лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Подпись: Розділ 3 

 


АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВ

3.1. Аудит касових операцій

3.1.1. Мета, завдання, джерела аудиту
За змістом касові операції різноманітні і мають масовий характер, тому потребують докладної й трудомісткої перевірки.
Основними завданнями аудиту грошових коштів є перевірка:

  • наявності грошових коштів у сільськогосподарського підприємства та виявлення нестач або надлишків;
  • дотримання правил зберігання грошових коштів та цінних паперів і правильності організації ведення касового господарства;
  • дотримання Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні;
  • своєчасності та повноти оприбуткування грошових коштів;
  • законності витрачання грошових коштів;
  • цільового використання грошових коштів;
  • достовірності обліку й ефективності внутрішньогосподарського контролю грошових коштів.

Об’єкти аудиту грошових коштів: наявність і збереження грошових коштів у касі, операції з руху готівки в касі, операції на рахунках в банку, матеріали інвентаризації, фінансова звітність.
Джерела інформації для аудиту грошових коштів:

  • первинні документи з обліку грошових коштів (прибутковий касовий ордер (ПКО), видатковий касовий ордер (ВКО), журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, касова книга, книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей, грошовий чек, об’ява на внесення готівки, супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою, фіскальний касовий чек на товари (послуги), фіскальний касовий чек видачі коштів, розрахункова квитанція, платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, гарантійне доручення, платіжна вимога-доручення, банківська платіжна картка (БПК), виписка з банку, інші документи, передбачені наказом про облікову політику підприємства);
  • облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших актів;
  • аудиторський висновок попередньої перевірки та інша документація, що узагальнює результати контролю;
  • Головна книга;
  • звітність (Баланс (ф. № 1), примітки до фінансової звітності ф. № 5).

До документів, які безпосередньо стосуються каси, належать прибуткові й видаткові касові ордери, касова та товарно-касова книги. Зв’язок касових операцій з більшістю розділів обліку (реалізацією, розрахунками з підзвітними особами, постачальниками тощо) обумовлює необхідність порівняння касових документів з іншими документами. Перевірці аудитора підлягають касова та товарно-касова книги, Книга обліку придбання і продажу товарів, звіти касира, прибуткові й видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, Журнали-ордери № 1 с.-г.; № 2 с.-г.; № 3 с.-г. та машинограми, акти інвентаризації каси, акти аудиторських перевірок за минулий період, Журнал реєстрації виданих доручень, Журнал реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, підтверджувальні документи до касових ордерів, авансові звіти, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, рахунки-фактури, товарні чеки, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо.
Перевіряючи готівку, аудитор керується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 р. № 72, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за № 237/5428, спеціальними інструкціями та положеннями банків, законодавством про валютні операції і цінні папери, іншими нормативними актами. Аудитору слід врахувати принципові зміни щодо ведення касових операцій.
Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні сільськогосподарські підприємства та індивідуальні підприємці, які мають розрахункові рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. Касир несе матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. З ним укладається в установленому порядку договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Підприємства й індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами-громадянами (далі — громадяни) як у готівковій, так і у безготівковій формах. Готівкові розрахунки між підприємствами та індивідуальними підприємцями, а також з громадянами проводяться за рахунок коштів, одержаних у касі банку, а також за рахунок виручки від реалізації товарів (робіт, послуг, крім виплат, пов’я­заних з оплатою праці та виплатою дивідендів).
Сільськогосподарські підприємства мають право одержувати готівку з власних рахунків у межах наявних на них сум на цілі, визначені в чеку, без подання обґрунтовуючих документів і розрахунків. Під час здійснення готівкових розрахунків підприємства (індивідуальні підприємці) — одержувачі готівкового платежу зобов’язані надавати підприємствам (індивідуальним підприємцям) — платникам обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг тощо), які б підтверджували витрати готівки платниками.
За бажанням громадян грошові кошти за придбані у них підприємствами товари (виконані роботи, надані послуги) можуть бути перераховані на їх розрахункові (вкладні) рахунки в установах банків, порядок відкриття та здійснення операцій на яких встановлено Інструкцією НБУ № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527.
Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджено наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 р. № 51, і мають незмінно застосовуватися на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Сільськогосподарські підприємства та індивідуальні підприємці щокварталу подають до банку касову заявку встановленого зразка про суми надходжень та видачі готівки з поданням календаря видачі заробітної плати.
Записи в регістрах з обліку касових операцій перевіряють за схемою, наведеною на рис. 3.1.
Перевірка готівки має здійснюватися суцільним способом за складеним планом перевірки касових операцій. Касові документи перевіряють неодноразово під час виконання аудиторських процедур з метою виявлення порушень касової дисципліни. Згідно з класифікацією ці документи поділяють на кілька груп.
Основні порушення касової дисципліни — зловживання, крадіжки й помилки. У практичній діяльності їх класифікують так:
1. Пряме викрадення коштів:
1.1. Нічим не прикрите.
1.2. Прикрите неоформленими документами і розписками.
2. Неоприбуткування і привласнення суми готівки, що надійшла до каси:
2.1. Із банку.
2.2. Від фізичних і юридичних осіб за прибутковими касовими ордерами.
2.3. Від юридичних осіб за дорученнями.

