лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація виробництва

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3.5. Нормування праці
3.5.1. Методичні поради до вивчення теми
У даній темі розглядаються такі питання:

  • вимірювання праці;
  • аналіз затрат робочого часу;
  • визначення норм праці.

Починаючи вивчення теми, треба згадати, що процес трансформації предметів праці у продукт праці, що відбувається у виробничій системі (на робочому місці), спонукає необхідність узгодження в часі дій робітників між собою, а також з роботою устаткування. Тому об’єктивно необхідним стає визначення точного часу роботи машини для виготовлення кожної одиниці продукту (роботи).
Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення відповідності трудового доходу кількості та якості праці, вкладеної в загальний результат колективних дій. Така відповідність характеризується як співвідношення між мірою праці та мірою заробітної плати.
За міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка є об’єктивно потрібною на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.
Завдання з визначення необхідних затрат часу на одиницю роботи або встановлення кількості одиниць продукції, яку має бути виготовлено робітником за певний відрізок часу, виокремили функцію нормування праці як важливу складову організації трудових і виробничих процесів. Пошук найбільш вигідної організації праці відбувається за допомогою нормування.
Мета нормування праці полягає у скороченні витрат на виготовлення продукції (послуг), підвищенні продуктивності та якості, сприянні розширенню виробництва та зростанні доходів працівників на основі впровадження техніко-технологічних нововведень та вдосконалення організації виробничих і трудових процесів.
Нормування праці вважається важливим ланцюгом проектування технології та трудового процесу, системи трудових відносин, технологічної, організаційної підготовки та оперативного управління виробництвом.
Важливим завданням нормування є підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм.
Зміст робіт із нормування праці включає [1; 2, розд. 5]:

  • аналіз виробничого процесу, розподіл його на частини;
  • вибір оптимального варіанту технології та організації праці;
  • проектування режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку;
  • розрахунок норм відповідно до особливостей технологічного та трудового процесу, їх упровадження й подальшого коригування в міру змін організаційно-технічних умов.

