лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

13.2. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ
СОЦІАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИТРАТ

У процесі переходу економіки на ринкові умови особливо актуальною стає проблема оцінки ефективності соціальної діяльності. Методи оцінки ефективності в системі соціальної сфери досить різноманітні. Одним з основних є метод комплексного підходу до розв’язання соціальних проблем. Повинен бути здійснений комплекс заходів щодо розв’язання проблем у соціальній сфері в усіх її перерізах, а не розв’язання якогось проблемного напряму соціальної політики (наприклад, соціально-побутова сфера). Слід додати, що повинен бути і індивідуальний підхід, тобто цілеспрямована діяльність у розв’язанні проблем конкретного напряму соціальної політики, що і повинно дати комплексний ефект при оцінці соціальної діяльності. Це, насамперед, обумовлене предметом оцінки ефективності. Наприклад, у системі соціального захисту населення необхідно визначити основну оцінку ефективності діяльності різноманітних структур цієї системи. Після визначення основної оцінки ефективності виявляються більш детальні характеристики останньої. В нашому випадку такими можуть бути: форми і методи управління соціальним захистом, результати соціальної діяльності за певний період часу, результати виконання цільових програм соціального захисту населення.
Існують й інші методи оцінки ефективності соціального захис­ту: методичні оцінки ефективності форм і методів управління; методика оцінки результативності соціальної діяльності; методика оцінки виконання цільових програм.
Особливу увагу при оцінці ефективності соціального обслуговування слід приділяти проблемі якості та рівню обслуговування населення. При реалізації цієї проблеми виникають більш детальні предмети оцінки ефективності, такі як види обслуговування; фор­ми, методи і технології соціального обслуговування; результати соціального обслуговування. Для оцінки цих видів обслуговування використовують такі методики: оцінки ефективності видів соціального обслуговування; оцінки ефективності форм, методів, високих технологій соціального обслуговування; оцінки результатів соціального обслуговування.
Таким чином, кожному виду соціального обслуговування, наприклад, послугам (соціально-побутовим, соціально-правовим, соціально-медичним, соціально-психологічним, психолого-педа­гогічним, соціально-реабілітаційним, соціально-консультаційним та ін.) відповідає своя методика оцінки ефективності.
Кожна форма соціального обслуговування, така як обслуговування вдома, у стаціонарних та напівстаціонарних установах, тер­мінове соціальне обслуговування також має свою методику розрахунку ефективності.
У результаті аналізу методик оцінки ефективності в різних галузях можна зауважити, що незалежно від галузевої специфіки та спільності в деталізації предметів оцінки, загальною підставою найрізноманітніших методик виступають оцінні методи. Систематизація цих методів показала можливість їх використання у сфері соціального обслуговування населення. Це такі методи оцінки ефективності, як задоволення потреб, параметричний, витратний, динамічний, систематичний, експертної оцінки, анкетного опитування, проведення бесіди, інтерв’ю.
Соціальна діяльність завжди потребувала об’єктивної оцінки, одним із найдієвіших інструментів якої є соціальний норматив. За відсутності цих соціальних нормативів неможливо визначити рівень ефективності виконання роботи персоналу. Відсутність соціальних нормативів утруднює аналіз усіх даних, отриманих при дослідженні діяльності організації соціальної сфери.
Таким чином, необхідно розробити соціальні нормативи на основі критеріїв ефективності соціальної діяльності. Послідовність виконання цієї роботи повинна бути такою: по-перше, визначають критерії; по-друге, показники, що роблять ці крите-
рії конкретними і точними; по-третє, встановлюють соціальні
нор­мативи, скоординовані з показниками соціальної діяльності. Отже, можлива розробка критеріїв і показників на основі соціаль­них нормативів обслуговування населення.
Слід констатувати, що до сьогодні не знайдена єдина модель оцінки ефективної організації, не вироблений єдиний показник ефективності соціальної діяльності, але розроблена безліч подібного роду моделей, пропонуються десятки критеріїв ефективної організації.
