лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

системи підтримки прийняття рішень

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Розділ 6

Класифікація систем підтримки прийняття рішень

6.1. Концептуальні засади класифікації


6.1.1. Загальна схема класифікації


Системи підтримки прийняття рішень — досить поширені інформаційні системи; існує велике різноманіття СППР, які відрізняються своїми цілями і призначенням, предметними галузями, функціональною орієнтацією тощо. Тому для того, щоб внести більшу ясність у саме поняття СППР, певною мірою уніфікувати підходи до розроблення систем і їх використання, визначити напрями науково-дослідних робіт у цій галузі, проводились роботи з класифікації цих систем на основі найсуттєвіших відмінностей. Зауважимо, що висвітлені раніше характеристики СППР об’єднують загальні риси наявних систем чи їх перспективних розробок.
Систематику СППР можна побудувати за функціональними галузями (маркетинг, планування, інвестиції та ін.), в яких надається підтримка прийняттю рішень, за рівнями інформаційного забезпечення (тактичний, операційний, стратегічний, рівень середньої ланки управління) тощо.
Питаннями таксономії (класифікації) СППР займалися різні автори, зокрема, Alter, Bonczek, Holsapple, Whinston, Donovan, Madnick, Hackathorn, Keen, Golden, Hevner, Power, Sprague, Watson та ін. Проте загальноприйнятої класифікації СППР ще не створено. У даній книзі опишемо дві найвідоміші таксономії СППР: таксономію Альтера (Alter) як одну з перших, і таксономію Пауера (Power), що з’явилася останнім часом. Пауер запропонував розширену рамку СППР, якої, головно, автор цієї книги буде дотримуватися. Разом з тим, запропонуємо узагальнену класифікацію СППР.
Аналіз різних поглядів на розроблення і застосування комп’ютерних систем підтримки прийняття рішень, на способи одержання, подання і структуризації інформації, на специфічні відмінності СППР від інших типів інформаційних систем дає змогу виділити для класифікації СППР ряд класифікаційних ознак-підходів для поділу всієї сукупності систем на класифікаційні групи (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
КЛАСИФІКАЦІЯ СППР


Категорії
класифікації

Ознака (основа)
класифікації

Класифікаційні групи
(типи систем)

Концептуальна модель

Інформаційний підхід

Концептуальна модель Спрага
Модель еволюціонуючої СППР

Підхід, оснований на знаннях

Орієнтовані на знання СППР
Орієнтовані на правила СППР

Інструментальний підхід

Спеціалізовані (прикладні) СППР
СППР-генератори
СППР-інструментарії

Користувачі

Єрархічний рівень уп­равління

Вища ланка управління (виконавчі інформаційні системи)
Середня ланка управління
Нижча ланка управління

Спосіб взаємодії користувача з системою

Термінальний режим
Режим клерка
Режим посередника
Автоматизований режим

Ступінь залежності осіб у процесі при-йняття рішення

Персональна підтримка (персональні СППР)
Групова підтримка (групові СППР)
Організаційна підтримка (багатокористувацькі СППР, інтер-організаційні СППР, інтра-організаційні СППР)

Завдання, що потребує прийняття рішень

Новизна завдання

Унікальні проблеми (СППР на даний випадок (ad hoc))
Повторювані проблеми (інституці-альні (Institutional) СППР)

Характер описання проблеми

Цілісний вибір
Багатокритеріальний вибір (наприклад, СППР Decision Grid)

Тип моделі

Об’єктивна модель
Суб’єктивна модель

Діапазон підтримуваних функцій

Функціонально-специфічні СППР
СППР загального призначення

Закінчення табл. 6.1


Категорії
класифікації

Ознака (основа)
класифікації

Класифікаційні групи
(типи систем)

Забезпечуючі засоби

Рівень підтримки при-йняття рішень

СППР, орієнтовані на дані
СППР, орієнтовані на моделі
СППР, орієнтовані на документи
СППР, орієнтовані на комунікації
Web-орієнтовані СППР

 

Рівень мов користувацького інтерфейсу

Процедурні мови
Командні мови
Непроцедурні мови
Природні мови

Галузі застосування

Професійна сфера

Мікроекономіка
Макроекономіка
Конторська діяльність (офісні СППР)
Оцінювання розповсюдження технологій
Юриспруденція
Медицина і т. ін.