Рис. 3.1. Схема запису в регістрах з обліку касових операцій

3. Надмірне списання коштів за касою:
3.1. Повторне використання тих самих документів для списання грошей за касою.
3.2. Неправильний підрахунок залишків (підсумків) у касових документах і звітах касира.
3.3. Списання грошових коштів за касою без підстав або за фіктивними документами.
3.4. Підробки у законно оформлених документах сум коштів (у бік збільшення), що підлягають списанню.
4. Привласнення сум готівки, які законно нараховані різним особам і організаціям:
4.1. Привласнення депонованої заробітної плати та грошових коштів, нарахованих на інших підставах.
4.2. Привласнення сум готівки, що належить іншим підприємствам.
5. Розрахунки готівкою, що перевищують встановлену законо­давством межу (ліміт каси).
6. Порушення законодавства щодо застосування електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА) у розрахунках з населенням.
7. Неправильне відображення касових операцій у регістрах син­тетичного обліку.
До складання плану і програми перевірки аудитор має оцінити внутрішній контроль за рухом і збереженням готівки (інших цінностей) в касі, дотриманням касової дисципліни.
Недостатній внутрішній контроль за рухом грошових коштів у касі характеризують:

  • відсутність на підприємстві чіткого механізму проведення раптових перевірок каси;
  • невизначеність періодичності перевірки каси згідно з наказом керівника;
  • формальне проведення періодичних перевірок каси та за умови звільнення касира (залучення до складу комісії одних і тих самих осіб, відсутність додатків до акту у формі робочих записів комісії, що свідчать про перерахунки банкнот, а також про попередження касира про перевірку тощо);
  • підписи видаткових та прибуткових касових ордерів іншими особами, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, без дозволу останніх;
  • виконання функцій касира працівником бухгалтерії без письмового розпорядження керівника підприємства;
  • виконання функцій касиром без укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність;
  • відсутність у касира навичок підготовки до перевірки каси (така процедура є для нього незвичайною).

Ефективність внутрішнього контролю, постановка бухгалтерського обліку, достовірність облікових даних аудитор може оцінити за наявності достатньої кількості доказів. Їх можна зібрати за допомогою:

  • участі в інвентаризації готівки каси;
  • спостереження за проведенням господарських операцій;
  • усного опитування;
  • отримання письмових підтверджень;
  • перевірки документів, отриманих від третіх осіб;
  • контролю документів, підготовлених на підприємстві клієнта;
  • перевірки арифметичних розрахунків;
  • аналізу отриманих даних.

Відбір та використання раціональних підходів до збору аудиторських доказів під час перевірки касових операцій є складним завданням. Аудитор визначає, який із наведених підходів слід застосовувати для виявлення кожного із можливих порушень та до яких об’єктів контролю необхідно застосовувати той чи інший метод. У процесі перевірки касових операцій вибірково застосовуються всі методи отримання аудиторських доказів (різні методи — до різних об’єктів контролю) (табл. 3.1).
Виявлення окремих видів порушень за касою потребує чіткого виконання аудиторських процедур.

3.1.2. Аудиторські процедури:
зміст і послідовність проведення

Виявлення порушень чи зловживань у разі здійснення касових операцій досягається за допомогою аудиторських про-
цедур , що проводяться за їх класифікацією (див. табл. 3.1).
Аудит касових операцій проводиться за планом, що включає основні питання (додаток № 1).
До складання плану і програми перевірки аудитор має оцінити внутрішній контроль за рахунка і збереженням готівки (інших цінностей) в касі, дотримання касової дисципліни. Ефективність внутрішнього контролю, поставка бухгалтерського обліку, достовірність облікових даних аудитор може оцінити при наявності достатньої кількості доказів.
Їх можна зібрати, використовуючи такі методи:

  1. інвентаризація готівки каси;
  2. нагляд за проведенням господарських чи бухгалтерських операцій;
  3. усне опитування;
  4. отримання письмових підтверджень;
  5. перевірка документів отриманих від третіх осіб;
  6. контроль документів, підготовлених на підприємстві клієнта;
  7. перевірка арифметичних розрахунків;
  8. аналіз.

