Залежно від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів комерційними банками використовується низка методів. Основним з них є розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), який визначається як величина, одержана шляхом дисконтування різниці між усіма річними відпливами та припливами реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту.
Оскільки приплив грошових коштів розглядається протягом певного часу, то його дисконтування має здійснюватися за певної відсоткової ставки i, яка часто вибирається на рівні ціни авансованого капіталу або на рівні середньозваженої вартості капіталу (WACC). Зокрема, остання може бути визначена як рівень дохідності, якого має сягати інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечували б інші об’єкти інвестування з подібним ступенем ризику. Середньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середня величина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а питомою вагою кожного показника є частка кожного джерела фінансування інвестицій.
,                                  (4.1)
де ri — необхідна дохідність (норма прибутку) з капіталу, одержаного з і-го джерела; di — частка капіталу (інвестиційних ресурсів), одержаного з і-го джерела.
Приклад 4.1. Визначити ціну капіталу за даними табл. 4.3.
Таблиця 4.3

WACC = 0,028 ? 0,152 + 0,89 ? 0,121 + 0,421 ? 0,165 + 0,403 ?
? 0,195 +0,059 ? 0,186 = 0,1740 (17,4 %).
Оскільки всі витрати підприємства з виплати доходу всім влас­никам залучених інвестованих коштів до загальної суми інвестованих коштів становить 17,4 %, то це означає, що підприємство може приймати інвестиційне рішення, очікувана рентабельність якого не нижче цього показника. Отже, показник WACC може вибиратися як ставка дисконту при розрахунку чистого приведеного потоку (NPV), який визначається за такою формулою:
,                         (4.2)
де P1, P2, Pk ,....., Pn — річні грошові надходження протягом
nроків; IC — стартові інвестиції; і — ставка дисконту; PV =
=  — загальна сума дисконтованих надходжень за проектом.

У разі, коли NPV > 0, проект варто приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; NPV =
= 0 — проект не прибутковий і не збитковий.

Розглянемо приклад з використанням цього методу для оцінки інвестиційного проекту.

Приклад 4.2. Підприємство розглядає інвестиційний проект — придбання технологічної лінії. Вартість лінії 15 млн грн, строк експлуатації — 5 років, знос на обладнання вираховується за методом прямолінійної амортизації, тобто 20 % на рік, виручка від реалізації продукції по роках прогнозується в таких обсягах (без ПДВ), тис. грн: 10 200; 11 100; 12 300; 12 000; 9000. Поточні витрати становлять у перший рік — 5100 тис. грн і в наступні щоріч­но збільшуються на 4 %. Ставка податку на прибуток становить 30 %, а ціна авансованого капіталу — 14 %.
Визначити чистий приведений дохід за проектом.
Спочатку розрахуємо вихідні дані за проектом.
NPV = 4470 · 1,14–1 + 4957,2 · 1,14–2 + 5648,66 · 1,14–3 +
+ 5284,24 · 1,14–4 + 3023,59 · 1,14–5 – 15000 = 898,0 тис. грн.
Оскільки NPV = 898,0 тис. грн > 0, то проект є прибутковим.
Далі розглянемо наступний метод оцінки інвестиційного проекту — метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI), він є продовженням попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, показник PI — це відносна величина, яка визначається за такою формулою:

.                          (4.3)

Таблиця 4.4

(тис. грн)

Якщо PI = 1, то це означає, що дохідність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності. Якщо PI > 1, то проект прибутковий, і навпаки, якщо PI < 1 — проект збитковий.

Скориставшись даними прикладу 4.2, визначимо індекс рентабельності для даного проекту:

PI = 15 898 : 15 000 = 1,06 (106,0 %).
Отже, PI > 1 — проект прибутковий.
Наступний метод — визначення внутрішньої норми дохідності (IRR) інвестицій, що є одним з найважливіших для комерційних банків. Показник, що характеризує відносний рівень витрат (відсотки за позичковий капітал, плата за залучений акціонерний капітал та ін.), називається ціною за використаний (авансований) капітал (СС). У разі фінансування проекту з різних джерел цей показник визначається за формулою середньої арифметичної зваженої. Щоб забезпечити дохід від інвестованих коштів або відшкодувати їх, необхідно, щоб чиста поточна вартість була біль­шою або дорівнювала нулю.
Для цього треба підібрати таку відсоткову ставку для дисконтування грошового потоку, яка б забезпечувала вирази: NPV > 0 або NPV = 0. Така ставка (бар’єрний коефіцієнт) повинна відображати очікуваний середній рівень позичкового відсотка на фінансовому ринку з урахуванням фактора ризику.
Тому під внутрішньою нормою дохідності розуміють ставку дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вар­тості очікуваних грошових відпливів та поточної вартості очікуваних грошових припливів.
Показник внутрішньої норми дохідності IRR характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути в процесі реалізації інвестиційного проекту.
Наприклад, для реалізації інвестиційного проекту одержана банківська позичка, значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківського відсотка, перевищення якого робить проект збитковим.
Таким чином, інвестор або банк повинні порівняти значення IRR з ціною залучених фінансових ресурсів СС:
якщо IRR > СС, то проект варто реалізовувати;
IRR < СС — проект варто відхилити;
IRR = СС — проект ні прибутковий, ні збитковий.
Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу відсотків за позичковий капітал вибирається два значення ставки дисконту і1 < і2таким чином, щоб в інтервалі (і1,і2) функція NPV=  f(і) змінювала своє значення з «+» на «–» або навпаки. Таким чином, використовують формулу:

         (4.4)

Приклад 4.3. За інвестиційним проектом вартістю 20 млн грн передбачаються грошові надходження р1 = 6 млн грн, р2 = 8 млн грн, р3 = 14 млн грн. За якою ставкою проситиме інвестор у банка кредит, щоб витрати окупилися протягом трьох років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів становить 18 %.
Спочатку виберемо два значення відсоткової ставки для коефіцієнта дисконтування в межах 18 % — і1 =15 %, і2 =20 %. Потім визначимо значення NPV15 та NPV20 за допомогою розрахунків у табл. 4.5.
Таблиця 4.5
(млн грн)

За даними розрахунків NPV15 та NPV20 визначимо IRR.
IRR= 15 + 0,4714 : [0,4714 – (–1,3432)] · (20 – 15) = 16,3 %.
Таким чином 16,3 % — це верхня межа відсоткової ставки, за якою фірма може окупити кредит для фінансування інвестиційного проекту. Для одержання прибутку фірма має брати кредит за ставкою менше 16,3 %.
Останній метод, який часто використовується банками для оцінки ефективності інвестиційного проекту, — це метод визначення строку окупності інвестицій.
Якщо не враховувати фактор часу, то показник строку окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:
ny= IC : Pс ,                                     (4.5)
де ny— спрощений показник строку окупності; IC — розмір інвестицій; Pс — щорічний середній чистий прибуток.
Таким чином, строк окупності інвестицій — це тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують недисконтовану суму інвестицій, тобто це кількість років, необхідних для відшкодування інвестицій.
Приклад 4.4. За даними прикладу 4.3 визначити строк окупності інвестицій.
Спочатку визначимо середній щорічний дохід за проектом:
Рс = (6 + 8 + 14) : 3 = 9,3 млн грн.
А строк окупності інвестицій становитиме:
ny = 20 : 9,3 = 2,15 року (2 роки та 54 дні).
Для більш точного визначення строку окупності інвестицій використовують метод, який включає в себе ітеративний пошук року, на якому грошові надходження будуть покривати вкладені кошти.
Для визначення складемо таблицю.
Таблиця 4.6

З таблиці видно, що інвестиції окупляться на третьому році. Але щоб знайти конкретний час, потрібно зробити такі розрахунки:
1. Визначимо, скільки коштів необхідно одержати на третьому році, щоб проект окупився:
20 – (6 +8) = 6 млн грн.
2. Визначимо, за який період на третьому році ми одержимо необхідні 6 млн грн. Для цього складемо пропорцію і розв’яжемо її.
14 млн грн — 12 місяців;
6 млн грн — х місяців;
х = (6 · 12) : 14;
х = 5,14 місяця.
Таким чином, строк окупності становитиме 2 роки та 5,14 місяця, або 2 роки та 155 днів, що на 100 днів більше, ніж у першому розрахунку. Отже, інвестори на практиці частіше використовують другий спосіб знаходження строку окупності інвестицій.
Крім спрощеного строку окупності інвестицій визначають також і дисконтований nok (PP), під яким розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій:

РР = п, за якого a[Pk : (1 + i)n] = IC.                 (4.6)

Порядок знаходження дисконтованого строку аналогічний знаходженню спрощеного.

Приклад 4.5. Інвестиційний проект характеризується таким потоком платежів, які відносяться до кінця року (див. табл. 4.7). Ставка відсотка, прийнята для дисконтування: і = 10 %. Визначити строк окупності інвестиційного проекту.
Таблиця 4.7
(млн грн)