лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформатика та комп’ютерна техніка

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

8.3.3. Циклічна структура алгоритму
Циклом називають повторення послідовної кількості кроків алгоритму.
Розрізняють такі основні види циклів:

  • цикл по лічильнику;
  • цикл по вхідному значенню;
  • цикл по вихідному значенню (ітераційний цикл);
  • цикл з накопиченням.

При кожному черговому виконанні циклу перевіряється умова на продовження роботи, і, якщо умова набуває результату ИСТИНА, цикл виконується, а якщо ж умова набуває результату ЛОЖЬ — цикл не виконується. Перевірка умови може бути організована на початку циклу, і такий цикл називається циклом з передумовою, або у кінці циклу — тоді такий цикл називається циклом з післяумовою.
Різниця між такими циклами полягає в тому, що цикл з післяумовою виконується хоча б один раз, а цикл з передумовою може не виконуватися жодного разу.
Цикл по лічильнику характерний тим, що заздалегідь відома кількість повторень циклу, і цикл буде виконуватися, доки значення лічильника циклу на перевищить зазначену кількість повторень.
Цикл по вхідному значенню характерний тим, що відомі початкове та кінцеве значення вхідної змінної, а також закон (формула), за яким значення вхідної змінної міняється від циклу до циклу. Цикл продовжує виконуватися, доки значення вхідної змінної лежатиме у межах від початкового до кінцевого значення, і кількість повторень циклу в явному вигляді невідома.
Цикл по вихідному значенню характерний тим, що він виконується, доки вихідне значення не досягне зазначеної величини, тобто так само, як і в попередньому випадку, кількість повторень циклу заздалегідь невідома.
Цикл з накопиченням характерний тим, що при черговому виконанні циклу нове значення вихідної змінної залежить від значення цієї ж змінної, визначеної на попередньому витку циклу. Накопичуватися може або сума значень, або добуток.
8.3.3.1. Цикл за лічильником
Знайти значення виразу
,
де задані значення аргументів х ={2; 7; –1; 3; 17; 22; 5; 8} та коефіцієнтів а=3 і с=2.
Етапи розв’язання задачі:
У даному випадку задані вісім значень аргументу, і процес визначення Y аналогічний для кожного з них, тобто треба вісім разів повторити введення чергового (першого, другого, третього, …, восьмого) аргументу х, обчислення і виведення функції Y.
Таким чином, початкове значення лічильника циклу має бути одиницею, кінцеве значення лічильника має дорівнювати восьми, після виконання циклу лічильник збільшує своє значення на одиницю, і цикл має виконуватися, доки значення лічильника не перевищить вісім.
Нижче подана блок-схема алгоритму:

Блок № 3 — задає початкове значення лічильника циклу,
Блок № 4 — уводить чергове значення аргументу,
Блок № 5 — обчислює чергове значення функції для уведеного аргументу,
Блок № 6 — виводить обчислене значення функції,
Блок № 7 — збільшує значення лічильника циклу. Знак := використовується для того, щоб показати: обчислене значення виразу n +1 присвоюється як нове значення для n (лічильника циклу),
Блок № 8 — перевіряє нове значення лічильника (умову на продовження циклу). У зв’язку з тим, що умова перевіряється у кінці циклу — це цикл з післяумовою.
Блоки № 4—8 називаються тілом циклу. Якщо умова пе-
ревірки набуває результату ИСТИНА, тіло циклу виконується ще раз, а якщо умова набуває результату ЛОЖЬ, цикл припиняється.
Таким чином, у даному прикладі тіло циклу буде повторене 8 разів, доки значення лічильника не стане більшим за вісім.
8.3.3.2. Цикл за вхідним значенням
Обчислити вираз:

для заданих значень коефіцієнтів а і b та аргумента x, що змінюється від –4 до 6 з кроком 2.
Етапи розв’язання задачі:

  • Уводяться коефіцієнти а і b.
  • Уводиться початкове значення аргумента x (–4).
  • Обчислюється значення функції Y для поточного аргу-
    менту.
  • Виводиться отримане значення функції.
  • Значення аргументу x збільшується на 2.
  • Перевіряється умова продовження циклу: якщо нове значення аргументу не перевищує заданого кінцевого значення (6), цикл (блоки 3—6) виконується ще раз, у противному випадку робота завершується.

Цей цикл також є циклом з післяумовою, тому що перевірка умови проводиться у кінці циклу.
Нижче подана блок-схема алгоритму для розв’язання задачі.