Часовий горизонт

Стратегічне управління (довгострокові рішення)
Тактичне управління (середньостро-кові рішення)
Операційне управління (короткострокові рішення)

Таблиця класифікації СППР містить не тільки реальні типи чи екземпляри СППР, але і визначає рамку для розроблення нових типів СППР у перспективі. Розглянемо найвідоміші з цих груп. Окремим типам СППР, що знаходять значне поширення, будуть присвячені спеціальні розділи книги: орієнтованим на знання СППР — розділ 9; орієнтованим на дані СППР, зокрема, на основі сховищ даних і OLAP-технологій — розділ 10; груповим системам підтримки прийняття рішень — розділ 11; виконавчим інформаційним системам — розділ 12. Тому в цьому розділі з метою уявлення цілісної картини діапазону застосувань СППР дані типи систем розглядатимуться стисло.
6.1.2. Таксономія СППР Альтера
З кінця 70-х років ХХ ст. розроблялась класифікація СППР,
в якій відмінності між елементами виділились залежно від рівня підтримки (рівня прямого впливу) управлінських рішень і характеру виконуваних дій. На основі емпіричних досліджень 56 різних СППР, проведених Стевеном Альтером (Steven Alter) у період 1976—1980 років, були виділені два типи систем: системи, орієнтовані на дані, які просто здійснюють вибирання інформації; системи, орієнтовані на моделі, що дійсно дають змогу підтримувати прийняття рішень. У свою чергу, ці групи систем поділяються на сім окремих видів систем:

  1. Системи накопичування файлів (File draver systems), які забезпечують доступ до елементів даних (і нагадують звичайні адміністративні інформаційні системи);
  2. Системи аналізу даних (Data analysis systems), які уможливлюють проведення маніпуляцій над даними, використовуючи спеціально розроблені засоби і засоби загального користування;
  3. Системи аналізу інформації (Analysis information systems), які забезпечують доступ до кількох баз даних і до невеликих моделей;
  4. Розрахункові моделі або облікові і фінансові моделі (Accounting and financial models), які дають змогу проводити визначення наслідків планових дій на основі обчислювальних процедур;
  5. Репрезентативні або образні моделі (Representational models), які генерують оцінки наслідків дій на основі частково визначених імітаційних моделей, що включають як випадкові, так і обліково визначені зв’язки;
  6. Оптимізаційні моделі (Optimization models), які забезпечують вибір напрямів дій шляхом ідентифікації оптимальних рішень, сумісних з низкою обмежень;
  7. Рекомендаційні моделі (Suggestion models), які виробляють конкретні рекомендовані рішення для слабоструктурованих або цілком зрозумілих завдань.

На рис. 6.1 зображена класифікація, яка складається із систем пошуку та аналізу даних (СППР, орієнтовані на дані), симуляційних та рекомендаційних типів СППР, орієнтованих на моделі. Слід зауважити, що рекомендаційні моделі (зразки) СППР можна віднести також і до орієнтованих на знання СППР.
Системи накопичування файлів забезпечують особі, що приймає рішення, інтерактивний доступ до певних елементів даних, тобто фактично вони є СППР, які містять тільки підсистеми інтерфейсу користувача і керування базою даних. Прикладом такого типу СППР може бути система контролю товарно-мате-ріальних запасів, яка підтримує щоденне розв’язання завдань операційного рівня; моніторинг устаткування в реальному часі; моніторинг систем. Засоби створення елементарного запиту і звіту в таких СППР нагадують доступ в OLTP-категорії (транзакційних) системах.

