лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

системи підтримки прийняття рішень

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

12.3. Розвиток і запровадження виконавчих інформаційних систем


12.3.1. Історична довідка про появу і розвиток ВІС


У сфері організаційного управління прийнято виділяти вищий, середній і нижчий рівні організаційної структури. У кінці 70-х років ХХ століття панувала думка, що хоча системи підтримки прийняття рішень і призначені для менеджерів вищих та середніх ланок управління, проте керівники високого рівня рідко виявлялися серед кінцевих користувачів СППР, а використовували їх непрямим (посереднім) шляхом за допомогою менеджерів нижчого рівня або відповідних фахівців. Ця традиція була порушена вищим керівництвом відомої корпорації «Локхід-Джорджія».
1975 року Роберт Ормсбі (Robert B. Ormsby), президент «Лок­хід-Джорджії», дочірнього підприємства корпорації «Локхід» — виробника вантажних літальних апаратів, зацікавився розробленням інтерактивної (on-line) системи звітування, яка могла б забезпечити вищих виконавців (топ-менеджерів) стислою, своєчасною та релевантною інформацією, що могла спільно використовуватися всередині організації для допомоги у створенні рішень. Восени 1978 року почалося розроблення інформаційної системи MIDS (Management Information and Decision Support), призначеної для обслуговування вищих керівників фірми «Локхід-Джорджія».
MIDS стала прообразом виконавчої інформаційної системи (термін ВІС тоді ще не був поширеним). Малося на увазі, що перевагою MIDS мають бути вдосконалені комунікації, розвинуте розуміння інформаційних потреб організації і спрощення їх виконання завдяки кращому поданню зображень даних. MIDS допомагала менеджерам виявляти ситуації, які потребують більшої уваги, забезпечувати створення досконаліших рішень за раху-
нок своєчаснішої, відображаючої поточні зміни, інформації, яка перед використанням перевірялася засобами верифікації.
1990 року після 12 років успішного використання інформаційної системи MIDS виникла потреба переведення її на новіші версії апаратних засобів. У той момент менеджери переглянули як пер-
спективні апаратні засоби, так і програмне забезпечення підтримки прийняття рішень і дійшли радикального висновку: придбати у корпорації «Comshare’s Commander» комерційну виконавчу інфор­маційну систему (EIS). При цьому керівники фірми «Локхід» за-
пропонували розробникам корпорації «Comshare» доповнити інтерфейсні засоби EIS можливістю користувачам діяти на додаток до мишки та сенсорного екрана і через клавіатуру, а також перевіреними в роботі деякими засобами старої системи MIDS. Після відповідного доопрацювавння 1992 року отримали інформаційну систему MIDS II, яка характеризувалася меншою тривалістю відповіді, легшою навігацією, кращими зв’язками з зовнішніми ресурсами і пониженими витратами супроводу. Користувачами MIDS і MIDS II були головні виконавці корпорації «Локхід-Джорджія». Успіх їхньої роботи з даною системою свідчить про те, що ретельно розроблена система може бути важливим джерелом інформації для керівників вищого рівня управління.
Інформаційні системи, подібні до MIDS у «Локхід-Джорджії», зараз називаються виконавчими інформаційними системами (EIS) або виконавчими підтримуючими системами (Executive Support Systems — ESS). Їх першочерговою метою було надання комп’ютерної підтримки старшим виконавцям фірми.
Терміни «EIS» та «ESS» узагалі використовуються як синоніми, але термін «виконавча підтримуюча система» іноді вважають таким, що характеризує системи з ширшим переліком можливостей ніж ВІС. Термін «ВІС» означає забезпечення інформацією; тер­мін «ВПС» (ESS) передбачає інші можливості підтримки на до-
даток до інформування. Тобто «ESS» може включати деякі чи всі
з таких властивостей: підтримку електронних комунікацій (наприклад, електронну пошту, комп’ютерні конференції та оброблення тексту); властивість аналізу даних (наприклад, електронні таблиці, мови запитів та інші можливості традиційних систем підтримки прийняття рішень); організаційні інструменти, наприклад, електронні календарі. Проте можливості ВІС постійно нарощуються. Крім названих властивостей, останнім часом сховища даних і OLAP-технології зробили виконавчі інформаційні системи продук­тивнішими і практичнішими. Тому доцільно для даного типу інформаційних систем використовувати загальніший термін — «системи підтримки прийняття рішень», вважаючи ВІС окремим типом СППР. Важливо визнати лише те, що ВІС значно відрізня­ються за можливостями та призначеннями від традиційних СППР.
Виконавчі інформаційні системи — відносно новий тип комп’ю­терних інформаційних систем. Головним поштовхом їх поширення стала поява у середині 80-х років розробників-продавців програм­ного забезпечення ВІС — Pilot Software’s Command Center та Comshare’s Commander EIS. Невдовзі після цього з’явилися й інші розробники-постачальники програмного забезпечення, оскільки значно зменшились технічні проблеми розроблення ВІС. У кін­ці 80-х років дослідники ринку дійшли висновку, що виконавчі
інформаційні системи — найпоширюваніші комп’ютерні додатки в корпораціях Америки. Більшість великих фірм почали створювати чи планували створення ВІС.
У 90-х роках спостерігалася подальша еволюція ВІС. Їх розвитку сприяли внутрішні й зовнішні (щодо компанії) чинники: внутрішні — потреби у своєчасній інформації, у покращанні зв’язку, у доступі до операційних даних, у швидкому оновленні різних ділових структурних одиниць, в доступі до корпоративної бази даних; зовнішні — збільшення конкурентного середовища та швидка його зміна, потреба в доступі до зовнішніх баз даних, потреба у зближенні з зовнішнім середовищем, підвищення ролі урядового регулювання.
Якщо порівняти нинішні ВІС із ВІС-версією 1985 року, то мож­на помітити разючі зміни. Початково користувачами ВІС були
виконавці; тепер до них приєдналися інші менеджери та аналітики. Інформація у ВІС, передусім, показувала, що необхідно було робити фірмі стосовно її ключових індикаторів ефективності (key performance indicators — KPI) та критичних факторів успіху (critical success factors — CSF). За обсягами дана інформація була широкою, проте поверхневою за змістом. ВІС сьогодні містять набагато більше змістовних даних: фінансову інформацію, інфор­мацію стосовно споживачів (клієнтури), інформацію про важливі бізнес-процеси та зовнішню інформацію. Комерційне програмне забезпечення ВІС зробило легким для користувачів—комп’ю­терних новачків отримання швидкого доступу до необхідної інфор­мації. Нині програмне забезпечення ВІС збільшило також мож-
ливості стосовно аналізу інформації.
Розглянемо фактори критичного успіху бізнес-проектів на прикладі розроблення самої ВІС. Джон Роккарт (John Rockart) і Давід Делонг (David DeLong) виділили вісім критичних факторів успіху (CSF) для створення ефективної виконавчої інформаційної системи.

