лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

системи підтримки прийняття рішень

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

4.3.4. Властивості мови IFPS


Шаблони
Творці IFPS/Plus мали на меті створити таку мову фінансового моделювання, щоб нею можна було описувати будь-які моделі. Тому вони помістили великий ряд функцій, виразів тощо в мову для зручного їх використання. Щоб спростити створення моделі і наглядно подати елементи мови, IFPS/ Plus містить великий ряд шаблонів. Ці шаблони доступні за допомогою екрана, щоб нагадати про формат, який вимагається для кожного шаблонного елемента. Користувач може копіювати шаблонні засоби у свою модель, уникаючи у такий спосіб помилок за друкування і зберігаючи час.
Використання шаблонів здійснюється двома шляхами: за допомогою натиснення клавіші Template після того, як відкрили модель, або за допомогою вибору шаблона з інструментальних засобів у меню Windows. Коли використовується блок діалогу сто­совно шаблонів, то з’являється меню шаблонів, показане на рис. 4.7.
Шаблони, які стають доступними користувачу, залежать від того, де він працює в IFPS/Plus, тобто вони чутливі до контексту. Ряд шаблонів поділяється на такі групи: функції (Functions), підпрограми (Subroutines), твердження (Statements), вирази (Expression), кожна з яких містить відповідні їй специфічні види шаблонів. Так, наприклад, щодо функцій, показаних на рис. 4.7, то ця група охоплює розподіли ймовірностей (як наприклад, нормальний розподіл), фінансові, прогнозні, математичні, інформаційно-до­відкові, статистичні, ланцюжкові функції.

Рис. 4.7. Діалогове вікно Templates (Шаблони)
Вбудовані функції
(фінансові, прогнозні, математичні)

IFPS/Plus містить три типи стандартних функцій: фінансові; статистичні, включаючи функції прогнозування; математичні. Щоб використовувати специфічну функцію, необхідно спершу вибрати її ім’я, потім конкретизувати значення її параметрів, які використовуються в обчисленні величини. Наприклад, щоб обчислити чисту теперішню вартість протягом кож­ного періоду, необхідно ввести передбачувані покриття (тобто,
приплив капіталу), обліковий процент і суму інвестиції (тобто, прямі платежі) у вираз NPVC (RETURN, DISCOUNT RATE, INVESTMENT). Для всіх функцій необхідно забезпечити введення значень точно в заданій послідовності. Їх не можна міняти місцями. Якщо помістити значення облікового процента першим у функції NPVC, то буде отримана неправильна відповідь. Хоч за функціями виконують велику кількість обчислювальних робіт, необхідно знати правила і дотримуватися їх.
Фінансові функції
При проведенні будь-яких фінансових операцій, зокрема, інвестицій, проводиться оцінювання їх ефективності за різними критеріями. Різні заходи (критерії) можуть привести до різних висновків про те, схвалювати чи відхиляти конкретне інвестування.
СППР IFPS/Plus дає змогу обчислити показники щодо фінансових рішень, включаючи:

  • net present value (NPVC) — чиста (зведена) теперішня вартість (у деяких літературних джерелах позначається як NPV),
  • net terminal value (NTV) — чиста кінцева вартість,
  • internal rate of return (IRR) — внутрішня норма рентабельності або внутрішній коефіцієнт окупності),
  • benefit/cost ratio (відношення доходи/витрати)
  • growth rate ( темп зростання).

Функції визначаються в такому форматі:

  • NET PRESENT VALUE: NPVC (RETURN, DISCOUNT RATE, INVESTMENT)
  • NET TERMINAL VALUE: NTV (RETURN, DISCOUNT RATE, INVESTMENT)
  • INTERNAL RATE OF RETURN: IRR (RETURN, INVESTMENT)
  • GROWTHRATE: GROWTHRATE (VARIABLE) чи GROWTHRATE (VARIABLE, COLUMN)

Статистичні функції і функції прогнозування
IFPS/Plus забезпечує обчислення як за елементарними статистичними, так і елементарними функціями прогнозування. Статистичними функціями є: МЕAN (середнє значення), MEDIAN (медіана), STDDEV (середнє квадратичне відхилення). До функцій прогнозування належать: MOVAVG (метод ковзучого середнього значення), TREND (для екстраполяції тренду), POLYFIT (для підгонки даних до лінійних і квадратних функцій).
Математичні функції
Подібно до BASIC (Бейсику) та інших мов комп’ю­терного програмування IFPS/Plus містить ряд вбудованих математичних функцій. Їх поділяють на три групи:

  • Функції однієї змінної (натуральний логарифм, десятковий логарифм, експонента, квадратний корінь, абсолютна величина та ін.).
  • Функції двох або більше змінних (піднесення до степеня, максимум, мінімум).
  • Табличні пошукові функції (степенева функція, інтерпо-
    ляція).