У процесі нормування праці встановлюються необхідні затрати, результати та співвідношення. На основі необхідних затрат робочого часу на виконання конкретних робіт (операцій) встановлюється норма праці.
Треба звернути увагу на те, що під час визначення необхідних затрат часу треба чітко розрізняти об’єкт і предмет нормування праці. Об’єктом нормування може бути трудовий процес у його конкретному та специфічному виявленні. Предметом нормування праці є тривалість трудових процесів у часі.
Під час розроблення норм праці враховується багато чинників організаційно-технічного та соціально-економіч­ного характеру, тому в цілому до загальних об’єктів нормування належать умови й охорона праці, затрати й результати праці.
До конкретних об’єктів нормування належать: робочий час, виробнича операція, технологічна структура операції, трудовий мікроелемент, обсяг роботи, зона обслуговування, чисельність персоналу [1; 2, розд. 5].
Далі студентам слід акцентувати увагу на системі норм праці, яка відображає різні сторони трудової діяльності та складається з норм часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, нормованих завдань.
Норма праці як у фокусі відображає рівень техніки й технології, організації праці й виробництва, що застосовуються, а також рівень кваліфікації робітників, їхню професійну майстерність. Обґрунтовані норми дозволяють розрахувати необхідні витрати праці на виготовлення продукції (виконання обсягу робіт). На їх основі раціонально розподіляється праця на підприємстві, установлюються пропорції між професіями, робочими місцями, дільницями, цехами, будується система планування та управління виробництвом, організації оплати праці персоналу, обліку та аналізу витрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо.
Другий блок питань акцентує увагу на необхідності дослідження трудових процесів, вимірі витрат часу на їх виконання, а також визначенні ефективності використання робочого часу працівників та устаткування. Процес нормування праці пов’язано з вивченням витрат часу й методів роботи із застосуванням машин та обладнання в певних організаційних та санітарно-гігієнічних умовах.
У вивченні трудового процесу, що передує його раціоналізації та нормуванню праці, аналізу підлягає: якість організації та обслуговування робочого місця; технічний рівень устаткування, планування робочого місця; забезпеченість інструментами й технологічним оснащенням; система обслуговування; рівень використання устаткування; умови праці; прийоми та методи праці, затрати робочого часу на виконання окремих елементів трудового процесу (операцій, переходів, трудових рухів тощо); фізіологічні зміни в організмі людини.
Використовуються різноманітні методи й технічні засоби проведення досліджень та аналізу трудових процесів (візуальні спостереження з використанням секундомірів, хронометрів, хронографів та інших приладів, кіно- або телезйомка, графоаналітичні методи).
Аналіз трудового процесу завершується висновками щодо його якості, недоліків та їх причин, шляхів усунення, можливостей подальшої раціоналізації. Поряд із дослідженням складових елементів трудового процесу здійснюється детальне вивчення структури затрат робочого часу, необхідне для виконання конкретної роботи, яке є підставою для встановлення норми праці. Для цього використовується класифікація окремих видів затрат робочого часу за їх характерними ознаками в межах однієї зміни.
Класифікація може здійснюватися за трьома елементами виробничого процесу: працівниками, предметом праці та устаткуванням.
У нормуванні праці широко використовуються два підходи до аналізу структури змінного робочого часу, який за першим підходом поділяють на час роботи та час перерв, а за другим — на нормований та ненормований час.
Основою класифікації є час роботи (здійснення виробничого процесу або функціонування даного елементу виробництва) і час перерв.
У розрахунку норм праці встановлюються затрати робочого часу: підготовчо-завершального, оперативного, обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби й регламентовані перерви.
Усі перелічені види затрат робочого часу є об’єктивно необхідними, отже, повинні враховуватися під час визначення норми часу на конкретну роботу. Час основної роботи має найбільшу питому вагу у тривалості робочої зміни та витрачається безпосередньо на продуктивну роботу. На обробних (машинних, автоматизованих та апаратурних) процесах протягом основного часу оператор веде активне або пасивне спостереження за роботою обладнання. Такий основний час має назву машинного, на відміну від ручного, коли основні прийоми виконуються самим робітником.
Норми часу містять тільки необхідні його затрати в розмірі, що обумовлений найпродуктивнішим способом виконання даної роботи. До нормованих затрат часу належить об’єктивно необхідний для виконання конкретного завдання за даних умов час: підготовчо-завершальний, оперативної роботи (основний і допоміжний), обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин та зумовлених трудовим законодавством.
Треба з’ясувати структуру норми штучно-калькуляційного часу або повної норми часу, яка складається з елементів затрат часу, що нормуються, на одиницю продукції (виконання операції). Вона використовується як основна планово-облікова одиниця з метою планування виробництва, організації праці, нарахування заробітної плати тощо. Розгорнута формула повної норми штучно-кальку­ляційного часу розкривається в навчальних посібниках [1; 2; 6].
Далі студентам необхідно опанувати два основні методи аналізу затрат робочого часу: безпосередніх вимірів та моментних спостережень.
При цьому застосовуються спеціальні прилади (секундоміри, хронометри, годинники, хронографи) для вивчення фактичних затрат робочого часу протягом зміни, а для дослідження коротших періодів використовуються: хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж.
Розрізняють три способи проведення хронометражу: безперервний (за поточним часом), вибірковий і цикловий. Порядок проведення хронометражу, оброблення зібраних матеріалів та розробки нормативів описаний у джерелах [1; 2]. Робота вимірюється не тільки за допомогою хронометражу, а й на основі затвердженої системи мікроелементних нормативів часу на трудові рухи. Аналіз виконання кожного такого мікроелементу в часі й у просторі дає можливість моделювати ручні прийоми та розраховувати час, необхідний для їх виконання.
Головні завдання фотографії робочого дня полягають у виявленні втрат робочого часу протягом зміни, визначенні причин цих втрат, розробленні необхідних організаційно-технічних заходів для їх усунення та проектуванні раціональної організації обслуговування робочих місць, нормуванні підготовчо-завершального часу, часу перерв на відпочинок і особисті потреби робітника, визначенні складу бригади й розподілі робіт у її межах.
Залежно від об’єкта спостереження розрізняють: фотографію використання часу працівників (індивідуальну, групову, самофотографію); фотографію часу роботи устаткування; фотографію виробничого процесу [1; 2, розд. 5].
Розглядаючи третій блок питань, необхідно зрозуміти, що під час нормування праці важливо забезпечити більш-менш рівну інтенсивність праці на різних за змістом та складністю роботах. Цьому сприяє використання єдиної методологічної (загальних теоретичних засад) та нормативної бази для розрахунку норм затрат праці.
Нормативну базу становлять нормативні матеріали для нормування праці, до яких належать технологічні режими роботи устаткування та трудові нормативи (затрат робочого часу на певні повторювані елементи трудового процесу та часу тривалості перерв на відпочинок і особисті потреби залежно від конкретних умов праці).
Необхідно звернути увагу на те, що первинним, вихідним є трудовий норматив, а вторинним, похідним від нормативу — нор­ма праці, яка визначається на основі одного або кількох трудових нормативів. Основна різниця між нормативами та нормами полягає у ступені диференціації елементів виробничого процесу.
Норма праці встановлюється на конкретний вид робіт або відпочинок в абсолютних величинах залежно від конкретних умов виробництва. Трудові нормативи мають, як правило, універсальний характер і часто встановлюються у відносних величинах.
До основних видів нормативних матеріалів належать нормативи: режимів роботи устаткування, часу, обслуговування, чисель­ності та підпорядкованості. Нормативи поділяються на групи: міжгалузеві, галузеві й місцеві; диференційовані (елементні) й укрупнені; оперативного, штучного та неповного штучного часу; єдині й типові норми часу, виробітку, обслуговування; аналітичні, графічні й табличні; технічно обґрунтовані та дослідно-статис­тичні [1; 2; 6].
Розроблення нормативів вимагає врахування великої кількості організаційно-технічних чинників, здійснення складних розрахунків і залучення висококваліфікованих фахівців, обізнаних у тонкощах технології, організації, нормування, економіки виробництва.
Процес розроблення трудових нормативів поділяється на такі етапи: підготовча організаційно-методична робота; збирання первинної інформації, проведення полігонних спостережень та лабораторних досліджень; аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графіків, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів; експериментальна перевірка проекту трудових нормативів; коригування за результатами апробації, узгодження, затвердження, тиражування й передача для використання на виробництві.
Робоча методика є основним документом, що визначає обсяг, зміст, порядок, способи розроблення й випробування нормативних матеріалів [1, 2].
Розрізняють такі методи нормування: сумарний (дослідно-ста­тистичний), розрахунково-аналітичний, укрупнення, мікроеле­ментний.
Аналітичним методом, методом укрупнення, а також мікроелементного нормування визначаються технічно обґрунтовані норми.
До основних показників діяльності підприємства та його підрозділів належить трудомісткість продукції, яка виражає величину затрат живої праці (робочого часу) на виробництво продукції в натуральному вираженні.
Показники трудомісткості продукції використовуються для: планування виробничих потужностей за видами продукції та підрозділами; розроблення планів виготовлення продукції; визначення обсягів незавершеного виробництва, потреб в устаткуванні, робочій силі, фонді заробітної плати; аналізу продуктивності праці; обґрунтування техніко-технологічних та організаційно-економічних заходів; вибору ефективних технологічних процесів, ціноутворення та обґрунтування фінансових потреб [1; 2].

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.