Організація виробництва

3.4.2. План семінарського заняття

1. Сутність трудового процесу та його взаємозв’язок із технологічним і виробничим процесами.
2. Сучасні концептуальні підходи до проектування організації трудового процесу.
3. Цілі, завдання та зміст напрямів організації праці.
4. Основні форми організації праці й особливості їх застосування в сучасних умах.
5. Організація робочих місць і системи їх обслуговування.
6. Умови праці та їх вплив на фізичний та психологічний стан організму людини.

Література [2, 6, 10, 18].

3.4.3. Термінологічний словник

Зміст праці — найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій.
Кооперація праці — об’єднання виконавців для скоординованої участі в одному або різних, але пов’язаних між собою процесах праці.
Організація праці — створення оптимальної взаємодії працівників, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності й потреб операторів.
Організація трудового процесу — доцільна інтеграція в просторі й часі за кількістю та якістю предмета праці, знаряддя праці та живої праці.
Робоче місце — частина виробничої площі, оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями та призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.
Суміщення професій — виконання одним працівником різноманітних функцій або робіт у процесі оволодіння кількома професіями або спеціальностями.
Трудовий процес — сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці або впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.
Умови праці — сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціальних чинників конкретної праці, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я та працездатність людини.
3.4.4. Навчальні завдання
Теми рефератів

1. Організація праці та основні напрями її вдосконалення.
2. Методичні основи проектування трудового процесу.
3. Багатоверстатне обслуговування: умови застосування та розрахунки параметрів.
4. Поділ та кооперація праці на підприємстві.
5. Суміщення професій та його вплив на ефективність діяльності фірми.
6. Організація обслуговування робочих місць.
7. Організація проектування робочого місця.
8. Умови праці та чинники їх формування.
9. Колективні форми організації праці.
10. Нормативні вимоги до умов і безпеки праці

Питання для дискусії

1. Оцінку роботи людини здійснюють за допомогою логічних принципів розподілу навантаження між різними частинами тіла, надання переваг (першості) типів і послідовності рухів. Визначте їх на прикладі роботи, яку Ви добре знаєте.
2. Чи можливе ефективне функціонування підприємства, що не розробляє та не вдосконалює проекти робочих місць, карт організації трудового процесу? Який взаємозв’язок між ними та яка їхня роль в організації виробництва?
3. Раціоналізація методів роботи й нормування праці — умови організаційного розвитку. Як вони здійснюються та впливають один на одного?