Підпрограми (DEPRECIATION — ЗНЕЦІНЕННЯ,
AMORTIZATION — АМОРТИЗАЦІЯ)

Обчислення знецінення і амортизації виконуються, використовуючи підпрограми. Підпрограми подібні до функцій, але відрізняються від них тим, що вони:

  • не мають лівої сторони і знака дорівнює та займають лише один рядок у моделі;
  • можуть формувати три або більше рядків для скорішого виведення даних;

Загальний вираз підпрограми такий: subroutine (input list; output list) — підпрограма (список введення; список виведення). Система містить шість підпрограм, які використовуються залежно від методу обчислення амортизації та знецінення.
Додаткові обчислювальні можливості
У багатьох моделях значення компонентів підраховуються окремо (наприклад, експлуатаційні витрати або доходи), а потім додаються. Тобто, виникає потреба отримувати загальні або субзагальні характеристики всередині стовпця або рядка. Тому скоріше, ніж виписувати імена всіх змінних, можна просто використовувати функцію SUM (сума). Ця функція додає всі конкретизовані змінні і видає загальний результат. Наприклад, REAL ESTATE COSTS = SUM (LEASES, DEPRECIATION). Функція SUM може використовуватися як у стовпцях, так і в рядках.
У мові IFPS/Plus, як і в мовах програмування BASIC або C, можна виконувати операції за допомогою оператора IF, коли результат залежить від умови, наприклад, податкова ставка може залежати від обсягу річного прибутку. В системі також передбачені інші можливості маніпулювання матрицями та векторами числових даних.

4.3.5. База даних IFPS/Plus
(Відношення та запити)

