лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація і стимулювання праці

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Час на відпочинок і особисті потреби: для операторів машинного доїння — 35 хв., для скотарів — 25 хв.
Нормативи щодо виконання окремих операцій наведені у табл. 4.8.
Таблиця 4.8
НОРМАТИВИ ЧАСУ НА ВИКОНАННЯ
ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ НА ФЕРМІ



з/п

Операція

Норматив часу на 1 гол. в день, хв.

1

Доїння і догляд за доїльною апаратурою

6,18

2

Роздача кормів:
концентрованих
грубих
силосу
коренебульбоплодів
зелених


0,21
1,18
1,18
0,58
0,38

3

Чищення стійл

0,37

4

Заміна підстилки

0,13

5

Чищення корів

1,07

6

Прив’язування і відв’язування

0,43

7

Участь у зооветзаходах

0,35

8

Чищення напувалок і годівниць

0,25

9

Прибирання кормових проходів

0,20

10

Виганяння і заганяння корів

0,30

11

Інші разові роботи

0,15

Завдання 4. Для засвоєння методики розрахунку норм обслуговування великої рогатої худоби на дорощуванні, відгодівлі і нагулі на основі типових норм часу і нормативів візьмемо дані з видання: Вітвіцький В. В., Нагорна та ін. Роботи в тваринництві. Методики розрахунку та нормативи часу і чисельності працівників тваринницьких ферм. — Кн. 7. — Ч. І. — К.: ТОВ «Комплекс Віта», 1995. — С. 123—124.
Перш ніж використовувати типові норми часу і нормативи, необхідно вивчити конкретні умови утримання великої рогатої худоби на дорощуванні, відгодівлі і нагулі. Тут можливі різні варіанти. Необхідно мати на увазі, що молодняк великої рогатої худоби надходить у господарства в різному віці. У зв’язку з цим відгодівельні ферми можуть бути різних типів. Якщо молодняк надходить у 20-денному віці, то його спочатку ставлять на дорощування, а потім — на відгодівлю. В даному випадку дорощування складається з двох періодів: вирощування і власне дорощування. Відгодівля також поділяється на два періоди. У випадках, коли худоба надходить у господарство масою 90—100 кг, на дорощуванні вона перебуває один період, на відгодівлі — два (пер­ший і завершальний). На частину ферм молодняк надходить
після дорощування на фермах господарств. У південних районах України з малосніжними зимами поширені відгодівельні майданчики різної місткості — від 200 до 2000—2500 гол. Обов’язки операторів на різних типах ферм істотно різняться, тому і норми обслуговування неоднакові — від 200 до 1000 гол.
Вихідна інформація:
Розрахувати норму обслуговування молодняка на дорощуванні (І період) при безприв’язному утриманні в секціях на решітчастій підлозі, використавши дані табл. 4.9.
Таблиця 4.9
СЕРЕДНЬОДОБОВИЙ РАЦІОН ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКА
ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ НА ДОРОЩУВАННІ, кг на 1 гол.


Корм

Добова норма

Замінник незбираного молока (ЗНМ)

4

Відвійки

4

Концкорми

0,3

Сіно

0,45

Солома

0,14

Силос

0,45

Зелена маса

0,90

Мінеральна підкормка

0,06

Напування — з корит під краном. Роздавання кормів: комбікорм — вручну з піднесенням на відстань до 15 м; грубі, соковиті, зелені — з кормового проходу; ЗНМ, відвійки — шлангом у корито. Видалення гною — гідровидаленням. Робота організована в одну зміну. Обов’язки оператора: роздавання всіх видів кормів, напування ЗНМ, водою, чищення корит, годівниць, кормових проходів, тамбурів, секцій, видалення гною, разові та інші роботи.
Завдання студента: визначити нормативи часу на окремі роботи, наведені в табл. 4.10. За даними типового збірника норм і на основі одержаних даних розрахувати норму обслуговування за формулою:
Нобс = (Тзм – (Тпз + Тв + Топ)) : Тобс .
Таблиця 4.10
НОРМАТИВИ ЧАСУ НА РОБОТИ
З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕЛЯТ, хв. на 1 гол. на день


Назва роботи

Норматив часу

Таблиця, з якої необхідно
взяти норматив

Роздавання кормів:
грубих (8 · (0,59 : 100))
концкормів (20 · (0,3: 100))
силосу
зеленої маси
мінеральної підкормки

 


90
90
90
90
90

Напування:
ЗНМ з відвійками
водою

 


90
55

Чищення:
напувалок
годівниць, кормових проходів
тамбурів
секцій
телят

 


55
55
55
55
55

Видалення гною

 

55

Посипання проходів вапном

 

55

Разові та інші роботи

 

55

Разом (Тобс)

 

 

Підготовчо-завершальні роботи, хв. за зміну

 

53

Відпочинок та особисті потреби, хв. за зміну

 

