лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Планування діяльності підприємства

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визнача-
ється виробнича потужність кожного наступного підрозділу, наведені на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Вихідні дані та послідовність
розрахунків виробничої потужності підприємства
Розрахунки виконуються технологічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою по-
тужністю нижче рівня провідних, повинні розглядатися як вузь­кі місця, за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, котрі дозволять довести їхню про­пускну спроможність до рівня провідних підрозділів підпри­ємства. Може бути вжито заходів щодо заміни устаткуван-
ня, технології, збільшення змінності праці на окремих дільницях тощо.
Треба звернути увагу на те, що в розрахунки виробничої потужності підприємства включається устаткування встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного), а також на те, що виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.
Розрізняють календарний, режимний (номінальний) і ефектив­ний (корисний) фонди часу.
Календарний фонд (Фкал.) часу застосовується при розрахунках виробничої потужності підприємств із безперервним процесом виробництва (наприклад, у хімічних і металургійних виробництвах).
,                   (7.2)
де р — % часу на ремонт і технологічні зупинки устаткування;
,                      (7.3)
де Фреж — фонд режимний (години);
Тзм — тривалість робочої зміни (години);
Др — кількість робочих днів у плановому періоді;
гн — кількість неробочих годин у передсвяткові дні;
Дп — кількість передсвяткових днів у плановому періоді.
Кзм — кількість змін.
,                          (7.4)
де Феф — ефективний корисний фонд роботи устаткування
(години).
У складальних, монтажних, формувальних цехах і дільницях, у яких виробничий процес виконується на корисних виробничих площах, режимний фонд розраховується з урахуванням цієї площі за такою формулою:
,                           (7.5)
де Фреж. площ — режимний фонд робочого часу з урахуван-
ням корисної площі цеху, дільниці, м2 годин (квадрато-метри-
години);
S — корисна виробнича площа цеху, дільниці, м2.
У загальному вигляді виробнича потужність (П) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:
,                               (7.6)
або:
,                                  (7.7)
де Пі — потужність і-го виробничого підрозділу підприємства;
Пв — продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ї продукції за годину;
 — ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування (години);
РМ — середньорічна кількість устаткування;
Тр — трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:
,                                    (7.8)
де tшт – Кі — норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);
Кв.н. — коефіцієнт виконання норм часу.
Інакше потужність можна визначити за такою формулою:
.                              (7.9)
Особлива увага повинна бути зосереджена на методиці розрахунку виробничої потужності, що залежить від характеру підприємств, цехів і рівня їхньої спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва:
1. На неперервно-потокових лініях, а також на конвейєрі потужність визначається за формулою:
,                                     (7.10)
де r — такт робочої лінії чи конвейєра.
2. В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, розраховується потужність за такою формулою:
.                                (7.11)
3. В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється тому, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість деталеоперацій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник:
,                                   (7.12)
де Тр. пр. — технічно розрахована норма часу на обробку комплек­ту деталей виробу — представника на даній групі устаткування.
4. В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:
а) визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми по групах устаткування:
,                            (7.13)
де TN — трудомісткість виробничої програми (години);
б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюється, тобто визначається пропуск­на спроможність устаткування:
,                                 (7.14)
де Пспр. — пропускна спроможність устаткування, станко-годин;
в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж.):
,                                   (7.15)
г) по провідній групі устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи з розширення вузьких місць;
д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:
.                                (7.16)
Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у.) визначається так:
,
тобто
.                                   (7.17)
При Кз.у. = 1, устаткування використовується повністю; при Кз.у. > 1 — устаткування перевантажене; при Кз.у. < 1 — воно недовантажене.
Необхідно усвідомити деякі відмінності у розрахунку виробничої потужності складальних цехів.
При складанні виробу одного найменування розрахунок вироб­ничої потужності виконується у такій послідовності:

  • Визначається кількість м2-г (квадрато-метрів-годин), на які розраховує складальний цех протягом планового періоду, за формулою (7.5);
  • Визначається кількість квадрато-метрів-годин, необхідних для складання одного виробу за такою формулою:

,                               (7.18)
де tм2г — кількість м2г, необхідних для складання одного виробу;
Sвир — норма площі для складання одного виробу, м2;
Тц.с. — тривалість виробничого циклу складання виробу, год.
Норма площі для складання виробу складається з:

  • площі, яку займає виріб, м2;
  • площі, необхідної для робочих місць складальників із урахуванням нормативних переходів навколо складального виробу (0,5—0,75 м ) з кожного боку.

Цикл складання Тц.с. — визначається шляхом побудови циклового графіка складання.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.