лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформатика та комп’ютерна техніка

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

10.3. Система управління базами даних
MICROSOFT ACCESS

10.3.1. Загальна характеристика
СУБД MICROSOFT ACCESS.
Основні складові

Система управління базами даних Microsoft Access відноситься до реляційних баз даних. На відміну від СУБД Visual FoxPro база даних Access (фізична структура) міститься в одному файлі з розширенням MDB. Логічна структура СУБД Access складається з таких об’єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів та модулів. Доступ до цих об’єктів відбувається за допомогою відповідних вкладинок вікна Access — див. рис. 10.115.
Таблиці, запити, форми та звіти мають таке саме призначення, як і в СУБД Visual FoxPro (див. розд. 10.2.3, 10.2.10, 10.2.11, 10.2.13).
Макроси призначені для автоматизації задач та погодження роботи різних об’єктів. Макрос являє собою список команд, які повинні бути виконані Microsoft ACCESS без участі користувача. Макроси можна використовувати у формах, звітах, елементах управління, командах меню.
Модулі призначені для створення процедур та функцій мовою Access Basic.
Етапи створення бази даних у середовищі Microsoft Access:

  • визначення мети створення бази даних;
  • визначення таблиць, які повинна містити база даних;
  • визначення структури таблиць (полів та їх типів);
  • призначення ключів таблиць та створення потрібних індексів;
  • визначення зв’язків між таблицями;
  • завантаження даних;
  • створення інших об’єктів бази даних: запитів, форм, звітів, макросів та модулів;
  • аналіз ефективності бази даних за допомогою майстра таблиць (меню СЕРВИС>АНАЛИЗ>ТАБЛИЦА) та аналізатора швид­кодії (меню СЕРВИС>АНАЛИЗ>БЫСТРОДЕЙСТВИЕ).

Завантаження MS Access можна виконати за допомогою меню ПУСК>ПРОГРАММЫ>MICROSOFT ACCESS або натиснути на кнопку  в панелі Microsoft Office. На екрані з’явиться вікно (рис. 10.114), в якому треба задати потрібну операцію — створити або відкрити існуючу базу даних. Далі на екрані з’явиться вікно Microsoft Access (рис. 10.115).

Рис. 10.114. Початок роботи з Microsoft Access

Рис. 10.115. Вікно Microsoft Access

Рядок меню містить усі команди, які використовуються під час роботи з Access.
Панелі інструментів одразу після запуску за замовчанням містять лише панель інструментів БАЗА ДАНИХ. Додаткові панелі інструментів такі, як для роботи з таблицями, формами, звітами тощо виводяться у відповідному режимі роботи та можуть додаватися за допомогою меню ВИД>ПАНЕЛИ ИНСТРУМЕНТОВ.
Створення бази даних виконується за допомогою меню ФАЙЛ>СОЗДАТЬ БАЗУ ДАННЫХ > або відповідної піктограми на панелі інструментів.
Відкриття бази даних виконується за допомогою меню ФАЙЛ> ОТКРЫТЬ БАЗУ ДАННЫХ > або відповідної піктограми на панелі інструментів. Далі треба вибрати потрібний файл типу MDB. Відкриття бази даних автоматично закриває попередньо відкриту БД.
Закриття бази даних відбувається за допомогою меню ФАЙЛ> ЗАКРЫТЬ.

10.3.2. Робота з таблицями: створення,
редагування, вилучення

Усі дані бази даних зберігаються у таблицях. Так само, як і у Visual FoxPro, таблиці створюються в два етапи. На першому етапі створюється структура таблиці, а на другому — вводяться дані.
Наприклад, необхідно створити базу даних для розрахунку заробітної плати при окладній формі оплати праці. При цьому для спрощення розв’язання задачі будемо вважати, що з нарахованої заробітної плати утримується лише прибутковий податок.
Нарахування заробітної плати (НАРАХОВАНО) при окладній формі оплати праці виконується за такою формулою: (оклад/кіль­кість робочих днів у місяці)* кількість відпрацьованих днів. СУМА ДО ВИДАЧІ розраховується як різниця між нарахованою заробітною платою та прибутковим податком, який розраховується за такою формулою:

Таким чином, база даних ЗАРОБІТНА ПЛАТА повинна містити такі таблиці: ТАБЕЛЬ, до якої кожного місяця заносяться дані про кількість відпрацьованих днів кожним працівником; ПРАЦІВНИКИ — містить відомості про посади та оклади працівників; РОБОЧІ ДНІ — містить назви місяців та кількість робочих днів у кожному місяці. Таблицю можна створити у середовищі Access або додати з іншої бази даних Access, Dbase, Visual FoxPro, табличного процесора Excel.
Створення таблиці. Вибрати вкладинку Таблицы, натиснути на кнопку Создать (рис. 10.114) та вибрати метод створення таблиці (рис. 10.116). Вважаючи, що структура таблиці, яка створена за допомогою майстра або в режимі таблиці, все одно підлягає редагуванню, розглянемо створення таблиці у режимі конструктора. Для цього треба у списку вибрати КОНСТРУКТОР і натиснути на кнопку Оk.

Рис. 10.116. Вікно вибору методу створення таблиць

На екрані з’явиться вікно (рис. 10.117). У графу Имя поля треба ввести ім’я першого поля таблиці. Ім’я поля не повинно містити більше 64-х символів, включаючи пропуски, та не повинно містити символ «.».

Рис. 10.117. Вікно конструктора створення таблиць
У графі Тип данных треба задати тип поля. Для цього необхідно розкрити список (рис. 10.118) та вибрати потрібний тип даних. В Access застосовуються такі типи даних:

  • Числовой (NUMBER) — застосовується для числових даних, які використовуються у формулах. Тип та розмір значень задаються у властивостях РАЗМЕР ПОЛЯ та ФОРМАТ ПОЛЯ;
  • Текстовый (TEXT) — застосовується для тексту та чисел (наприклад, табельний номер), які не використовуються у формулах. Поле цього типу може містити до 255 символів, за замовчанням — 50. Для визначення розміру поля треба задати властивість Размер поля;

Рис. 10.118. Типи даних полів таблиці

  • Поле MEMO — використовується для уведення текстів або чисел довжиною до 64000 символів;
  • Дата/время (DATE/TIME) — довжина поля 8 байтів;
  • Денежный — використовується для попередження округлення під час обчислень. Розмір поля — 8 байтів;
  • Счетчик (AUTONUMBER) — використовується для автоматичного додавання номера запису. Якщо властивість поля Новые значения має значення: Последовательные — виконується додавання числа, яке отримується збільшенням на одиницю номера попереднього запису; Случайные — для лічильника генерується випадкове число. Розмір поля — 4 байти;
  • Логический (YES/NO) — застосовується до полів, що можуть містити тільки одне з двох значень, такі як ДА/НЕТ, Истина/Ложь, ВКЛ/ВЫКЛ. Розмір поля — 1 біт;
  • Поле объекта OLE (OLE OBJECT) — використовується для зв’язування або впровадження об’єктів (документів MICROSOFT WORD, електронних таблиць (MICROSOFT EXCEL), рисунків, звуків тощо). Для зображення об’єктів у формах та звітах необхідно застосовувати елемент управління Присоединенная рамка объекта. Розмір поля — до 1 гігабайта;
  • Гиперссылка (HYPERLINK) — застосовується для зберігання гіперпосилання у вигляді UNC (стандартний формат шляху файла) або URL (адреса об’єкта в INTERNET або внутрішньої мережі). Розмір поля — до 64000 символів;
  • Мастер подстановок (LOOKUP WIZARD) — використовується для визначення поля, за допомогою котрого можна вибрати значення з іншої таблиці або зі списку значень. Під час вибору даного типу завантажується майстер.

В області Свойства поля необхідно задати властивості поля. Змінюючи властивості поля можна керувати процесом зберігання, обробки та відображення даних.
Властивість Размер поля визначає максимальний розмір даних типу Текстовый, Счетчик або Числовой (рис. 10.119).

Рис. 10.119. Можливі значення властивості поля РАЗМЕР ПОЛЯ

Для типу даних Текстовый значенням цієї властивості повин­но бути число від 0 до 255. За замовчанням задається розмір 50. Для типу даних Счетчик значенням властивості може бути Длинное целое або Код репликации. Для типу даних Числовой використовуються такі значення властивості:

  • Длинное целое (значення за замовченням) — числа від
    –2147483648 до 2147483647 (4 байти);
  • Байт — числа від 0 до 255 (1 байт);
  • Целое — числа від –32768 до 32767 (2 байти);
  • С плавающей точкой (4 байти): для від’ємних значень — числа від –3.402823Е38 до –1.401298Е-45; для додатних значень — числа від 1.401298Е-45 до 3.402823Е38. Для дробової частини відводиться 7 знаків;
  • С плавающей точкой (8 байтів): для від’ємних значень — числа від –1.79769313486232Е308 до –4.94065645841247Е; для додатних значень — числа від 1.79769313486231Е308
    до 4.94065645841247Е-324. Для дробової частини відводиться 15 знаків;
  • Код репликации — глобальний унікальний ідентифікатор (GUID) під час реплікації об’єктів даних (16 байтів).

