лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародні розрахунки та валютні операції

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Котирування маркет-мейкера = bid/offer
EUR/USD = 0,9956 (bid)/0,9960 (offer)
або EUR/USD = 0,99 56/60
CHF/JPY = 65,27/65,32
або CHF/JPY = 65,27/32.
Слід запам’ятати: у котируванні сторона bid завжди менша сторони offer.
На екранах інформаційної системи Reuters курси валют можна знайти на різних сторінках — FX= (усі можливі курси валют), EFX= (курси валют, що котируються в Європі), EUR=, GBP=, JPY=, UAH= (курси певних валют). Наприклад, японська єна, євро, англійський фунт стерлінгів показані на екрані у вигляді таблиці:

RIC

Bid/Ask

Contributor

Loc

Screen

Deal

Time

High

Low

JPY=

107,67/71

CHASE

LON

CHCA

CHCL

15:46

107,88

106,56

EUR=

0,9787/91

CITIBANK

VIE

CITN

CATS

15:45

0,9756

0,9810

GBP=

1,5864/69

ABN AMRO

PAR

AABN

AABP

15:45

1,5840

1,5893

У таблиці є такі дані:

  • яка валюта;
  • сторони bid та ask;
  • банк, що виставив курси;
  • його місцезнаходження (location), (LON — Лондон, NYC — Нью-Йорк, VIE — Відень, PAR — Париж, SIN — Сінгапур);
  • назва сторінки банку в інформаційній системі Reuters;
  • дилінговий код банку в системі Reuters Dealing;
  • час, коли виставили котирування;
  • найвище і найнижче значення курсу за добу.

На ринку завжди є два типи учасників — маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker), або, як їх ще називають, маркет-юзери (market-user).
Маркет-мейкер — активний учасник ринку, який зв’язує покупців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.
Маркет-тейкер — пасивний учасник ринку, що запитує котирування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів. Проте якщо маркет-тейкери володіють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то маркет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Звичайно це дрібні комерційні банки, клієнти банків — різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку. Маркет-тейкер завжди перебуває в більш невигідному становищі порівняно з маркет-мейкером: він завжди купує дорожче, а продає дешевше.
Важливо для себе визначити, ким ви є на ринку, щоб не помилитися, з якої сторони курсу ви укладаєте угоду. Наприклад, банк ААА запитує курс євро до долара США в банку ВВВ. Банк ВВВ у даному разі є маркет-мейкером і виставляє курс 0,9870/0,9880.
У даному прикладі банк ВВВ купує євро (продає долар США) за ціною 0,9870, а продає євро (купує долар) за ціною 0,9880. Банк ААА, у свою чергу, є маркет-тейкером і продає євро за курсом 0,9870 (купує долар США), а купує євро (продає долари США) за курсом 0,9880.
Розглянемо ще приклад. Банк XXX ставить котирування банку YYY на 1 млн швейцарських франків: «USD/CHF=1,6545/55» (звичайно під час запису сторони offer велику фігуру вже не вказують, тому що вона змінюється не так швидко, як пункти). Котирування пряме — долар США є базовою валютою, швейцарський франк — валютою котирування. Банк YYY є маркет-тейкером, він запитує курс, тому він може купити 1 млн швейцарських франків у банку XXX тільки за курсом 1,6545, а продати швейцарський франк за курсом 1,6555. Банк XXX — маркет-мейкер, він диктує свої умови, базову валюту (долар США) він купує зі сторони bid — 1,6545, а продає зі сторони offer — 1,6555.
Різниця між правою і лівою сторонами котирування називається спредом (spread). Спред є прибутком банку маркет-мейкера від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред може розглядатися як «плата за послуги», маркет-мейкер купує завжди дешевше, а продає дорожче. Наприклад, якщо банк ставить котирування «1,9567/75», то спред становить 8 пунктів.
На розмір спреду впливає кілька причин:

  • Статус контрагента і характер відносин між контрагентами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контра­гентами протягом ряду років склалися стійкі позитивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків добре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.
  • Ринкова кон’юнктура. В умовах, коли курс швидко змінюється, розмір спреда звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої зміни курсу долара на міжнародних ринках багато банків буде котирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3—5 як звичайно.
  • Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду більший при котируванні банком рідкісних, «екзотичних» валют або за угодами на менш ліквідному ринку.
  • Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами —
    у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-майкер котирує меншим спредом. Наприклад, банк ААА — маркет-мейкер на ринку GBP/CHF і до нього з проханням здійснити котирування звернулися два банки — банк BBB із сумою 20 000 000 GBP і банк CCC із сумою 200 000 GBP. Звичайно банку ААА більш вигідно здійснити операцію з банком BBB, тому він поставить курс із спредом у 2—3 пункти (з урахуванням своїх інтересів), і водночас запропонує банку CCC котирування зі спредом 5—7 пунктів.

