Інформатика та комп’ютерна техніка

2 спосіб: (використовується для копіювання у межах сторінки): Курсор мишки підводиться до виділеного фрагмента, натискається і утримується клавіша CTRL, а виділений фрагмент переміщується мишкою на потрібне місце при натисненій лівій кнопці.
Копіювання за допомогою кнопок панелі інструментів
Виділяється фрагмент, натискається кнопка  — Копировать, курсор розміщується у потрібному місці документа, натискається кнопка  — Вставить.
Копіювання за допомогою пункту меню Правка:
Виділяється фрагмент, пункт меню Правка/Копировать, курсор розміщується у потрібному місці документа, пункт меню Правка/Вставить.
Переміщення тексту виконується так само, як і копіювання, але з невеликою різницею:
Переміщення за допомогою клавіатури:
Замість CTRL+C натискається CTRL+X.
Переміщення за допомогою мишки:
1 спосіб: Замість пункту Копировать вибирається пункт Вырезать.
2 спосіб: При переміщенні не натискається клавіша CTRL.
Переміщення за допомогою кнопок на панелі інстру-
ментів:
Замість кнопки Копировать натискається кнопка  — Вырезать.
Переміщення за допомогою пункту меню Правка:
Замість пункту Правка/Копировать вибирається пункт Правка/Вырезать.
Для видалення фрагмента можна його виділити, а потім натиснути на клавішу DELETE.
Для скасування останньої дії можна натиснути на кнопку , або викликати пункт меню Правка/Отменить …
Також для редагування тексту можна використовувати подані нижче комбінації клавішів:

Для редагування тексту треба переміщуватися по тексту. Для цього можна використовувати клавіші переміщення курсора, вертикальну лінійку прокрутки та спеціальні сукупності клавішів:

7.9. Уставляння об’єктів у текст документа

До об’єктів, що вставляються у текст документа, відносять:

• списки;
• символи, яких немає на клавіатурі;
• автотекст;
• номери сторінок;
• колонтитули;
• зноски;
• кінець сторінки, розділу тощо;
• рисунки;
• схеми;
• графічні заголовки;
• діаграми;
• рукописні формули;
• текст інших документів;
• зміст поточного документа;
• нові документи;
• таблиці;
• гіперпосилання та інше.

7.9.1. Упровадження списків

Списком у Microsoft Word називають перелік певних елементів, які супроводжуються спеціальними символами (маркерами) або цифрами (римськими або арабськими).
Списки розрізняють за типами:

• маркировані;
• нумеровані;
• багаторівневі.

Маркировані та нумеровані списки можна створювати за допомогою як кнопок на панелі інструментів, так і за допомогою пункту меню Формат/Список…, а багаторівневі списки створюються здебільшого за допомогою пункту меню Формат/Список…

7.9.1.1. Створення списків

Для створення маркированого списку можна натиснути кнопку на  — Маркеры, або викликати пункт меню Формат/Список…/ вкладинка Маркированный:

Потім із запропонованих типів маркерів вибрати потрібний і натиснути на Ok.
Вибраний маркер з’явиться на початку абзацу, тепер можна поступово вводити кожний елемент списку, натискаючи після введення чергового елементу на клавішу Enter. По закінченні формування списку знову натискається кнопка Маркеры, або натискається клавіша Enter без уведення нового елементу списку.
Аналогічно створюється нумерований список, тільки вибирається кнопка  — Нумерация, або вибирається пункт меню Формат/Список…/вкладинка Нумерованный.
Багаторівневий список схожий за парамерами на ну-
мерований список, проте відрізняється тим, що може міс-
тити підпункти — рівні та підрівні, як, наприклад, склад-
ний план. Для створення багаторівневого списку викликається пункт меню Формат/Список…/вкладинка Многоуров-
невый:

Вибирається потрібний тип багаторівневого списку, натискається клавіша Ok і вводиться перший елемент, який супроводжується символом (цифрою) головного рівня, а потім натискається клавіша Enter. З’являється новий символ (цифра) головного рівня, і, якщо потрібно перейти на підпорядкований рівень (підрівень), натискається клавіша ТАВ, уводиться елемент підрівня і знову натискається Enter. Подальше введення провадиться вже у межах підрівня і для переходу на новий підпорядкований рівень знову натискається ТАВ, а для повернення на рівень вище — натискаються клавіші SHIFT+TAB. Для завершення роботи зі списком двічі натискається клавіша Enter без уведення чергового елементу.
Також можна спочатку ввести всі елементи майбутнього списку, виділити їх і вибрати тип списку одним з вищезапропонованих способів.
У вже створених списках можна додавати нові елементи, натискаючи Enter у потрібному місці списку і заносячи текст елементу, або видаляти непотрібні елементи, виділивши по-
трібний елемент як рядок і натиснувши клавішу DELETE.
У будь-якому випадку нумерація буде автоматично змінена згідно з новим змістом списку.
Нижче показані різні типи списків:
Маркирований:

• перший пункт,
• другий пункт,
• третій пункт.