Більшість учених уважають, що неефективність організації — це і є недосягнення мети. Проте досягнення мети — досить складний критерій ефективності, тому що організація — багатоцільова спільність, не всі цілі її можна виміряти. Уже в силу цього мова повинна йти про множину критеріїв її ефективності, причому ряд із них не може бути виражений у кількісних показниках. Деякі критерії можуть мати неявний характер на фоні кількох цілей, для досягнення яких вони безумовно важливі, наприклад гнучкість, адаптивність. Серед багатьох критеріїв ефективності окремі можуть вступати в протиріччя, конкурувати між собою, наприклад, стабільність і гнучкість.
Таким чином, у процесі вироблення соціальних нормативів соці-
альної діяльності важливо визначити, якими критеріями ефек­тивності організації ми скористаємося і чому. Яку з моделей ефективності соціальної служби будемо використовувати як підставу. Можливо, було б скористатися кількома моделями. Використання кількох, а не однієї моделі ефективної організації дозволяє впорядку­вати свої спостереження, знання про практику соціальної діяльності; скласти план дій; намітити послідовність кроків у процесі вироб­лення соціальних нормативів. Ці нормативи періодично уточню­ються з урахуванням упровадження нової техніки, технології, орга­нізації господарської діяльності в певній галузі соціальної сфери.
Так, при прогнозуванні природоохоронних заходів обґрунтовуються забезпеченість необхідними ресурсами, економічна доцільність (вигідність) та соціальні наслідки, які можуть наступити в результаті їх здійснення. Соціальний ефект природоохоронних заходів проявляється в запобіганні тієї соціальної шкоди, яка мог­ла б виникнути за відсутності природоохоронної діяльності. Така шкода проявляється в погіршенні екологічних умов життєдіяльності населення, зростанні захворюваності, збільшенні витрат на лікування, скорочення тривалості життя тощо.
Величина соціального ефекту так само, як і економічного, може бути виражена в грошовій формі, хоч окремі його елементи досить складно виразити в грошовому еквіваленті (наприклад, запобігання погіршенню здоров’я, передчасної смерті внаслідок погіршення екологічних умов проживання). Соціальна ефективність природоохоронних інвестицій визначається за формулою
,
де Шс — запобігання соціальної шкоди, грн;
Кп — природоохоронні інвестиції, грн.
При прогнозуванні розвитку освіти головна мета полягає в задоволенні потреби людей в освітніх послугах, в інтересах успішного розвитку духовних та інших здібностей, творчого потенціалу людини та суспільного процесу в цілому. З досягненням цієї мети одночасно забезпечується соціальний і економічний ефекти. При з’ясуванні соціальної ефективності освіти в центрі уваги повинні перебувати властивості особи та її життєдіяльність. Соціальна ефективність оцінюється такими показниками, як позитивний вплив освітнього процесу на розвиток кращих якостей особи та створення для неї комфортних умов життя, на поліпшення всіх сторін суспільних відносин, на формування відкритого громадянського демократичного суспільства. Рівень освіти населення підсилює соціальну захищеність особи, підвищується престиж держави у світовому співтоваристві.
Таким чином, можна визначити ряд важливих показників, які характеризують ефективність освіти. До таких передовсім необхідно віднести макроекономічний показник під назвою «народногосподарська віддача фонду освіти». Це кількість виробленого ВНП на одиницю освітнього фонду держави в грошовому вираженні. Розрахувати цей показник можна за допомогою такої формули:
,
де Еоснг — ефективність народногосподарської освіти;
ВНП — валовий національний продукт;
Фос — фонд освіти.
Іншим показником може служити показник інтелектуалоєм­ності виробництва. Він показує, скільки грошових одиниць, акумульованих в освітньому фонді, припадає на кожну одиницю виробленого продукту. Показник розраховується як відношення фонду освіти до валового національного продукту за формулою
,
де Іє — інтелектуалоємність;
Фос — фонд освіти;
ВНП — валовий національний продукт.
Кошти, які витрачаються на навчання в школі та на підготовку кваліфікованих робітників і спеціалістів, економічно окупаються тим, що протягом років функціонує праця більш високої продуктивності, яка забезпечує приріст національного доходу. Так, підвищення продуктивності праці, як відомо, — основний фактор зростання національного доходу.
13.3. ПИТАННЯ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
1. Сутність ефективності як економічної категорії.
2. Соціальний норматив — основний інструмент соціальної діяль­ності.
3. Соціальний ефект від здійснення природоохоронних заходів.
4. Соціальна ефективність народної освіти.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.