лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Макроекономічна політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Вираз (ELNBEPANB) відображає чисте фінансування від МВФ. Тому зміна чистих іноземних активів відрізняється від зміни валових міжнародних резервів на величину чистого фінансування від МВФ. Це пояснюється тим, що зовнішні надходження від МВФ і зовнішні платежі МВФ від Національного банку входять одночасно як у валові міжнародні резерви, так і в резервні зобов’язання.
Іншим елементом активів балансу Національного банку є чисті внутрішні активи (NDANB). Їх величина визначається за формулою:
      (2.7)
де  — чисті внутрішні кредити уряду;
 — чисті внутрішні кредити приватному сектору;
OINNB — інші активи.
Спираючись на баланс Національного банку, можна визначити пропозицію грошової бази у прогнозному періоді t:
                          (2.8)
Наведена формула свідчить, що зміна грошової бази у прогнозному періоді визначається майбутньою зміною в джерелах її формування. Так, зміна чистих іноземних активів залежить від перспектив у фінансових взаємовідносинах Національного банку із зовнішнім світом та його планами щодо валютних інтервенцій, а зміна чистих внутрішніх активів — від його кредитної політики.
Національний банк може впливати на пропозицію грошової бази через джерела її формування за допомогою таких інструментів, як операції з державними цінними паперами на первинному та вторинному ринках, валютні інтервенції, облікова ставка, норма обов’язкового резервування тощо.
Іншим чинником, від якого залежить грошова пропозиція, є грошовий мультиплікатор. Якщо він не змінюється, то грошова пропозиція (агрегат М3) у прогнозному періоді t визначається за формулою:
                                 (2.9)
Насправді грошовий мультиплікатор з часом може змінюватися, тому Національний банк повинен його прогнозувати. Але на відміну від грошової бази він не може повністю контролювати грошовий мультиплікатор. Це пояснюється його обмеженими можливостями щодо впливу на параметри, від яких залежить грошовий мультиплікатор. Так, на резервну норму (rr) Національний банк може впливати суттєво, оскільки вона залежить переважно від норми обов’язкового резервування, а рівень надлишкових резервів, які комерційні банки визначають самостійно, є незначним. Проте на коефіцієнт готівки (сr) Національний банк зовсім не впливає, оскільки він залежить виключно від рішень власників грошових активів.
Враховуючи наведені обставини, Національний банк установлює очікувані на прогнозний період значення тих показників, від яких залежать параметри грошового мультиплікатора. До таких показників відносять: загальні банківські резерви (TR), які містять обов’язкові та надлишкові резерви; гроші поза банками, тобто готівка (МО); банківські депозити (D). На цій основі визначаються параметри грошового мультиплікатора на прогнозний період t:
rrt = TRt / Dt,                                      (2.10)
crt = MOt / Dt.                                                 (2.11)
Від реалістичності прогнозних оцінок зазначених показників залежить точність прогнозування грошового мультиплікатора та грошової пропозиції. Якщо грошовий мультиплікатор змінюється, то пропозиція грошей у широкому розумінні на прогнозний період t визначається за формулою:
                    (2.12)
Отже, формула (2.12) показує, що грошова пропозиція може збільшуватися або внаслідок зростання мультиплікатора, або завдяки приросту грошової бази. Це означає також, що грошова емісія є результатом взаємодії Національного банку (емісія грошової бази) і комерційних банків. Останні завдяки ефекту мультиплікатора здійснюють вторинну емісію грошей у формі депозитів. Кінцеві результати їх взаємодії відображаються у зведено­му (консолідованому) балансі банківської системи. Зазначений баланс об’єднує в собі активи як Національного банку, так і комерційних банків:
NFA = NFANB + NFAСB,                              (2.13)
NDA = NDANB + NDAСB,                            (2.14)
де NFA, NDA — чисті іноземні та чисті внутрішні активи банківської системи;
NFAСB, NDAСB — чисті іноземні та чисті внутрішні активи комерційних банків.
Сума чистих іноземних та чистих внутрішніх активів банківської системи формує пропозицію грошей у широкому розумінні:
М s = NFA + NDA.(2.15)
2.2. Іншим елементом монетарної політики є прогнозування грошового попиту. Безпосередньо Національний банк не може впливати на грошовий попит. Але він повинен його враховувати в процесі прийняття рішень щодо пропозиції грошей. Іншими словами, попит є екзогенною змінною монетарної політики.
Слід зауважити, що грошовий попит можна оцінювати по-різному: як попит на реальні або номінальні грошові запаси (залишки). Оскільки предметом нашого аналізу є переважно реальний ВВП, то доцільно спиратися на грошовий попит у його реальному виразі:  За необхідності на базі реального грошового попиту можна легко визначити номінальний попит:
В основі прогнозування реального грошового попиту лежить економетрична модель:
                           (2.16)
де M d — попит на реальні грошові запаси (М/Р)d;
k — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється грошовий попит у разі зміни реального ВВП (?Y) на одиницю;
h — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється грошовий попит у разі зміни номінальної відсоткової ставки (?n) на один пункт.
Звідси грошовий попит у прогнозному періоді t дорівнюватиме:
.                           (2.17)
Від грошового попиту залежить швидкість обертання грошей. Спираючись на формулу (2.17), швидкість обертання грошей у прогнозному періоді t можна визначити за такою фор­мулою:
                          (2.18)
Застосування наведених формул у практиці прогнозування передбачає використання коефіцієнтів k i h, обґрунтування яких потребує спеціальних досліджень. За їх відсутності грошовий попит визначається на базі кількісного рівняння. У цьому разі швидкість обертання грошей використовується як екзогенна змінна моделі грошового попиту.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.