Нумерований:

• Перший пункт.
• Другий пункт.
• Третій пункт.

Багаторівневий (з підпунктами):

• Перший рівень
• Пункт першого рівня
• Підпункт першого пункту
• Другий рівень
• Перший пункт другого рівня
• Підпункт першого пункту
• Другий пункт другого рівня
• Третій пункт другого рівня
• Третій рівень
• Пункт третього рівня
• Підпункт третього рівня
• Четвертий рівень

7.9.2. Упровадження символів,
яких немає на клавіатурі

Так можна впроваджувати грецькі літери, спеціальні символи і т.ін. Викликається пункт меню Вставка/Символ…

Вкладинка Символы дозволяє вставляти символи: треба мишкою вибрати потрібний символ, а потім натиснути на кнопку Вставить, після чого натиснути на кнопку Закрыть.
Для вставляння спеціальних символів вибирається вкладинка Специальные символы:

Вибирається потрібний символ, кнопка Вставить, потім кнопка Закрыть.
Також можна впроваджувати спеціальні символи та елементи за допомогою комбінацій клавішів, що подані нижче:

7.9.3. Робота з Автотекстом

Автотекстом називають фрагменти тексту або графічні елементи, які можуть вставлятися у документ стільки ра-
зів, скільки потрібно користувачу. На відміну від буфера обміну, зміст якого втрачається після закінчення сеансу роботи з комп’ютером, елементи автотексту зберігаються постійно під унікальними короткими іменами і можуть викликатися за своїм іменем будь-коли під час роботи з Microsoft Word.

Створення Автотексту

Виділяється фрагмент, вибирається пункт меню Вставка/Автотекст/Создать..., або просто натискаються клавіші ALT+F3:

Замість запропонованого імені набирається нове, коротке ім’я і натискається Ok.

Вставляння Автотексту

1 спосіб: набирається ім’я Автотексту і натискається клавіша F3.
2 спосіб: викликається пункт меню Вставка/Автотекст/Ав­тотекст… із запропонованого списку імен елементів Автотексту вибирається потрібне і кнопка Вставить.
Для видалення вже непотрібного елементу Автотексту його ім’я вибирається зі списку і натискається кнопка Удалить.
Автотекст здебільшого використовується для прискорення набору тексту і є аналогічним використанню скоропису в стенографії.
Одним із різновидів Автотексту є скарбничка (копилка), куди можна переміщувати за допомогою клавіш CTRL+F3 усі видалені  з  тексту  фрагменти.  Потім  зміст скарбнички можна

вставити у будь-який відкритий документ, натискаючи клавіші CTRL+SHIFT+F3. Також можна викликати пункт меню Вставка/Автотекст/Автотекст…, зі списку елементів Автотексту вибрати Копилка і натиснути на кнопку Вставить.

7.9.4. Упровадження номерів сторінок

Вибирається пункт меню Вставка/Номера страниц…

Потім визначається майбутнє розташування номерів сторінок: ліворуч, праворуч або по центру внизу чи вгорі сторінки. Якщо номер на першій сторінці тексту непотрібний, знімається покажчик Номер на первой странице. У випадку, коли номери сторінок мають починатися не з одиниці, натискається кнопка Формат… і вибираються потрібні параметри, а потім натискається Ok.

7.9.5. Упровадження колонтитулів

Колонтитул — це текст і/або номер сторінки, дата створення або назва документа, ім’я файла, прізвище автора тощо. Текст колонтитула видруковується внизу або вгорі кожної сторінки документа і при перегляді документа показаний світлим кольором. Існує можливість використати один і той же колонтитул для всього документа або визначити різні колонтитули для різних частин документа, тобто можна створити унікальний колонтитул для першої сторінки документа або взагалі не показувати колонтитули з першої сторінки. Можна також створювати колонтитули, що відрізняються за текстом, для парних і непарних сторінок всього документа або певних розділів.
Для створення колонтитула викликається пункт меню Вид/Колонтитулы:

За допомогою панелі інструментів Колонтитулы можна вставляти додаткову інформацію: номер поточної сторінки, загальну кількість сторінок, дату та час створення документа, елементи автотексту тощо. Також можна змінювати параметри сторінки, перемикатися між верхнім та нижнім колонтитулами. Для створення колонитулів парних/непарних сторінок, першої сторінки тощо потрібно натиснути на кнопку Параметры страницы, вибрати необхідні характеристики і натиснути Ok. По закінченню роботи з колонтитулами натискається кнопка Закрыть.
Якщо потрібно відредагувати вже створений колонтитул,
можна знову викликати пункт меню Вид/Колонтитулы (або просто двічі клацнути мишкою у зоні колонтитула) і виконати зміни.