лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

системи підтримки прийняття рішень

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Розділ 7

Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень

7.1. Методологічна база СППР


7.1.1. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень у СППР


При виборі комп’ютерних систем для розв’язання задач (готових чи розроблюваних на місці їх експлуатації) необхідно чітко зорієнтуватися в методологічній базі у відповідній предметній галузі перед тим, як починати аналіз спеціального програмного забезпечення чи готових систем СППР. Тому для проектування, розроблення та застосування СППР потрібна деяка узагальнена базова модель, яка була б зразком як для колективу розроблювачів, так і для кінцевих користувачів.
Рішення про те, який конкретно метод чи субметод (або їх комбінацію) можна застосувати для підтримки прийняття рішень стосовно обраної задачі, є результатом отримання відповідей на ряд запитань. Центральним аспектом цього процесу вважається зістав­лення аналітичних задач (і підзадач) та можливих методів і субметодів їх розв’язання, які є в розпорядженні розроблювачів системи.
Наприклад, для вибору методів прогнозування можна використати структуровану матрицю (табл. 7.1), в якій показано сім сімейств методів прогнозування (за складністю охоплюючих спектр від інтуїції до економетричного моделювання). Методи класифіковані за допомогою п’яти критеріїв оцінювання задач: потрібного таланту, часу та підтримки, що надаються, вимог до витрат і до даних. Задачний контекст, який за вибраними критеріями оцінюється як «низький» чи «недостатній» (Н), відповідає контексту прийняття рішень у кризовій ситуації без будь-яких засобів підтримки, що зазвичай, асоціюється з інтуїцією; з другого боку, множинна регресія та економетричне моделювання висувають високі («великі» (В)) вимоги до таланту, часу, підтримки, витрат і даних.
Узагальнений ряд аналітичних методів для розроблення та проектування СППР містить чотири мета-сімейства, які поділяються на дев’ять конкретних сімейств взаємозв’язаних інструмен­тів і методів (субметодів) (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Родове дерево методів СППР
Таблиця 7.1
ЗАСІБ ВИБОРУ МЕТОДУ ПРОГНОЗУВАННЯ
ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАДАЧНОГО КОНТЕКСТУ


Метод

Критерії (вимоги)

талант

час

підтримка

витрати

дані

В

Н

В

Н

В

Н

В

Н

В

Н

Інтуїція

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

Дельфі

 

+

+

 

 

+

 

+

 

+

Взаємного впливу

 

+

+

 

 

+

 

+

 

+

Баєса

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Екстраполяція

+

 

+

 

+

 

 

+

+

 

Множинна регресія

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

Економетричне моделювання

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

Мета-сімейство якісних методів утворюють два сімейства: суб’єктивне оцінювання і структуровані якісні методи. Мета-сімейство комбінованих (розкручуваних) методів являє собою узагальнену аналітичну стратегію, яка містить кількісні та якісні ознаки: це сімейство не поділяється на які-небудь розрізнювані сімейства і розглядається одночасно і як мета-сімейство, і як сімейство. Множина кількісних методів має чотири чітко виділених розгалуження: часові ряди (екстраполяція), стохастичні (ймовірні), статистичні (на основі дослідження операцій) і причинні моделі. Блок методів, основаних на інформатиці, поділяється на два сімейства: сімейство методів оброблення інформації (звичайні інформаційні системи) і сімейство методів штучного інтелекту. В табл. 7.2. наведено склад кожного із субметодів.

Таблиця 7.2

СПЕЦИФІКАЦІЯ СІМЕЙСТВ МЕТОДІВ



п/п

Сімейство
методів

Субметоди


п/п

назва

1

Суб’єктивне оцінювання

1

Оцінювання ймовірностей

 

 

2

Матриця аномальних подій

 

 

3

Мозкова атака

 

 

4

Метод Дельфі

 

 

5

Історичні аналогії

 

 

6

Порівняльний аналіз

 

 

7

Вивчення прикладів

 

 

8

Жюрі (симульоване опитування думок)

 

 

9

Сценарії

 

 

10

Ігри

2

Структуровані якісні

1

Аналіз витрат/вигід

 

 

2

Контроль сигналів про зміни

 

 

3

Провідні індикатори

 