3.4.5. Завдання для перевірки знань
Тести
Сукупність методів і засобів впливу людини на предмет праці за допомогою знарядь праці, що здійснюються в певних природних або штучних умовах, називається:
а) технологічним процесом;
б) виробничим процесом;
в) трудовим процесом;
г) допоміжним процесом.
Що є основним елементом трудового процесу:
а) трудовий рух;
б) трудова дія;
в) трудовий прийом;
г) трудова операція?
Сукупність трудових дій, які виконуються за незмінних предметів та засобів праці та які являють собою технологічно завершену частину операції, — це:
а) трудовий рух;
б) трудовий прийом;
в) комплекс трудових прийомів;
г) трудова операція;
д) трудовий процес.
Автоматизовані процеси — це процеси, які виконує:
а) безпосередньо робітник;
б) робітник за допомогою машин;
в) машина під наглядом людини;
г) машина за розробленою програмою без участі робітника.
Найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій визначає:
а) зміст праці;
б) управлінську процедуру;
в) інструкцію;
г) трудовий прийом.
Організація трудового процесу — це:
а) доцільна інтеграція в просторі й часі предмета, знаряддя та живої праці за їх кількістю та якістю;
б) оптимізація знарядь, умов і процесів праці;
в) сукупність організаційно-технічних умов діяльності людини;
г) сукупність усіх елементів виробництва.
Конкретизація трудової діяльності окремого працівника (групи) у певних організаційно-технічних умовах виробництва визначається як:
а) функція проектування трудового процесу;
б) формалізація методів виконання роботи;
в) вимірювання роботи для оцінки ефективності праці;
г) зміст праці.
Формування змісту праці й часового зв’язку людини з трудовим процесом з метою підвищення дохідності й одночасно привабливості робочих місць, а також ступеня задоволення працею — це:
а) структуризація праці;
б) розширення завдання;
в) проектування трудових прийомів;
г) удосконалення умов праці.
Збагачення змісту праці через здійснення різних видів робіт на різних робочих місцях — це:
а) ротація;
б) збагачення змісту праці;
в) групова робота;
г) розширення завдання.
Організація праці — це :
а) забезпечення підприємства робочою силою та її правильний розподіл між робочими місцями;
б) умови, в яких здійснюється процес праці;
в) система технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів із використання праці;
г) раціоналізація прийомів і методів праці.
Упровадження організації праці починається з:
а) розроблення заходів щодо організації праці;
б) визначення виконавців заходів;
в) аналізу фактичного стану організації праці на підприємстві;
г) розроблення завдань із підвищення ефективності виробництва.
Основні напрями організації праці:
а) забезпечення виробництва робочою силою;
б) удосконалення організації та обслуговування робочих місць;
в) удосконалення форм розподілу та кооперації праці;
г) зміцнення трудової дисципліни;
д) удосконалення методів вимірювання праці.
Організація праці забезпечує:
а) підвищення кваліфікації працівників;
б) краще використання матеріалів, палива, техніки;
в) підвищення енергоозброєності;
г) зростання продуктивності праці.
Створення оптимальної взаємодії людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності й потреб людини — це:
а) організація праці;
б) організація виробництва;
в) організація технологічної підготовки виробництва;
г) організація управління.
Відокремлення різних видів робіт, які являють собою часткові процеси створення продукції, і закріплення їх за робочими місцями — це:
а) організація праці;
б) кооперація праці;
в) розподіл праці;
г) раціоналізація праці.
Які існують основні форми розподілу праці:
а) операційна;
б) функціональна;
в) технологічна;
г) професійно-кваліфікаційна;
д) предметна?
Об’єднання виконавців для скоординованої участі в одному або різних, але пов’язаних між собою процесах праці — це:
а) організація праці;
б) організація виробництва;
в) кооперація праці;
г) організація управління.
Виконання одним робітником різноманітних функцій або робіт у процесі оволодіння кількома професіями або спеціальностями — це:
а) колективна праця;
б) багатоверстатне обслуговування;
в) кооперація праці;
г) суміщення професій.
Суміщення професій у певній черговості виконання операцій на кількох одиницях устаткування — це:
а) кооперація праці;
б) колективна праця;
в) суміщення професій;
г) багатоверстатне обслуговування.
Видами багатоверстатного обслуговування є:
а) партіонний;
б) індивідуальний;
в) ланцюговий;
г) бригадний.
Інтеграція праці кількох робітників, які виконують спільне виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи, — це:
а) внутришньодільнична кооперація праці;
б) виробнича бригада;
в) кооперація праці;
г) суміщення професій.
Об’єднання робітників однієї професії однакової або різної кваліфікації та зайнятих в однорідних технологічних процесах — це бригада:
а) спеціалізована;
б) комплексна;
в) наскрізна;
г) змінна.
Частина виробничої площі, оснащена всім необхідним для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу, — це:
а) дільниця;
б) робоче місце;
в) цех;
г) бюро.
До основних напрямів організації робочого місця належать:
а) спеціалізація;
б) розміщення елементів;
в) умови праці;
г) обслуговування;
д) нормування;
е) оплата праці.
Повне комплектне оснащення робочого місця — це:
а) основне технологічне обладнання;
б) допоміжне устаткування та інструмент;
в) предмети праці;
г) організаційне оснащення.
Просторове розміщення знарядь, предметів і виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних та основних характеристик органів відчуття людини — це:
а) технологічне планування;
б) організація виробництва;
в) карта організації праці;
г) робоче місце.
Регламентація обсягів, термінів і методів виконання допоміжних робіт із забезпечення робочих місць усім необхідним — це система:
а) обслуговування;
б) ремонту;
в) матеріально-технічного забезпечення;
г) організаційного оснащення.
Сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієніч­них, психофізіологічних, естетичних та соціальних чинників конкретної праці, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини, — це:
а) режим праці;
б) режим відпочинку;
в) техніка безпеки;
г) умови праці.