лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційне забезпечення менеджменту

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.2. Формування інформаційної бази
Основою інформаційного забезпечення менеджменту персоналу є інформаційна база, яка характеризує трудові ресурси даного об’єкта управління. Ця інформаційна база є складовою частиною загальної інформаційної бази, яка створюється при функціонуванні системи автоматизованого збирання й обробки інформації на об’єкті управління. Причому ця система діє на принципах безпаперової інформаційної технології.
Особливість даних, що збираються одноразово в ритмі виробництва і становлять єдине ціле інформаційної бази (баз), полягає в тому, що вони є єдиними, достовірними й об’єктивно необхідними різним користувачам: як бухгалтерам і економістам для обліку, складання звітності й аналізу виробничо-господарсь-кої та іншої діяльності об’єкта управління, так і менеджерам різних рівнів (при їх інформуванні відповідно до їхніх повноважень, посадових прав, функціональних обов’язків і міри відповідальності) для вироблення і прийняття управлінських рішень.
Інформаційна база, яка є складовою частиною інформаційного забезпечення менеджменту підприємства, складається з двох частин: зовнішньої та внутрішньої інформації. Внутрішня, в свою чергу, включає три групи масивів:

  • з нормативно-плановими і довідковими даними;
  • з фактичними даними;
  • спеціальні масиви.

Крім того, є й така група масивів, які характеризують похідну або вихідну інформацію. Вихідна інформація формується в процесі обробки (разом або окремо) нормативно-планових і фактичних даних.
Зовнішня інформація. Зовнішня інформація підприємства має ключове значення, вона є складною за структурою і великою за обсягами. Ця інформація складає таку предметну область, яка характеризує зовнішнє середовище й орієнтована на джерела й методичні прийоми, за допомогою яких можна одержати всі необхідні відомості про події та ситуації, що складаються на зовнішньому ринку. Тому цією проблемою займається на підприємстві спеціальна служба маркетингу.
Зазначимо, що в зв’язку з тим, що маркетинг в основному спрямований на визначення нових цільових ринків, виявлення потреб і запитів потенційних споживачів з подальшою розробкою для них відповідних товарів і послуг, а також усього комплексу заходів їх обслуговування, то формування інформаційного забезпечення з цих та інших питань вимагає окремого розгляду. Крім того, маркетингова діяльність починається задовго до початку виробництва тієї чи іншої продукції, оскільки спочатку робиться аналіз ринку, а потім приймається рішення про те, яку продукцію слід виробляти й на які ринки збуту орієнтуватися. Але маркетингова діяльність не закінчується після реалізації товару, бо ж післяпродажне обслуговування клієнтів дозволяє отримувати додаткову інформацію, яка дає змогу постійно модифікувати і поліпшувати продукцію. Все це дає можливість продуктивніше задовольняти потреби клієнтів.
Збір і обробку інформації про зовнішнє середовище здійснює маркетингова інформаційна система, яка будується (при системному підході до організації одержання, обробки, аналізу інформації в процесі вироблення управлінських рішень) на основі комплексності та ув’язки всіх компонентів її предметної області, що досягається застосуванням сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки.
Основними принципами формування й використання інформації в зазначеній системі є:

  • актуальність, що означає реальне відображення в кожний момент часу стану зовнішнього середовища, а тому потрібно щодня чи щогодини оновлювати відповідні бази даних;
  • вірогідність даних, що дає можливість знати про об’єктив­ний стан і розвиток зовнішнього середовища, ринку;
  • повнота відображення, необхідна для об’єктивного обліку всіх факторів, що впливають або формують зовнішнє середовище;
  • релевантність даних, що дозволяє одержати необхідну інформацію в певній відповідності зі сформованими вимогами та запобігти роботі з непотрібними даними;
  • цілеспрямованість даних, що дозволяє орієнтуватися на конкретні цілі та завдання у сфері зовнішнього ринку;
  • узгодженість та інформаційна єдність, що дозволяє розробляти таку систему показників, за якої були б неможливі протиріччя у висновках і неузгодженість первинних і похідних даних.

Джерелами первинних даних про ринок і зовнішнє макросередовище є такі.
1. Джерела загальної маркетингової інформації, які представлені:
а) каналами комунікації постійного невибірного впливу. Це є:

  • періодичні друковані видання загальної економічної орієнтованості (газети, журнали);
  • технічні канали засобів масової інформації (радіо, телебачення);
  • рекламна діяльність масового характеру;
  • інші.

б) каналами комунікації подієвого невибірного впливу. Це є:

  • виставки, наради, конференції, презентації, дні «відкритих дверей» тощо;
  • закони й акти, які видаються владою, укази Президента
    тощо;
  • виступи державних, політичних і громадських діячів.