 

4

Аналіз перехрещуваних впливів

 

 

5

Баєсовські оновлення

 

 

6

Дерева ймовірностей

 

 

7

Морфологічний аналіз

 

 

8

Діаграми впливу

 

 

9

Єрархічна дедукція

 

 

10

Аналіз рішень

 

 

11

Багатоатрибутна корисність

 

 

12

Теорія ігор

 

 

13

Дерева релевантності

Закінчення табл. 7.2



п/п

Сімейство
методів

Субметоди


п/п

назва

3

Часові ряди (екстраполяція)

1

Криві росту

 

2

Тренди і цикли

 

 

3

Методи згладжування

 

 

4

Робасті методи екстраполяції

4

Стохастичні (ймовірні)

1

Моделі Маркова

 

 

2

Баєсовські моделі

 

 

3

Дискретний вибір

 

 

4

Взаємний вплив

5

Статистичні (на основі дослідження операцій)

1

Описове профілювання

 

2

Кореляція

 

 

3

Проста регресія

 

 

4

Множинна регресія

 

 

5

Теорія запасів

 

 

6

Теорія ігор

 

 

7

Вибірковий метод

 

 

8

Розпізнавання образів

 

 

9

Лінійне програмування

 

 

10

Динамічне програмування

 

 

11

Теорія черг

6

Причинні моделі

1

Провідні індикатори

 

 

2

Економетричні моделі

 

 

3

Моделі динамічних систем (машинна імітація)

7

Оброблення інформації (інформаційні системи)

1

Організація баз даних, СКБД

 

2

Людино-машинні комунікації

 

 

3

Програмне забезпечення для аналізу

 

 

4

Стандартні алгоритмічні методи

 

 

5

Обробленння сигналів (повідомлень)

 

 

6

Методи складання розкладів (календарних планів)

8

Штучний інтелект

1

Правила і машина висновку

 

 

2

Оброблення природною мовою

 

 

3

Нейромережі

 

 

4

Генетичні алгоритми

 

 

5

Інші

Існують добре розроблені рекомендації відносно потенційної корисності мета-сімейств і сімейств методів для різних гносеологічних типів задач СППР і контекстів прийняття рішень. На рис. 7.2 дев’ять сімейств упорядковані за критерієм придатності до типу відкритих ситуацій, що потребують прийняття рішень, який за своєю суттю є дедуктивним (у своїй епістемологічній основі) і тяжіє до використання ймовірних (а не детермінованих) суджень і суб’єктивних (а не об’єктивних чи емпірично-кіль-кісних) процедур прийняття рішень.


Рис. 7.2. Рейтинг сімейств методів для
відкритих ситуацій, що потребують прийняття рішень
Перше місце займають структуровані якісні методи, які є переважно дедуктивними, ймовірними і суб’єктивними. З іншого боку найменш доречною для відкритих ситуацій є гру-
па часового ряду (екстраполяція), яка характеризується індуктивністю, детер-мінованістю і об’єктивністю. Інші сімейст-
ва методів знаходяться в проміжному положенні між цими
двома.
Сімейство методів штучного інтелекту займає друге місце, тому що в ньому закладені великі потенційні можливості для розв’язування «відкритих» задач. На третьому рівні єрархії релевантних методів для відкритих задач знаходиться група із трьох сімейств: стохастичні (ймовірні), причинне моделювання і комбіновані. Під цим рівнем розміщені два сімейства, які мають дещо обмежену корисність для підтримки прийняття рішень у разі відкритих ситуацій: методи суб’єктивного оцінювання і методи оброблення інформації. На шосте місце поставлено сімейство статистичних (на основі дослідження операцій) методів, які (так само, як і часові ряди (екстраполяція)) є епістемологічно індуктивними, об’єктивними і детермінованими. Це абсолютно несумісне з характером предметної галузі і свідчить про те, що СППР на основі останніх двох сімейств методів будуть некорисними або навіть призводитимуть до прийняття неадекватних рішень у відкритих ситуаціях.

