лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Макроекономічна політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

  1. зниження валютного курсу викликає зростання чистого експорту ();
  2. збільшення чистого експорту спричиняє приріст ВВП ();
  3. зростання доходу викликає збільшення грошового попиту ().

Процес зростання грошового попиту, першопричиною якого став відплив капіталу, відбуватиметься доти, доки внутрішня відсоткова ставка не повернеться до попереднього рівня. Звідси випливає зміст наступних етапів:

  1. збільшення грошового попиту підвищить внутрішню відсоткову ставку до попереднього рівня ();
  2. повернення відсоткової ставки до попереднього рівня відновить на попередньому рівні внутрішні інвестиції. Тому ВВП як функція інвестицій теж зменшиться до попереднього рівня ().

Отже, у підсумку ВВП збільшиться лише завдяки зниженню валютного курсу і зростанню чистого експорту. Це можна виразити такою формулою:
                    (6.11)
Відтворимо кінцеві наслідки монетарної експансії графічно (рис. 6.5).

Рис. 6.5. Вплив монетарної експансії
на ВВП в умовах плаваючого курсу
Рис. 6.5 свідчить, що монетарна експансія зміщує обидві криві вправо, зміщення кривої IS викликається збільшенням чистого експорту, а зміщення кривої LM — збільшенням грошової пропозиції.
Висновок: у режимі плаваючого курсоутворення ефективною є лише монетарна політика. Фіскальна експансія є неефективною, оскільки її початковий ефект повністю нейтралізується ефектом витіснення чистого експорту.

6.4. Крім фіскальної та монетарної політики, на результати функціонування національної економіки суттєвий вплив справляє торговельна політика. Цільова спрямованість торговельної політики залежить від її стратегії. Існує дві стратегії торговельної політики: зорієнтована на зовнішній або на внутрішній ринок.
Стратегія, зорієнтована на зовнішній ринок, передбачає створення рівновигідних умов для розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Це нейтральна, або недискримінаційна, стратегія. Торговельна стратегія, зорієнтована на внутрішній ринок, забезпечує сприятливіші умови для внутрішнього споживання вітчизняних товарів порівняно з їх експортом. Це дискримінаційна, або протекціоністська, політика.
Торговельна політика спирається на митні та немитні засоби. Най­більш поширеними з них є імпортне (ввізне) мито, імпортні квоти.
Головною метою застосування імпортного мита є захист національного виробництва від іноземної конкуренції. На сучасному етапі для України така необхідність є досить актуальною з огляду на те, що значна частка галузей вітчизняної економіки ще спирається на застарілі технології і тимчасово не може забезпечити виробництво конкурентоспроможної продукції. Поряд з цим увізне мито може застосовуватися і з метою поліпшення стану платіжного балансу. Така необхідність виникає у випадках, коли потрібно протидіяти скороченню валютних резервів країни або забезпечити необхідне їх збільшення.
Проте використання імпортного мита з метою поліпшення стану платіжного балансу має певні міжнародні обмеження. Згідно з міжнародними правилами запровадження імпортного мита для регулювання платіжного балансу має бути обґрунтоване відсутністю можливостей використання для цього інших джерел. Інакше така торговельна політика розцінюється як дискримінаційна. Це може викликати у торговельних партнерів бажання вжити заходів щодо скорочення вітчизняного експорту.
Квотування належить до адміністративних важелів регулювання імпорту. В Україні імпортні квоти не набули широкого практичного використання і передбачаються лише на обмежене коло товарів. Для розподілу імпортної квоти застосовуються ліцензії. За ними закріплена також функція запобігання ввезенню на територію країни недоброякісної та шкідливої продукції.
При застосуванні імпортного мита на адекватну величину зростають внутрішні ціни на імпортні товари. Унаслідок цього попит на імпорт падає, а чистий експорт збільшується. При застосуванні імпортних квот чистий експорт теж збільшується. Отже, початковим наслідком протекціоністської торговельної політики є збільшення чистого експорту. Проте її кінцеві наслідки будуть різними залежно від валютного режиму.
В умовах фіксованого курсу скорочення імпорту зменшує пропозицію національної валюти на валютному ринку, що спрямовує її курс до зростання. Але Національний банк, здійснюючи інтервенційну закупівлю іноземної валюти, підтримує валютний курс на незмінному рівні, що блокує його вплив на чистий експорт. Тому останній збільшується лише внаслідок зменшення імпорту.
За плаваючого курсоутворення виникають дві протилежні тенденції. Протекціоністське скорочення імпорту, з одного боку, збільшує чистий експорт; з іншого — зменшує пропозицію національної валюти на валютному ринку. Останнє спрямовує валютний курс до зростання і спричиняє скорочення чистого експорту. Тому у підсумку ефективність торговельної політики зводиться нанівець.
Порівнюючи наслідки протекціоністської торговельної політики в різних валютних режимах, можна стверджувати, що ефективною ця політика є лише в умовах фіксованого курсу. Проте її ефективність не можна перебільшувати. Слід враховувати, що в основі зовнішньоторговельних відносин лежить принцип збалансованості. За цих умов протекціоністські заходи щодо скорочення імпорту можуть викликати у торговельних партнерів адекватну реакцію у відповідь, спрямовану на обмеження вітчизняного експорту. Тому протекціоністське скорочення імпорту доцільно застосовувати вибірково, обмежуючись лише тими країнами, з якими ми маємо від’ємне торговельне сальдо, тобто у відносинах з якими коефіцієнт покриття імпорту експортом менше одиниці.
Визначаючи доцільність застосування протекціонізму в зовнішній торгівлі, не можна обмежуватися лише його поточними на-
слідками. Ця проблема має розглядатися в контексті довгострокової структурної політики, яка повинна, з одного боку, оцінювати доцільність розвитку певних галузей експортного виробництва; з іншого — враховувати, що імпорт певних товарів може викликати деградацію стратегічних для країни галузей виробництва.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.