лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.2. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ГРОМАДЯН
ТА ЇХ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Студенти повинні пам’ятати, що соціальне страхування — це система правових, економічних і організаційних заходів, необхідних для компенсації доходу працівника у випадках утрати працездатності або роботи.
Через систему соціального страхування здійснюються виплати: допомога у разі загального захворювання; трудового каліцтва і професійного захворювання; у зв’язку з вагітністю і пологами; по догляду за хворою дитиною та до досягнення нею трирічного віку; пенсії, допомоги на поховання, компенсація вартості путівок на лікування та відпочинок.
Соціальне страхування громадян є джерелом матеріального забезпечення громадян на випадок безробіття, захворювання, нещасних випадків. Відповідно до цього в країні соціально орієнтованої економіки запроваджені самостійні види соціального страхування: на випадок безробіття; на випадок хвороби; від нещасних випадків на виробництві; пенсійне страхування.
Соціальне страхування спирається на такі загальні принципи:

  • обов’язковість соціального страхування для всіх працюю-
    чих за наймом, а також осіб, зайнятих індивідуальною трудовою
    діяльністю, творчою діяльністю, фермерів, дрібних підприємців;
  • обов’язковість фінансової участі застрахованих осіб у витратах на різні види матеріальної підтримки та послуг, що є голов­ною умовою отримання права на соціальні виплати;
  • рівність усіх застрахованих осіб з точки зору зобов’язань щодо фінансування витрат і набутих унаслідок такої участі прав і гарантій;
  • особливий порядок фінансування страхових фондів, який за­безпечує автоматичне відтворення коштів на виплати за соціаль­­ним страхуванням. З цією метою наймані робітники і службовці та підприємці сплачують страхові внески, розміри яких встановлюються у відсотках до коштів на оплату праці;
  • додаткова гарантованість виплат за соціальним страхуванням;
  • автономність управління фондами соціального страхування через систему соціального партнерства та солідарності.

Для захисту громадян від безробіття в Україні створюється Державний фонд сприяння зайнятості населення та його територіальні установи за рахунок страхових внесків підприємств, громадян та надходжень з державного та місцевих бюджетів, а також добровільних надходжень від підприємств і громадян.
Кошти фонду спрямовуються на фінансування: професійної орієнтації населення; професійного навчання вивільнюваних робітників і безробітних; сприяння їхньому працевлаштуванню;
виплати допомоги з безробіття; організації додаткових робочих місць; утримання працівників державної служби зайнятості; інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом прав громадян
на працю.
Страхування на випадок хвороби забезпечує права працюючих громадян та членів їхніх сімей на кваліфіковане медичне обслуговування, на матеріальне забезпечення у разі захворювання.
Фонд медичного страхування утворюється за рахунок страхових внесків підприємств, громадян та надходження з державного бюджету.
За рахунок коштів цього фонду фінансується: медична допомога; амбулаторне лікування; лікування в медичних закладах; допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою; до­по­мога по догляду за хворою дитиною; допомога по вагітності та пологах; допомога при народженні дитини; допомога на малу дитину до досягнення нею трирічного віку; санітарно-курортне лікування та відпочинок; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів); розвиток матеріальної бази медичних закладів.
Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві створюється виключно за рахунок підприємств, розмір якого диференціюється залежно від ступеня ризику для здоров’я на тому чи іншому підприємстві.
Кошти цього фонду спрямовуються на:

  • виплату пенсій по інвалідності в зв’язку з нещасним випадком та професійним захворюванням на виробництві;
  • виплату допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із нещасним випадком, професійним захворюванням на виробництві;
  • відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків, а також на виплати особам, які мають право на відшкодування збитків у разі втрати годувальника у зв’язку з нещасним випадком на виробництві;
  • заохочення підприємств за систематичне зниження рівня або відсутність виробничого травматизму, професійних захво­рювань;
  • страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств має на меті повернення 50 % страхових внесків після закінчення термінів страхування.

Пенсійний фонд країни є самостійною фінансово-банківсь­кою системою і формується за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, організацій державного бюджету і використовується на такі цілі:

  • на виплату трудових пенсій за віком, за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника тощо;
  • на виплату соціальних пенсій для осіб, які не мають відпо-
    відного трудового стажу;
  • на виплату допомоги на поховання пенсіонерів.

Усі непрацездатні громадяни України мають право на матеріаль­не забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Трудові пенсії призначаються: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, за відсутності права на трудову пенсію.
Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, а саме:

  • особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форми власності та господарювання — за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду;
  • особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключ-
    но її праці, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду;
  • члени творчих спілок, а також творчі працівники, які не є членами таких спілок, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду;
  • інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;
  • працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному спеціальному страхуванню, служба Міністерства зв’яз­ку України;
  • вихованці, учні, студенти, курсанти, статисти, ординатори, аспіранти, докторанти;
  • особи, які стали інвалідами у зв’язку з виконанням дер-
    жавних та громадських обов’язків або у зв’язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колек­тивної та індивідуальної власності, а також по охороні право­порядку;
  • особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером;
  • члени сім’ї у разі втрати годувальника;
  • права на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються.