7.1.2. Процес прийняття рішень
Процес прийняття рішень пов’язаний із значними труднощами, що викликає необхідність у засобах його підтрим­ки. Зокрема, за генерування варіантів рішень нерідко бувають
випадки, коли деякі з них взагалі випадають із поля зору, а решта визначені досить туманно. Оцінювання ситуацій являє собою дедуктивне завдання, яке знаходиться за межею узагальнення параметрів наслідків дій, котрі можуть здаватися з першого погляду відомими і простими; ОПР не завжди в змозі виділити всі актуальні величини або виявити наявні конфлікти. Аналіз невизначеності потребує від людей спостереження за повторюваними процесами се-редовища; ця вимога загалом може бути виконана, але вона передбачає необхідність узагальнення всіх спостережень у логічні висновки, які в дійсності не спостерігалися. В інтуїтивних передбаченнях дуже часто має місце глибока пристрасність. Стосовно вибору варіантів нормативне правило ((варіант) має оцінюватися відповідною привабністю його наслідків, виваженою з урахуванням імовірності) використовується рідко; в реальних обчисленнях, пов’я­заних з вибором варіантів, використовується низка нефіксованих правил.
Емпіричні дослідження явища, яке називається біхевіоральним (поведінковим) рішенням, на відміну від теоретичного сподівання, що випливає із нормативної теорії чи теорії рішень, цілком очевидно показують, що «пересічна» людина, яка приймає рішення, покладається на прості (інколи спрощені) правила, має обмежені можливості для проведення розрахунків, у багатьох ситуаціях використовує упереджену евристику і проявляє «слабкість» у процесі прийняття рішень.
Перелічені проблеми можуть виникати на всіх стадіях (чи фазах) прийняття рішень, що потребує підтримки всього цик-
лу аналізу/прийняття рішень. Слід зазначити, що «хороший» процес прийняття рішень має забезпечувати виконання таких
функцій:
1) ідентифікацію всіх потенційно доцільних напрямів дій, що розпочинаються;
2) аналіз привабливості наслідків кожного із напрямів дій;
3) оцінювання ймовірності для кожного із наслідків;
4) інтегрування всіх доречних міркувань із застосуванням раціонального правила вибору оптимальної дії.
Теорія прийняття рішень, відповідна певному типу СППР, має враховувати такі елементи:
тип і ступінь невизначеності;
тип і ступінь часової напруги;
пізнавальний стиль та інші характерні риси користувачів;
функціональну галузь (постачання, стратегічне планування та ін.);
перспективу рішень (довгострокові чи тактичні);
фазу процесу прийняття рішення (наприклад, збір інформації, розроблення чи генерування варіантів, вибір).
Можна виділити дві групи змінних, які стосуються процесу підтримки в СППР:

  • ситуації, пов’язані з прийняттям рішень;
  • функції або завдання рішень.

7.1.3. Ситуації, пов’язані
з прийняттям рішень

Усі рішення, як правило, мають загальну функціональну чи задачну послідовність, але вони суттєво відрізняються своїми ситуаційними проекціями. Класифікація ситуацій, по­в’язаних з прийняттям рішень, подана в табл. 7.3. Як видно з таблиці, неструктуровані або відкриті задачі характеризуються двома потен-ційними формами невизначеності: невизначеністю вхідної інформації та невизначеністю наслідків дій (піс-
лядій).


Таблиця 7.3

КЛАСИФІКАЦІЯ СИТУАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕНЬ

Тип ситуацій

Вид ситуації

Характерна особливість

Приклад

Ситуації закритих задач (структуровані пробле­ми)

детерміновані ситуації

добре визначені цілі;
цілковита доступність ін­формації;
детерміновані фактори

моделі ліній­ного програ­мування

ситуації за умов ризику

добре визначені цілі; необхідна інформація вільно доступна;
змінні і післядії стохастичні

задачі керування запасами;
побудова черг

Ситуації відкритих задач

прийняття рішень за умов невизначеності (слабо структуровані проблеми)

добре визначені цілі;
невизначеність вхідної ін­формації (неповна інфор­мація)

аналіз капітальних вкладень

прийняття рішень за умов нечітких цілей (неструктуровані проблеми)

нечіткі цілі;
невизначеність вхідної ін­формації;
обидві форми невизначеності

диверсифікація;
організаційні розробки

Кризові
ситуації

посилені відкриті рішення (неструк-туровані проблеми)