Властивість Формат поля дозволяє задати формати відображення тексту, чисел, дат та значень часу на екран та на принтер. Наприклад, для поля числового типу можна задати один з форматів, які наведені на рис. 10.120.
Після введення структури таблиці необхідно задати ключ запису, який може складатися з одного поля або сукупності полів. Значення ключового поля повинно однозначно ідентифікувати запис, а саме, мати унікальне значення. На рис. 10.121, 10.122 та 10.123 відображено структури таблиць РОБОЧІ ДНІ, ТАБЕЛЬ та ПРАЦІВНИКИ, у таблицях 6, 7, 8 — властивості полів, а на
рис. 10.124 — зміст цих таблиць.
Так, у таблиці РОБОЧІ ДНІ ключем повинно бути поле МІСЯЦЬ або НАЗВА МІСЯЦЯ, в таблиці ПРАЦІВНИКИ — табель­ний номер. У таблиці ТАБЕЛЬ поле місяць може містити однако­ві значення для різних значень поля табельний номер і навпаки. Але сукупність значень цих полів має унікальне значення. Тому в таблиці ТАБЕЛЬ можна створити складений ключ із двох полів.
Створення ключа: в режимі конструктора встановити курсор у поле, яке буде використовуватися як ключ запису, або виділити декілька полів за допомогою миші у смузі виділення (знаходиться ліворуч від імені поля). Якщо поля розташовані не поруч, для їх виділення треба використовувати клавішу CTRL. Далі натиснути на таку піктограму панелі інструментів:  або вибрати меню Правка/Ключевое поле.
Так само виконується відміна призначення поля ключовим.

  

Рис. 10.120. Можливі значення властивості поля ФОРМАТ ПОЛЯ для числових типів даних

Рис. 10.121. Структура
таблиці РОБОЧІ ДНІ

Таблиця 6


Ім’я поля

Тип даних

Властивості

розмір поля

формат поля

Місяць

ЧИСЛОВОЙ

ЦЕЛОЕ

 

Назва місяця

ТЕКСТОВЫЙ

15

 

Кількість робочих днів

 

ЦЕЛОЕ

 

Таблиця 7


Ім’я поля

Тип даних

Властивості

розмір поля

формат поля

Місяць

ЧИСЛОВОЙ

ЦЕЛОЕ

 

Табельний номер

ЧИСЛОВОЙ

ДЛИННОЕ ЦЕЛОЕ

 

Кількість відпрацьованих днів

ЧИСЛОВОЙ

ЦЕЛОЕ

 


Рис. 10.122. Структура таблиці ТАБЕЛЬ

Рис. 10.123. Структура таблиці ПРАЦІВНИКИ

Таблиця 8


Ім’я поля

Тип даних

Властивості

розмір поля

формат поля

Табельний номер

ЧИСЛОВОЙ

ДЛИННОЕ ЦЕЛОЕ

 

Прізвище

ТЕКСТОВЫЙ

20

 

Посада

ТЕКСТОВЫЙ

15

 

Оклад

ЧИСЛОВОЙ

С  ПЛАВАЮЩЕЙ ТОЧКОЙ (8 байт)

ДЕНЕЖНЫЙ

Рис. 10.124. Таблиці ТАБЕЛЬ, ПРАЦІВНИКИ
та РОБОЧІ ДНІ у режимі таблиці

Створення та вилучення індексів. Для ключових полів індекси створюються автоматично. Не можна індексувати поля з типом даних Гиперссылка, поле MEMO або Объект OLE. Якщо таблиці зв’язуються не по ключових полях, для цих полів треба створити індекси. Для швидкого пошуку даних теж бажано створити індекси по тих полях, по значенням котрих виконується пошук.
Створення індексу для одного поля.

  • У режимі конструктора вибрати поле.
  • У панелі властивостей для властивості Индексированное поле встановити значення «Да (Допускаются совпадения)» або «Да (Совпадения не допускаются)».

Створення індексу для одного поля та складеного індекса.