8.3.3.3. Цикл за вихідним значенням
(ітераційний цикл)
Обчислити вираз:
,
де n = 1, 2, 3, …
Визначити таке n, при якому Y ? e, що задає точність обчислення.
Етапи розв’язання задачі:

  • Задається початкове значення n (1).
  • Обчислюється функція Y.
  • Проводиться перевірка, чи отримане значення функції дорівнює або менше за e.
  • Якщо результат перевірки умови ИСТИНА, виводиться поточне значення n, отримане значення функції і цикл припиняється.
  • Якщо результат перевірки умови ЛОЖЬ, значення n збільшується на одиницю (n + 1), і цикл повторюється з блоку № 3.

Нижче подана блок-схема алгоритму розв’язання задачі.

Цикл, що використовується у прикладі, є циклом з передумовою, тому що блок перевірки розташований на початку циклу.
8.3.3.4. Цикл з накопиченням
Серед заданих десяти значень х = {2, 8, 0, –6, –4, 22, 5, –9,
13, –12} обчислити суму додатних чисел.
Даний цикл організовується як цикл по лічильнику. Якості змінна — накопичувач суми вибирається змінна S. Перед першим виконанням циклу початкове значення S вибирається рівним нулю (це проводиться з тієї причини, що при додаванні нуля до будь-якого значення результат не зміниться).
Етапи розв’язання задачі:

  • Задається початкове значення накопичувача суми S (0).
  • Задається початкове значення лічильника n (1).
  • Уводиться поточне значення х.
  • Проводиться перевірка, чи введене значення х є додатнім.
  • Якщо результатом перевірки умови є ИСТИНА, то провадиться накопичення суми (S + x), і значення лічильника збільшується на одиницю (n + 1).
  • Якщо результат перевірки умови — ЛОЖЬ, то накопичення суми не приводиться (пропускається), і значення лічильника збільшується на одиницю (n + 1).
  • Проводиться перевірка стану лічильника циклу. Якщо значення лічильника перевищує кількість заданих значень х (10), цикл припиняється, і виводиться отримане значення суми.
  • Якщо значення лічильника дорівнює або менше за кількість заданих х (10), цикл повторюється з блоку № 4.

Нижче подана блок-схема алгоритму розв’язання задачі.

У наведеному прикладі використовується цикл з післяумовою (перевірка умови виконання циклу — в кінці).
Аналогічно можна побудувати алгоритм для накопичення добутку, лише як початкове значення добутку треба використати одиницю, виходячи з того, що при множенні будь-якого числа на одиницю результат не зміниться.
8.3.4. Складні алгоритми
Складні алгоритми можуть містити сукупності перелічених вище циклів.
Наприклад, визначити суму чисел натурального ряду доти, доки остаточне значення суми не перевищить 1000.
Вивести значення отриманої суми і кількість ітерацій (повторень циклу).
Основний цикл буде складатися з трьох типів: цикл з на-
копиченням (накопичується значення суми), цикл по вхідно-
му значенню (перше значення натурального ряду є одини-
цею, а кожне наступне значення більше від попереднього на один) і цикл по вихідному значенню (ітераційний цикл про-
довжується, доки отримане значення суми не перевищить 1000). Переважаючим є тип циклу по вихідному значенню тому,
що саме за вихідним значенням цикл або продовжується,
або ні.
Етапи розв’язання задачі:

  • Задається початкове значення накопичувача суми S (0).
  • Задається початкове значення числа натурального ря-
    ду n (1).
  • Проводиться накопичення суми (S + n).
  • Проводиться перевірка значення накопиченої суми.
  • Якщо отримане значення суми менше або дорівнює 1000, збільшується значення числа натурального ряду (n + 1) і цикл повторюється з блоку № 3.
  • Якщо отримане значення суми більше за 1000, цикл припиняється.
  • Виводиться значення суми S.
  • Виводиться кількість повторень (n).

Нижче показана блок-схема алгоритму розв’язання задачі.

Таким чином, перш ніж починати розв’язання будь-яку задачу, треба:

  • задачу формалізувати,
  • розбити на кроки,
  • кожному кроку дати відповідно розроблений модуль (або розробити його),
  • скласти повний алгоритм,
  • перевірити його функціональність,
  • приступати до виконання.

Для цього зовсім не обов’язково відтворювати алгоритм схемно чи словесно, якщо він досить простий, проте у разі розв’язан­ня складних задач це просто необхідно.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.