  • Підтримка виконавчого спонсора. Виконавець вищого рівня, краще головний виконавчий директор (CEO), має бути виконавчим спонсором ВІС, щоб заохочувати і забезпечувати реалізацію проекту виконавчої інформаційної системи. Найуспішніши­ми зусилля зі створення ВІС були тоді, коли першим користувачем системи був топ-виконавець. Тут доречно нагадати, що свого часу академік В. М. Глушков для успішної реалізації проекту автоматизованих систем управління запропонував аналогічний принцип — «принцип першого керівника».
  • Керівництво проектом операційним спонсором. Виконавчий спонсор певно дуже зайнятий, щоб присвячувати багато свого часу для реалізації проекту ВІС. Поточні завдання мають бути доручені іншому виконавцю вищого рівня управління, як наприклад, виконавчому віце-президенту. Операційний спонсор має працювати як з виконавцями-користувачами, так і з інформаційними фахівцями для гарантування своєчасного виконання проекту.
  • Забезпечення проекту відповідним штатом департаменту інформаційних послуг. Інформаційним фахівцям має бути доступним не тільки розуміння інформаційної технології, а також і те, як виконавці використовуватимуть інформаційну систему. Сферами ін­формаційних технологій, які є особливо придатними для створення ВІС, є комунікації, бази даних і графічні інтерфейси користувачів.
  • Відповідна інформаційна технологія. Впроваджувачі ВІС не повинні захаращувати систему непотрібними або химерними апаратними засобами чи програмним забезпеченням. Система має бути якомога простішою і надавати виконавцю точно те, що він хоче: і не більше, і не менше.
  • Керування даними. Для виконавця недостатньо, щоб ВІС просто надавала йому дані або інформацію. Виконавець має керуватися деякою ідеєю щодо того, які поточні дані йому потрібні саме зараз або потреба в яких виникне потім. Це можна досягнути за допомогою визначення дня, а в ідеалі — години дня, коли дані мають бути введені в систему. Виконавець також мусить мати вибір способу аналізування даних, наприклад, шляхом їх деталізації (Drill Down), за допомогою адміністратора даних, або обома разом.
  • Чіткий зв’язок з бізнесовими цілями. Найуспішніші ВІС розроблені для розв’язування специфічних або поточних проблем бізнесу, які можна адресувати інформаційній технології.
  • Управління організаційним опором. Коли виконавці чинять опір упровадженню ВІС, то слід здійснювати заходи, які підсилили б підтримку проекту ВІС. Ефективний підхід для цього — вибрати просту проблему, з якою має справу виконавець, і потім швидко, використовуючи макетування, розробити ВІС, якій буде адресуватися ця проблема. Увага має бути звернута на те, яка саме найхарактерніша проблема дасть можливість чітко продемонструвати здатності та переваги ВІС. Потім до складу системи можна добавляти додаткові засоби.
  • Управління поширенням і розвитком системи. Досвід використання ВІС показав, що як тільки управлінці вищого рівня починають отримувати й ефективно використовувати інформацію з ВІС, то менеджери нижчих рівнів хочуть отримувати такі самі дані, щоб передбачати проблеми і розв’язувати їх перед тим, як топ-менеджери безпосередньо аналізуватимуть ситуацію. Отже, має місце тенденція поширення дії ВІС на нижчі рівні управління. Однак увага має бути звернута на те, що добавляти нових користувачів ВІС можна лише за певних умов, зокрема, у разі їх високого рівня освіти і комп’ютерної підготовки.

