лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Економічна історія

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Так, після завершення промислового перевороту в Англії промислові перевороти відбуваються в інших країнах Західної Європи та США. Однією з країн, де почався промисловий переворот, слідом за Англією була Франція.
У Франції промисловий переворот відбувся на 30—40 років пізніше, ніж в Англії, — в 60-х роках XІХ ст. На таке запізнення негативно вплинула структура промисловості країни. Підприємства Франції були дрібні, виробляли предмети жіночого туалету, одяг, ювелірні вироби, парфуми, дорогі шовкові тканини, меблі. Ці вироби були розраховані на заможні верстви населення, вироб­лялися невеликими партіями і тому не мали широкого ринку збуту. За таких умов застосування машин на цих підприємствах було економічно невигідно. До того ж у Франції головна роль в економіці належала не промисловцям, а банкірам, які ставили собі за мету одержання прибутків від високих процентів. Гальмувала промисловий переворот у Франції її зовнішня політика. Запроваджена Наполеоном у 1806 р. Континентальна блокада Англії мала негативні наслідки для розвитку економіки самої Франції: Франція надовго залишилася без англійських машин та сировини, особливо бавовни, що затримало промисловий переворот.
У Франції також відставала від Англії наукова та інженерна думка, мало впроваджувалося винаходів у промисловість.
Отже, перелічені вище фактори затримували у Франції завершення промислового перевороту.
Однак після ліквідації Континентальної блокади процес промислового перевороту у Франції значно пожвавився, і в 1815—1830 рр. там швидкими темпами починається промисловий пере­ворот. Відбувається заміна ручної праці на машинну. Так, кількість ткацьких верстатів у департаменті Верхній Рейн зросла в 10 разів, а кількість парових двигунів, що застосовувалися в промисловості країни, — більш ніж у 10 разів. У 30—40 рр. здійснюється масове застосування машин у текстильній промисловості, у великих масштабах відбувається залізничне будівництво, яке дало поштовх для розвитку вугільної та металургійної промисловості. Про швидке здійснення промислового перевороту свідчить масове застосування парових двигунів та зростання довжини залізниць: кількість двигунів порівняно з попереднім періодом збільшилась у 7 разів, а довжина залізниць — у 9 разів.
У 50—60-х роках XІХ ст. промисловий переворот у Франції завершується, про що свідчить масове застосування в промисловості парових двигунів. Їх кількість в 1870 р. становила 25 тис.; прискорився розвиток металургійної та вугільної промисловості. Значний поштовх для промислового перевороту дала перебудова Парижа в 60—70 роках ХІХ ст., яка вимагала великої кількості різних промислових товарів. За темпами зростання важка промисловість почала випереджати легку.
Однак, не зважаючи на суттєві зрушення в промисловості, Франція внаслідок промислового перевороту не стала індустріальною, а перетворилася в аграрно-індустріальну країну. Головними причинами цього був вузький внутрішній ринок з низькою купівельною спроможністю основної частки населення — малоземельного селянства, значна перевага грошового лихварського капіталу над промисловим, наявність великого прошарку рантьє, які жили на прибутки не від промисловості, а від цінних паперів, недостатній розвиток власної машинобудівної бази, нестача сировини, зокрема бавовни, а також залізної руди, вугілля. На початку 60-х років ХІХ ст. Франція під впливом промислового перевороту вийшла на друге місце в світі після Англії за обсягом промислового виробництва.
У Німеччині процес промислового перевороту та створення машинної індустрії значно затримався. Промисловий переворот у Німеччині почав здійснюватися лише після створення в 30-х роках ХІХ ст. митного союзу та буржуазної революції 1848 р. Проведення промислового перевороту в Німеччині гальмувалося значними феодальними пережитками та наявністю в країні великої кількості князівств, які мали свої закони, митні кордони, гроші, податки. В промисловості Німеччини поряд з мануфактурами значне місце ще займали цехи ремісників, кількість парових двигунів у промисловості в 30—40-х роках ХІХ обчислювалася одиницями. За таких умов Німеччина в 30-х роках ХІХ ст. залишалася економічно відсталою, аграрною країною зі слабкою промисловістю.
Однак у 40-х роках ХІХ ст. промисловий переворот у Німеччині розпочався в легкій промисловості та на транспорті. Він відбувався переважно за рахунок ввезення машин з Англії та проходив досить повільно.