  • У режимі конструктора на панелі інструментів натиснути на кнопку Индексы  або вибрати меню Вид/Индексы. На екрані з’явиться вікно Индексы (рис. 10.125).
  • У стовпчик Индекс увести будь-яку назву, у стовпчик Имя поля увести ім’я поля та задати порядок сортування.
  • Якщо індекс повинен містити декілька полів, у наступному рядку у стовпчик Имя поля треба увести друге ім’я поля, стовпчик Индекс залишивши порожнім. Складений індекс може містити до 10 полів.

Рис. 10.125. Створення індексів

Зберігання таблиці виконується стандартним способом: ви-
брати меню Файл/Сохранить как та задати ім’я таблиці. Якщо вибрати режим зберігання не В ТЕКУЩЕЙ БАЗЕ ДАННЫХ, а ВО ВНЕШНЕМ ФАЙЛЕ ИЛИ БАЗЕ ДАННЫХ, можна, вибравши відповідний тип, зберегти файл у форматі VISUAL FOXPRO, EXCEL, HTML тощо. Якщо до зберігання таблиці не було визначено ключове поле, тоді система запропонує створити поле типу Счетчик.
Уведення, перегляд та редагування даних. Після уведення структури таблиці можна увести в неї дані. Для цього треба закрити таблицю в режимі конструктора, у вкладинці Таблицы встановити курсор на її імені, натиснути на кнопку Открыть та ввести або відредагувати дані (рис. 10.124). Для вилучення запису його необхідно виділити за допомогою миші та смуги виділення або меню Правка/Выделить запись, а потім вибрати меню Правка/Удалить запись або натиснути на кнопку DEL. Вилучення групи записів виконується з використанням мови запитів SQL або фільтрів даних — див. у питаннях 10.3.5, 10.3.7.
Редагування структури таблиці. Відкрити вкладинку Таблицы, встановити курсор на імені таблиці, натиснути на кнопку Конструктор та внести потрібні зміни. Для вилучення поля необхідно виділити його, вибрати меню Правка/Удалить строки або натиснути на кнопку DEL. Для додавання поля необхідно вибрати меню Вставка/Строки.
Під час роботи з таблицею можна змінювати режим роботи (таблиці або конструктора) за допомогою панелі інструментів, що відображена на рис. 10.126.

Рис. 10.126. Зміна режиму роботи

Вилучення таблиці. Відкрити вкладинку Таблицы, встановити курсор на імені таблиці та вибрати меню Правка/Удалить або натиснути на кнопку DEL.

10.3.3. Встановлення зв’язків між таблицями

СУБД ACCESS дозволяє створювати зв’язки між таблицями на основі відношень типа «один-до-одного» та «один-до-бага­тьох». Встановлення зв’язку «багато-до-багатьох» потребує наявності третьої таблиці.
Для встановлення зв’язку між таблицями необхідно у меню СЕРВИС вибрати команду Схема данных. У результаті з’явиться вікно Добавление таблицы (рис. 10.127), в якому треба вибрати потрібні таблиці за допомогою миші та кнопки Добавить, а потім натиснути на кнопку Закрыть.
Наприклад, необхідно встановити зв’язок між таблицями ТАБЕЛЬ і ПРАЦІВНИКИ по полю ТАБЕЛЬНИЙ НОМЕР та ТАБЕЛЬ і РОБОЧІ ДНІ по полю МІСЯЦЬ.

Рис. 10.127. Додавання таблиць у схему даних

Встановлення зв’язку між таблицями ТАБЕЛЬ та ПРАЦІВНИКИ:

  • У таблиці ПРАЦІВНИКИ виділити поле ТАБЕЛЬНИЙ НОМЕР, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перемістити на поле ТАБЕЛЬНИЙ НОМЕР таблиці ТАБЕЛЬ. На екрані з’явиться вікно діалогу СВЯЗИ (рис. 10.128).
  • Якщо треба встановити зв’язок по кількох полях, у вікні СВЯЗИ потрібно додати ці поля. Натиснути на кнопку ОБЪЕДИНЕНИЕ — з’явиться вікно ПАРАМЕТРЫ ОБЪЕДИНЕНИЯ, в якому пропонується три варіанти з’єднання таблиць:
  • Inner join — «внутрішнє з’єднання», містить тільки ті записи з обох таблиць, які відповідають умові поєднання;
  • Left outer join — ліве зовнішнє з’єднання, містить усі записи таблиці ліворуч і записи, що задовольняють умові поєднання праворуч;
  • Right outer join — праве зовнішнє поєднання, містить усі записи таблиці праворуч і записи, що задовольняють умові поєднання ліворуч;

Рис. 10.128. Встановлення зв’язку між таблицями
ПРАЦІВНИКИ та ТАБЕЛЬ

Для таблиць ПРАЦІВНИКИ ТА ТАБЕЛЬ обираємо третій варіант з’єднання (рис. 10.129).

