лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Після закриття операційного дня адміністратор БД або технолог системи виконують процедури занесення оперативної інформації до архіву. Архівні файли, у разі потреби, можна читати і використовувати для складання звітів або формування довідок за запитами але ні в якому разі не змінювати.
Зауважимо, що для обробки банківської інформації крім технологічних застосовуються й функціональні АРМ, призначення яких розглядається далі.
Розрахункові та касові операції належать до основних, найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка. Сьогодні в банківських інформаційних системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої — автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.
Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються функції: відкриття особових рахунків, їх перегляд, доповнення й коригування, введення та обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової та технологічної інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунка на встановлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде цей особовий рахунок, виконання операцій з визначення та зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках.
Особовий рахунок являє собою аналітичний реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку, правила виконання операцій з якими задаються нормативними документами НБУ. Кожний особовий рахунок відкривається за відповідним балансовим рахунком. Номер особового рахунка включає в себе чотиризначний код балансового рахунка (АААА), ключовий розряд (В) і не більше дев’яти знаків аналітичного рахунка (ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ). Тобто номер особового рахунка може мати не більше 14 знаків, а його структура має такий вигляд: ААААВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Типове значення сегмента (Е) включає в себе характеристику контрагента — один знак, порядковий номер рахунка контрагента (клієнта) — два знаки і код клієнта — шість знаків.
У коді балансового рахунка перший знак задає клас, перші два — розділ і три — групу рахунка. Він є обов’язковою складовою номера особового рахунка. Це дає змогу отримувати суми оборотів та залишків на балансових рахунках на основі даних особових рахунків, які відносяться до заданого балансового
рахунка.
Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, касира. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. Так, головний бухгалтер має у своєму розпорядженні найповніший перелік функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.
Інформаційну базу (ІБ) розрахунково-касових операцій утворює сукупність певним чином структурованої (як документи чи файли) інформації, використовуваної під час виконання завдань підсистеми. Всю наявну ІБ поділяють на зовнішню та внутрішню.
Зовнішня ІБ — це сукупність вхідних повідомлень — документів та файлів, що надходять від клієнтів даного банку, інших комерційних банків, державних структур, різних юридичних і фізичних осіб. До них належать платіжні доручення, грошові чеки, векселі, меморіальні ордери, оголошення про внесення готівки, касовий план, реєстри платіжних документів тощо, файли платіжних доручень, що надходять від інших банків через систему міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП), систему міжнародних електронних платежів (СВІФТ) та від клієнтів банку через підсистему «Клієнт—банк».
Внутрішня ІБ як сукупність даних на машинних носіях, використовуваних для виконання завдань з обліку й контролю розрахунково-касових операцій, містить у собі файли з довідковою, оперативною та архівною інформацією. До файлів довідкової інформації належать довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з коштами, довідники каси (довідник для складання форм звітності 747 і 748, а також довідник касових символів).
Файли оперативної інформації протягом робочого дня формуються або на підставі вхідних повідомлень, які надходять операціоністу у вигляді паперових чи електронних (по мережі) документів, або під час обробки оперативної інформації.
Наприклад, в ОДБ «УНІТА-БАРС» це такі файли: OPER — оперативні документи дня за балансовими рахунками у гривнях; OPERV — те саме у валюті; OPERN — те саме за позабалансовими рахунками; SALDO, SALDOVІ, SALDONB — залишок і рух коштів на рахунках відповідно в гривнях, у валюті та за позабалансовими рахунками.
Архівні файли — це файли результатної інформації, сформовані після складання балансу та записані в архів. За допомогою файлів довідкової, оперативної та архівної інформації виконуються завдання з обліку та контролю розрахункових і касових операцій.
3.2. Автоматизація внутрібанківських
розрахункових операцій

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу ОДБ, який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюється в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технологічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо. Слід відмітити, що деякі роботи жорстко прив’язані до виконавців.
При автоматизації розрахункових операцій у банківських уста­новах вирізняють операції введення первинних платіжних документів (ППД) та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни стану залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.
Одна із широко розповсюджених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів, з підключенням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. При такій технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений тільки з АРМ технолога. При цьому операції введення даних і їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банкові протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.
Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунка і виконує операції оплати.
Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об’єднані у модуль із назвою «Особові рахунки». Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

  • визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т.ін.;
  • установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;
  • визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;
  • закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.

Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню «Особові рахунки», переходять до пункту «Відкриття особових рахунків». При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунка, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціонального клавіша; рівень секретності рахунка, що задається обмеженнями доступу до нього; вид валюти рахунка, який вибирається курсором з висвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта в банку; номер балансового рахунка; номер особового рахунка клієнта; назва особового рахунка, дата відкриття; підстава для відкриття рахунка; тип особового рахунка для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів за залишки.
Супроводження особових рахунків виконується на робочих міс­цях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники валютного відділу, каси, головний бухгалтер та керівники служб банку. Усім зазначеним працівникам доступна функція перегляду особових рахунків, виконувати яку можна по-різному.
Найчастіше переглядається окремий особовий рахунок, для чого насамперед входять до меню другого рівня (пункт «Перегляд особових рахунків»). Перш ніж увійти в цей режим, необхідно в екранному вікні набрати номер рахунка.
Функція перегляду особових рахунків дає змогу:

  • переглянути реквізити рахунка, зокрема номер балансового рахунка, тип рахунка, його призначення та інші довідкові ознаки;
  • визначити оперативний стан особового рахунка, а саме: вхід­ний залишок, поточні обороти коштів, вихідне сальдо рахунка.