Ці критичні фактори успіху по суті зводяться до чіткого передбачення потреб, а потім розміщення необхідних ресурсів та процедур на місцях. Якщо фірма освоїла управління інформаційними ресурсами і запровадила достатній рівень їх стратегічного планування, то створення ефективних ВІС та інших організаційних інформаційних систем є реальною метою.
12.3.2. Модель та компоненти ВІС
У принциповому плані виконавча інформаційна система як різновид СППР має такі самі підсистеми, що і класична модель СППР, тобто інтерфейс користувача, засоби керування даними, моделями та повідомленнями (комунікацією). Проте орієнтація цих систем на користувачів, що належать до вищих щабелів управління, вносить деякі особливості в конфігурації ВІС.
Конфігурація основаних на комп’ютерах ВІС, звичайно, включає персональний комп’ютер. У великих фірмах персональні комп’ю­тери підключені до мейнфрейма (центрального комп’ютера), як це показано в моделі ВІС на рис. 12.5. Персональні комп’ютери виконавців служать робочими станціями. Зовнішня пам’ять — це, як правило, твердий диск, що містить виконавчу базу даних. Виконавча база даних містить дані та інформацію, що наперед обробляються центральним комп’ютером (мейнфреймом) фірми. Виконавець вибирає опції з меню для отримання показу наперед сформованого екрана або, щоб виконати мінімальну кількість оброблень. Система також забезпечує використання електронної пошти фірми і доступ до зовнішніх даних та інфор­мації. У деяких випадках персонал, підтримуючий ВІС, вводить елементи поточних новин і пояснення до наявної інформації.
Компоненти ВІС можна поділити на такі види: обладнання (апаратні засоби), програмне забезпечення, користувацький інтерфейс, телекомунікації.