  • Натиснути на кнопку Оk, а потім — СОЗДАТЬ.

Встановлення зв’язку між таблицями РОБОЧІ ДНІ ТА ТАБЕЛЬ відображено на рис. 10.129.
На рис. 10.130 відображена схема даних бази даних ЗАРОБІТ­НА ПЛАТА.
Для додавання таблиці у схему даних необхідно вибрати меню СВЯЗИ>ДОБАВИТЬ ТАБЛИЦУ або натиснути праву кнопку миші.
Вилучення зв’язку відбувається виділенням лінії зв’язку за допомогою миші та натисненням клавіші DEL або меню ПРАВКА>УДАЛИТЬ.
Зміна зв’язку виконується після виділення лінії зв’язку за допомогою миші та вибору меню СВЯЗИ>ИЗМЕНИТЬ СВЯЗЬ.

Рис. 10.129. Встановлення зв’язку між таблицями
РОБОЧІ ДНІ та ТАБЕЛЬ

Рис. 10.130. Схема даних та меню СВЯЗИ

10.3.4. Використання запитів для пошуку інформації

СУБД ACCESS дозволяє створювати запити за допомогою майстрів та у режимі конструктора. Допрацювати та оптимізувати інструкцію запиту можна у режимі SQL. У СУБД ACCESS під час виконання запиту створюється набір записів, що виглядає як таблиця, але він не є таблицею. Фактично запит — це уявлення користувача про потрібні дані з різних таблиць або інших запитів.
У процесі відкриття запиту в режимі таблиці або використання його у формах та звітах, створюється новий набір записів з поточного змісту бази даних. Дані в запитах можна редагувати. Всі зміни фіксуються у таблицях, дані з котрих використовуються у запиті.
Створення запиту за допомогою майстра
Майстер ПРОСТОЙ ЗАПРОС на основі кількох пов’язаних таблиць або запитів дозволяє створювати запити двох типів: ПОДРОБНЫЙ та ИТОГОВЫЙ (рис. 10.132). Майстер ПЕРЕКРЕСТНЫЙ ЗАПРОС створює запит із статистичними розрахунками (суми, середні значення, кількість записів тощо). Такий запит дуже схожий на зведену таблицю EXCEL.
Порядок створення простого запиту:

  • Вибрати вкладинку Запросы, натиснути на кнопку Создать та у списку, що з’явився, вибрати Простой запрос.
  • На екрані з’явиться вікно для вибору полів (рис. 10.131), які будуть з’являтися у запиті. Поля можна вибрати з різних таблиць або запитів.

Рис. 10.131. Визначення полів, що повинні потрапити у запит

  • Після натиснення кнопки Далее з’явиться вікно, в якому треба визначити тип запиту — докладний або підсумковий (рис. 10.132).
  • Після натиснення кнопки Далее з’явиться вікно, в котрому треба задати назву запиту та натиснути кнопку Готово.
  • Для виконання запиту (перегляду) необхідно виділити назву потрібного запиту і натиснути на кнопку Открыть.

На рис. 10.133 відображено результат виконання запиту, який містить поля з таблиць Табель, Працівники та Робочі дні. Ті поля, які повторюються в різних таблицях, включені до запиту в одному екземплярі.

Рис. 10.132. Визначення типу запиту

 

Рис. 10.133. Результат виконання запиту, котрий містить
поля з таблиць ТАБЕЛЬ, ПРАЦІВНИКИ та РОБОЧІ ДНІ

Створення запитів за допомогою конструктора. У режимі конструктора можна створити новий запит, або відредагувати існуючий запит незалежно від того, яким чином він був створений, (наприклад, за допомогою майстра).
Якщо вибрати запит ТАБЕЛЬ_РОБОЧІ ДНІ_ПРАЦІВНИКИ, що було створено за допомогою майстра, і натиснути на кнопку Конструктор, на екрані з’явиться вікно, що показано на рис. 10.134.

Рис. 10.134. Запит ТАБЕЛЬ_РОБОЧІ ДНІ_ПРАЦІВНИКИ
в режимі конструктора

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.