Відбір та використання раціональних методів збору аудиторських доказів під час перевірки касових операцій — складне завдання. Аудитор визначає, який із вказаних методів слід застосовувати для виявлення кожного із можливих порушень та до яких об’єктів контролю слід застосовувати той чи інших метод.
У процесі перевірки касових операцій вибірково здійснюються всі методи отримання аудиторських доказів (різні методи — до різних об’єктів контролю) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ КАСОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТА МЕТОДИ ЗБОРУ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ


№ пор.

Основні види порушень
касових операцій

Метод збору
аудиторських доказів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.1

Пряме викрадення грошей

+

 

+

 

 

 

 

1.2

Викрадення грошей, приховане неоформленими документами та розписками

 

 

 

 

+

+

+

2.1

Неоприбуткування та привласнення грошей, що надійшли з банку

 

 

 

+

+

 

 

2.2

Неоприбуткування й привласнення грошей, які надійшли від різних фізичних і юридичних осіб

 

 

+

+

+

+

 

2.3

Привласнення сум готівки, що надійшли від різних юридичних і фізичних осіб

 

 

 

+

 

+

 

3.1

Повторне використання документів для списання грошей за касою

 

+

 

 

 

+

 

3.2

Неправильний підрахунок підсумків у касових документах і звітах касира

 

 

 

 

 

+

+

3.3

Списання сум без підстав або за фіктивними документами

 

 

 

 

+

+

+

3.4

Підробки законно оформлених документів (збільшення сум списання)

 

 

 

 

 

+

+

4.1

Привласнення депонованої заробітної плати і грошових коштів, нарахованих на інших підставах

 

+

+

 

 

 

 

4.2

Привласнення сум готівки, що належать іншим підприємствам

 

 

 

+

 

+

 

4.3

Розрахунки готівкою, що перевищує встановлену законодавством межу

 

+

 

 

 

+

 

4.4

Розрахунки з населенням із застосуванням електронних контрольно-касо­вих апаратів

 

+

 

 

 

 

 

4.5

Неправильне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку

 

+

 

 

 

 

 

Механізм проведення аудиторських процедур показано на прикладі аудиту каси. Аналогію цього аудитору необхідно враховувати також і в інших випадках.

Пряме викрадення грошових коштів

Пряме, неприховане викрадення грошей виявляється через інвентаризацію готівки  , що проводиться у такій послідовності:

  1. опечатування кас, що виключає покриття нестачі готівки інших кас;
  2. складання звіту касиром на дату раптової перевірки каси у присутності членів інвентаризаційної комісії та подання розписки про те, що на момент інвентаризації каси немає неоприбуткованих і несписаних коштів (до заліку приймаються з поміткою в акті інвентаризації каси платіжні відомості з частковою виплатою заробітної плати і не приймаються розписки про обґрунтування нестачі коштів);
  3. порівняння одержаних сум після перерахунку грошей і цінностей з даними про їх залишок, зафіксований у бухгалтерському обліку;
  4. оформлення в трьох примірниках результатів інвентаризації актом інвентаризації;
  5. у разі виявленої нестачі готівки касир подає аудитору письмове пояснення причини її виникнення.