2. Джерела вузькопрофільної маркетингової інформації, представлені комунікаційними каналами вибірного впливу:

  • опубліковані бухгалтерські, статистичні та фінансові звіти об’єктів управління;
  • звіти керівників підприємств і фірм на зборах акціонерів;
  • вузькоспеціалізовані виробничі друковані видання;
  • фірмові продажі з демонструванням спроможності товарів;
  • відомості економічного характеру, що розповсюджуються спеціалізованими фірмами у формі друкованої продукції чи на машиночитальних носіях інформації;
  • комерційні бази та бази даних різних інформаційних центрів;
  • інше.
  • 3. Джерела, що формуються в результаті проведення спеціальних маркетингових досліджень, метою яких є збір додаткової інформації, пов’язаної з вирішенням конкретних маркетингових задач. Методи дослідження — спостереження, експеримент, опи­тування й т. ін.
  • Організація збирання, обробки та використання інформації про зовнішнє середовище розглядається окремо в інформаційних маркетингових системах.
  • Зовнішня інформація тісно пов’язана з внутрішньою інформацією різних організаційно-економічних і соціальних об’єктів управління.
  • Серед форм, що представляють первинну маркетингову інформацію, виділяють: текстову, табличну й матричну, графічну (календарні, сітьові графіки, графіки функціональної залежності між параметрами, графіки динамічних змін параметрів) тощо.
  • Внутрішня інформація підприємства. Внутрішня інформація характеризує всі процеси та явища, стан та інше, які виражаються через фактичну інформацію, а також нормативно-плановими, довідковими, договірними й іншими даними, що певний час використовуються без змін або коли зміни здійснюються частково.
  • Масиви з нормативно-плановими
    і довідковими даними
  • До інформаційних масивів з нормативно-плановими і довідковими даними належать:
  • штатний розпис працівників;
  • режим роботи підприємства і його структурних підрозділів;
  • ефективний (плановий) фонд праці;
  • планові обсяги випуску готових виробів;
  • планові потреби в основних робітниках і їхній заробітній платі;
  • плановий фонд заробітної плати;
  • поопераційні норми витрат часу на виготовлення одиниці продукції;
  • часові тарифні ставки;
  • календар року;
  • інші.
  • Розглянемо їхній зміст і методи їх формування.
  • 1. В умовах ринкових відносин укомплектування виробництва кадрами стає проблематичним, а працедавці — вкрай вибагливими. Кількість штатних посад персоналу, як відомо, розраховується відповідно до обсягів виробництва (виробничої програми) та умов праці на підприємстві. А це ставить відповідні вимоги до штатних посад. Тому необхідно насамперед і в повному складі однозначно визначити професійні та специфічні вимоги до кожної штатної посади, її матеріальне забезпечення тощо. Це потрібно робити і для державних служб (центрів) зайнятості, куди надсилаються заявки на потрібних працівників, а також для оголошень, які підприємство може публікувати в пресі.
  • Структура масиву штатного розпису працівників підприємства SHTAT включає ряд блоків і має такий вигляд:
  • Блок 1.
  • Ключові слова:
  • структурний підрозділ;
  • категорія персоналу;
  • посада (професія);
  • кваліфікація (розряд);
  • кількість працівників на посаді.
  • Блок 2.
  • Зарплата й відпустки:
  • оклад або тарифна ставка;
  • величини доплати за вислугу років тощо;
  • тривалість основної відпустки;
  • тривалість додаткової відпустки;
  • інше.
  • Блок 3.
  • Специфічні вимоги до посади:
  • освіта;
  • вік;
  • рівень кваліфікації;
  • спеціальні навички (володіння комп’ютером тощо);
  • спеціальні вимоги (знання іноземної мови тощо);
  • специфічні умови праці (відрядження, вечірній чи нічний час тощо);
  • інше.
  • Блок 4.
  • Додаткове забезпечення:
  • халат;
  • рукавички;
  • взуття;
  • каска;
  • верхнє вбрання;
  • інше.
  • Метод організації масиву — послідовний.
  • Ключі впорядкування — структурний підрозділ, категорія персоналу, посада (професія).
  • Дані при формуванні масиву SHTAT одержують із додаткових розрахунків або з чинного штатного розпису, посадових та інших інструкцій і нормативних документів.
  • 2. На підприємствах, де застосовується 2-4-змінна праця, велике значення має інформація про режим роботи структурних підрозділів.
  • Структура масиву режиму роботи підприємства REGIM має такий вигляд:
  • термін праці — квартал, місяць, тиждень;
  • структурний підрозділ;
  • виробнича дільниця;
  • 1-а зміна — з ____ по ____ годину;
  • обідня перерва 1-ї зміни — з ____ по ____ годину;
  • ...
  • 4-а зміна — з ____ по ____ годину;
  • обідня перерва 4-ї зміни — з ____ по ____ годину;
  • інше.
  • Метод організації масиву — послідовний.
  • Ключі впорядкування — термін праці, структурний підрозділ, виробнича дільниця, номер зміни.
  • Джерелом формування масиву REGIM є графіки змінності тощо.
  • 3. Плановий ефективний фонд робочого часу на підприємстві характеризує загальний час праці одного працівника на робочий період — місяць, квартал тощо і встановлюється на основі чинного законодавства.
  • Структура масиву ефективного (планового) фонду праці одного працівника FVREMK має такий вигляд:
  • календарний рік;
  • вид умов праці;
  • структурний підрозділ;
  • категорія персоналу;
  • професія (посада);
  • тривалість робочого дня;
  • ефективний (плановий) фонд робочого часу (годин) на місяць, квартал, півроку, 9 місяців, рік;
  • інше.
  • Метод організації масиву — послідовний.
  • Ключі впорядкування — вид умов праці, структурний підрозділ, категорія персоналу, професія (посада).

Джерелом формування масиву FVREMK є відповідні законодавчі та інші акти.

    • 4. Планові обсяги основного виробництва (виробничої програми) на різні періоди року розраховуються окремо за допомогою економіко-математичних методів оптимального планування. Вихідні дані фіксують у масив планових обсягів випуску готових виробів DKPLANI, структура якого має такий вигляд:
    • плановий період;
    • код виробу;
    • одиниця виміру;
    • кількість виробів.
    • Метод організації масиву — послідовний.
    • Ключі впорядкування — коди виробів.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.