лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

15. Соціальне партнерство підтримується прагненням держави, працедавців та найманих працівників досягти загального блага в суспільстві за допомогою таких показників …
а) зростання продуктивності праці має перевищувати зростання середньої заробітної плати;
б) збільшення валового національного продукту;
в) удосконалення техніки і технології виробництва, науково-техніч­ний прогрес;
г) зростання рівня життя населення;
д) відповіді а, б, в, г — правильні.

16. Механізм державного регулювання оплати праці реалізується через …
а) систему тарифних угод;
б) механізм оплати праці та механізм соціального захисту;
в) державну політику соціального захисту;
г) систему заходів щодо встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;
д) зменшення посадових окладів працівникам державних установ.

17. Генеральні та галузеві тарифні угоди укладаються між …
а) професійними спілками, що об’єдналися для ведення колективних переговорів і представляють більшість найманих працівників, та власниками підприємств (чи вповноваженими ними органами), на яких зай­нято більшість найманих працівників країни;
б) власниками підприємств, на яких зайнято більшість найманих працівників галузі, та повноважними органами державної виконавчої влади;
в) професійними спілками, що об’єдналися для ведення переговорів, та місцевими радами народних депутатів;
г) професійними спілками, що об’єдналися для ведення переговорів та укладання угоди, та директорами підприємств;
д) професійними спілками, що представляють більшість найма­них працівників, та повноваженими органами державної виконавчої влади.
18. Реальні доходи населення — це …
а) грошові витрати на придбання товарів;
б) натуральні доходи громадян;
в) матеріальне споживання у сфері послуг;
г) продукція індивідуального і житлово-кооперативного будівництва;
д) відповіді а, б, в, г — правильні.

19. Грошові витрати на придбання товарів включають ряд статей (яка з них є помилковою) …
а) заробітну плату, дивіденди, пенсії, стипендії, надходження з фінансової системи, дохід домашніх господарств тощо;
б) дохід від праці в колективних, фермерських господарствах;
в) обов’язкові платежі, оплату послуг;
г) зміну в заощадженнях населення;
д) продукцію індивідуального і житлово-кооперативного будів­ництва.

20. Яка з відповідей є помилковою: «Причинами нерівності до­ходів населення на кривій Лоренса є відмінності …»
а) у фізичних та розумових здібностях людей;
б) в освіті та професійній підготовці;
в) у складі сімей та їх доходах;
г) у володінні власністю (житлом, землею, акціями, устаткуванням тощо);
д) в утриманні податків.

Розрахункове завдання № 1

1. Визначити середньорічну потребу в робочій силі та її чисель­ність на квартал найбільшого напруження.
2. Розрахувати допоміжну потребу в робочій силі в базисному році.
Вихідні дані:
1. Виробнича програма міністерства в базисному році становить 13 270 млн грн при виробітку на одного працівника промислово-виробничого персоналу 12 100 грн; чисельність непромислового персоналу становитиме 2,7 % чисельності промислово-виробничого персоналу.
2. У квартал найбільшого напруження потреба в робочій силі перевищить середньорічну на 4,8 %.
3. Чисельність працюючих на підприємствах міністерства досягне на кінець базисного періоду 1 012 300 осіб.
4. Природне та механічне вибуття працюючих становитиме 2,1 % їхньої середньорічної чисельності.

Розрахункове завдання № 2

Визначити рівень забезпеченості робочою силою народного господарства країни.
Вихідні дані:
1. На кінець базисного року чисельність працюючих становитиме 4 286 700 осіб.
2. Необхідна на плановий рік середньорічна чисельність працюючих за умови темпів зростання обсягів виробництва, робіт і обслуговуючого контингенту становитиме 4 820 200 осіб.
3. На кінець базисного року природне вибуття працюючих ста­новитиме 0,4 %, вихід на пенсію — 1,1 %, на навчання, в ряди Зброй­них Сил та з інших причин — 2,4 % середньорічної чисель­ності.
4. Випуск із професіонально-технічних училищ становитиме 194 800, з вищих і середніх спеціальних навчальних закладів — 96 700 осіб.
5. Середню загальноосвітню школу закінчать 610 200 осіб, 68 % яких продовжать навчання з відривом від виробництва.
6. За рахунок інших джерел (набір робітників зі складу місцево-
го населення, прийом на роботу демобілізованих із Збройних Сил
та ін.) можливе залучення робочої сили становитиме 138 600 осіб.
7. З урахуванням даних минулих років сальдо механічного переміщення робочої сили досягне 37 300 осіб.