Для виявлення прямого викрадення грошових коштів використовується аудиторська процедура «Каса 1.1.1» — інвентаризація касової готівки .
Нічим не прихована нестача грошей у касі на момент перевірки є найпростішою формою порушення касової  дисципліни; складнішою є викрадення готівки, замасковане різними розписками працівників підприємства.
Розкрадання грошей під прикриттям неоформлених документів і розписок аудитор виявляє шляхом перевірки правильності оформлення надходжень та видачі готівки з каси підприємства.
Приймаючи грошові білети та монети до каси, касири підприємств зобов’язані керуватися загальними правилами визначення ознак платоспроможності грошових білетів та розмінної монети Національного банку України. За порядком ведення касових операцій готівка касирами підприємства приймається за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або уповноваженою ним особою. Про приймання грошей вида-
ється квитанція за підписами головного бухгалтера або уповнова­женої ним особи і касира, завірена печаткою (штампом) касира або чеком касового апарата, а видача готівки — за видатковими касовими ордерами (розрахунково-платіжними) та іншими видатковими документами.
Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником, головним бухгалтером сільськогосподарського підприємства або уповноваженими ними особами. До видаткових ордерів можуть додаватися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. Аудитору слід врахувати нове положення: якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках тощо є дозвільний напис керівника сільськогосподарського підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов’язковий.
Порушенням (розтратою готівки) вважаються випадки, коли на документах, рахунках, заявах тощо, які додаються до видаткового касового ордера, відсутні підписи й дозвіл керівника. Аудитор має враховувати, що видача грошей з каси, яка не підтверджується розпискою одержувача у видатковому касовому ордері, вважається нестачеюі підлягає стягненню з касира, а готівка, не підтверджена прибутковими ордерами — надлишком каси та зараховується у прибуток підприємства.
Подібні порушення виявляються перевіркою касових документів на відповідність підпису одержувача грошей на видаткових касових документах з урахуванням встановленого порядку їх видачі.
Згідно з Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні при виплаті грошей окремій особі за видатковим касовим ордером або документом, що його замінює, при поданні документа, який посвідчує особу, з відображенням його реквізитів і під розписку. Розписка про одержання грошей може бути зроблена тільки власноручно чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок із зазначенням одержаної суми (гривень — літерами, копійок — цифрами). У разі одержання грошей за відомістю сума вказується не літерами, а цифрами. Аудитору слід врахувати, що видача грошей особам, яких немає у списковому складі сільськогосподарського підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на основі укладених договорів.
Особам, які залучаються до сільськогосподарських і вантажно-розвантажувальних робіт, а також для подолання наслідків стихійного лиха, гроші можуть видаватися за відомістю. Відомості складаються окремо для кожної організації, працівники якої були залучені на роботи, та засвідчуються (крім підпису керівника й головного бухгалтера підприємства — організатора робіт) підписом уповноваженого відповідної організації.
Достовірність підписів одержувачів грошей перевіряється порівнянням підписів на одних документах з підписами на інших.
В окремих випадках проводиться опитування одержувачів грошей.
Основні аудиторські процедури у разі перевірки каси:
«Каса. 1.2.1» — перевірка наявності на прибуткових і видаткових касових ордерах підпису головного бухгалтера чи уповноваженої особи;
«Каса. 1.2.2» — перевірка наявності на видаткових касових документах підписів керівників сільськогосподарського підприємства чи уповноваженої особи;
«Каса. 1.2.3» — перевірка наявності на прибуткових і видаткових документах підписів отримувача грошей.
Мета аудиторської процедури: встановити наявність санкцій головного бухгалтера або уповноваженої особи на всі надходження й видатки коштів.
Засоби перевірки: зразки підписів головного бухгалтера, особи, уповноваженої ним підписувати за нього касові документи із зазначенням дати початку та закінчення його повноважень.
Техніка проведення: послідовний огляд усіх прибуткових і видаткових касових ордерів з метою встановлення наявності підписів головного бухгалтера або уповноваженої особи. За відсутності підписів заповнюється така форма:
ф. «Каса. 1.2.1а»
                                              
(Назва підприємства)
ПЕРЕЛІК КАСОВИХ ОРДЕРІВ, НА ЯКИХ НЕМАЄ ПІДПИСУ
ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА АБО УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ


Номер ордера

Дата

Сума

Підстава

прибутковий

видатковий

 

 

 

 

 

Відповідність підписів головного бухгалтера або уповноваженої особи на касових документах перевіряють порівнянням їх із зразками підписів. У разі встановлення невідповідності підписів доцільно заповнити таку форму:
ф. «Каса. 1.2.1б»
                                              
(Назва підприємства)
ПЕРЕЛІК КАСОВИХ ОРДЕРІВ,
НА ЯКИХ ПІДПИС ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА
АБО УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗРАЗКУ


Номер ордера

Дата

Сума

Підстава

прибутковий

видатковий

 

 

 

 

 

Більшість фахівців з досвідом ревізійної діяльності вважають, що проводити інвентаризацію під час аудиту слід обов’язково, хоча є й протилежні думки.

Перший знак — номер порушення за класифікацією (виділено сім порушень порядку касових операцій); другий — номер різновидності порушення; третій — порядковий номер процедури для виявлення даного порушення.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.