Для роботи з окремим особовим рахунком до меню другого рівня включений пункт коригування, що надає такі можливості:

  • змінити відповідального виконавця, що веде рахунок;
  • установити чи зняти блокування з особового рахунка;
  • змінити тип рахунка при зміні статей плану рахунків або коду валюти;
  • закрити особовий рахунок, зазначивши дату та підстави для його закриття.

Перегляд списку особових рахунків, закріплених за даним балансовим рахунком як режим меню, дає змогу:

  • дістати впорядкований за заданою ознакою список особових рахунків, в якому зазначено номер рахунка, ім’я клієнта, поточне сальдо й обороти коштів;
  • головному бухгалтеру банку дістати інформацію про стан балансового рахунка (вхідний залишок, поточні обороти, вихідний залишок), а також дату останньої модифікації рахунка;
  • вивести на друкування або занести до файла список особових рахунків.

У режимі перегляду списку особових рахунків є можливість переглянути список особових рахунків, на яких обліковується валюта. При цьому програмні засоби забезпечують отримання списку особових рахунків, упорядкованих за заданими ключовими ознаками, а також вибір окремого рахунка та видачу щодо нього всієї поточної інформації.
Перегляд історії особових рахунків здійснюється після входження до меню з такою самою назвою. Наступний рівень меню дає змогу користувачеві вибрати балансовий чи позабалансовий рахунок. Увійшовши до пункту меню «Вид рахунка», користувач може послідовно задати з клавіатури номери балансового й особового рахунків, за якими він отримує на екрані розшифрування руху коштів. Таке розшифрування можна дістати за вказаний день або період.
Перезакріплення особових рахунків — заміна одного відповідального виконавця на іншого здійснюється на АРМ адміністратора БД і головного бухгалтера. Тут можна перепризначити один або кілька особових рахунків, деяку групу або всі балансові рахунки.
Виконання розрахункових операцій,тобто обробка платіжних документів та зміна величини сум залишків і оборотів на відповід­них особових рахунках здійснюється шляхом запуску відповідної програми. Програма може запускатися як безпосередньо користувачем через відповідний пункт меню, так і в автоматичному режимі при виконанні певних умов, наприклад, через відповідний (заданий) інтервал або в певні моменти часу, наявності певної кількості необроблених ППД та ін.
Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій.
Варіант 1-й передбачає, що процентні ставки фіксуються у файлі-довіднику типів особових рахунків і не залежать від розміру залишків коштів на рахунках.
Суму процентів для сплати j-му клієнтові за р-й розрахунковий період обчислюють згідно з таким алгоритмом:
,                                   (4.1)
де Sjpd — сума залишку коштів на особовому рахунку j-го клієнта за d-й день р-го розрахункового періоду; Nd — процентна ставка на d-й день.
Для машинного виконання алгоритму (4.1) сума залишку вибирається з файла особових рахунків, а процентна ставка задається в довіднику типів особових рахунків або в спеціальному файлі, створеному для цього розрахунку.
Варіант 2-й машинного розрахунку процентів також виконується за алгоритмом (4.1), але процентна ставка вибирається з довідника відповідно до діапазону сум залишків коштів на рахунку. При цьому проценти визначаються за середньодобовий залишок грошових коштів на особовому рахунку.
За результатами розрахунку складається меморіальний ордер, на підставі якого інформація заноситься до БД, а далі передається клієнтам у формі виписки з рахунка.
Аналогічно до розрахунку процентів за залишками на особових рахунках визначаються суми, що їх мають сплатити клієнти за розрахунково-касове чи інше обслуговування. Загальна методика й алгоритми лишаються незмінними, але інформаційна база формується за іншими ознаками.
Наприклад, базова сума Sjpd для розрахунку за касове обслуговування формується як сума касових оборотів на підставі записів відповідного файла, а процентна ставка вибирається з файла-довідника або задається користувачем.
Для виконання розрахунку процентів потрібні програми об’єд­нуються у програмний модуль, підключення якого здійснюється через відповідний пункт меню, який розкривається, як правило, такими підпунктами: «Історія процентів», «Ввід із файла», «Зміна процентів за балансовими рахунками», «Нарахування процентів», «Формування відомості нарахованих процентів», «Календар розрахунково-касових операцій».
За допомогою першого пункту меню «Історія процентів» підключаються програми, які виконують введення і коригування процентних ставок. Входячи в цей режим, слід задати номер рахунка, для якого встановлюється чи коригується процентна ставка; тип валюти (іноземна/національна), діапазон дат вводу (перегляду, коригування) процентної ставки. Зміна вноситься в поле «Тип процентної ставки» довідника типів особових рахунків. Форма документа на екрані дає змогу вводити одну процентну ставку або діапазон сум. Якщо потрібно вилучити окремий запис із процентною ставкою, цей запис слід позначити, а потім вилучити за допомогою клавішів, вказаних в інструкції користувачеві.
Змінити процентні ставки за даним рахунком можна також, не вводячи інформацію з клавіатури, а використовуючи відповідний файл. Ця процедура виконується за допомогою пункту меню «Ввід із файла». При цьому на моніторі показується діапазон дат для нарахування процентів. Якщо з’ясується, що для якогось особового рахунка вже введено процентні ставки в цьому діапазоні, то зміни в базі даних не виконуються, а всі виявлені помилки виводяться в протокол.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.