лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Макроекономічна політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Збільшення попиту на вітчизняну валюту спричиняє тиск на валютний курс. Залежно від валютного режиму наслідки цього тиску на валютний курс будуть різними. Так, за фіксованого курсоутворення валютний курс зрости не зможе, оскільки держава з метою його підтримання на офіційно оголошеному рівні застосує відповідну валютну інтервенцію: закупівлю іноземної валюти в обмін на вітчизняну. Це збільшить пропозицію вітчизняної валюти до рівня попиту і врівноважить валютний ринок на умовах фіксованого курсу. За режиму плаваючого валютного курсу збільшення попиту на вітчизняну валюту викличе зростання її курсу.

5.4. Номінальний валютний курс є індикатором обмінної спроможності відповідної валюти. Але кінцевою метою обміну валют є міжнародний обмін товарів. Це означає, що ціна валюти повинна відображати ту пропорцію, в якій товари однієї країни можуть бути продані в обмін на товари іншої країни. Таку інформацію подає реальний валютний курс (еr).
Існує кілька способів обчислення реального валютного курсу. Серед них найширшого застосування набув спосіб, згідно з яким реальний валютний курс визначається на базі номінального валютного курсу, скоригованого на відношення внутрішніх та зовнішніх цін. Якщо враховувати, що в Україні номінальний курс гривні оцінюється у формі прямого котирування, то її реальний курс можна визначити за формулою:
,                                      (5.3)
де  — рівень зовнішніх цін (в іноземній валюті);
 — рівень внутрішніх цін (у національній валюті).
Згідно з умовами формули (5.3)  є внутрішньою ціною українського товару в гривнях, а добуток  — це ціна аналогічного іноземного товару, обчислена в гривнях. На цій підставі можна дати таке визначення: реальний валютний курс — це коефіцієнт, який відображає відношення між зовнішньою та внутрішньою цінами, обчисленими у спільній, тобто внутрішній, валюті.
Для кращого розуміння реального валютного курсу звернемося до умовного прикладу. Припустимо, що 1 дол. США = 5 грн. Ціна українського товару становить 1000 грн, а аналогічного американського — 240 дол. За цих умов реальний курс гривні визначиться так:

Порівнюючи у гривневій формі вартість американського товару (1200 грн) та українського (1000 грн), доходимо висновку, що одиниця українського товару коштує 1,2 одиниць аналогічного американського товару. Отже, реальний валютний курс визначає умови торгівлі між двома країнами, тобто пропорцію, в якій вітчизняні товари обмінюються на іноземні.
Із формули (5.3) випливає висновок: чим вищий реальний валютний курс, тим відносно дешевшими є вітчизняні товари і відносно дорожчими — іноземні. Це означає, що від реального валютного курсу залежить конкурентоспроможність вітчизняних товарів на зовнішніх ринках — зовнішній попит на вітчизняні товари (експорт) і внутрішній попит на іноземні товари (імпорт). Чим вищий реальний валютний курс, тим вища конкурентоспроможність вітчизняних товарів, оскільки при цьому зростає попит на експорт і зменшується попит на імпорт. Необхідною умовою зростання реального валютного курсу є зниження номінального курсу (збільшення гривневої оцінки іноземної валюти) і зниження внутрішніх цін. Зазначена обставина пояснює зв’язок між реальним валютним курсом та чистим експортом.
За зростання реального валютного курсу вітчизняні товари стають відносно дешевими як для іноземців, так і всередині країни. Тому попит на експорт зростає, а попит на аналогічний імпорт скорочується. У підсумку це збільшує чистий експорт. Але кінцеві наслідки щодо збільшення або зменшення чистого експорту залежать від еластичності попиту на експорт та імпорт відносно реального валютного курсу.
Еластичність попиту на експорт та імпорт за реальним валютним курсом суттєво коливається по окремих товарних групах. За кінцевою продукцією вона, як правило, вище; по сировинній та проміжній продукції — нижче. Особливо низьку еластичність за реальним валютним курсом має попит на товари критичного імпорту.
Номінальний і реальний валютний курс по-різному впливають на чистий експорт. Так, між номінальним валютним курсом і чистим експортом існує обернена залежність, оскільки він впливає на експорт від’ємно, а на імпорт — додатно. Залежність чистого експорту від реального валютного курсу є, навпаки, додатною, оскіль­ки еластичність попиту на експорт за реальним валютним курсом є додатною, а на імпорт — від’ємною. Це можна виразити так:
                                   (5.4)
                                   (5.5)
де  — зміна відповідно експорту та імпорту у відсотках;
— еластичність попиту на експорт за реальним валютним курсом;
— еластичність попиту на імпорт за реальним валютним курсом.
Урахуємо, що  Звідси визначається вплив реального валютного курсу на чистий експорт:
                  (5.6)
де  — зміна чистого експорту у відсотках;
 — еластичність попиту на чистий експорт за реальним валютним курсом.
Вплив реального валютного курсу на чистий експорт свідчить про те, що він є одним із чинників, від яких залежить стан платіжного балансу, і насамперед сальдо рахунку поточних операцій. Якщо головною причиною погіршення сальдо поточного рахунку є втрата країною цінової конкурентоспроможності на зовнішніх ринках (зниження реального валютного курсу), то перед нею постає необхідність зниження номінального валютного курсу і/або зниження внутрішніх цін. У процесі досягнення цих змін виникає проблема вибору варіантів макроекономічної політики. Зазначена проблема ускладнюється тим, що в її основі лежить протиріччя між внутрішньою економікою і платіжним балансом, яке можна вирішити лише на основі принципу пріоритетів.

5.5. Результати зовнішньоекономічної діяльності країни визначають її зовнішньоекономічну позицію. Індикатором зовнішньоекономічної позиції країни слугує сальдо поточного рахунку.
Сальдо поточного рахунку є універсальним показником, оскільки відображає взаємозалежність між внутрішньою економікою та зовнішнім світом. Одним із способів установити цю взаємозалежність є використання валового національного наявного доходу (GNDI). З цією метою пригадаємо його формулу:
GNDI = C + I + NX + NI + NTR,(5.7)
де С — споживання, яке включає приватне споживання (Ср) і державне споживання (Сg);
І — інвестиції, які включають приватні (Ір) і державні інвестиції (Іg);
NX — чистий експорт товарів і нефакторних послуг;
NI — чисті факторні доходи від зовнішнього світу;
NTR — чисті трансферти від зовнішнього світу.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.