54

Завдання 5. Метою даного завдання є освоєння методики встановлення норм обслуговування і чисельності працівників у галузі вівчарства. Перед тим, як приступити до безпосереднього розв’язання прикладів задач, необхідно ознайомитися з умовами утримання овець і технологічними та організаційними особливостями виробництва продукції у вівчарстві.
ТЕХНОЛОГІЇ УТРИМАННЯ ОВЕЦЬ
У вівчарстві поширені такі способи утримання: стійловий у зимовий період, стійлово-пасовищний, пасовищний — у літній.
При стійловому способі взимку і влітку овець утримують у кошарах та відкритих базах без використання природних та штуч­них пасовищ. Усі тварини мають вільний доступ до приміщень, куди вони заходять на відпочинок або в негоду.
При стійлово-пасовищному способі овець вдень виганяють на пасовище, увечері — заганяють до приміщення. Біля бази або приміщення будують вигульно-кормові майданчики площею 6—8 м2 на 1 гол. Пасовищний спосіб утримання поширений у південних районах. Вівці вдень перебувають на пасовищі, вночі їх приганяють до тирла, де підгодовують концентратами з додаванням солі та мікроелементів.
У зоні Карпат влітку застосовують відгінний спосіб утримання на гірських пасовищах (полонинах).
Для запобігання застудним захворюванням овець у зимовий період використовують глибоку підстилку. Відгодівельне поголів’я на комплексах і спеціалізованих фермах утримують на щілинній підлозі. При використанні глибокої підстилки приміщення чистять трактором з бульдозером або тракторною лопатою. Щілинну підлогу — вручну.
Напувають овець із групових напувалок, корит при механізованому або ручному подаванні води з криниці. Воду з корита подають також шлангом з водопроводу. При можливості овець напувають з природних водойм.
Корми роздають вручну з підводи, тракторного причепа. На спеціалізованих фермах та комплексах для роздавання кормів пристосовують ТВК-80, використовують мобільні кормороздавачі КТУ-10, ПТУ-10К.
Випасають овець пішки або на коні. При випасанні тварин пасовища поділяють на види:

  • степові — рівна місцевість з добрим оглядом;
  • чагарникові і дрібнолісся — рівна місцевість з рідким розміщенням кущів або дерев з добрим оглядом;
  • штучні сіяні — рівна місцевість з посівами однорічних і багаторічних трав з добрим оглядом;
  • бурунні — місцевість вкрита піщаними пагорбками з обмеженим оглядом;
  • гірські — нерівна, пересічена високими пагорбами, глибокими ярами місцевість з поганим оглядом;
  • лісові — місцевість із щільним розміщенням дерев і чагарників з поганим оглядом.

Тонкорунних і напівтонкорунних овець стрижуть навесні, молодняк весняного ягніння — у річному віці, зимового — у липні-серпні при довжині вовни 4—5 см, грубововних і напівгрубововних дорослих овець — двічі на рік (навесні і восени), а в гірських районах Карпат — один раз (навесні). Овець романівської породи стрижуть тричі на рік: навесні, влітку і восени. Стрижка на 90 % механізована. Стригальні пункти бувають стаціонарні і пересувні. На великих за розміром фермах (понад 10 тис. овець) потрібно встановлювати стаціонарні стригальні пункти, на дрібних розкиданих — пересувні.
Пункти обладнані стригальними агрегатами ЕСА на 12, 24, 36, 48, 60 і 100 машинок, пресами для вовни ПТШ-0,7, ПГШ-1,0, вер­стаками для точильних апаратів та наладки машинок, столами для класирування вовни, транспортером для подавання руна від стригалів до столу обліковця, вагами.
На невеликих фермах овець стрижуть на фермі. Забороняється переганяти овець на інші стригальні пункти. Період стрижки триває не більше 10 днів, на великих фермах (понад 4000 овець) — не більше 20 днів.
Оптимальні розміри вівцеферми спеціалізованих господарств — 5000 і більше овець, неспеціалізованих: у зоні Степу — 2000, Лісостепу — 1500—3000, Полісся і західних районів України — 500—700 овець.
На малих фермах у вівчарнях утримують різні за кількістю групи овець. У цих випадках вівчарня має окремі приміщення для баранів, вівцематок, ремонтного молодняка, валушків. Поб­лизу вівчарні є великий баз із секціями і кормовими майданчиками для кожної групи овець. Біля механізованих вівцеферм створюють багаторічні культурні пасовища з огорожею.
Влітку на деяких фермах овець доять і виробляють бринзу. Доять овець як вручну, так і механізованим способом.
Особливості організації праці у вівчарстві у тому, що вона дуже різниться залежно від кількості поголів’я на фермі.
На фермах з поголів’ям до 1000 голів усі роботи з обслуговування тварин виконують чабани без залучення допоміжних працівників. До їх обов’язків входить навантаження, підвезення на певну відстань і роздавання кормів, виконання всіх робіт з обслуговування овець, а також нічне чергування.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.