лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

РОЗДІЛ 3


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДО ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ПРАЦІ»
ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «УПРАВЛІННЯ
ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ»

Тема 3.1. Економіка праці як наука і сфера практичної діяльності


3.1.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Зміст теми розкрито в літературних джерелах (10, 13, 21, 27, 35, 37, 39, 40).
При вивченні цієї теми треба знати, що праця — це багатогранне явище, яке має важливе соціально-економічне значення. Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Зміст і характер праці взаємопов’язані і в ринкових умовах змінюються і взаємообумовлюють один одного. В економічній науці розглядаються такі проблеми економіки праці, як зміни концепції зайнятості, розвиток праці, фактори, що визначають попит і пропозицію робочої сили, її ціну, інвестиції в людський капітал, диференціація в оплаті праці, механізм розподілу робочої сили за різними сферами і видами діяльності; вплив профспілок на ринок праці; макроекономічні проблеми сукупного попиту на працю, співвідношення безробіття та інфляції тощо (такі аспекти вивчення економіки праці знайшли відображення в програмі цього курсу для всіх спеціальностей).
Оскільки для спеціальності «Управління трудовими ресурсами» введені спеціальні курси щодо вивчення сфери праці («Нормування праці», «Ринок праці і зайнятість населення», «Соціально-трудові відносини», «Менеджмент персоналу»), «Економіка праці» охоплює проблеми ринку праці, такі як продуктивність, її значення; оплата праці, диференціація заробітної плати, її регулювання, планування й аналіз трудових показників.
Предметом курсу «Економіка праці» є організація трудової діяльності, взаємодії роботодавця і працівника, управління людськими ресурсами. Розкрийте зв’язок «Економіки праці» з іншими економічними науками.
3.1.2. План семінарського заняття

  1. Поняття праці та її характер в умовах ринкової економіки.
  2. Предмет і зміст дисципліни «Економіка праці».
  3. Завдання дисципліни «Економіка праці».

3.1.3. Поняття і терміни
Праця; абстрактна праця; конкретна праця; трудові відносини.
3.1.4. Навчальні завдання
Запитання і завдання для контролю знань

  1. Охарактеризуйте сутність праці.
  2. Розкрийте соціально-економічні аспекти процесу праці.
  3. Розкрийте характер праці та її ознаки.
  4. Охарактеризуйте предмет дисципліни «Економіка праці».
  5. Що являє собою зміст дисципліни «Економіка праці»?
  6. Розкрийте місце дисципліни «Економіка праці» у системі економічних наук.

Тема 3.2. Ефективність виробництва і рівень життя


3.2.1. Методичні вказівки до вивчення теми
Зміст теми розглянуто в літературних джерелах (10, 21, 27, 35, 37, 39, 40).
При вивченні теми необхідно усвідомити, що ефективність виробництва виражає кінцеві результати використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу, досягнення мети виробничо-господарської діяльності з найменшими затратами праці.
Економічний ефект полягає у поліпшенні економічних показників, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва (збільшення обсягів продукції або наданих послуг, обсягів продажу, прибутку, економію тих чи інших видів виробничих ресурсів, підвищення продуктивності праці тощо). Соціальний ефект полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці й побуту та ін. У результаті підвищення ефективності виробництва в усіх сферах економіки збільшується національний дохід.
Далі треба розглянути, що являє собою фонд нагромадження і фонд споживання.
Фонд нагромадження — це частина національного доходу, яка використовується на розширене відтворення, збільшення невироб­ничих фондів, а також на створення державних резервів і запасів. За матеріально-речовим виразом фонд нагромадження складається із засобів виробництва і предметів споживання. Більшу частку фонду нагромадження займають основні фонди виробничого (будови, споруди, машини і устаткування тощо) і невиробничого (житловий фонд, споруди, будівлі і устаткування в галузях освіти, охорони здоров’я, культури, науки, управління тощо) призначення. Збільшення матеріальних оборотних фондів виявляється у збільшенні запасів сировини і матеріалів, палива, готової продукції.
Важливим джерелом фонду нагромадження є додатковий продукт. Розміри і темпи фонду залежать від норми нагромадження, яка визначається відношенням фонду нагромадження до національного доходу.
За рахунок другої частини національного доходу створюється фонд споживання, який використовується для задоволення невиробничих потреб (особистих і суспільних), а також  на утримання організацій невиробничої сфери. Джерелом є необхідний продукт і частина додаткового продукту.
До складу фонду споживання входять:

  1. особисте споживання населенням матеріальних благ і послуг;
  2. матеріальні витрати в організаціях невиробничої сфери, які обслуговують  населення (освіта, охорона здоров’я, фізкультура і спорт, культурне і невиробниче побутове обслуговування, пасажирський транспорт тощо);
  3. матеріальні витрати в організаціях, які надають послуги суспільству в цілому (управління, наука, оборона, служба безпеки).