Рис. 6.1. Таксономія Альтера: системи підтримки
прийняття рішень, орієнтовані на дані (а) і на моделі (б)
СППР аналізу даних використовуються для аналізу файлів поточних або попередніх даних. Спеціалізовані системи аналізу фокусуються на множині конкретних вимог до аналізу і на чітко окреслених завданнях. Користувачі мають можливість маніпулювати даними й одержувати протоколи аналізу.
Системи аналізу інформації надають користувачам інформацію шляхом використання ряду баз даних, орієнтованих на прийняття рішень, і простих моделей. Такі СППР можуть накопичувати і зберігати детальну інформацію про збут, власну і придбану інформацію про потенційних покупців, а також давати прогнози, розраховані на основі економічних моделей промислового сектору. По суті СППР цього типу об’єднують виходи системи оброблення даних, орієнтовані на обслуговування запитів користувачів, з даними від зовнішніх джерел інформації. Прикладами є прогнозування збуту на основі бази даних торгівлі, аналіз кон-
курентів, планування і аналіз продукції. Сучасні системи OLAP також належать до цієї категорії.
Розрахункові моделі використовують визначені зв’язки і формули для обчислення наслідків певних дій. Такого типу СППР застосовуються для покращання планування шляхом генерування оцінок декларацій про прибутки, балансових звітів або інших вихідних документів чи критеріїв. Входами моделей є оцінки різних елементів витрат і надходжень. Розрахункові моделі вважаються мінімально невизначеними, коли співвідношення і фактори, використовувані для ведення обліку фірмою, досить виявлені. Тому розрахункові (бухгалтерські) результати в загальному випадку є точними і надійними. Прикладами завдань, що розв’язуються за допомогою розрахункових моделей є оцінювання прибутковості нового продукту; аналіз оперативних планів; аналіз беззбитковості; узагальнення оцінок про отримані доходи і балансові звіти. Ці типи моделей уможливлюють використання процедури «А що…, коли…?» або аналіз чутливості. На відміну від розрахункових репрезентативні моделі можна розглядати як невизначені наперед спроби користувача зрозуміти суть складних взаємозв’язків між діями й результатами в майбутньому.
Репрезентативні моделі охоплюють всі імітаційні моделі, які основані на визначеннях, що переважно не є за своєю суттю обліковими. Наприклад, у розрахунковій моделі дані про збут і ціни на вироби просто вводяться в модель, у той час як у репрезентативній моделі ціна вважається елементом вхідних даних, а обсяг збуту обчислюється за моделлю, що реалізує гіпотетичний причинний механізм залежності обсягу продажу продукції від ціни на неї. Прикладами можуть служити агрегатна модель реакції ринку, яка пов’язує рівні реклами і ціни з рівнями продажу для визначеної марки виробу, моделі аналізу ризику, імітація устаткування і виробництва. За своєю суттю репрезентативні моделі є апроксимаційними, тому за їх використання виникає проблема надійності результатів. Разом з тим, надійні репрезентативні моделі можуть використовуватися як унікальний і надзвичайно цінний механізм виявлення очікуваних взаємозв’язків між внутрішніми і зовнішніми чинниками.
Оптимізаційні моделі пов’язані з ситуаціями, які вимагають синтезу елементів у такому порядку, щоб забезпечити досягнення певної мети (наприклад, максимізувати прибуток чи мінімізувати витрати) за умови дотримання наперед заданих обмежень. Прикладом може служити лінійна модель (задача лінійного програмування), яка використовується компаніями з виробництва товарів споживання: модель дає змогу розв’язувати проблеми поста-чання тимчасового характеру, пов’язані з неочікуваними змінами обсягу наявного ресурсу (множини використовуваних матеріалів чи сировини) або режиму його надходження. В такому разі шляхом регулювання обсягів випуску вироблених товарів можна досягти виконання завдань виробництва з мінімальними витратами. Основані на такому підході СППР використовуються, як правило, не як засіб для одержання конкретних рішень, а як інструмент аналізу, зокрема, за допомогою двоїстих оцінок наявних ресурсів.