10.4. Крос-курси та їх розрахунок
Операції з валютами на ринку Forex здійснюються не тільки з доларом США. Можна також проводити операції з німецькою маркою проти фунта стерлінгів, єни — проти австралійського долара тощо. Крос-курс (cross-rates) — це курс обміну між двома валютами, за винятком долара США. До числа найбільш активних міжнародних ринків конверсійних операцій щодо крос-курсів належать: фунт стерлінгів до японської єни GBP/JPY, євро до японської єни EUR/JPY, євро до швейцарського франка EUR/CHF.
В Україні ринок крос-курсів представлено всього кількома валютами: англійський фунт до української гривні GBP/UAH, карбованець Росії до української гривні RUB/UAH, євро до української гривні EUR/UAH. На жаль, визначення курсів інших валют до гривні в Україні не проводиться через те, що практично всі торговельні контракти укладаються у доларах США.
Крос-курси валют — це вторинний показник. Вони розраховуються через основні курси валют відносно долара. Тобто крос-курс англійського фунта до японської єни розраховується виходячи з поточних курсів англійського фунта і єни відносно долара. Навіть коли немає можливості проводити операції з крос-кур­сами, можна виконати ці операції за допомогою основних курсів валют відносно долара. Деякі «екзотичні» валюти можуть узагалі не мати крос-курсу одна з одною і торгуються тільки через долар США.
Існують три способи розрахунку крос-курсів з урахуванням того, чи є котирування валют до долара прямим чи непрямим:

  • два прямі котирування,
  • пряме і непряме котирування,
  • два зворотні котирування.

Розрахунок крос-курсу для валют із прямим котируванням до долара США (долар є базою котирування для обох валют).
Наприклад, потрібно знайти крос-курс канадського долара і японської єни — CAD/JPY, використовуючи котирування канадського долара і японської єни до долара США — USD/CAD = 1,5652/58 і USD/JPY = 107,34/40.
Існує правило розрахунку цього крос-курсу:

  • для одержання сторони bid крос-курсу слід розділити сторону bid курсу валюти, що виступає в крос-курсі валютою котирування, на сторону offer курсу валюти, що у крос-курсі служить базою котирування;
  • для одержання сторони offer крос-курсу розділити сторону offer курсу валюти, що виступає в крос-курсі валютою котирування, на сторону bid курсу валюти, що у крос-курсі служить базою котирування.

Пряме котирування =     bid         /        offer

Пряме котирування =     bid         /        offer

Отже, якщо долар США є базою котирування для обох валют, то для розрахунку їхнього крос-курсу треба розділити доларові курси цих валют.
Проведемо розрахунок значень сторін крос-курсу з округленням до 2-го знака:


Таким чином, крос-курс CAD/JPY = 68,55/68,62.
У разі необхідності можна розрахувати і крос-курс JPY/CAD за допомогою тих же правил: 100 JPY/CAD = 1,4573/1,4587.
Розрахунок крос-курсу для валют із прямим та непрямим котируванням до долара США, де долар є базою котирування для однієї з валют.
Наприклад, потрібно знайти крос-курс фунта стерлінгів до української гривні — GBP/UAH. Курс GBP/USD = 1,5890/93 є непрямим котируванням, а курс USD/UAH = 5,4250/4350 — пряме котирування.
Існує правило розрахунку крос-курсу з прямим та непрямим котируванням:

  • для одержання лівої сторони bid крос-курсу слід помножити сторони bid доларових курсів цих валют;
  • для одержання правої сторони offer слід помножити сторони offer доларових курсів цих валют.