нечіткі цілі;
невизначеність вхідної ін­формації;
невизначеність післядій;
обидві форми невизначеності;
жорсткі часові обмеження

боротьба з терором

Залежно від якості вхідної інформації і характеристик наслідків дій можливі такі чотири основні сценарії підтримки прийняття рішень (табл. 7.4).
Таблиця 7.4
ОСНОВНІ СЦЕНАРІЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ


Наслідки дій
(післядії)

Якість вхідної інформації

висока (доступна
інформація)

низька (невизначена
інформація)

Фіксовані
(закриті)

перший сценарій
(швидка інтеграція,
агрегація та стиснення
інформації)

другий сценарій
(вдосконалення процесу
усвідомлення ситуації
та поліпшення якості інформації)

Невизначені (відкриті)

третій сценарій
(підтримка розуміння
і значення проблеми)

четвертий сценарій
(подолання двох типів
невизначеності)

Перший сценарій відтворює найпростішу ситуацію, коли інформація визначена і доступна, а наслідки дій фіксовані й відомі. У такому разі підтримка прийняття рішень служить допоміжним засобом для швидкої інтеграції, агрегації та стиснення інфор-мації.
Другий сценарій забезпечує підтримку прийняття рішень за умов, коли варіанти рішень і наслідки дій досить зрозумілі (фіксовані), але вхідні дані мають невисоку якість (наприклад, якщо аналізують військові розвідувальні дані). Ця підтримка направлена на вдосконалення процесу усвідомлення ситуації та на покращання якості даних.
Третій сценарій передбачає комп’ютерну підтримку прийняття рішень у ситуаціях, коли вхідні дані мають високу якість, але варіанти рішень і наслідки дій є відкритими (невизначеними). Прикладом такої може бути проблема, пов’язана з розширенням або злиттям компаній. СППР, головно, концентрується на підтримці розуміння і значення проблеми (генерування гіпотез і варіантів, аналіз і вибір варіантів).
Четвертий сценарій підтримки прийняття рішень пов’язаний із ситуаціями, коли одночасно діють два фактори невизначеності: невизначеність вхідної інформації і невизначеність наслідків дій (наприклад, за умов, коли корпорації загрожує серйозна криза в галузі її діяльності). СППР у подібних ситуаціях діє в напрямі подолання невизначеностей.
7.1.4. Функції і завдання прийняття рішень

Прийняття рішень пов’язане з виконанням ряду функцій (завдань), починаючи від першого сприйняття стимулу (тобто усвідомлення факту, що існує проблема, яка потребує розв’язання) і закінчуючи аналізом (постфактум) ефективності дії (реакції) на стимул. СППР потенційно може застосовуватися до однієї або кількох функцій чи завдань стосовно прийняття рішень. Існує досить багато моделей процесу прийняття рішень, в яких визначаються його компоненти (функції і завдання) та робляться спроби з’ясувати взаємодії і взаємозв’язки між ними. Найвідомішою є модель, в яку включено три базові функції (завдання): аналіз ситуації (дві модифікації — пошук інформації і пояснення), планування і прийняття рішень, виконання й контроль. Базові функції можна поділити, у свою чергу, на окремі підфункції (підзадачі), що наведені в табл. 7.5.

Таблиця 7.5

ФУНКЦІЇ ТА ПІДФУНКЦІЇ ПРОЦЕСУ
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ПІДТРИМКИ


Функція

Підфункція

Аналіз ситуації: пошук інформації

1. Генерування й ідентифікація альтернативних джерел
інформації
2. Оцінювання альтернативних джерел інформації
3. Вибір з-поміж альтернативних джерел інформації

Аналіз ситуації: пояснення

4. Генерування альтернативних пояснень
5. Оцінювання альтернативних пояснень
6. Вибір з-поміж альтернативних пояснень

Планування і прийняття рішень

7. Генерування альтернативних напрямів дій
8. Оцінювання альтернативних напрямів дій
9. Вибір з-поміж альтернативних напрямів дій

Виконання і контроль

10. План реалізації
11. Спостереження наслідків дій
12. Оцінювання відхилень від сподіваного результату
13. Вибір (прийняття чи відхилення)

 

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.