У 50—60-х роках ХІХ ст. темпи промислового перевороту в Німеччині набагато зросли. Кількість парових двигунів у промисловості збільшилась у 3 рази, почалося створюватись власне машинобудування, яке стало виробляти парові двигуни, верстати, паровози, обладнання для цукрових та спиртових заводів, сільськогосподарські машини. Набула розвитку також металургійна, вугільна промисловість та виробництво зброї для армії. Важливим фактором розвитку промисловості стає подальший розвиток будівництва залізниць, які були великим ринком збуту продукції для підприємств важкої промисловості.
А в 60-х роках ХІХ ст. Німеччина випереджає Францію за темпами розвитку важкої промисловості й перетворюється в аграрно-індустріальну країну.
Процес індустріалізації в Німеччині позитивно вплинув на розвиток її зовнішньої торгівлі. Поступово в експорті замість продуктів сільського господарства переважають вироби промисловості. Німеччина стає реальним промисловим конкурентом Англії.
У 1870—1880 рр. промисловий переворот у Німеччині завершується. Країна перетворюється в індустріально-аграрну державу, чому сприяли об’єднання її в єдину державу та ліквідація феодальної роздробленості внаслідок перемоги у Франко-пруській війні 1870—1871 рр., розвиток важкої індустрії, використання новітніх досягнень у галузі науки і техніки, великі обсяги залізничного будівництва. За рівнем промислового виробництва Німеччина випереджає Англію і виходить на перше місце в Європі й друге місце у світі після США.
Швидкі темпи розвитку в кінці XVIІІ — першій половині ХІХ ст. показує економіка нової молодої держави — США.
Так, після війни за незалежність почався швидкий індустріальний розвиток США. Обмеження для росту промисловості та торгівлі були зняті. Розширювалася територія самих США за рахунок купівлі землі у Франції та Іспанії, зростало населення, головним чином, унаслідок еміграції із Західної Європи. Так, населення США становило в 1790 р. 3,9 млн чол., а в 1835 р. — уже 15 млн чол.
Прискореними темпами почала розвиватися промисловість у південних районах США. Тут відбувався промисловий переворот у бавовняній промисловості. Великі успіхи були досягнені у створенні нових машин та механізмів, а саме: нових сільськогосподарських машин, ткацьких верстатів, швейної машини та ін. Широко впроваджуються парові машини в промисловості та на транспорті.
У 40—50-ті роки ХІХ ст. у США відбувається прискорений процес індустріалізації, розвиваються галузі важкої промисловості, особливо металургійна, вугільна та машинобудівна. Процесу індустріалізації сприяли інтенсивне будівництво залізниць, розвиток річкового та морського транспорту, які потребували великої кількості паровозів, вагонів, рейок, судів різних типів.
Значними успіхами характеризувався розвиток фермерського господарства. Відбувалося освоєння нових західних земель, збільшувався продаж земель фермерам, які задовольняли потреби в продуктах харчування міста та в сировині легку і харчову промисловість. Американський, фермерський шлях розвитку сільського господарства на приватній власності на землю все більше набував поширення, а на Півдні США сільське господарство базувалося на плантаційних господарствах із застосуванням праці негрів—рабів. Ці господарства займалися в основному вирощуванням бавовни та тютюну. Застосування рабської примусової праці гальмувало розвиток цих господарств, не стимулювало продуктивність праці та стримувало впровадження нової техніки. Північ США ставила питання про ліквідацію плантаційного господарства, стояла за розвиток фермерства, яке давало можливість одержати більше різної сировини для промислової. Ліквідація плантаторських господарств на Півдні США відкривала можливість для розширення ринку збуту товарів для Півночі та одержання додаткової робочої сили, якої вкрай не вистачало. Існування на Півдні країни плантаційного сільського господарства із застосуванням рабської праці стало на перешкоді подальшого індустріального розвитку США.
Отже, головним підсумком здійснення промислового перевороту в провідних країнах Західної Європи та США був процес створення в них індустріального суспільства. Промисловий переворот у цих країнах мав свої особливості, які визначалися всім попереднім ходом їх соціально-економічного та історичного розвитку. Особливості промислового розвитку в окремих країнах заклали передумови для нерівномірного економічного розвитку держав. У ході промислового перевороту були в основному ліквідовані феодальні пережитки, що створювало умови для подальшого розвитку продуктивних сил та ринкових відносин у цих країнах. Промисловий переворот також вплинув на процес спеціалізації виробництва в окремих країнах та на міжнародний поділ праці. Так, Франція спеціалізувалася у виробництві дорогих тканин, одежі, парфумів, ювелірних виробів, предметів жіночого туалету, Німеччина — у виробництві металорізальних верстатів, сільськогосподарських машин, устаткування для спиртових та цукрових заводів, продукції металургійної промисловості та різних видів озброєння, США — тканин, суднобудуванні, виробів металургійної промисловості, сільськогосподарських та швейних машин і особливо вирощуванні пшениці.