Пряме котирування =       bid       /      offer

Непряме котирування =   bid       /      оffer
Проведемо розрахунок:
bid GBP/UAH = bid GBP/USD · bid USD/UAH = 1,5890 · 5,4250 = = 8,6203
offer GBP/UAH = offer GBP/USD · offer USD/UAH = 1,5893 · · 5,4350 = 8,6378.
Таким чином, крос-курс GBP/UAH = 8,6203/8,6378.
Розрахунок крос-курсу для валют із непрямим котируванням до долара США, де долар є валютою котирування для обох валют.
Наприклад, дилеру необхідно визначити крос-курс англійського фунта стерлінгів до австралійського долара GBP/AUD. GBP/USD = 1,5820/26 і AUD/USD = 0,7591/96.
У даному разі існує правило:

  • для одержання сторони bid крос-курсу слід розділити сторону bid курсу базової валюти на сторону offer курсу валюти котирування;
  • для одержання сторони offer крос-курсу розділити сторону offer курсу базової валюти на сторону bid курсу валюти котирування.

Непряме котирування =     bid        /        offer

Непряме котирування =     bid        /        offer
Зробимо розрахунок:


Таким чином, котирування крос-курсу GBP/AUD буде 2,0827/48.
Котирування за основними крос-курсами можна знайти на сторінках інформаційної системи Reuters WXWX, EURX1=, GBPX1=, UAHX1= та ін.
Таблиця для крос-курсів основних валют у системі Reuters має такий вигляд:

 

EUR=

GBP=

JPY=

AUD=

CAD=

CHF=

EUR=

*

0,6084/91

102,94/02

1,5746/69

1,4078/96

1,5892/06

GBP=

1,6417/38

*

168,97/09

2,5855/80

2,3126/57

2,6098/130

100 JPY=

0,9703/11

0,5913/19

*

*

1,3673/89

1,5430/47

AUD=

0,6342/49

0,3864/68

65,29/39

*

0,8933/47

1,0081/95

CAD=

0,7094/103

0,4318/24

73,04/14

1,1177/94

*

1,1277/92

CHF=

0,6287/94

0,3827/32

64,75/80

*

0,8856/68

*

10.5. Валютна позиція
Валютна позиція банку — співвідношення (різниця) між су­мою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті.
Активи та позабалансові вимоги — це активи, які обліковуються на певний день у балансі, тобто є у розпорядженні банку на цей час, та активи, які банк одержить у майбутньому (купівля певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон та майбутні надходження у валюті у вигляді доходу).
Балансові та позабалансові зобов’язання — це зобов’язання банку на певний день у балансі перед клієнтами та контрагентами та зобов’язання банку у майбутньому (продаж певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон, майбутні збитки в певній валюті).
Валютна позиція відкрита — сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція містить додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.
Валютна позиція відкрита довга — сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати втрат у разі підвищення курсу національної валюти відносно іноземної.
Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов’язань перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових втрат у разі підвищення курсу іноземної валюти відносно національної.
Валютна позиція закрита — сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті.
Приклад. У понеділок АКБ «Україна» на міжбанківському ринку здійснив конверсійну операцію — купив 1 000 000 дол. США за гривню за курсом 5,4455 для власних потреб, тобто банк відкрив довгу позицію за доларом США. Потім у четвер банк закрив позицію, тобто здійснив протилежну операцію — продав 1 000 000 дол. США за гривні за курсом 5,4435. Курс Національного банку України в понеділок становив 5,4465, а в наступні кілька днів курс НБУ змінювався так: вівторок — 5,4445; середа — 5,4480; четвер — 5,4420. На день купівлі прибуток банку за балансом становив 1000 грн, а в наступні дні: у вівторок збиток за відкритою позицією становив 2000 грн, у середу — прибуток 3500 грн, а в четвер — збиток 4500 грн. Фінансовим результатом проведеної операції за балансом були збитки на суму 2000 грн. Кожна відкрита валютна позиція щодня переоцінюється та може показати як збитки, так і прибуток, але це — валютний ризик, тобто при зміні курсу валюти можна зазнати значних втрат.
За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов’язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов’язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов’я­зань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус.
На розмір відкритої валютної позиції банку впливають:

  • купівля та продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, усі строкові угоди — форварди, опціони, ф’ючерси та ін.;
  • одержання іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які обліковуються на відповідних рахунках. (Коли банк одержує дохід або збиток в іноземній валюті, він обліковується в національній валюті на день валютування. Наприклад: банк одержав дохід на суму 1000 дол. США, що на день одержання за курсом НБУ становило 5445 грн, але на другий день при зміні курсу НБУ це буде вже друга сума, наприклад 5435 грн);
  • купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
  • надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;
  • погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат;
  • формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
  • інші обмінні операції з іноземною валютою.