За рекомендаційними моделями розробляють конкретні напрями дій на основі математичних перетворень і алгоритмічних процедур, зокрема, реалізованих шляхом машинного моделювання, тобто якщо оптимізаційно-орієнтовані системи підтримки надають допомогу в процесі розгляду альтернатив, визначення важ-ливості обмежень тощо, то рекомендаційно-орієнтовані СППР спроможні давати готові розв’язки задач, які потребують ком-п’ютерної підтримки. Наприклад, одна із СППР такого класу виконує складні обчислення, необхідні для регулювання ставок на групові страхові свідоцтва, на основі вивчених взаємозв’язків між страховими преміями і позовами; завданням ОПР є вивчення вже поданої системою документації і прийняття рішень стосовно того, чи відповідають проведені обчислення реальній ситуації.
Розуміння типології, подібної до таксономії Альтера, допомагає менеджерам, які досліджують і обговорюють системи підтримки прийняття рішень, зменшити своє збентеження від множини пропонованих варіантів. Таксономія також допомагає користувачам і розробникам узагальнити й об’єднати їхній досвід у галузі СППР.
Зауваження.В англомовній літературі з СППР часто застосовується термін «таксономія СППР» (Taxonomy DSS). В українській мові термін «таксономія» описує визначення і теоретичне обґрунтування класифікаційних одиниць, їх системи, супідрядності, співвідношення тощо. Інколи під таксономією розуміють класифікацію взагалі, групування за певними ознаками предметів і явищ. Щодо СППР, то тут можуть застосовуватися й інші синонімічні терміни: рамки (frameworks) СППР, концептуальні моделі (conceptual models) і типології (typologies).
6.1.3. Розширена рамка СППР Пауера
Більш ніж 20 років пройшло з тих пір, коли Альтер провів дослідження діючих на той час СППР і запропонував свою таксономію цих систем. За минулий час системи підтримки прийняття рішень бурхливо розвивалися на засадах нових теоретичних концепцій щодо оброблення інформації (сховищ і вітрин даних, багатовимірних моделей даних) і засобів інформаційних технологій (OLAP-технології, мультимедіа, Інтернету і Інтранету, Web-технології, гіпертексту, геоінформаційних систем). Якщо Альтер досліджував лише 56 різних типів СППР, то на даний момент кількість різних типів СППР принаймні на порядок більша. Тому потрібна ширша типологія або рамка, ніж таксономія Альтера, оскільки нині не тільки спостерігається кількісне зростання типів СППР, але також сучасні СППР значно інші, ніж були ті, коли Альтер проводив свої дослідження і запропонував свою рам­ку. Типологія Альтера до цих пір доречна для категоризування
деяких типів СППР, але не для всіх.
Дослідження в галузі розроблення нових типологій СППР продовжуються. Найбільш вдале розв’язання даної проблеми, на думку автора цієї книги, запропонував 2000 року Пауер (D. J. Power), який розширив таксономію Альтера, доповнивши її новими типами СППР (див. наприклад, слайд wysiwyg://31/http://
//dssresources.com/dssbookslides/ch1sbdm/sld013/htm). Як і будь-яка класифікація, пропозиція Пауера не є всеохоплюючою і строго окресленою стосовно виділення незалежних груп систем. Але головною позитивною рисою даної типології є те, що вона охоплює всі реально діючі на даний час системи підтримки прийняття рішень. Наприклад, якщо до недавнього часу інформаційні системи на базі сховищ даних часто не включали до категорії СППР, або відносили з певним застереженням (СППР на основі сховищ даних), то Пауер знайшов їм місце в групі орієнтованих на дані СППР.
Всю множину різних типів СППР Пауер поділив на п’ять категорій:

  1. орієнтовані на дані СППР (Data-driven DSS);
  2. орієнтовані на моделі СППР (Model-driven DSS);
  3. орієнтовані на знання СППР (Knowledge-driven DSS);
  4. орієнтовані на документи СППР (Document-driven DSS);
  5. орієнтовані на комунікації і групові СППР (Communications-Driven і Group DSS;

та 3 групи, які основані на вторинних ознаках (внутрішні і зовнішні користувачі, спеціальні або загальні технології):

  1. Інтер-організаційні ((Inter-Organizational) і Інтра-організа-ційні (Intra-Organizational) СППР;
  2. функціонально-специфічні (Function-Specific) СППР і СППР загального призначення (General Purpose);
  3. СППР на базі Web (Web-Based DSS).

У табл. 6.1 загальної класифікації ці групи СППР зайняли відповідне за ознакою класифікації місце. Опишемо коротко ці групи СППР, маючи на увазі, що найпоширенішим із них будуть присвячені окремі розділи.
Орієнтовані на дані СППР
Ці системи містять картотечні скриньки (file drawer), системи керування створенням звітів, сховище даних, системи аналізу, виконавчі інформаційні системи (EIS), географічні інформаційні системи (GIS), системи бізнесової інформації (Business Intelligence Systems). У них наголошується на доступі й маніпулюванні великими БД структурованих даних, часовими рядами внутрішніх даних компанії і деякими зовнішніми даними. Прості файлові системи, до яких мають доступ за запитом і пошуковими інструментальними засобами, забезпечують найелементарніший рівень функціональних можливостей. Системи сховищ даних, які уможливлюють маніпулювання даними за допомогою комп’ютеризованих інструмента-
льних засобів, пристосовані до специфічних завдань, є загальнішими інструментальними засобами й операціями, що забезпечують додаткові функціональні можливості. СППР з оперативним аналітичним обробленням (OLAP) забезпечують найвищий рівень функціональних можливостей і підтримки рішень та поєднані з аналізом великих сукупностей фактичних даних.
Можна виділити чотири субкатегорії орієнтованих на дані СППР: СППР на основі сховищ даних (описані в розділі 10); OLAP-системи (описані в розділі 10); виконавчі інформаційні системи (описані в розділі 12); просторові (територіальні) СППР (Spatial DSS).
Географічні інформаційні системи і просторові СППР. Просторові системи підтримки прийняття рішень створюються з використанням технології географічних інформаційних систем. Географічна інформаційна система (ГІС) — це програмно-апаратний комплекс, призначений для збору, керування, аналізу і відображення територіально-розподіленої інформації. ГІС є підтримуючою системою, яка надає дані з використанням карт.
Просторові СППР допомагають менеджерам мати доступ, зображати і аналізувати дані, які мають географічний зміст і значення. ГІС доступні вже протягом багатьох років. Деякі приклади просторових СППР містять демографічний аналіз клієнтів (замовників), зображення проведеного голосування для політичного аналізу. Додатки просторових СППР доречні в аналізі маршрутизації і розміщення, маркетингу і в традиційних галузях додатку ГІС — у дисциплінах, як наприклад, у геології, лісовому господарстві й земельному плануванні.
Програмне забезпечення ГІС надає середовище для розроблення просторових СППР. Навіть обмежене за функціональними можливостями програмне забезпечення ГІС забезпечує здатність зображати дані певним масштабом на карті або виділяти різні дані. ГІС забезпечують підтримку бази даних, яка розроблена, щоб дати змогу ефективно організувати пам’ять просторових даних. Також, програмне забезпечення ГІС забезпечує зв’язок між інтерфейсом користувача і базою даних, тому користувач може робити запити і аналізувати просторові дані.
Розроблення і вдосконалення програмного забезпечення ГІС уможливили практичне застосування готового до використання програмного забезпечення, щоб побудувати просторову СППР. Прикладом такого типу програмного забезпечення є програмне забезпечення ГІС ArcInfo8 підприємства ESRI. ArcInfo призначене для того, щоб допомогти користувачам здійснювати запити і бачити просторові дані. Іншим широко використовуваним продуктом настільного відображення є MapInfo.
Орієнтовані на моделі СППР