Рис. 12.5. Модель виконавчої інформаційної системи

Обладнання

Оскільки інтегрована інформаційна система, якою є також ВІС, потребує потужних засобів зберігання даних, то більшість виконавчих інформаційних систем спочатку були розроб­лені як мейнфрейм-комп’ютерні рішення. Дисковий простір для ВІС мав бути достатньо великим для оброблення даних, що надходять з усіх бізнесових галузей, а також ураховувати розвиток системи в майбутньому. Унікальна ВІС потребує наявності комп’ютерного персоналу для її розроблення та супроводу. Ці системи є дуже дорогими і їх використання, зазвичай, обмежується виконавцями вищого рівня компанії. Як правило, для забезпечення взаємодії вищих виконавців із системою використовується персональний комп’ютер з одним або кількома принте­рами. Деякі виконавці бажають мати систему, що не потребує введення з клавіатури. У такому разі для введення інформації застосовується мишка або сенсорний екран.
З появою локальних обчислювальних мереж (ЛОМ) ста-
ли доступними деякі варіанти ВІС, орієнтовані на мережеві робочі станції. Ці системи потребують менших витрат на супровід та дешевшого комп’ютерного обладнання. Разом з тим вони уможливили доступ до інформації ВІС для набагато більшої кількості користувачів у межах компанії. Завдяки цим перевагам намітилася стабільна тенденція переходу виконавчих інформаційних систем з універсальних комп’ютерів на пер­сональні, поєднані в мережу комп’ютери та комп’ютери середньої потужності, що використовуються як «клієнт/сервери» мережі.
Переваги клієнт/серверної архітектури ВІС полягають у тому, що вона:

  • забезпечує численні подання даних, що постійно знаходяться на всіх комп’ютерних платформах (від універсальних комп’ютерів до персональних) корпорації, незалежно від формату даних, тобто реляційних, єрархічних чи двовимірних файлів;
  • є гнучкою системою, яка може змінюватися та розширюватися відповідно до змін корпорації, реагуючи на динамічне се­редовище та на потреби користувачів усіх рівнів;
  • надає змогу виконавцям керувати даними у режимі реального часу, забезпечуючи тим самим швидке прийняття обґрунтованіших рішень. Урешті це може принести компанії конкуренто-
    спроможну перевагу, оскільки скорочується час для проведення детального аналізу ринкової ситуації.

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення, розроблене для керування даними, є важливим інструментом проектування ефективної ВІС. Питання щодо того, які програмні компоненти використовувати та як вони здійснюють інтегрування даних в одну систему, підлягають ретельному вивченню.
Програмне забезпечення, базоване на тексті. Багато з того, що спостерігають виконавці у своїх щоденних діях, базується на тексті. Наприклад, визначення реакції конкурентів на деяку зміну у стратегічній політиці фірми буде потребувати широкомасштабних текстових досліджень. Текст для підтримки цього аналізу може бути отриманий як із внутрішніх, так і з зовнішніх ресурсів.
Однією з важливих функцій ВІС є доступ з паролем до документа для його вилучення та маніпуляцій. Перевагою такого підходу є те, що можуть бути знайдені численні документи, «вставлені разом» та збережені як новий документ. Це надає змогу користувачу комбінувати текстові дані, доречні для прийняття відповідного рішення.
База даних. Виконавці потребують доступу як до внутрішніх даних компанії, так і до зовнішніх. Дані, що надаються ВІС, мож­на отримувати з кількох різноманітних джерел. Виконавці також потребують швидкого доступу до точної інформації для отримання конкурентоспроможної переваги. Структура бази даних визначає метод доступу. Більшість систем баз даних використовують реляційну архітектуру. Переваги цих структур полягають у тому, що вони можуть бути легко розгорнуті або модифіковані, легко використовуються і до них можна звертатися у кількох різних форматах. Реляційна база даних забезпечує гнучкість, яка є особливо цінною у розподіленому середовищі або в середовищі «клієнт/сервер». Наприклад, звіт підлеглого (звіт щодо стану робіт) може бути завершений на позамайданчиковій операції та відісланий до виконавця у центр. Виконавець може легко поєднувати цей звіт з іншою пов’язаною інформацією (наприклад, передбаченою вартістю проекту) в іншому файлі.