Серед країн Західної Європи особливо місце посідала Англія. Після завершення першого в історії людства промислового перевороту Англія стала індустріальною державою, яка, використовуючи своє панівне промислове становище, почала широкий експорт машин у всі країни світу. Монополія Англії у виробництві машин для різних галузей промисловості сприяла подальшому розвитку її економіки та одержанню високих прибутків у зв’язку з великим попитом на товари англійської індустрії. Англія стає в середині ХІХ ст. світовим лідером в економіці, «фабрикою світу», а її товари вважалися еталоном якості. Перетворення Англії у першу в світі індустріальну державу та найбільшу колоніальну імперію створило особливо сприятливі умови для розвитку її економіки, що дало можливість Англії проголосити політику вільної торгівлі — фрітредерство, яка полягала в тому, що Англія знімала митні податки з товарів різних держав, що ввозилися на її територію, і в свою чергу мала право ввозити товари в інші країни без оподаткування. Така політика давала Англії великі переваги у зв’язку з монопольним становищем її промисловості і відсутністю в світі держави, яка б могла з нею конкурувати. Політика вільної торгівлі призвела до того, що в 50—60-х роках ХІХ ст. у зв’язку із укладенням ряду торговельних угод дешеві англійські товари насичують ринки країн Західної Європи, зокрема Франції. У 1860 р. експорт англійських товарів у Францію подвоївся. Політика вільної торгівлі дала можливість Англії не тільки розвивати промисловість, але й значно зміцнити торгівлю та банківську систему, перетворитися на світовий банківський центр, який почав активно впливати на світову економіку.
Для стимулювання розвитку економіки в кінці ХІХ ст. країни Західної Європи застосовували різні заходи. В 40—50-х роках ХІХ ст. значного поширення набула політика протекціонізму, яка була спрямована на захист внутрішнього ринку та власного виробника. Така політика на певному етапі підтримувала промислове виробництво, але не могла довгий час його стимулювати. Наприклад, таку політику активно проводила Німеччина, захищаючи свій внутрішній ринок від ввозу англійських товарів.
Отже, в першій половині ХІХ ст. провідні промислові країни здійснюють різні економічні політики, спрямовані на стимулювання розвитку власної економіки.
Промислові перевороти, що відбувалися в провідних країнах Західної Європи та США, проходили в різний час та неоднаковими темпами, що мало відповідний вплив на розвиток економіки цих країн.
До цього ж на економіку країн впливали особливості їх історичного і політичного розвитку, участь у міжнародному поділі праці та світовій торгівлі.
Уже в першій половині ХІХ ст. виникає ряд негативних факторів, які діють на економіку таких країн, як Англія та Франція. Так, у Англії зростає вивіз капіталу за кордон, у Франції все більша частина капіталу відволікається на лихварські операції, а не вкладається у розвиток вітчизняної промисловості. Відбувається зниження темпів економічного зростання, перш за все в таких країнах, як Англія і Франція і, навпаки, швидкі темпи розвитку економіки США.
Нестача робочої сили, можливість купити землю, відносно висока заробітна платня, відсутність дискримінаційних законів за політичною та національною ознакою, можливість вільно, без перепон заснувати свою приватну справу — все це стимулювало переселення європейців до США. З 1816 рр. з Європи до США емігрувало понад 5 млн чоловік, найбільша частина емігрантів була з Англії, Франції, Німеччині, Італії та Росії. Притік емігрантів до США стимулював розвиток її економіки. США одержали велику кількість робочої сили, енергійних ініціативних людей, частина яких привезла в країну значні капітали і вклала їх у розвиток економіки, а частина — винаходи, креслення машин, різні наукові відкриття.
Таким чином, період кінця XVIІІ — першої половини ХІХ ст. характеризувався кардинальними зрушеннями у розвитку економіки провідних країн Західної Європи та США. Ці зрушення привели до руйнування феодальних відносин на селі та розвитку капіталізму в сільському господарстві, зокрема фермерства. Пере­ломним моментом для економіки стає промисловий переворот, якій створив умови для становлення індустріального суспільства, що базується на машинному виробництві. Створення великого машинного виробництва сприяло міжнародному поділу праці та розвитку світового ринку.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.