Категорія орієнтованих на моделі СППР містить системи, які використовують облікові, фінансові, репрезентативні й моделі оптимізації. Головним їх завданням є забезпечення легкого доступу до моделей і маніпулювання ними. Прості статистичні й аналітичні інструментальні засоби забезпечують найбільший елементарний рівень функціональних можливостей. Деякі системи OLAP, які уможливлюють проведення комплексного аналізу даних, можуть бути визначені як комбіновані системи СППР, які забезпечують функціональні можливості моделювання, вибирання даних і їх підсумовування. Орієнтовані на моделі СППР використовують дані й параметри, які забезпечують творців рішень допомогою за аналізування ситуації, але ці дані невеликі за обсягом. Дуже великі бази даних, зазвичай, не потрібні для орієнтованих на моделі СППР. Орієнтовані на моделі СППР будуть описані докладніше далі в цьому розділі книги.
Орієнтовані на знання СППР
Орієнтовані на знання СППР детально описані в 9 розділі книги. В цьому розділі зробимо лише кілька зауважень. Назва цієї категорії СППР ще остаточно не визначена. На даний момент найкращим терміном, на нашу думку, є термін «орієнтова­ні на знання СППР», хоч одночасно запроваджується інший тер­мін — «орієнтовані на правила СППР». Інколи застосовується вузькіший термін — «експертна система керування», хоча, як було показано раніше, експертна система не підтримує рішення,
а сама створює їх.
Орієнтована на знання СППР може пропонувати або рекомендувати дії для менеджерів. Ці СППР є людино-комп’ютерними системами зі спеціалізованою експертизою розв’язування проблем. «Експертиза» складається із знання про специфічний домен, розуміння проблеми всередині нього і «майстерності» у розв’язуванні деяких проблем. Пов’язаним з цією концепцією є Data Mining — дейтамайнінг (добування даних), що стосується класу аналітичних додатків, які розшукують невидимі (приховані) зображення в базі або сховищі даних. Добування даних є процесом фільтрування великих обсягів даних для отримання таких, що відповідають контексту задачі.
Інструментальні засоби, які використовуються для побудови орієнтованих на знання систем, інколи також називають методами інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Вони можуть використовуватися для створення комбінованих СППР: орієнтованих на дані СППР або орієнтованих на знання СППР.
Орієнтовані на документи СППР
Орієнтовані на документи СППР (що інколи називаються системами керування знаннями) належать до нового типу СППР. Вони призначені для того, щоб допомагати менеджерам збирати неструктуровані документи та керувати ними і Web-сторінками. СППР даного типу інтегрують різноманітні елементи пам’яті й технологічні оброблення, щоб забезпечити завершений пошук докумен­та і його аналіз. Web забезпечує доступ до великих баз документів, включаючи бази гіпертекстових документів, зображень, звукових і відео документів. Прикладами документів, які можуть оброблятися за допомогою орієнтованих на документи СППР, є страхові поліси і операції, специфікації продуктів, каталоги, корпоративні управлінські документи, включаючи протоколи зборів, корпоративна документація (облікові документи) і важлива кореспонденція. Вбудований в орієнтовану на документи СППР механізм пошуку є могутнім інструментальним засобом допомоги у створенні рішень.
Орієнтовані на комунікації і групові СППР
Групові cистеми підтримки прийняття рішень (ГСППР) з’явилися ще до появи ширшої категорії СППР — орієнтованих на комунікації СППР (Communications-Driven DSS) або групового програмного забезпечення (groupware). Ці типи СППР містять програми щодо комунікації, співробітництва і технології підтримки прийняття рішень. Вони не відповідають типам СППР, ідентифікованим Альтером, тому їх потрібно виокремити як специфічну категорію СППР. Термін «Communications-Driven DSS» менш уживаний, ніж GDSS (ГСППР). ГСППР є комбінованими СППР, що концентруються на використанні зв’язків і моделей рішень. Групові системи підтримки прийняття рішень є інтерактивними комп’ютеризованими системами, які призначені для полегшення розв’язання проблем спільною роботою творців рішень як групи. Groupware підтримує електронний зв’язок, планування (побудову графіків робіт), роздільне створення документів й інші засоби групової роботи та підвищення ефективності оброблення інформації, що сприяє прийняттю рішень. Мають місце ряд технологій і можливостей даної категорії СППР — кімнати рішень ГСППР, двостороннє інтерактивне відео, White Boards — «загальнодоступна записна книжка» (на екрані), Bulletin Boars (електронна дошка об’яв) і
E-mail (електронна пошта). Докладно ГСППР і групове програмне забезпечення розглядаються в розділі 11.
Інтер-організаційні
і Інтра-організаційні СППР