Джерелами фінансування є особисті доходи населення, доходи підприємств, а також кошти бюджету.
Залежно від формування і використання фонд споживання поділяється на:

  1. фонд заробітної плати і доходів;
  2. фонд суспільного споживання;
  3. фонд утримання суспільних організацій й апарату управління.

З розвитком суспільства зростає реальна заробітна плата і доходи, поліпшується якість предметів споживання і послуг тощо. Оскільки збільшення фонду споживання має певні межі, співвідношення між фондами споживання і нагромадження має бути оптимальним, щоб забезпечити як високі і стабільні темпи еконо-
мічного зростання, так і підвищення рівня життя населення.
Рівень життя характеризує ступінь розвитку і задоволення матеріальних і культурних потреб населення.
Згідно з рекомендаціями МОП рівень життя характеризують такі показники: фонд споживання на душу населення, реальні доходи, тривалість життя, освіта, обсяг натурального споживання важливих продуктів, забезпеченість житлом, комунальними і соціальними послугами, транспортом і зв’язком, розвитком освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення тощо. Виходячи з міжнародних норм необхідно враховувати: зайнятість та умови праці, діючі соціальні гарантії, демографічні, екологічні умови, домашнє майно тощо. Окрім цього, слід брати до уваги поширення негативних соціально-економічних явищ, таких як інфляція, безробіття, бідність, злочинність, дискримінація за будь-яких ознак.
Рівень життя визначають в цілому по країні, по окремих територіях та соціальних групах.
Показники життєвих умов населення значно погіршуються у разі посилення інфляційних тенденцій, що виявляється насамперед у зростанні цін на споживчі товари і послуги, погіршенні співвідношення між номінальною і реальною заробітною платою. Підвищення цін на споживчі товари і послуги призводить до суттєвого уповільнення темпів зростання номінальної заробітної плати і падіння реальної заробітної плати.
Для оцінювання зміни рівня життя населення використовують індекс вартості життя, який розраховують за набором товарів та послуг для різних соціально-демографічних груп населення і за мінімальним набором:
,
де Ц0, Ц1 — ціна покупки базисного і поточного періодів;
q0 — обсяг покупок базисного періоду.
На окремому підприємстві фонд споживання складається із фонду оплати праці, який відображається у собівартості продукції (робіт, послуг) та фонду матеріального заохочення, і дивідендів (процентів) за акціями та облігаціями, які формуються за рахунок чистого прибутку.
До витрат на матеріальне заохочення відносять одноразові заохочення за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплата премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки, витрати на надання матеріальної допомоги працівникам, одноразові допомоги ветеранам праці, надбавки до пенсій тощо.
З фонду споживання здійснюються і такі виплати:

  1. суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодав-
    ством;
  2. одноразові допомоги, які виплачуються при переведенні, прийманні та направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження;
  3. надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції та капітальному ремонті;
  4. допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога, пов’язана з доглядом за дитиною до встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;
  5. суми виплат щорічної і щомісячної компенсацій сім’ям на дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, одноразові компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю осіб, що стали інвалідами, сім’ям за втрату годувальника;
  6. щорічна допомога на оздоровлення дітей. Вартість подарунків дітям до свят;
  7. відшкодування заробітку та інших витрат у випадках завданого каліцтва або іншого ушкодження здоров’я працівника;
  8. компенсації працівникам за використання для потреб вироб­ництва власного інструменту та особистого транспорту;
  9. витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом тощо.

Треба знати, що весь прибуток, що залишається в розпорядженні на підприємстві, розподіляється на дві частини. За рахунок першої збільшується майно підприємства і здійснюється нагромадження. Друга частина використовується на споживання. При цьому необов’язково весь прибуток, спрямований на нагромадження, використовувати повністю. Залишок цього прибутку має важливе резервне значення і може бути використаний у наступні роки для покриття можливих збитків, фінансування різноманітних витрат.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.