Будь-яка конверсійна операція, в якій беруть участь дві валюти, проведена банком, змінює його валютну позицію. Наприклад, при купівлі банком 5 млн дол. США за японську єну за курсом 110,78 створюється довга позиція на суму 5 млн дол. США і коротка на суму 553 900 000 єн.
Розглянемо приклад зміни валютної позиції банку за рахунок конверсійної операції:

  • На рахунок клієнта в банку надійшли фунти стерлінгів на суму 1 000 000 GBP. Ці гроші перебувають на одному із НОСТРО-ра­хунків банку і позиція банку закрита (пасиви збігаються з активами).
  • Банку необхідно продати фунти стерлінгів і купити американські долари для власних потреб. Він здійснює операцію за курсом 1,6050. На НОСТРО-рахунку банку з’явилися американські долари, а фунти стерлінгів списані.

У банку з’явилися розбіжності в активах і пасивах — банк від­криває валютну позицію, будь-яка зміна курсів валют GBP і USD може привести до прибутку або значних збитків, оскільки закривати позицію у майбутньому банк зможе вже за іншим курсом.

Активи

Пасиви

  • + 1 000 000 GBP на НОСТРО-рахунку банку
  •  + 1 000 000 GBP на рахунку клієнта у банку

Позиція банку закрита

2. – 1 000 000 GBP — продано з НОСТРО-рахунку банку

 

3. + 1 605 000 USD — куплено на НОСТРО-рахунок банку

 

Позиція банку відкрита:
Коротка на 1 000 000 GBP і довга на 1 605 000 USD

Дилери банків за робочий день роблять велику кількість операцій із різними валютами, і їхнє завдання полягає в тому, щоб не допустити відкритої позиції банку, що може привести до значних збитків.

Приклад. Дилер працював на ринку американський долар—німецька марка і за день робив кілька операцій.

buy «+»/sell «–» USD

Курс

sell «–» /buy «+» DEM

1

+ 10 000 000,00

1,4750

–14 750 000,00

2

– 5 000 000,00

1,4755

+ 7 377 500,00

3

– 7 500 000,00

1,4755

+ 11 066 250,00

4

+ 12 000 000,00

1,4750

– 17 700 000,00

5

+ 1 000 000,00

1,4750

– 1 475 000,00

long USD «+» 10 500 000,00

1,4744

short DEM «–» 15 481 250,00

По закінченні робочого дня в нього утворилася довга позиція за доларами США і коротка позиція за німецькими марками. Дилеру необхідно закрити усі відкриті позиції, тобто здійснити операції таким чином, щоб усі позиції дорівнювали нулю, інакше він ризикує зазнати збитків від зміни курсу USD/DEM. Тобто йому необхідно продати долар США та купити німецькі марки. Курс, при якому він закриється без прибутку чи збитків, — це 1,4744, тобто, продавши 10 500 000 USD, дилер одержить необхідну суму в DEM. Якщо курс зміниться і буде нижчим 1,4744, то в дилера будуть збитки, якщо ж курс зросте і стане вищим 1,4744, то в дилера з’явиться прибуток. Наприклад, він закрив позицію за доларом США за курсом 1,4750. Це значить, що його прибуток за всіма операціями за день становив 6 250 німецьких марок.

USD + 10 500 000,00

1,4744

DEM – 15 481 250,00

– 10 500 000,00

1,4750

+ 15 487 500,00

позиція закрита 0,00

 

long DEM + 6 250,00

Якщо ж дилер повністю закриє позицію в німецьких марках, то прибуток або збиток у нього обчислюватиметься в доларах США. Наприклад, курс USD/DEM змінився до 1,4730, і дилер закрив позицію за DEM.


USD + 10 500 000,00

1,4744

DEM – 15 481 250,00

– 10 510 013,57

1,4730

+ 15 481 250,00

Short USD – 10 013,57

 

позиція закрита 0,00

У підсумку дилер зазнав збитків у розмірі 10 013,57 дол. США.
В Україні переоцінювання відкритих валютних позицій проводиться за курсом Національного банку до іноземних валют. Для запобігання валютному ризику для комерційних банків України НБУ встановлює нормативи відкритої позиції.
У зв’язку з введенням з 1 січня 1999 р. нової валюти євро при розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції банку, довгої та короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті до 2002 р. враховується євро та 11 скла­дових валют як одна валюта (з січня 2001 р. — 12 складових валют).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.