Інтер-організаційні СППР — відносно нова категорія СППР, яка стала можливою завдяки новітнім технологіям і швидкому розвитку загальнодоступного Інтернету. Ці СППР обслуговують компанії споживачів або постачальників. Інтернет уможливлює створення комунікаційних зв’язків для багатьох типів Інтер-організаційних систем, включаючи СППР. Інтер-організаційні СППР забезпечують акціонерів доступом до Інтранет компанії і повноваженнями для використання специфічних можливостей СППР. Компанії можуть зробити орієнтовані на дані СППР доступними для постачальників або орієнтовані на моделі СППР доступними для споживачів, щоб розробити новий продукт або вибрати продукт.
Більшість СППР є Інтра-організаційними. Вони розробляються для використання окремими особами в компанії як «автономні СППР» або для використання групою менеджерів усередині компанії, як групові або широкомасштабні (корпоративні) СППР. Префікс «intra» означає, що СППР використовується всередині певної організації, а «inter» означає, що вона використовується ширше.
Функціонально-специфічні
СППР і СППР загального призначення

Більшість СППР розроблені, щоб підтримувати певні бізнесові функції, типи бізнесу або індустрії. Такі СППР можна назвати специфічно-функціональними (вузькофункціональними) або специфічно-індустріальними (вузькоіндустріальними). Специфічно-функціональні СППР (подібно до системи для складання бюджету) можуть бути придбані окремо або настроєні для приватного використання ширшого пакета універсального призначення. Розроблені продавцем або «готові» СППР підтримують функціональні галузі бізнесу, наприклад щодо торгівлі або фінансів; деякі СППР розроблені з метою підтримки завдань створення рішень у специфічній індустрії, наприклад в авіації, де виконується планування за допомогою СППР авіаліній. Програмне забезпечення СППР загального призначення (універсальних СППР) допомагає підтримувати широкий спектр завдань, наприклад стосовно керування проектами, аналізу рішень або планування бізнесу.
СППР на базі Web
Врешті, всі вищезазначені типи СППР можуть функціонувати, використовуючи Web-технологію, і ми можемо назвати ці системи «СППР на базі Web» (Web-Based DSS). СППР на базі Web є комп’ютеризованою системою, яка доставляє інформацію або інструментальні засоби підтримки прийняття рішень для менеджера чи бізнесового аналітика, використовуючи як звичайного клі-єнта вікно Web-броузера подібно Netscape Navigator або Internet Explorer. Комп’ютерний сервер, який приймає додаток СППР, з’єднує комп’ютер користувача з мережею за протоколом TCP/IP. У багатьох компаніях Web-Based DSS є синонімом Інтранету або корпоративної СППР. Інтранет компанії підтримує великі групи менеджерів, використовуючи Web-броузер у мережевому середовищі. Менеджери часто мають Web-доступ до сховища даних як складової частини архітектури СППР. Нині Web-технології є інструментальними засобами, які використовуються для створення Інтер-організаційної СППР, яка підтримує прийняття рішень у се-
редовищі споживачів і постачальників.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.