Коли створювався пакет IFPS/Plus, як одна з оригінальних мов четвертого покоління, то вона замислювалась як мова моделювання для менеджерів та керівного персоналу. Через те, що розмір моделей збільшувався, ставало очевидним, що IFPS/Plus має взаємодіяти з корпоративними базами даних. У результаті був поданий продукт IFPS/DATASPAN, який давав змогу брати дані з інших систем для створення файлів даних IFPS/Plus. Ця реляційна система керування базами даних та інші можливості використання баз даних в управлінні через зв’язки та запити забезпечують моделювання та створення звітів. СКБД IFPS/Plus умож-ливлює створення будь-якої кількості полів тексту чи даних. Як і будь-яка реляційна СКБД вона має гнучкі ключі, які організовують доступ до даних. В IFPS/Plus розроблена ефективна система створення запитів (Query) до БД, а також інші засоби управління даними.
4.3.6. Приклади галузей застосування IFPS/Plus
СППР Visual IFPS/Plus спочатку планувалася для застосування у сфері фінансових розрахунків, проте можливості системи виходять за рамки фінансового моделювання і вона може використовуватися також в інших галузях, зокрема, у статистиці і в управлінні виробництвом (операційному менеджменті). При цьому IFPS/Plus є не тільки обчислювальним інструментальним засобом, але також і засобом повідомлення про зміст моделей. Зупинимося стисло на цих додатках.
Додатки щодо фінансових розрахунків
Система IFPS/Plus широко застосовується для розв’язування проблем корпоративних фінансів. Саме фінансові проблеми, особливо фінансові прогнози, спонукали до створення IFPS. IFPS/Plus має багато вбудованих можливостей, які роблять фінансові обчислення простими, включаючи вбудовані функції для визначення чистої теперішньої вартості, внутрішнього коефіцієнта окупності й обчислень стосовно знецінення.
Чиста теперішня вартість. Принцип теперішньої вартості є головним у фінансах. Допускається, що для індивіда або фірми значення грошової одиниці сьогодні більше, ніж завтра. До того ж кількісна оцінка зменшуючого значення вартості між сьогоднішніми і майбутніми грошима виражається в терміні дисконт-фактора, котрий визначається як:
DISCOUNT FACTOR = 1 / (1 + r),
де r — коефіцієнт окупності (норма прибутку), тобто винагорода, яку інвестори вимагають для покриття простроченого платежу.
Узагалі за здійснення фінансових заходів заінтересовані в серії інвестицій, котрі з часом окуповуються. Зазвичай, вони відбуваються з проміжками, що дорівнюють одному року, з припущенням, що інвестиції відбуваються на початку року, а доходи від них отримують в кінці року. Загальна формула для обчислення теперішньої чистої вартості має вигляд:
NPV = SCFt / (1 + r)t,
де NPV — чиста теперішня вартість, CFt — грошовий потік (надходження) у момент t.
У цій формулі додатний знак встановлюється для надходжень і від’ємний — для витрат на інвестиції. IFPS/Plus містить три вбудовані доступні функції чистої теперішньої вартості:
NPVC (RETURN, DISCOUNT RATE, INVESTMENT);
NPV (YEARLY RETURN, DISCOUNT RATE, LIFE, INVESTMENT);
NTV (RETURN, DISCOUNT RATE, INVESTMENT).
За функцією NPVC обчислюють чисту теперішню вартість на кожний рік для всіх інвестицій і надходжень, створених на даний момент. Функція NPV використовується для спеціального випадку щорічної ренти, тобто єдина початкова інвестиція породжує фіксовані надходження для фіксованого ряду років (що називається строком служби щорічної ренти). Функція NTV визначає чисту кінцеву вартість. Вона обчислюється аналогічно функції NPVC, крім урахування майбутніх вартостей сьогоднішніх грошей. Так, NTV може використовуватися, щоб знайти рівновагу в рахунках збережень, якщо гроші вкладені сьогодні і залишаються там протягом певного періоду. Якщо угоди не щорічні, а періодичні (тобто, щомісячні, щоквартальні), то потрібно використовувати оператор PERIODS для урахування даного випадку.
Теперішня вартість облігацій (Bonds) і акцій (Stocks). ТЕПЕРІШНІЙ ДОХІД ОБЛІГАЦІЙ ДО ПОГАШЕННЯ.Коли ви купуєте облігацію і утримуєте її до погашення, то отримуєте періодичні виплати процентів і номінальну вартість облігації в кінці терміну. Якщо процентна ставка, що пропонується, є меншою, ніж теперішня ринкова процентна ставка, то облігації продаються за меншою ціною, ніж номінальна вартість. Тобто, ціна знижується. Інвестор хоче визначити теперішню вартість облігації, тобто суму грошей, яку він має сплатити за неї. Система IFPS/Plus передбачає можливість таких розрахунків.
ВАРТІСТЬ ЗВИЧАЙНОЇ АКЦІЇ. Визначеннявартості звичайної акції є трошки складнішим, ніж обчислення вартості облігації, через те, що вона має два види надходжень: дивіденди і приріст вартості. До того ж, як дивіденди так і приріст вартості можуть змінюватися з часом, і акція має нескінченний термін користування. В системі IFPS/Plus відповідні розрахунки здій-снюються досить просто.
Альтернативні критерії для інвестиційних рішень. Для оцінювання інвестиційних рішень використовуються різні альтернативні критерії. Таких критеріїв у IFPS/Plus є п’ять: чиста (зведена) теперішня вартість; період окупності (PP); середній обсяг надходжень у балансову вартість; внутрішній показник окупності (внутрішня норма рентабельності — IRR); індекс прибутковості (PI). Кожний із цих критеріїв може бути застосований відносно простим шляхом в IFPS/Plus. Усі ці критерії викорис­товуються на практиці. У багатьох випадках вибір альтернативного критерію всередині конкретної фірми базувався скоріше на історичній, ніж на іншій причині; тобто вдале використання критерію повторювалося.
Середнє і дисперсія надходжень від портфеля двох акціонер­них капіталів. Найпростіший портфель складається з двох ак-
тивів, як наприклад акцій. IFPS/Plus забезпечує обчислення середнього значення і дисперсії такого портфеля. У цьому обчис­ленні допускається, що різна кількість капіталу інвестована в кожний актив, і що кожний актив має різну норму прибутку (коефіцієнт окупності) і різне середнє квадратичне відхилення коефіцієнта окупності, що асоціюється з цим. Формули, безпосередньо написані в стилі IFPS/Plus, є стандартними формулами для сподіваного середнього значення і дисперсії .
Цінова модель капітальних активів. Цінова модель капітальних активів є простою моделлю, яка встановлює співвідношення між ризиком і надходженнями, що асоціюються з інвестиціями. Ключовою величиною в цій моделі є бета — міра чутливості прибутку щодо інвестицій на ринку. Бета є відношенням середнього квадратичного відхилення багато диверсифікованого портфеля активів до середнього квадратичного відхилення ринкового портфеля. Принцип бети пов’язаний з принципом преміювання за ризик, тобто, з додатковою винагородою, яка має пропонуватися інвесторам, щоб спонукати їх брати на себе ризик, який асоціюється з даною інвестицією. Ризики виражаються в термінах щорічних коефіцієнтів окупності.
Мова фінансового моделювання IFPS дає змогу створювати моделі для визначення необхідного коефіцієнта окупності інвестиції та бети за іншими величинами. В ній передбачені можливості розширення принципу бети до регульованих інвестицій, тобто, інвестицій, в яких дробова частина капіталу одержується за допомогою позики.
Аналіз фінансового стану. Моделі IFPS містять більшість уживаних для аналізу фінансового стану відношень, зокрема, три типи показників: показники лівериджу (leverage), тобто впливу, ліквідності та ефективності.
Модель управління готівкою. Управління балансом готівки на фірмі може моделюватися в термінах теорії запасів. Фірми взагалі дотримуються правила, щоб мати мінімальну кількість готівки напоготові з метою виконання повсякденних справ. Ця кількість інколи визначається вимогами, нав’язаними фірмам банками. Існує також обмеження щодо максимально бажаної кількості готівки. Цей максимум відображає компроміс між вкладенням грошей у ліквідні інвестиції, як наприклад у федеральні скарбничі векселі, і вартістю втрачених процентів через те, що готівка не вкладається в справу. Можна вважати, що готівка подібна до будь-якого іншого ресурсу, який компанія тримає в товарно-матеріальних запасах.
В IFPS/ Plus для обчислення раціональної кількості готівки застосовується модель Міллера—Орра (Miller—Orr). Модель допускає, що ви знаєте мінімально потрібний касовий баланс, дисперсію щоденних оплат готівкою, щоденну процентну ставку і вартість транзакції для кожного продажу або купівлі цінних паперів.
Формальні моделі фінансового прогнозування. В IFPS міститься узагальнена фінансова модель прогнозування, яка дає змогу створювати прогнози про доходи (прибутки і збитки); про джерела надходження і використання грошових фондів; балансових звітів на таку кількість років, яку ви бажаєте.
Додатки щодо статистики
Статистичні методи потрібні для розв’язування багатьох проблем: у фінансах, торгівлі, обліку, економіці й інших сферах. У системі IFPS/Plus через здатність подавати інформацію в матричному вигляді і можливість проведення аналізу типу «ЩО …, ЯКЩО…?» легко можна здійснювати різні статистичні обчислення і аналізи, зокрема, обчислювати середню величину, диспер­сію, середнє квадратичне відхилення, медіану та інші параметри розсіювання, довірчі інтервали, оцінювати розподіли ймовірностей, аналізувати часові ряди, здійснювати прогнозування тощо.
Додатки стосовно виробництва
і оперативного управління

