лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Промислова політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Реґіональна структура

Територіальне розташування основних елементів того чи іншого міжгалузевого комплексу, різноманітність цих елементів, а також їхні зв’язки з певною геосистемою країни (геосистема включає системи розміщення населення, техніко-економічну та соціальну інфраструктуру, системи природокористування та захисту природи) формують економічну основу реґіональної струк­тури промисловості. Ключовим моментом формування певних територіальних утворень різних рівнів є взаємодія економічних інтересів господарських систем і населення даної території, наявність корисних копалин та сировинної бази, природні умови, культурні традиції і т. ін. На цій основі формуються два типи реґіональних систем: перший — розподіляє промисловість з погляду економіки на економічні райони, територіальні виробничі комплекси, спеціальні економічні зони; другий — підрозділяє промисловість з адміністративного погляду на промисловість автономної республіки, області, районів.

Соціальна структура

Важливою характеристикою промисловості є її соціальна струк­тура. Соціальна структура відображає розподіл промисловості за формами власності, за організаційно-правовими формами підприємництва, за рівнем доходів працівників.
Зрушення в соціальній структурі промисловості України харак­теризуються процесами концентрації та централізації капіталу. Більша частина валового внутрішнього продукту виробляється великими корпораціями. Одночасно відбувається інтенсивний роз­виток малого та середнього бізнесу, прискорюється процес ротації малого бізнесу. В США кожна четверта фірма припиняє свою діяльність на першому році і 90 % усіх нових фірм існують не більше ніж чотири роки. Проте малий бізнес є важливою складовою сучасної ринкової економіки. По-перше, він створює 50—80 % робочих місць. По-друге, сприяє зростанню продуктивності праці та прискорює впровадження досягнень науково-технічного прогресу за рахунок високої спеціалізації, гнучкості, швидкого реагування на технічні досягнення.
Соціальна структура характеризується диференціацією доходів різних категорій працівників. Ринкова економіка припускає велику різницю у рівні доходів. Ступінь диференціації доходів працівників неоднаковий у різних країнах. Проте занадто велика різниця у рівні доходів суперечить концепції соціального консенсуса у ринковій економіці, викликає політичну напругу у суспіль­стві та перешкоджає досягненню мети промислової політики.

Структура зовнішньої торгівлі

Своєрідним дзеркалом національної економіки є структура зовнішньої торгівлі. Індустріально розвинутим країнам притаманна висока питома вага експорту промислової продукції, особливо кінцевої, з високим технологічним рівнем, наукомісткої. В експорті більшості країн, що розвиваються, переважає сировина та матеріали. Індустріально розвинуті країни імпортують переважно сировину, енергоносії, продукти екологічно шкідливих виробництв, обладнання, машини, транспортні засоби тощо. Наприклад, частка цієї продукції в імпорті США дорівнювала наприкінці 80-х років близько 40 %, Великобританії — 32 %.

Структурний ефект і його вимірювання

Вивчаючи це питання, слід звернути особливу увагу на вплив структурних зрушень на динаміку виробничої функції, який пояснюється за допомогою графіків. Важливо, щоб студенти усвідомили позитивні структурні зміни в галузях, які визначають науково-технічний рівень продукції і є генератором розвитку всієї промисловості. Концентрація економічних ресурсів у цих галузях дозволяє досягнути оптимальної структури промисловості та її ефективного розвитку.

Показники структурних зрушень

Вплив структурних змін у промисловості на динаміку макроекономічних показників називається структурним ефектом. Він відображає зв’язок між змінами галузевої структури та динамікою показників обсягу виробництва продукції, передусім таких, як валовий випуск промисловості (ВВп), валовий внутрішній про­дукт промисловості (ВВПп) і чистий внутрішній продукт промисловості (ЧВПп).
Найпростіший метод вимірювання структурних змін базується на використанні індексу структурних змін, який визначається за формулою

де  — абсолютна величина зміни питомої ваги і-го елемента структури промисловості;
n — кількість структурних елементів.
На підставі динаміки індексу структурних змін та аналізованого показника обсягу продукції промисловості розраховується кореляційне рівняння та коефіцієнт кореляції, який показує ступінь зв’язку між указаними показниками.
Слід зауважити, що динаміка промислового виробництва фор­мується під впливом багатьох факторів, а не тільки структурних зрушень. Водночас, є доцільним виділення з усієї сукупності
факторів зростання промислового виробництва впливу, який чинять структурні зміни на розвиток промисловості. Для цього й розраховується структурний ефект. Він позитивний, якщо велике зростання індексу структурних змін супроводжується великими темпами зростання промислового виробництва. Він від’ємний, якщо індекс структурних змін має невелику величину, при цьому пропорції в промисловості характеризуються як консервативні, спостерігається застій або зниження обсягів виробництва.
У найбільш спрощеному вигляді вплив структурних зрушень на обсяг валового внутрішнього продукту промисловості (ВВПп) можна показати на рис. 10.

Рис. 10. Зміна структури обсягу ВВП
З графіка видно, що збільшення ВВПп досягається в цьому разі завдяки зміні обсягу виробництва окремих галузей. Аналіз статистичних даних вказує на те, що найбільше зростання обсягів виробництва відбувається тоді, коли прискорено розвивається виробництво у високотехнологічних та наукомістких галузях (у нашому прикладі а1).
Використання в ролі індикатора структурних зрушень індексу структурних змін має суттєві недоліки. Головним з яких є те, що згаданий індекс розраховується як середньоарифметична величина статичного стану структури промисловості. Для вимірювання динаміки основних пропорцій у промисловості використовуються приросні коефіцієнти абсолютних та відносних структурних зрушень.
Лінійний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень:

де а(і, t1) — питома вага і-го елемента структури в базовому періоді;
а(і, t2) — питома вага і-го елемента структури в аналізованому періоді;
І — сукупність індексів елементів структури (іIІ).
Квадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень:

Лінійний коефіцієнт відносних структурних зрушень:

Квадратичний коефіцієнт відносних структурних зрушень:

Використання приросних коефіцієнтів абсолютних та відносних структурних зрушень дає змогу розрахувати кореляційне рів­няння приросту обсягу виробництва як функцію від зміни структурних пропорцій у промисловості, але не виключає впливу інших факторів зростання промислового виробництва.
Вплив структурних змін на динаміку
виробничої функції
Графічно подати вплив структурних зрушень на обсяг виробництва продукції можна за допомогою графіка виробничої функції. Як відомо, графік виробничої функції за умов впливу технічного прогресу та спадної граничної продуктивності факторів виробництва праці (L) і капіталу (K) має вигляд поверхні пагорба, найбільша висота якого відповідає максимальному обсягу продук­ції. Якщо зробити зріз цього пагорба, то можна зауважити, що кожному варіанту співвідношення праці й капіталу відповідатимуть свої специфічні показники галузевої структури промисловості.


Рис. 11. Вплив структурних змін на динаміку
виробничої функції
На графіку (рис. 11) на площині зрізу пагорба виробничої
функції умовно зображена динаміка галузевої структури промисловості за допомогою зміни товщини «шарів», кожен з яких відповідає питомій вазі будь-якої галузі (аі N). Позначимо через а1 питому вагу галузей, які визначають науково-технічний рівень продукції промисловості. Тоді, як видно з графіка, найбільші структурні зміни відповідають максимуму виробничої функції та певному співвідношенню витрат праці (L) та капіталу (K). Таким чином, пошук оптимального зростання промислового виробництва виконується за допомогою оптимального розподілу ресурсів між галузями, тобто зводиться до розрахунку оптимальної структури промисловості.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.