Розрахункове завдання № 3

Обчислити реальну заробітну плату робітників і службовців у прогнозному році та її зростання порівняно з базисним роком.
Вихідні дані:
1. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців зросте на 14,5 % порівняно з базисним роком, коли вона становила 168,5 грн.
2. З урахуванням діючих ставок прибуткового податку і подат­ку на холостяків, самотніх і малосімейних громадян утримання становитимуть 9,3 % нарахованої заробітної плати.
3. Середній індекс цін на товари та тарифів на послуги, які надані робітникам і службовцям, обчислений у розмірі 99,5 % відносно базисного року.
4. Реальна заробітна плата робітників і службовців у базисному році попередньої очікується в розмірі 151,9 грн.
ТЕМА 5. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ
ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ
5.1. Соціальний захист як складова соціальної політики
5.2. Соціальне страхування громадян та їх пенсійне забезпечення
5.3. Соціальна допомога громадянам
5.1. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Студенти повинні знати, що в умовах розбудови соціально орієн­тованої ринкової економіки складовою соціальної політики є гаран­тування прав громадянам України на їхній соціальний захист.
Працівника можуть захистити, по-перше, його знання, досвід, професіоналізм, активна трудова діяльність; по-друге, власність, володарем якої він є; по-третє, державні гарантії та різноманітні види соціальної допомоги. Під останнім розуміється соціальний захист, який забезпечується державою, громадськими орга­ніза-
ціями та трудовими колективами.
Аналіз соціально-економічних процесів, які відбуваються не тільки в нашій, а й в інших країнах, переконливо доводить необхідність спеціальних законодавчих та організаційних заходів щодо соціального захисту і підтримки населення. Отже, перехід до ринкової економіки неможливий без створення надійної системи соціального захисту населення. Виходячи з цього та спираючись на світовий і вітчизняний досвід розвитку основних галузей пра­ва найоптимальнішим способом комплексного вирішення зазна­чених негативних процесів важливо шляхом розробки Соціаль­ного кодексу України як законодавчого акта прямої дії.
Основним завданням Соціального кодексу повинно бути правове забезпечення дотримання конституційних гарантій шляхом здійснення загальнообов’язкового державного страхування, функціонування мережі державних, комунальних, приватних закладів охорони здоров’я та соціального обслуговування, інших організаційних та фінансових заходів, що здійснюються безпосередньо державою, або сприяння здійсненню таких заходів громадянами та іншими недержавними органами.
Соціальний захист — це система державного гарантування прав громадян України на матеріальне забезпечення їх у разі пов­ної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством України. А тому соціальний захист слід розглядати як систему законодавчих, еконо-
мічних, соціальних і соціально-психологіч­них гарантій, що надає: а) працездатним рівні умови для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску; б) непрацездатним і соціально вразливим прошаркам населення, насамперед, дітям, молоді, що навчається, інвалідам, пенсіонерам, молодим, неповним та багатодітним сім’ям переваги в користуванні суспільними фондами споживання, в прямій матеріальній підтримці, у зниженні податків.
Соціальний захист населення України здійснюється за такими принципами:

  • визначення соціального захисту пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави;
  • законодавче визначення основних соціальних гарантій;
  • загальнодоступність і гарантований рівень соціального забезпечення найнагальніших життєвих потреб для всіх громадян;
  • визначення рівня наданих гарантій на підставі соціальних нормативів;
  • законодавчо встановлений розподіл відповідальності між державою, роботодавцями та працівниками щодо забезпечення гарантій із соціального страхування;
  • забезпечення непрацездатному населенню рівня життя, який відповідає встановленому законом прожитковому мінімуму;
  • відповідність основних засад соціального захисту рівню соціально-економічного розвитку держави.

Прийнятими в Україні нормативними та законодавчими актами передбачено, що елементами системи соціального захисту на сучасному етапі є:

  • державні гарантії в галузі зайнятості, підготовки та перепідготовки кадрів;
  • компенсація населенню збитків у зв’язку з разовим підвищенням цін на товари і послуги при проведенні комплексної реформи підвищення цін;
  • індексація грошових доходів населення при поточному підвищенні цін на товари і послуги та введення механізму перегляду мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій тощо;
  • індексація вкладів населення в Ощадбанках у зв’язку із зростанням цін та інфляційними процесами;
  • захист інтересів споживача за допомогою різноманітних соціально-економічних інновацій, пов’язаних із переходом від «рин­ку продавця» до «ринку покупця» (стимулювання розвитку спо­живчого сектора економіки, антимонопольне регулювання, спри­ян­ня діяльності споживчих асоціацій та ін.).

Розглянемо деякі складові механізму соціального захисту, спрямованого на закріплення форм і рівнів надання економічної підтримки і гарантій дотримання соціальних прав різних верств населення.
Рівень життя людей, які позбавлені можливості брати участь у суспільному виробництві, повністю або значною мірою залежить від держави. До цієї категорії належать: особи, які не підлягали працездатному віку, серед яких більшість становлять діти в сім’ях, а також діти, які перебувають у спеціалізованих дитячих закладах; інваліди з дитинства; особи, які досягли непрацездатного віку (пенсіонери, а також особи, що з різних причин не мають права на пенсійне забезпечення); тимчасово непрацездатні внаслідок захворювання, вагітності і пологів, по догляду за дитиною та хворими членами сім’ї.
Разом із пенсійним забезпеченням складовими соціальної допомоги непрацездатним, а також малозабезпеченим громадянам є:

    • надання грошової допомоги і пільг сім’ям, які виховують дітей;
    • надання натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам (забезпечення безкоштовними обідами, безкоштовним проїздом на транспорті, одягом, паливом, оплата житла тощо);
    • обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян у будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування, а також відділеннями соціальної допомоги вдома.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.