Засоби IFPS/Plus можна продуктивно застосовувати до проблем у виробництві та оперативному управлінні (В/OУ). Сфери виробництва і управління виробництвом стали виключно важливими в останні роки у всьому світі, оскільки конкуренція робить удосконалення стосовно продуктивності необхідними для виживання. Велика кількість методів управління включає фінансовий аналіз і тому В/OУ може бути добре модельованим в IFPS/Plus, зокрема, щодо завдань аналізу беззбитковості, створення агрегованих календарних планів, управління товарно-виробничими запасами тощо.
4.3.7. Імітаційне моделювання
(
аналіз ризику) у Visual IFPS/Plus
Загальний опис і концепція
У створюваних засобами IFPS/Plus моделях, уважалося, що всі початкові дані і всі зв’язки точно відомі. Такі моделі називають детермінованими. Хоч це часто (але не завжди) буває так, але маючи статистичну інформацію, наприклад результати бухгалтерського обліку, ставиться завдання зробити оцінювання майбутнього за допомогою цих моделей. Майбутнє є сумнівним і тому ризикованим з бізнесового погляду. За створення ділових рішень ці ризики мають бути оціненими. Інакше кажучи, виникає проблема прийняття рішень за умов ризику, коли параметри і змінні задачі є випадковими величинами (наприклад, собівартість продукції, частку ринку, загальний збут у майбутніх періодах не можна визначити точно). Якщо це так, то чи буде ризикований захід прибутковим? У СППР Visual IFPS/Plus є три шляхи дослідження аспектів ризикованості (невпевненості).
Перший шлях полягає у використанні аналітичних можливо-стей IFPS/Plus: WHAT IF (Що…, Якщо…?), GOAL SEEKING (Пошук Мети) і VARIANCE (Коливання). Ці опції дають змогу дослідити альтернативні ситуації за допомогою модифікування моделі й визначити впливи змін. Хоч такий підхід і придатний для дослідження впливів змін однієї чи двох змінних або отримання специфічної відповіді, що базується на припущеннях вищого керівництва, ці три можливості не є найефективнішими для аналізу ризику.
Другий шлях — зробити оцінювання найкращого і найгіршого випадків. За цього підходу оцінки створюються з урахуванням сприятливіших і найнесприятливіших умов, які кожна вхідна змінна могла б мати. Для найкращого випадку встановлюють оптимістичні значення, а для найгіршого — песимістичні. У реальному світі не всі змінні одночасно набувають своїх найкращих значень, як і найгірших. Хоч дослідження критичних ситуацій дуже корисне, але цей підхід не виводить на сукупність ситуацій, які можуть реально очікуватися.
Третій шлях — використовувати імітаційне моделювання (машинну імітацію) або, як це названо в IFPS/Plus, симуляцію Монте-Карло (Simulation Monte Carlo). Зауважимо, що в україномовній літературі з дослідження операцій частіше застосовується синонім терміна «симуляція» — імітація.
Користувачі даної СППР мають зрозуміти відмінність між поняттями «моделювання» (Modeling) і «симуляція» (Simulation). Моделювання і симуляція (або імітація) відрізняються бо:

  • моделювання — це аналітичне дослідження, яке включає формування ситуації у вигляді математичних відношень;
  • імітація — експериментальне дослідження, оскільки воно включає виконання вибіркових машинних експериментів на моделі ситуації.

Ключовими словами в цьому визначенні імітації є «вибіркові експерименти». У вибірковому експерименті створюється великий ряд випробувань. Через наявність невпевненості наслідок кожного випробування може відрізнятися від наслідків інших випробувань. За імітації вибіркові експерименти виконуються на комп’ютерній моделі, даючи змогу в такий спосіб зробити багато випробувань з незначними матеріальними витратами (на відміну від проведення натурних експериментів).
Розв’язуючи задачу, яка містить одну або більше випадкових змінних, необхідно мати правило для вирішення того, яких значень набуватиме кожна випадкова змінна. Найефективніший шлях для цього — присвоїти значення відповідно до розподілу ймовірностей і вважати їх значеннями, що нібито насправді мали місце. Оскільки за імітації реалізується вибірковий експеримент, то цей процес повторюється багато разів (наприклад, 1000 разів). Кожного разу, коли звертаємося до випадкової змінної, то вибираємо значення з розподілу ймовірностей і використовуємо його для визначення наслідку, тобто вибираємо значення випадкової змінної так, щоб частота входження окремих значень була пов’язана з розподілом імовірностей.
Процедура імітації в короткому викладі складається з таких кроків:

  • Побудуйте імітаційну модель, яка визначає невпевненість і ризики.
  • Виконайте вибіркові експерименти на комп’ютері, повторюючи розв’язання за моделлю велику кількість разів. Кожного разу отримаєте один можливий сценарій.
  • Проведіть статистичні аналізи наслідків експериментів.
  • Використовуйте одержані статистичні результати для прийняття рішення.

Після дослідження результатів можна провести додаткові роз-в’язування задачі за моделлю, щоб краще підсилити статистичну точність результатів, або зупинитися на певному дотягненому результаті, прийнявши потрібні рішення, ґрунтуючись на отриманих результатах. Докладнішу інформацію щодо імітаційного моделювання можна знайти в навчальному посібнику: Ситник В. Ф., Орленко Н. С. Імітаційне моделювання. — К.: КНЕУ, 1998. — 232 с.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.