Трудові пенсії. Пенсії за віком призначаються: чоловікам — після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 20 років, жінкам — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Пенсії за віком призначаються в розмірі 55 % заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не менше як на 1 % мінімального розміру пенсії.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету, який визначається Кабінетом Міністрів, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 3—4 пенсій за віком.
Мінімальний розмір пенсії встановлюється на рівні соціальної пенсії по відповідній групі інвалідності, а особам, які ста-
ли інвалі­дами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва при
захисті Бать­ківщини, або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з
перебуванням на фронті чи виконання інтернаціонального обов’яз­ку реабілітованим інвалідам встановлюється: інвалідам І та ІІ груп — у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;
інвалідам ІІІ групи — у розмірі півтори мінімальних пенсій за віком.
Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених законом чотирьох мінімальних пенсій за віком.
5.3. СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ГРОМАДЯНАМ
Студентам потрібно пам’ятати, що соціальна допомога — це допомога, що здійснюється на диференційній основі в грошовій та натуральній формі, у вигляді медичної допомоги, різного виду натуральних та побутових послуг, фінансових пільг. Вона охоплює окремі види забезпечення, які практично неможливо здійснити на принципах соціального страхування, надається найменш захищеним і найбільш нужденним категоріям населення, як правило, в індивідуальному порядку.
Соціальна допомога громадянам охоплює різні види забезпечення найменш захищених верств населення за рахунок державного та місцевих бюджетів та добровільних пожертвувань і сплачується людям, які зазнають нестатків, як на основі перевірки їх доходу та засобів існування, так і за певними критеріями, без перевірки доходу.
Соціальній допомозі властиві такі основні характеристики, згідно з визначенням Міжнародного бюро праці:

  • фінансування та виплати соціальної допомоги забезпечуються державним та місцевим бюджетами;
  • соціальна допомога надається окремим категоріям громадян згідно з чинним законодавством;
  • при оцінці нужденності враховуються доходи та розміри особистого майна, але заощадження невеликих розмірів, як правило, не беруться до уваги;
  • мета виплати соціальної допомоги — доведення рівня доходу особи до суспільно визначеного мінімуму з урахуванням низки факторів (складу сім’ї, інших виплат тощо). Розмір допомоги не пов’язаний з попередніми доходами чи життєвим рівнем;
  • розмір соціальної допомоги на відміну від виплат по соціаль­ному страхуванню визначається суб’єктивно виходячи зі ступеня та наявних ресурсів.

Наданню соціальної допомоги передує встановлення наявності засобів існування у вигляді межі малозабезпеченості. Згідно із Законом України «Про межу малозабезпеченості» від 4 жовтня 1994 року, межа малозабезпеченості — це величина середнього сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.
Межа малозабезпеченості формується за допомогою нор-
мативно-статистичного методу. Нормативним методом фор-
мується набір продовольчих товарів, який визначається відповідно до соці­альних норм споживання для осіб непрацездат-
ного віку, що розробляються науковими установами й організаціями відповідного профілю. Вартість непродовольчих товарів і послуг визначається відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вартість непродовольчих товарів не може становити менше 15 % вартості продуктового набору.
Мінімальний споживчий бюджет та величина вартості прожит­кового мінімуму як інструменти соціальної політики можуть бути використані:

  • як орієнтири для регулювання доходів і витрат населення;
  • для обґрунтування розмірів оплати праці;
  • для оцінки матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації поточних і перспективних соціальних програм;
  • для регулювання міжгалузевого зростання заробітної плати, співвідношення в оплаті праці за галузями.

Для оцінки вартісної величини прожиткового мінімуму слід використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі. Зокрема, витрати на продовольчі товари можуть розраховуватись на основі середніх цін на продукти харчування, за якими ведуться подекадні систематич­ні спостереження в державній і кооперативній торгівлі і які друкуються
в пресі (експрес-інформація Державного комітету статистики Ук­раїни), а також цін на ринках.
Одним із важливих показників рівня життя населення є вар-
тісна величина межі малозабезпеченості, яка розраховується за такою формулою:
,
де Ммз — вартісна величина межі малозабезпеченості, грн;
 — сума вартості споживання продуктів харчування, грн;
Ц — ціна купівлі продуктів харчування фактична, грн;
Nсп — споживання на душу населення продуктів харчування за тимчасовими нормами, кг на рік;
 — сума вартості непродовольчих товарів, грн;
 — вартість утримання житла, грн (квартплата та комунальні послуги, газ, електроенергія, радіо, телефон, телеантена);
 — сума інших послуг, грн.
Для розрахунку прожиткового мінімуму (величини вартості ме­жі малозабезпеченості) необхідно мати набір продуктів харчування, які об’єднані в 11 укрупнених груп: хлібопродукти, картоп­ля, овочі, фрукти і ягоди, м’ясопродукти, рибопродукти, яйця, цукор, кондитерські вироби, олія, маргарин.
Тимчасовий набір продуктів харчування на рік розраховується на основі мінімальних розмірів споживання продуктів харчування для непрацездатного населення, які розробляються Науково-дослідним інститутом харчування МОЗ України.
Грошову допомогу одержують непрацездатні громадяни — пенсіонери, середньодушовий сукупний дохід сімей яких не перевищує величини вартості межі малозабезпеченості. Надання цієї допомоги може бути в матеріальній формі виходячи з конкретних умов нужденності особи.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.