:
а) бюро нормативів;
б) бюро технічного нагляду;
в) центральний інструментальний склад;
г) інструментально-роздавальні комори?
За якою ознакою інструмент поділяється на універсальний і спеціальний:
а) за призначенням оснащення;
б) за характером використання;
в) за конструкцією інструменту;
г) за видом технологічних операцій, що виконуються?
Заміна або відновлення окремих частин (деталей, вузлів) устаткування, регулювання його механізмів передбачається (здійснюється) під час проведення:
а) капітального ремонту та модернізації;
б) капітального ремонту;
в) поточного ремонту;
г) технічного обслуговування.
Середній ремонт устаткування — це:
а) усування дрібних ушкоджень та дефектів устаткування, заміна мастила та регулювання окремих механізмів;
б) заміна або відновлення окремих частин (деталей, вузлів) устаткування, регулювання його механізмів;
в) повне розібрання устаткування, ремонт зношених деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту, регулювання та випробування під навантаженням його механізмів;
г) процес підвищення технічного рівня діючого устаткування шляхом внесення до його конструкції часткових змін.
Міжремонтний цикл — це відрізок часу роботи устатку­вання:
а) між двома суміжними (черговими) ремонтами;
б) між проведенням технічного обслуговування та плановими ремонтами;
в) між двома найближчими плановими ремонтами;
г) між двома капітальними ремонтами.
Міжремонтний період — це відрізок часу роботи облад­нання:
а) між двома суміжними (черговими) ремонтами;
б) між проведенням технічного обслуговування та плановими ремонтами;
в) між двома найближчими плановими ремонтами;
г) між двома капітальними ремонтами.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.