Графічна база. Для подання виконавцю інформації може використовуватися також низка графічних інструментальних засобів: діаграми часового ряду, діаграми розсіювання, карти, діаграми руху, схеми послідовності та графіки зіставлення (тобто, гістограми). Графічне подання даних є способом, який зрозуміло передає значення та дає змогу користувачу візуалізувати відношення. Графіка може трансформувати великі обсяги тексту та статистичних обчислень у зручну форму подання.

База моделей. Моделі є спрощеним поданням запланованих або реальних ситуацій. Моделі ВІС дають змогу здійснювати стандартні чи спеціальні статистичні розрахунки, фінансовий та інші кількісні аналізи. Вони розроблені також для структурування проблеми перед її розв’язанням. Моделі, що використовуються у ВІС, загалом є стратегічно орієнтованими, вони можуть бути оптимізаційними та неоптимізаційними для відображення цілей процесу прийняття рішення. Рішення, наприклад стосовно закриття заводу, зазвичай найточніше моделюється з використанням неоптимізаційних моделей. З іншого боку, злиття компаній або рішення щодо закупівлі певного ресурсу можуть бути підтримані оптимізаційною моделлю. Ефектив­на ВІС має забезпечувати користувача різними моделями відповідно до ситуації, що потребує прийняття рішень.

Інтерфейс

Інтерфейс користувача є надзвичайно важливим компонентом ВІС, оскільки за його допомогою виконавець шукає потрібну для створення рішення інформацію, а саме для цієї мети, головно, і розроблялися виконавчі інформаційні системи.
Є кілька типів інтерфейсів, що можуть бути вбудовані у структуру ВІС. У табл. 12.4 наведені їх приклади.
Таблиця 12.4

ТИПИ ІНТЕРФЕЙСІВ, ВБУДОВАНИХ У ВІС

Тип

Опис

Календарно заплановані звіти

Пакетно орієнтовні
Попередньо визначені, підготовлені звіти
Негнучкі
Не потребують жодної взаємодії

Запитання/відповіді

Інтерактивні
За суттю — на даний випадок (можливість «що…, якщо…?»)

Керовані меню

Дружні до користувача
Покрокові процедури
Зазвичай, включають загальні, заздалегідь визначені звіти, підготовлені для користувачів

Командна мова

Попередньо визначені короткі коди мають бути вивчені користувачем

Природна мова

Як правило, англійська мова для взаємодії з ВІС

Введення/виведення

Заздалегідь визначене і відоме користувачу відношення «дані/інформація»

Застосовувані нині ВІС містять багато з цих типів інтерфейсів. Ключовою вимогою за вибору типу користувацького інтерфейсу є те, щоб він відповідав стилю прийняття рішень виконавцем. Якщо виконавець почуває себе незручно з пропонованим ВІС введенням даних або зі стилем виведення результатів, то система не буде використовуватися повністю. У майбутньому розроблення інтерфейсів ВІС буде орієнтовано на природну (англійську) мову оброблення, що збільшить «дружність» системи до користувача.

Телекомунікації

Переважаючою тенденцією в організаційному управлінні є децентралізація операцій з оброблення інформації, тому телекомунікації будуть відігравати основну роль у багатьох мережевих інформаційних системах. Надійна мережа є необхідною для передання даних з одного місця до іншого. Крім того, у конкурентоспро­можному середовищі потреба у швидкому доступі до розподілених даних збільшує важливість телекомунікацій у межах ВІС.
Подання даних у гнучких форматах, що поєднують текст, числа та графіку, дає можливість виконавцям зрозуміти тенденції, що не можуть бути поміченими лише у табличній формі. Компоненти ВІС, пов’язані разом, комбінують дані з багатьох джерел та надають можливість виконавцям підвищувати контроль над бізнесом, досліджуючи відношення даних.
Ефективне поєднання комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, необхідного для управління текстом, даними, моделями та графікою системи з дружнім інтерфейсом, потребує постійного зосередження на цих факторах. Чим більше ВІС адаптована до корпоративних цілей та завдань, тим ціннішою вона буде для організації. Наявність доступних ресурсів, що уможливлюють такий зв’язок, буде також сильно впливати на успіх ВІС.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.