3.5.2. План семінарського заняття

1. Сутність і місце нормування в організації праці та її стимулюванні.
2. Об’єкти нормування, види та сфера застосування норм праці.
3. Дослідження та аналіз затрат робочого часу.
4. Методичні особливості створення трудових нормативів.

Література [1, 2, 6].
3.5.3. Термінологічний словник
Норма виробітку — кількість продукції або обсяг роботи певного виду, які мають бути виконаними одним робітником або бригадою (ланкою) за даний відрізок робочого часу (годину, зміну). Норми виробітку вимірюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) і виражають необхідний результат діяльності працівників.
Норма керованості (кількість підлеглих) — кількість працівників, які мають бути безпосередньо підпорядкованими одному керівникові.
Норма обслуговування — необхідна кількість устаткування, робочих місць, одиниць виробничої площі та інших об’єктів, закріплених для обслуговування одним робітником або бригадою (ланкою).
Норма часу (трудомісткість операцій) — необхідні затрати робочого часу одного робітника або бригади (ланки) на виготовлення одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт.
Норма чисельності — кількість робітників, яка потрібна для виконання певного обсягу робіт або для обслуговування одного чи кількох агрегатів.
Нормоване завдання — необхідний асортимент і обсяг робіт, які має бути виконано одним працівником або групою (бригадою, ланкою) за даний проміжок часу (зміну, добу, місяць).
Нормування праці — вид діяльності з організації та управління виробництвом, завданням якої є встановлення необхідних затрат і результатів праці, контролю за мірою праці, а також визначення необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць устаткування.
Фотографія робочого дня — засіб вивчення шляхом спостереження й виміру всіх без винятку затрат часу протягом повного робочого дня або деякої його частини.
Штучно-калькуляційний час, або повна норма часу — сумарна величина елементів затрат часу, що нормується, на одиницю продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов.
3.5.4. Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Нормування праці та його вплив на організацію трудового процесу.
2. Методи вивчення й нормування затрат робочого часу.
3. Система мікроелементного нормування.
4. Еволюція технічних засобів у нормуванні праці.
5. Особливості нормування праці в автоматизованому виробництві.

Питання для дискусії

1. У чому полягає зв’язок нормування й організації праці?
2. Якими особливостями характеризуються складові технологічної структури операції?
3. Чим відрізняються трудова й технологічні структури операцій?
4. За якими принципами здійснюється розподіл об’єктів нормування? Схарактеризуйте їх.
5. Для чого здійснюється аналіз трудового процесу?
6. Що являють собою час роботи, час перерв, нормований і ненормований час? У чому полягає їх взаємозв’язок?
7. Які існують методи вимірювання робочого часу і чим вони відрізняються?
8. Які застосовуються фотографії робочого часу та в чому їх
   різниця?
9. Які показники характеризують ефективність використання робочого часу?
10. Що таке нормативні матеріали, яка їхня структура та сфера застосування?
11. Для чого існує детальна класифікація норм затрат праці за призначенням та видами затрат часу?
12. Чим відрізняється структура норми штучного часу від норми штучно-калькуляційного часу?
13. Чим відрізняються аналітичні методи встановлення норм від сумарних?

3.5.5. Завдання для перевірки знань
Тести
Регламентований обсяг робіт, який має бути зроблено робітником відповідної кваліфікації, називається:
а) технічною нормою часу;
б) нормою виробітку;
в) нормою обслуговування;
г) нормою керованості;
д) нормою чисельності.
Технологічна операція — це:
а) сукупність технічних позицій;
б) установлена послідовність трудових прийомів;
в) установлена кількість проходів;
г) частина виробничої операції.
Що вважається основною перевагою методу безпосередніх вимірів:
а) трудомісткість проведення спостережень;
б) оперативність отримання результатів;
в) охоплення спостереженням значної кількості робітників;
г) вірогідність отримання результатів?
Частина переходу, під час якої знімається один шар матеріалу конкретної поверхні, — це:
а) установка;
б) позиція;
в) прохід;
г) операція.
Для встановлення технічно обґрунтованої норми часу викорис­товують:
а) трудомісткість проведення спостережень;
б) оперативність отримання результатів;
в) охоплення спостереженням значної кількості робітників;
г) вірогідність отримання результатів.
Які об’єкти вивчаються за допомогою фотохронометражу:
а) елементи виробничої операції;
б) змінний фонд робочого часу;
в) структура оперативного часу;
г) причини втрат робочого часу?
Різниця між розміром норми часу та розміром норми штучного часу становить:
а) норму оперативного часу;
б) час на відпочинок робітника;
в) підготовчо-завершальний час;
г) час на обслуговування робочого місця.
Об’єктом індивідуальної фотографії робочого часу є:
а) робітник, що значно перевиконує норми;
б) робітник, що не виконує норми часу;
в) змінний фонд робочого часу;
г) час перерв у процесі праці.
Затрати часу, що характеризують тривалість виконання трудової дії, — це:
а) нормаль часу;
б) норматив часу;
в) мікроелементна норма;
г) трудовий цикл.
Затрати часу, що характеризують тривалість виконання трудового прийому, — це:
а) елементна норма часу;
б) індивідуальна норма;
в) комплексна норма;
г) типова норма часу.

3.5.6. Практичні завдання

Приклади розв’язання типових задач

Задача-приклад 1. Визначте норму штучного часу та норму штучно-калькуляційного часу, якщо: основний час становить 6 хв; допоміжний час — 3 хв; час на обслуговування робочого місця — 4 % від оперативного часу; час на відпочинок — 5 % від оперативного часу; підготовчо-завершальний час на зміну — 40 хв; тривалість зміни — 480 хв.

Розв’язок

1. Визначимо оперативний час за формулою

1. Розрахуємо норму штучного часу за формулою

,
де К сумарний показник на обслуговування (4 %) та відпочинок (5 %), тобто

1. Визначаємо норму виробітку за зміну: Нвир = (Тзм – Тп-з) / Тшт =
   = (480 – 40) / 9,81 = 45 дет.
2. Для розрахунку часу підготовчо-завершальної роботи на одну деталь змінний загальний час підготовчо-завершальної роботи ділимо на норму виробітку за зміну: 40 хв : 45 = 0,89 хв, тоді норма штучно-калькуляційного часу буде

Задача-приклад 2. Визначте норму часу на партію деталей, якщо: основний час становить 5 хв; допоміжний час — 2,6 хв; час на обслуговування робочого місця — 0,15 хв; час на відпочинок — 0,22 хв; підготовчо-завершальний час на одиницю продукції — 0,5 хв; кількість деталей у партії — 80 шт.

Розв’язок

• Розрахуємо норму штучно-калькуляційного часу за формулою
• Використовуючи знайдену норму штучно-калькуляційного часу і кількість деталей у партії, визначаємо