лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародне комерційне право

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

До ХХ ст. в Європі виникає кілька систем прямих податків. Так, у Франції — країні кодифікованого права — система прямих податків містить п’ять податків: особистий квартирний; поземельний; подомовий; промисловий; на деякі рухомі цінності.
У Великобританії — країні загального права — чітко визначеної системи податків немає. Вони майже повністю поглинені прибутковим податком, деталізація об’єктів якого дає змогу виділити основні п’ять видів доходів, які підлягають оподаткуванню: доходи від оренди (землі, промислу, доків тощо); доходи власників земель і сільськогосподарський промисел; довічні рента, відсотки, дивіденди; доходи промислові; заробітна плата; пенсія; доходи, що одержуються в суспільному житті.
Існуючі податкові системи свідчать, що побічні податки відіграють значну роль у формуванні доходів держави.
Історично основним видом побічних податків був акциз, за якого об’єктом оподаткування, як правило, виступала вартість товарів, що мали специфічну особливість (тютюн, алкогольні напої, легкові автомобілі), або рівень споживання яких маловразливий до змін цін. У більшості країн чітко виділені акцизні групи товару: алкогольні напої, тютюнові вироби, бензин, легкові автомобілі, коштовності.
Розвиток побічного оподаткування призвів до появи податку на додану вартість, що включений до ціни товару і являє собою частину приросту вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва і надання послуг, або після митного оформлення. Цей податок набув поширення в Європі в 50-х роках ХХ ст. Законодавство понад сорока країн світу (в тому числі 17 європейських) закріпило його як один з основних каналів надходження в дохідну частину бюджету. За рахунок ПДВ надходить 80 % суми побічних податків у Франції, понад 50 % у Великобританії і Німеччині. У США його вважають таким, що суперечить Конституції США.
Суб’єктами податкових правовідносин у процесі комерційної діяльності виступають, з одного боку, податкові органи, що існують у державі і наділені владними повноваженнями, а з другого — юридичні і фізичні особи — комерсанти (платники податків).
Більшість економістів і фінансистів ХІХ ст. приймали за об’єкт оподаткування тільки чистий прибуток платника, виходячи з того, що рівність обов’язку нести податкову повинність полягає в рівності матеріального тягаря цієї повинності.
У наш час у більшості країн основним видом прямого податку з суб’єктів комерційної діяльності є податок на прибуток. Важливо під час аналізу об’єкта оподаткування чітко розмежовувати дану категорію і поняття одиниці оподаткування, під якою розуміється частина об’єкта оподаткування, щодо якої відбувається встановлення нормативів і ставок оподаткування. Категорія «одиниці оподаткування» має переважно розрахунковий характер і визначається об’єктом обкладення, відносно якого вона формується.
Необхідно також звернути увагу на розмежування категорій «виручка», «дохід», «прибуток».
У законодавстві деяких держав як доходи визначені не тільки надходження в грошовій або натуральній формі, а й пільги, привілеї, не пов’язані з передаванням грошей чи майна. Так, у США до третини винагород працівникам і керівникам компаній надається в подібних формах.
Така система пільг доповнюється, як правило, певними санкціями, які зосереджені на контролі за використанням коштів, що вивільняються. Наприклад, у Швеції акціонерні товариства для обчислення чистого прибутку мають право відраховувати суми, призначе­ні на внесення в загальний фонд капіталовкладення. Дана пільга доповнюється жорстким державним контролем і відповідальністю платників податків за витрачанням цього фонду. Якщо фонд використовується не за призначенням, то відповідна сума не тільки оподатковується, а й збільшується як база оподаткування ще на 20 %.
Загальноприйнято за джерелами формування доходів як об’єкта оподаткування класифікувати доходи та надходження від майна, які мають гарантований характер (пасивні або фундировані); надходження від комерційної діяльності (активні або нефундировані).
Залежно від вищезгаданого розрізняють такі типи систем оподаткування:

  1. глобальна (синтетична) податкова система. Виділяє для оподаткування весь сукупний дохід за певний період;
  2. шедулярна (парцелярна) система оподаткування. Поділяє доходи залежно від джерел їхнього надходження на окремі групи — шедули, кожна з яких застосовує свої правила й особливості оподаткування.

Багато країн використовують цю систему, диференціюючи не тільки доходи на активні і пасивні, а й детально класифікують види доходів усередині кожної підгрупи. Кількість подібних груп різна в різних податкових системах. Наприклад, система оподаткування Великобританії складається з шести груп і охоплює доходи від нерухомості; доходи від державних цінних паперів; доходи від торгово-промислової діяльності; доходи осіб вільних професій; заробітна плата, пенсія; дивіденди та ін.
Необхідно зазначити, що функціонування та розвиток міжнародної комерційної діяльності можуть здійснюватися як за власні кошти суб’єктів, так і за рахунок запозичених коштів, основу яких складають банківські та комерційні кредити. Кредитно-фінансове обслуговування підприємства, страхування підприємницьких, кредитних та інших видів ризиків суб’єктів міжнародної комерційної діяльності є взаємопов’язаними елементами успішного функціонування сучасної економіки.
Банківські установи, страхові компанії, фондові біржі та інші інститути кредитно-фінансової системи відіграють важливу роль як інструменти регулювання міжнародної комерційної діяльності. Здійснюється це регулювання економічними методами.
З одного боку, діяльність згаданих інститутів спрямована на отримання власного прибутку, з іншого — на перерозподіл вільних фінансових коштів між суб’єктами підприємництва.
Перелив фінансових ресурсів у різні галузі економіки держави здійснюється шляхом їх продажу на ринку кредитів, фондовому ринку тощо. Саме в цій діяльності кредитно-фінансових інститутів разом з придбанням на ринку позикових капіталів, гарантій, страхових послуг під надання кредитів у поєднанні з інститутом попиту, пропозиції, конкурентоспроможності формується механізм саморегуляції комерційної діяльності.
У сучасних умовах держави істотно впливають на кредитно-фінансову систему через центральні національні банки, через створення регіональних мереж центральних банків, наприклад, Європейської системи центральних банків. Більшість країн світу мають членство або користуються допомогою Світового банку. Це сприяє стабільності грошового обігу, надає можливість державам впливати не тільки безпосередньо на грошовий ринок, а й на галузі господарства, підприємницьку діяльність.
Серед методів державного регулювання комерційної діяльності поширене також застосування методу дотацій.
Дотації — це метод регулювання діяльності підприємств промисловості, виробників сільськогосподарської продукції та інших галузей господарства. Він полягає у виділенні державою коштів для збалансування витрат і доходів з метою підтримки обсягу виробництва продукції, яка для виробника є збитковою, але є необхідною для держави.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.